Створення нового банку: від установочних зборів до отримання ліцензії

МІНІСТЕРСТВО  ФІНАНСІВ УКРАЇНИ

ДНІПРОПЕТРОВСЬКА  ДЕРЖАВНА ФІНАНСОВА  АКАДЕМІЯ

КАФЕДРА БЮДЖЕТУ ТА КАЗНАЧЕЙСЬКОЇ  СПРАВИ

Заочний факультет 
 
 
 

ІНДИВІДУАЛЬНА РОБОТА

з дисципліни

«Центральний  банк і грошово-кредитна політика»

на тему:

«Створення нового банку: від установочних зборів  до отримання ліцензії» 
 
 
 

Виконала: студентка

групи ФК-08-6з

Берняк  К.О.

^{№ залікової книжки 08/0999} 

Перевірив:

___________________

___________________

Оцінка__________

Підпис викладача_____________ 
 

Дніпропетровськ - 2011 
1. ОСОБЛИВОСТІ СТВОРЕННЯ НОВОГО БАНКУ 

     Правовою  базою для створення і функціонування комерційних банків різних типів  і форм власності є Закони України  «Про банки і банківську діяльність», «Про підприємництво», «Про господарські товариства», «Про цінні папери і  фондову біржу», а також нормативні акти НБУ.

     Засновниками  комерційних банків можуть бути як українські, так і іноземні юридичні та фізичні особи (не менше трьох). Не можуть виступати засновниками комерційних  банків місцеві Ради народних депутатів  усіх рівнів їх виконавчі органи, політичні та профспілкові організації, спілки й партії, громадські фонди. Забороняється також бути засновниками військовослужбовцям, посадовим особам усіх правоохоронних органів, державних організацій, покликаних здійснювати контроль за діяльністю банків.

     Не  можуть бути засновниками банку особи, яким суд заборонив займатися  певною діяльністю, до закінчення терміну, встановленого вироком суду, а  також особам, які мають непогашену судимість за крадіжки, хабарництво  й інші корисливі злочини. Ці особи не можуть також займати керівні посади і посади, пов’язані з матеріальною відповідальністю.

     Національний  банк України встановлює мінімальний  розмір статутного фонду комерційного банку. Статутний фонд банку формується за рахунок власних коштів акціонерів або пайових внесків  
засновників банку у грошовій формі. Банкам забороняється збільшувати статутний фонд за рахунок нерозподіленого прибутку або коштів інших фондів для створення нових банків. Забороняється використовувати для формування статутного фонду бюджетні кошти, кошти, одержані в кредит та під заставу, а також збільшувати статутний фонд для покриття збитків.

     Вся діяльність по створенню банку здійснюється в кілька етапів. На першому етапі  засновники або їх організаційна  група готують проекти всіх документів, необхідних для реєстрації. При цьому визначається організаційно-правова форма діяльності майбутнього банку, тобто вид господарського товариства, у вигляді якого він буде функціонувати. Далі засновники визначають розмір статутного фонду, необхідного для забезпечення нормальної діяльності комерційного банку і достатнього для запланованого обсягу операцій. Розмір статутного фонду не може бути меншим за мінімальну величину, встановлену НБУ.

     Після визначення розміру статутного капіталу виконуються безпосередні операції щодо його формування шляхом проведення відкритої або закритої підписки на акції чи паї згідно з обраною для  
банку формою господарського товариства.

     Після нагромадження необхідної суми статутного капіталу, визначеної установчою угодою, засновники комерційного банку скликають установчі збори, за рішенням яких оформляють всі належні документи, необхідні для реєстрації банку.

     Для формування статутного капіталу в регіональному  управлінні НБУ за місцем створення  комерційного банку засновникам відкривається тимчасовий рахунок, на який кожен засновник вносить визначену чинним законодавством і установчими документами частку статутного фонду. Підставою для відкриття тимчасового рахунка є установчий договір засновників банку і заява на відкриття рахунка.

     Реєстрація  і ліцензування банків ― найважливіші функції банківського нагляду. Вони покликані обмежувати або розширювати  банківську діяльність згідно з вимогами чинного законодавства та нормативних  актів Національного банку України.

     Реєстрація банку - це момент відповідного запису у "Республіканській книзі реєстрації банків і кредитно-банківських установ". Він означає створення згідно з чинним законодавством специфічної юридичної особи - банківської установи. Зворотний процес - ви-креслення реквізитів банку з Республіканської книги - свідчить про те, що банк як юридична особа перестав існувати.

     Створення і реєстрація комерційних банків в Україні регулюється "Положенням про порядок створення і реєстрації комерційних банків", затвердженим Постановою Правління НБУ від 21 липня 1998 р. 
Комерційні банки різних видів і форм власності створюються у вигляді акціонерних товариств або товариств з обмеженою відповідальністю відповідно до Законів України "Про банки і банківську діяльність", "Про господарські товариства", "Про цінні папери і фондову біржу", "Про підприємництво", "Про обмеження монополізму та недобросовісної конкуренції у підприємницькій діяльності", інших законодавчих актів України та нормативних актів Національного банку України. 
Комерційний банк вважається створеним і набуває статусу юридичної особи з моменту його реєстрації в Національному банку України.

     Засновниками, акціонерами (учасниками) комерційних  банків можуть бути українські та іноземні юридичні і фізичні особи за винятком Рад народних депутатів усіх рівнів, їхніх виконавчих органів, політичних і профспілкових організацій, спілок і партій, громадських фондів.

     Згідно  із Законом України "Про банки  і банківську діяльність" визначається мінімальний розмір статутного капіталу банку.

     Статутний капітал комерційного банку формується тільки за рахунок власних вільних коштів учасників (акціонерів). Забороняється використовувати для формування статутного фонду комерційного банку бюджетні кошти, кошти, одержані в кредит та під заставу. 
Банкам забороняється збільшувати статутний капітал за рахунок нерозподіленого прибутку та коштів інших фондів, а також збільшувати статутний капітал для покриття збитків.

     Внесок  учасників (акціонерів) до статутного капіталу комерційного банку здійснюється тільки у вигляді грошових коштів у національній валюті України.

 

      2. РЕЄСТРАЦІЯ БАНКУ 

     Для реєстрації комерційного банку його спостережна рада в двотижневий  строк після перевірки фінансового  стану засновників подає до регіонального  управління НБУ за місцем створення майбутнього банку такі документи:

• заяву про реєстрацію банку за підписом уповноваженої особи, яка призначена відповідальною за реєстрацію банку установчими зборами;
• установчий договір, підписаний засновниками банку та завірений їхніми печатками. Підписи фізичних осіб завіряються нотаріально;
• статут банку, затверджений на зборах і підписаний уповноваженою особою;
• копію рішення органів Антимонопольного комітету України про надання згоди на створення банку у випадках, передбачених чинним законодавством;
• протокол установчих зборів, підписаний головою та секретарем зборів;
• економічне обгрунтування, де зазначені мета створення банку, розрахунковий баланс і розрахунок плану доходів, витрат і прибуток на кінець першого року його діяльності;
• бухгалтерську і фінансову звітність учасників банку;
• висновок аудиторської організації, яка має ліцензію Аудиторської палати України про фінансовий стан та платоспроможність засновників банку;
• наявність професійно придатних перших керівних осіб (голови правління та головного бухгалтера), кандидатури яких погоджено з НБУ;
• копію платіжного документа про внесення плати за реєстрацію банку на рахунок № 000960820 в Операційному управлінні НБУ, МФО 300001; За реєстрацію комерційних банків встановлена плата у розмірі ста неоподатковуваних мінімумів заробітної плати;
• копію звіту про проведення відкритої підписки на акції, прийнятого Міністерством фінансів України;
• угоду про надання приміщення для розміщення банку за підписом уповноваженої за установчим договором особи;
• установчі документи акціонерів (учасників) банку (нотаріально завірені копії або в оригіналі).

     Для реєстрації комерційного банку в  двотижневий строк після аудиторської перевірки фінансового стану  його засновників до регіонального  управління НБУ за місцем створення  банку подаються такі документи:

• заява про реєстрацію банку;
• установчий договір, підписаний засновниками банку;
• статут банку;
• протокол установчих зборів;
• економічне обгрунтування і мета створення банку;
• аудиторський висновок про фінансовий стан та платоспроможність засновників;
• бухгалтерська і фінансова звітність учасників (засновників) банку;
• наявність керуючих осіб банку (голови правління та головного бухгалтера);
• копія платіжного документа про внесення плати за реєстрацію банку;
• копія звіту про проведення відкритої підписки на акції;
• угода про надання приміщення для розміщення банку;
• установчі документи акціонерів;
• копія рішення органів Антимонопольного комітету України про надання згоди на створення банку у випадках, передбачених чинним законодавством.

     Регіональне управління НБУ за місцезнаходженням комерційного банку в двотижневий строк з дати отримання від банку повного пакета документів готує висновок про:

• фінансовий стан, платоспроможність і репутацію акціонерів (учасників) банку, наявність вільних власних коштів для внеску до статутного фонду банку і підтвердження про внесок на тимчасовий рахунок банку коштів до статутного фонду кожним акціонером (учасником) у передбачених законом розмірах;
• наявність приміщення, придатного для розміщення банку;
• професійну придатність і репутацію голови виконавчого органу (правління) банку і головного бухгалтера банку.

     Пакет цих документів, включаючи статут банку в 4-х примірниках і висновок регіонального управління Національного  банку України, подається до Національного  банку України.

     Документи для реєстрації банку розглядаються  департаментом реєстрації і ліцензування банків, юридичним департаментом  та 
(у разі необхідності) іншими департаментами і подаються Комісії Національного банку України з питань нагляду і регулювання діяльності банків.

     З метою контролю за діяльністю банків регіональне управління НБУ готує  висновок про фінансовий стан і репутацію  засновників банку, наявність власних  коштів для внесення до його статутного фонду, підтвердження про їх внесення на тимчасовий рахунок, про відповідність приміщення банку і касового вузла усім технічним вимогам та вимогам безпеки, про забезпеченість банку засобами машинної обробки інформації і каналами зв’язку, про професійну придатність голови правління і головного бухгалтера, про забезпеченість банку кваліфікованими кадрами.

     Вказані висновки разом із пакетом установчих документів, поданих засновниками, регіональне управління НБУ подає  в його Правління, де після детального їх вивчення і аналізу приймається  рішення про реєстрацію комерційного банку. При позитивному вирішенні питання комерційний банк заноситься до Республіканської книги реєстрації банків, валютних бірж та інших фінансово-кредитних установ. Комерційний банк одержує статус юридичної особи з моменту його реєстрації в НБУ і отримання ліцензії на здійснення банківських операцій від НБУ.

     НБУ може відмовити в реєстрації комерційного банку в разі порушення порядку  створення банку, невідповідності  його статуту та інших установчих документів законодавству України, незадовільного фінансового стану засновників, що загрожує інтересам вкладників і кредиторів банку, а також у разі професійної непридатності рекомендованого керівництва банку, відсутності відповідної матеріально-технічної бази.

     Рішення про відмову в реєстрації комерційного банку може бути оскаржено в судовому порядку.

     Комерційні  банки зобов’язані у місячний строк повідомляти НБУ про  зміни, що вносяться до установчих документів, з поданням нотаріально засвідчених  копій змінених документів.

     Комерційні  банки, зареєстровані Національним банком України, можуть відкрити філії і представництва після отримання відповідної ліцензії Національного банку України за умови, що з моменту її отримання до моменту відкриття певної філії ними не порушені вимоги, на підставі яких була отримана ліцензія.

     Філія банку - банківська установа, яка не є юридичною особою, діє на підставі окремого положення, виступає від імені  головного банку, має свій субкореспондентський рахунок і МФО та здійснює банківські операції, передбачені положенням про  філію, за наявності відповідно оформленого доручення головного банку і дозволу на здійснення операцій, виданого регіональним управлінням Національного банку України за місцезнаходженням філії банку.