Сутність, переваги i недоліки муніципальних облігацій.

План

1. Сутність, переваги i недоліки муніципальних облігацій.
2. Випуск облігацій місцевих органів влади.
3. Облігації місцевих органів влади на фінансовому ринку. 
   1. Сутність, переваги i недоліки муніципальних облігацій.

Останнім часом в  Україні все більше уваги приділяють питанням адміністративної реформи та вирішенню проблем децентралізаційних відносин. Тому дедалі вагомішу роль в процесі вирішення суспільних проблем починають відігравати органи місцевого самоврядування. Відтак, на міські бюджети лягає додатковий тягар, пов’язаний не лише із забезпеченням безперебійного функціонування таких важливих сфер життєдіяльності міста, як житлово-комунальне господарство, інженерна та транспортна інфраструктура, будівництво житла та інших капітальних об’єктів, а й зі створенням додаткових умов для їх розвитку. Зрозуміло, що в цьому випадку міста зіштовхуються з проблемою нестачі коштів, які потрібно спрямовувати на вирішення окреслених завдань. В цих умовах вихід на ринок місцевих запозичень є чи не найбільш ефективним та доволі зручним інструментом вирішення проблем, пов’язаних з залученням необхідних коштів для фінансування тих чи інших інвестиційних проектів, спрямованих на покращення міської інфраструктури

В країнах з розвинутими  ринковими економіками та сильним  місцевим самоврядуванням, місцеві запозичення є одним з основних джерел фінансування довгострокових та дорогих інвестиційних проектів на місцевому рівні. За умов кращої фінансової стабілізації та визначення більш надійних i сталих джерел надходжень до місцевих бюджетів, органи місцевого самоврядування в Україні можуть стати реальними позичальниками як на ринку прямих кредитів, так і на ринку боргових цінних паперів.

Одним із перспективних  джерел залучення необхідних коштів до місцевих бюджетів є випуск муніципальних облігацій. Муніципальні облігації, як показав досвід багатьох країн світу, є потужним та перспективним фінансовим інструментом, завдяки якому органи місцевого самоврядування можуть ефективно вирішувати власні поточні й довготермінові проблеми, пов`язані з фінансуванням бюджетних видатків.

Муніципальні облігації  – цінні папери, які випускаються місцевими органами державної влади  як засіб залучення фінансових ресурсів для реалізації власних інвестиційних  програм, а також у випадку  дефіциту місцевого бюджету або на позабюджетні цілі.

Щодо поняття «орган місцевого самоврядування», під  ним розуміють муніципалітет. Муніципалітет (фран. – municipalite, від лат. – municipium –  виборні органи місцевого, здебільшого  міського самоврядування). Звідси й  пішла назва «муніципальні облігації». Хоча в різних країнах це поняття має свої особливості. Так, в Україні не вживають офіційно термін «муніципалітет». Відповідно до Конституції України (ст. 2) місцеве самоврядування здійснюється територіальними громадами як безпосередньо, так і через відповідні місцеві (сільські, міські, районні та обласні) ради. Основною метою випуску муніципальних облігацій є запозичення коштів для:

• фінансування проектів місцевих органів влади або територіальних утворень, які мають виключно місцеве значення (потреби комунальних господарств тощо);

• погашення існуючих зобов’язань (муніципальних цінних паперів, випущених попередньо);

• задоволення нагальних  потреб місцевих органів влади або  територіальних утворень у грошових коштах в очікуванні майбутніх надходжень.

Ознаки муніципальних  облігацій, як виду цінних паперів:

• мають номінал, розмір якого визначається у час випуску  і характеризує основну суму боргу  емітента;

• можуть передбачати  виплату відсотків;

• мають обмежений  термін обігу (на відміну від акцій, що не мають визначеного строку обігу і можуть перебувати на ринку до ліквідації їх емітента або прийняття відповідного рішення про анулювання).

Властивості муніципальних  цінних паперів:

• за надійністю і безризиковістю поступаються лише державним цінним паперам, але різні їх види мають різну надійність залежно від джерела забезпечення боргу;

• за первинного розміщення продаються переважно на аукціонах;

• здебільшого мають  неринковий характер;

• доходи на такі цінні  папери, як правило, не оподатковуються;

• можуть бути іменними і на пред’явника (останніх стає все  менше, оскільки особи, звільнені від  податків, державою реєструються);

• під час випуску  передбачається право дострокового погашення їх емітентом.

Розвиток ринку місцевих запозичень в Україні відбувався під впливом формування правової бази, яка його регулювала. Активне формування нормативно-правової бази, яка б регулювала весь спектр правових відносин, які виникають у процесі випуску, розміщення та погашення облігацій місцевої позики розпочалося вже у 1998 році, але базові документи були прийняті після 2000 року. Спершу, у 2001 році Верховною Радою України було ухвалено Бюджетний кодекс України, який закріпив право місцевих рад та Верховної Ради АРК Крим приймати рішення про здійснення запозичень (нова редакція Бюджетного Кодексу відбулась у 2011 році). Потім у 2006 році було прийнято Закон України "Про цінні папери та фондовий ринок", в якому визначено основні положення відносно одного із джерел місцевих запозичень, а саме, облігацій місцевих позик.

На сьогоднішній день в Україні, як і в цілому світі, в структурі місцевих позик переважає  випуск муніципальних цінних паперів. Ця перевага прослідковується як в кількісному, так і в грошовому вираженнях.

Історію розвитку вітчизняного ринку облігацій місцевих позик умовно можна розділити на два періоди. У перший період – з 1995 по 1998 роки – відбулося кілька емісій облігацій місцевих позик органами місцевого самоврядування Харкова, Києва, Донецька, Дніпропетровська, Одеси та ін., результати яких були не однозначними.

 

 

 

Облігаційні позики місцевих органів влади у місті  Києві

Дата реєстрації	Сума позики (млн грн)	Мета позики
Липень 1995 р.	51,3	Будівництво житла
Грудень 2003 р.	100,0	Розвиток інфраструктури міста

 

За період з 1998 р. по 2003 р. муніципальні облігації як інструмент залучення кредитних ресурсів практично не використовувався. Це пов’язано перш за все із втратою довіри до такого інструменту зі сторони інвесторів. Цю довіру було підірвано фінансовою кризою 1998-1999 рр. та дефолтом одеських облігацій.

Виділяють декілька причин, що призвели до дефолту за одеськими  муніципальними позиками. Насамперед, це нецільове використання позики. За призначенням було використано тільки чверть залучених ресурсів. Інша причина – відсутність прозорості у здійсненні емісії, тобто допущення розрахунків у іноземній валюті; необґрунтовано високі відсотки, відсутність страхового покриття тощо.

Другий період розвитку розпочався з 2003 року, коли Київ знову  ризикнув вийти на ринок внутрішніх і зовнішніх запозичень, завдяки чому місцевий бюджет став дієвим, з'явилися можливості реалізувати проекти, для фінансування яких у міста не було коштів. У новому правовому полі, після прийняття нового Бюджетного кодексу, Київська міська рада здійснила емісію облігацій на суму 100 млн грн на внутрішньому ринку і 150 млн дол/ США запозичила на зовнішньому ринку в іноземних банків-кредиторів, які, у свою чергу, емітували сертифікати участі у позиці

Ринок муніципальних  облігацій є дуже привабливим, оскільки вважається, що надійність муніципальних облігацій поступається лише державним цінним паперам. Тому можна виділити певні переваги випуску облігацій місцевих позик:

− конкуренція між  інвесторами сприяє зниженню відсоткових  ставок;

− місто налагоджує безпосередні стосунки з інвесторами;

− завдяки вчасному погашенню  облігацій місто створює свою публічну історію кредитоспроможності, яка у майбутньому дозволить  більші за обсягом випуски муніципальних  облігацій та інші запозичення;

− детальне публічне розкриття  інформації про фінансовий стан сприяє прозорості процесів управління містом та підвищення загальної довіри до органів управління;

− такі зобов’язання можуть бути привабливим інструментом для  банків як застава під отримання  кредитів та ін.;

− сума випуску облігацій  обмежена лише законодавством та розумінням інвесторів кредитоспроможності міста.

Поряд з привабливими рисами муніципальних облігацій  ще є основні чинники, які продовжують  стримувати розвиток цього сегменту вітчизняного фондового ринку, насамперед це:

− відсутність дієвого механізму гарантування прав кредиторів;

− недостатня ліквідність  і привабливість муніципальних  облігацій порівняно з іншими борговими інструментами фондового  ринку;

− відсутність розвиненої інфраструктури фондового ринку, що не дозволяє фізичним особам активно брати участь в обігу цих фінансових інструментів;

− відсутність або  дуже низький рівень підготовки працівників  відповідних структурних підрозділів  органів місцевого самоврядування щодо проведення роботи з підготовки та забезпечення випуску цінних паперів;

− законодавчі обмеження  щодо розвитку як зовнішніх, так і  внутрішніх муніципальних запозичень;

− невисокий рівень довіри інвесторів до держави через нестабільність економічної та, особливо, політичної ситуацій.

До основних причин, що негативно вплинули на розвиток в Україні муніципальних облігаційних позик, можна віднести:

- невідпрацьованість  схем обороту облігаційних позик;

- неточності в інвестиційних  планах емітентів та неправильна оцінка поточної ситуації в регіоні, що призводить до необґрунтованості терміну на який емітовано облігації, терміну окупності проектів та механізму використання залучених коштів;

- нерозвиненість вітчизняного  фондового ринку, зокрема вторинного, відсутність необхідної інфраструктури;

- відсутність єдиного  нормативного документу, який би забезпечив вдосконалення нормативної бази у сфері місцевих запозичень i гарантій;

- відсутність механізму  захисту прав кредиторів з  контролю за цільовим використанням позикових коштів, управлінню коштами резервних фондів позик (що веде до їх неефективного та/або неправомірного використання), системи моніторингу реалізації інвестиційних проектів та оцінки величини кредитних ризиків за ними.

Розглядаючи стан обсягу залучення  місцевих позик в Україні слід зазначити, що на даний час вони є незначними. Згідно даних Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку протягом 2009 року зареєстровано 3 випуски облігацій місцевих позик на суму 370,00 млн. грн.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Обсяг зареєстрованих випусків облігацій місцевих позик у 2005-

2009 роках, млн. грн.

Випуск муніципальних  облігацій, як складова частина роботи з розвитку соціальної сфери муніципальної  території, включає в себе наступні основні етапи:

- інвентаризація соціальних  проблем, що існують на даній  території, їх ранжирування, якісну  та кількісну оцінку;

- вибір потенційних  учасників проекту із інституційних  інвесторів та консультантів;

- визначення по об’єкту,  що планується оцінки реальної  потреби в його створенні. За допомогою соціологічних опитувань, а можливо, i масових опитувань у вигляді референдуму з метою виявлення думки населення, що проживає на даній території не лише щодо необхідності реалізації проекту, але і пропозиції про параметри об’єкту, а також про інші форми та способи вирішення соціальних проблем. Визначення ступені потенційної участі населення у фінансуванні програм, що пропонуються. Це може бути окрема процедура, за допомогою якої буде попередньо визначено, хто i скільки коштів готовий вкласти в реалізацію соціально значимого об’єкту. Робота з жителями не повинна припинятися і після

прийняття рішення про  реалізацію проекту;

- складання скороченого  вигляду бізнес-планів окремих  проектів i програм.

 

2. Випуск облігацій  місцевих органів влади.

Якщо, наприклад, місцеві органи влади у місті Києві вирішили випустили облігації місцевих позик, то для цього треба з’ясувати ряд питань. Перш за все, місто повинно вирішити задля чого йому потрібен такий довгостроковий механізм фінансування, як муніципальні облігації. Згідно з Бюджетним кодексом, надходження від випуску муніципальних облігацій можуть направлятися лише на покриття видатків бюджету розвитку. Відтак, цілями прийнятними для багатьох українських міст може виявитися реконструкція системи вуличного освітлення, придбання енергозберігаючого обладнання, спорудження житла, реконструкція міського стадіону, реконструкція центральної частини міста, реконструкція та будівництво доріг і мостів або реконструкція та модернізація підприємств комунальної сфери, які забезпечують опалення, водопостачання, водовідведення або очищення стічних вод.

Припустимо, що місту  необхідно позичити 10 мільйонів  гривень. Загалом схема працюватиме  таким чином:

• Місто розбиває велике запозичення на малі частки. Місто може здійснити запозичення у розмірі 10 мільйонів гривень шляхом випуску 10000 облігацій номінальною вартістю 1000 гривень кожна.
• Кожна облігація є зобов'язанням міста погасити основну суму боргу та сплатити відсотки покупцям облігацій (інвесторам).
• Місто наймає уповноважене рейтингове агентство для підготовки звіту про кредитний рейтинг і присвоєння кредитного рейтингу. Рейтинг є оцінкою, яка визначає ймовірність дефолту міста за облігаціями (тобто його несплати у повному обсязі та вчасно).
• Інвестиційний меморандум, що його, як правило, складає найнятий містом інвестиційний банк, надає потенційним інвесторам вичерпну інформацію про випуск облігацій, включаючи:
• графік виплат за облігаціями;
• детальну інформацію про фінансовий стан міста;
• ризики інвестування в облігації;
• інформацію про те, чи обертатимуться облігації на фондовій біржі або у торгівельній системі (котирування на біржі дає змогу інвесторам купувати та продавати облігації впродовж усього терміну їхнього обігу).
• юридичні питання, в тому числі документи, що підтверджують наявність висновку державних органів щодо здійснення запозичення та реєстрації у Комісії з цінних паперів і фондового ринку.