Сущность банковской гарантии

-умовні (з документарним доказом) - забезпечують наказодавцю максимальний захист, оскільки вимога по гарантії повинна бути завжди документально обгрунтована. Як обгрунтування можуть використовуватись такі зовнішньоторгові документи: копії рахунка-фактури, коносамента, сертифіката якості або виписка із рішення незалежного арбітра. Для бенефіціарів ця форма менш вигідна та менш зручна;

-умовні (без доказу) гарантії невиконання (default bond) - при використанні даних гарантій умовою отримання гарантованої суми є невиконання умов ЗТК стороною, яка є відповідальною за його реалізацію у першу чергу. У тексті гарантії обумовлюється, що гарантія підлягає використанню у випадку невиконання або неналежного виконання відповідальною стороною своїх зобов'язань по ЗТК, без конкретизації цих умов. Оскільки реалізація таких гарантій викликає обгрунтовані сумніви та суперечки, при отриманні таких гарантій банки не мають іншого вибору, як заплатити по гарантіях на першу вимогу бенефіціара.

У міжнародній торгівлі використовуються такі типи міжнародних банківських  гарантій:

-тендерна гарантія (tender/bid bond) - подається фірмою, яка бере участь у торгах, разом з офертою і має на меті перевірити серйозність намірів та фінансового стану продавця (учасника тендера), а також забезпечити виплату гарантованої ним суми бенефіціару при настанні обумовлених подій;

-гарантія виконання зобов'язань (performance bond) - виставляється банком переможця торгів на випадок, якщо переможець не виконає свої зобов'язання за ЗТК, або виконає їх несвоєчасно або з відхиленнями від умов ЗТК;

-авансова гарантія (advance payment guarantee) - має на меті страхування повернення авансу покупцю у випадку невиконання продавцем договірних зобов'язань. Дана гарантія виставляється до отримання авансу, набуває сили - після фактичного надходження авансу, припиняє дію - з моменту повного виконання ЗТК. Строк дії -півроку-рік. Початкова сума гарантії дорівнює сумі авансу, але потім може бути зменшена у міру виконання ЗТК, наприклад, якщо аванс виплачується від загальної суми ЗТК, що передбачає часткові поставки;

-платіжна гарантія (payment guarantee) - виставляється на користь постачальника і має на меті покриття ризику неплатежу з боку покупця при розрахунках у формі відкритого рахунка або інкасо. Платіж по гарантії здійснюється проти отримання письмового свідоцтва бенефіціара про те, що він поставив товар, але не отримав платежу у строк. При часткових відвантаженнях товару загальна сума гарантії покриває ризик неоплат 1 -3-х поставок, І тому кожна партія товару не повинна перевищувати суми гарантії. Вимога по гарантії може бути висунута, якщо покупець не оплатить хоча б одну поставку. Гарантійні зобов'язання банку чинні до повного здійснення поставок за ЗТК, до повного погашення заборгованості покупцем (обумовлюється граничний строк платежу). Строк гарантії має бути трохи тривалішим (наприклад, на 1 місяць) за строк останнього платежу по ЗТК для того, щоб бенефіціар мав можливість своєчасно подати у банк вимогу про платіж по гарантії. Розмір платіжної гарантії відповідає сумі платежу по ЗТК.

 Другорядні типи гарантій:

-гарантія коносамента (biоl of lading guarantee) - використовується, якщо оригінали або повний комплект коносаментів загубилися чи запізнилися при поштовому пересиланні. Вантажоперевізник передає товар вантажоотримувачу проти банківської гарантії, виставленої на користь вантажоперевізника у розмірі 100-200% продажної ціни товару. Гарантія покриває можливі фінансові вимоги контрагента про відшкодування збитків;

-митна гарантія (customs guarantee) - використовується для забезпечення мит, вона діє у випадках, коли товари тимчасово ввозяться у країну І не реекспортуються протягом встановленого строку, і таким чином, не оплачуються прострочені мита та збори;

-кредитна гарантія (loan guarantee) - є забезпеченням кредиту, який отримує позичальник. Вона дає впевненість кредитору у погашенні кредиту. Наприклад, кредитна гарантія, яка виставлена німецьким банком як забезпечення під позику, яку надає іноземний банк українській філії німецької компанії;

-гарантія компенсації юридичних витрат (lйgal costs guarantee) - покриває витрати сторін, які виникають у перебігу судових процесів, серед них на користь судових органів або відповідної сторони (позивача чи відповідача);

-гарантія утримання грошових коштів (rйtention money guarantee) - покриває ризик не функціонування або неналежного функціонування підприємства протягом усього строку дії гарантії. Розмір гарантії становить 5-10% суми укладеного ЗТК. Такі гарантії діють до видачі спеціальним органом сертифіката Перевірки або сертифіката Остаточної інспекції діяльності підприємства;

-експлуатаційна гарантія (maintenance bond) - виставляється банком за дорученням постачальника (підрядника) на момент здійснення поставки (виконання робіт). Строк дії - зазвичай 1 рік 1 часто співпадає з гарантійним періодом.

Гарантії повинні містити  як мінімум такі реквізити:

• найменування особи (принципала), на чиє прохання видана гарантія;

• найменування отримувача грошей (бенефіціара);

• найменування особи, яка  видала гарантію (гаранта);

• посилання на договір  або інше зобов'язання, у зв'язку з виконанням якого видана гарантія;

• суму, яка підлягає виплаті, та валюту платежу;

• строк, на який видана гарантія, або подія, при настанні якої вона втрачає силу;

• умови, на підставі яких здійснюється платіж;

• умови скорочення суми гарантійних зобов'язань.

Гарант, який отримав платіжну вимогу, перевіряє відповідність  доданих до неї документів умовам гарантії, але не несе відповідальності за .форму та правдивість наданих  документів, а також за затримки, які мали місце не з його вини, втрати або викривлення документів. Платіжна вимога повинна містити  підтвердження, що принципал порушив  свої зобов'язання за ЗТК, із зазначенням  конкретних порушень. Гарант зобов'язаний задовольнити платіжну вимогу кредитора  і без затримки передати її принци палу з доданими до неї документами.

Якщо інше не передбачено  гарантією, то правом, яке застосовується для розв'язання можливих розбіжностей, буде право країни, де знаходиться  центр ділової активності гаранта. Якщо сторони бажають, щоб до їх гарантії застосовувались Уніфіковані правила  для гарантій на першу вимогу (1992), то ця згода повинна бути відображена  у тексті гарантії. У будь-якому  випадку при складанні гарантії рекомендується використовувати принципи, викладені в Уніфікованих правилах, які також містять особливі умови  і до контргарантій.

Банківські гарантії подібні  акредитивам: і ті й інші є зобов'язанням  залученої третьої сторони, яка  бере на себе відповідальність по зобов'язаннях  іншої. Суттєва відмінність між  ними: зобов'язання банку по гарантії вторинне і діє лише відносно первинного зобов'язання наказодавця; зобов'язання по документарному акредитиву є його первинним та самостійним зобов'язанням.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Висновки

 

На перший погляд зовнішньоторговельний  контракт, який докладно визначає зобов'язання сторін, застосування різних санкцій  за їх невиконання, порядок розгляду претензій і спорів, є достатнім  забезпеченням виконання контрагентами  своїх зобов'язань. Однак на практиці, навіть при самій ретельній розробці умов договору, деякі особливості  поставок товарів, надання послуг або  здійснення платежів, які впливають  на реалізацію даної угоди, проявляються тільки в процесі виконання контракту  і, як правило, не можуть бути завчасно враховані. Крім того, процес розгляду претензій в арбітражі займає багато часу і призводить до значних  втрат, особливо при розгляді справи в арбітражі третьої країни.

Навіть можливий виграш справи в арбітражі або у суді ще не означає, що питання остаточно врегульоване. Кредитору необхідно здійснити  стягнення коштів з боржника, що не завжди можливо (наприклад, якщо останній виявився банкрутом). Саме тому експортери (підрядники, кредитори) та імпортери (замовники, позичальники) прагнуть додаткового  забезпечення своїх інтересів. При  цьому контрагенти прагнуть, щоб  ці забезпечення або взагалі виключали  можливість понесення ними будь-яких збитків, або дозволяли швидко задовольнити їх вимоги контрагенту, за договором. Такого роду додаткові забезпечення надаються  банками у вигляді письмових  односторонніх зобов'язань і називаються  банківськими гарантіями, або гарантійними листами, оскільки часто виступають у вигляді листів, адресованих  безпосередньо особам, на користь  яких вони виставлені (бенефіціарам).

Таким чином, гарантію можна  визначити як доручення банка-гаранта, що приймається по відношенню до будь-якої особи (бенефіціару) за дорученням іншої особи (принципала), в забезпечення виконання останнім своїх зобов'язань перед бенефіціаром. Змістом зобов'язання по гарантії завжди є виконання іншого договору, до якого відсилається гарантія. Реалізація гарантії здійснюється в той момент, коли банк-гарант виконує свої зобов'язання перед бенефіціаром.

На відміну від акредитивів  і інкасо, банківські гарантії не регулюються  міжнародними документами, їх застосування визначається національним законодавством країни гаранта.

Надання гарантійних послуг дає змогу банкам розв'язувати  низку завдань, зокрема, поліпшити  обслуговування своїх та залучити нових  клієнтів, удосконалити власну ресурсну базу. Учасниками гарантійних операцій є: гарант, бенефіціар, принципал.

Метою банківських гарантій є додаткове забезпечення фінансових інтересів сторін (експортерів та імпортерів), що беруть участь у зовнішньоторговельних  угодах. Даним забезпеченням в  міжнародній торгівлі є основні  види гарантій, до яких відносять: гарантія оферти (Віd Воnd), гарантія митної очистки (тимчасового ввезення), гарантія виконання (Регrfomanсе Воnd), гарантія авансу (Аdvanсе Рауment Guarante), гарантія платежу (Рауmentі Guarantее), гарантія в забезпечення позики, гарантія митної очистки (тимчасового ввезення) та резервний акредитив («стенд-бай» (Stendby) акредитив).

Але варто сказати, що хоча банківські гарантії і мають переваги в порівнянні з іншими засобами забезпечення виконання зобов’язань, на сьогодні виникає ряд проблем, пов’язаних з наданням даної послуги банками. Такими проблемами можна визначити  наступні: недосконалість українського законодавства, недовіра до гарантійних  послуг, які надаються нашими банками, нерозвиненість надання безумовних гарантій, необхідність безспірного  виконання банками гарантій за першою вимогою при наданні окремих  видів гарантій.