Страхові компанії

Страхові резерви розміщуються страховиками з урахуванням безпечності, прибутковості, ліквідності та диверсифікованості в такі категорії активів: грошові кошти в касі та на розрахунковому рахунку, банківські вклади, нерухоме майно, цінні папери, права вимоги до перестраховиків, інвестиції в економіку України за напрямами, визначеними законодавством. Резерви зі страхування життя можуть використовуватися страховиками для довгострокового кредитування житлового будівництва, у тому числі індивідуальних забудовників, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. Здійснення інших видів кредитної діяльності страховиками забороняється законодавством.

Балансовий прибуток страховика складається з прибутку від страхової діяльності, прибутку від інвестування та розміщення тимчасово  вільних коштів, а також прибутку від інших операцій. Прибуток від страхової діяльності (крім страхування життя і медичного страхування, порядок та умови здійснення яких визначаються чинним законодавством) обчислюється як різниця між доходами від страхової діяльності та витратами страховика на надання страхових послуг. До доходів від страхової діяльності належать:

• зароблені страхові платежі за договорами страхування і перестраховування ;

• комісійні винагороди за перестраховування;

• частки від страхових сум та страхових відшкодувань, сплачені перестраховиками;

• повернуті суми із централізованих страхових резервних фондів;

• повернуті суми технічних резервів, інших ніж резерв незароблених премій, у випадках, передбачених законодавством.

До витрат страховика відносять:

• виплати страхових сум та страхових відшкодувань;

• відрахування у централізовані страхові резервні фонди;

• відрахування у технічні резерви, інші ніж резерв незароблених премій, у випадках, передбачених законодавством;

• витрати на проведення страхування;

• інші витрати, що включаються до собівартості страхових послуг.

Відповідно до обсягів  страхової діяльності страховики зобов'язані  підтримувати належний рівень запасу платоспроможності, який визначається вирахуванням із загальної суми активів  страховика суми нематеріальних активів  і загальної суми зобов'язань, у тому числі наявних технічних резервів. З метою додаткового забезпечення платоспроможності страховики за рахунок прибутку часто створюють вільні резерви.

Страховики, які прийняли на себе страхові зобов'язання в обсягах, що перевищують можливість їх виконання за рахунок власних активів, повинні застрахувати ризик невиконання зазначених зобов'язань у перестраховиків. Так, якщо страхова сума за окремим об'єктом страхування перевищує 10% суми сплаченого статутного фонду і сформованих страхових резервів, страховик зобов'язаний укласти договір перестраховування.

Для забезпечення виконання  страховиками зобов'язань щодо окремих  видів страхування страховики можуть утворювати централізовані страхові резервні фонди та органи, які здійснюють управління цими фондами. Джерелами утворення централізованих страхових резервних фондів можуть бути відрахування від надходжень страхових платежів, внески власних коштів страховиків, а також доходи від розміщення коштів централізованих страхових резервних фондів.

З метою додаткового  забезпечення страхових зобов'язань  страховики можуть також створювати Фонди страхових гарантій, які  є юридичними особами і формуються за рахунок добровільних відрахувань  від страхових резервів, сформованих  страховиками та за рахунок доходів від розміщення страхових резервів. Розміри відрахувань до Фондів страхових гарантій та порядок використання коштів Фондів встановлюються страховиками, які беруть в них участь.

Державний нагляд за страховою  діяльністю на території України  здійснюється Уповноваженим органом з метою дотримання вимог законодавства України про страхування, ефективного розвитку страхових послуг, запобігання неплатоспроможності страховиків та захисту інтересів страхувальників.

Уповноважений орган  видає страховикам ліцензії на проведення конкретних видів страхування і перестраховування. Страховики, які отримали ліцензію на страхування життя, не можуть займатись іншими видами страхування.

Щокварталу страховики подають до Уповноваженого органу фінансову  звітність, а також публікують свій річний баланс за формою і в порядку, встановленому ним.

 Список використаної літератури

1. Про банки і банківську діяльність. Закон України від 7 грудня 2000 р. № 2121-ІП.

2. Про страхування. Закон України від 7 березня 1996 р. М 85/96-ВР.

3. Про довірчі товариства. Декрет Кабінету Міністрів України від 17 березня 1993р. № 23—93.

4. Кавалєц С. Реформування колишніх ощадних банків: можливості та ризики // Семінар з питань стратегії з вибраних напрямків розвитку та реформування банківської системи. — К., 1996.

5. Фредерік С. Мишкін. Економіка грошей, банківської справи і фінансових ринків. — К., 1998.

6. Fabozzi J., Modigliani E. Capital markets: institutions and instruments. — Prentice Hall Inc. 1996.