Становлення та розвиток податкової системи України

 

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ

ХАРКІВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ЕКОНОМІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

 

кафедра фінансів

 

 

КУРСОВА РОБОТА

з дисципліни «ФІНАНСИ»

 

              Тема:   Становлення та розвиток податкової системи України

 

 

 

 

 

                                        ВИКОНАЛА:

                                                   студентка        

                                                   курс                                     2

                                                   спеціальність             фінанси

                                                   група                                   3

                                                   форма навчання          денна

 

                                                   особистий підпис студента

 

                                            НАУКОВИЙ КЕРІВНИК:

                                         

 

РЕЄСТРАЦІЯ  РОБОТИ

номер                ,     дата 

ДОПУСК ДО ЗАХИСТУ:        ТАК,        НІ

       за умови належного доопрацювання

 

Харків - 2012

 

ЗМІСТ:

 

Вступ ………………………………………………………………………….  3

Розділ 1Теоретичні аспекти податкової системи України ………………...  7

1. Суть та принципи побудови податкової системи ………………... 7
2. Класифікація податків і зборів ……………………………………. . 12
3. Податкова політика держави ……………………………………….  17

Висновки до розділу 1………………………………………………………... 22

Розділ 2 Стан та тенденції розвитку податкової системи  України ……….. 24

1. Податкова політика, як метод державного регулювання

економіки ………………………………………………………………….. 24

2. Аналіз розвитку та сучасного стану податкової системи

України ……………………………………………………………………. 28

3. Вдосконалення функціонування податкової системи України …… 34

Висновки до розділу 2 ……………………………………………………….. 41

Загальні висновки ……………………………………………………………. 43

Список використаної літератури …………………………………………… 46

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ВСТУП

Дана курсова  робота присвячена вивченню питання становленню та розвитку податкової системи в Україні.

      Актуальність теми дослідження обумовлена новими явищами в економіці України, її спрямуванням на перехід до ринкових відносин, де управління господарчими процесами вимагає активного використання інструментів фінансового механізму, включаючи податки.

       Дослідженню податкової системи присвячені роботи К.Болдінга, Г.Девіса, Неймарка, Ф.Нітті, В.Парето, П.Самуельсона. У теперішній час моніторинг справляння податків здійснюється в роботах А.Азарова, А.Бодюка, I.Горленко, О.Данилова, I.Кухаренко, Ю.Кравченко, Л.Лапко, П.Мельника, В.Поповича.

       Написання курсової роботи сприятиме визначенню основних проблем податкової системи в цілому. Крім того, надасть можливість окреслити основні напрями удосконалення податкової системи в Україні.

       Податкова система в кожній державі є однією з базових підвалин її економічної системи. У зв’язку з цим податки мають розв’язувати два завдання. Вони служать державі для отримання тих доходів, які необхідні для розв’язання її завдань. Поряд з цим фіскальним призначенням стягнення податків слугує для здійснення певних політичних ідей завдяки тому, що вони сприяють чи ускладнюють певні економічні процеси.

       Метою курсової роботи є дослідження податкової системи в Україні та шляхи її вдосконалення.

Виходячи з  мети курсової роботи, були поставлені наступні завдання:

1. розглянути суть та принципи побудови податкової системи України;
2. розглянути класифікацію податків;
3. розглянути податкову політику держави;
4. дослідити та проаналізувати стан та розвиток податкової системи України;
5. визначити недоліки та переваги податкової системи України та висловити пропозиції щодо вдосконалення функціонування податкової політики України

Об’єктом курсової роботи є податкової системи України.  

Предметом дослідження  даної роботи є розвиток, становлення  податкової системи України, її функціонування та вдосконалення.

Питання вдосконалення  оподаткування знаходяться в  центрі уваги наукової і громадської  думки з отримання незалежності України. Особливо сьогодні, в пошуках  шляхів виходу з економічної кризи, назріла необхідність податково-бюджетного регулювання в Україні замість проведення суто фіскальної податкової політики.

Крім цього, сьогодні на державному рівні визнано  гостроту проблеми оподаткування, пов’язаної з надмірністю податкового тягаря. Останній і є однією з причин фінансової нестабільності підприємств, зменшення сукупного попиту і економічної кризи.

       Чинна податкова система зазнає нищівної критики як у наукових колах, так і з боку підприємців, політичних діячів, депутатського корпусу. Однак стає дедалі очевиднішим, що ця критика багато в чому базується на емоційних, поверхневих чинниках економічної дійсності. Відсутній глибокий аналіз фінансових зв’язків в економіці, потреб держави у фінансових ресурсах для виконання нею функцій регулювання темпів і пропорцій розвитку економіки, підтримання на належному рівні суспільного добробуту, обороноздатності, систем державного управління.

Отже, нині існує  необхідність всебічного дослідження  питань, пов’язаних із впливом системи  оподаткування на економічні процеси.

 

РОЗДІЛ 1 ТЕОРЕТИЧНІ АСПЕКТИ ПОДАТКОВОЇ СИСТЕМИ УКРАЇНИ

1.1 Суть та  принципи побудови податкової  системи

 

Податкова система – це сукупність загальнодержавних і місцевих податків та зборів до бюджетів усіх рівнів, а також форм, методів установлення, зміни, обчислення, сплати, стягнення, також податкова служба, яка займається податковим контролем.

Податкова система  кожної країни відображає її специфічні умови. У світі немає держав з  тотожними податковими системами. Однак це не означає, що створення  податкової системи і податкова  політика ведуться спонтанно, як кому забажається. Є певні положення, які визначають підхід держави до цієї сфери своєї діяльності.

Науковий підхід до створення податкової системи  передбачає, по-перше, системність, по-друге, встановлення визначальної бази цієї системи і, по-третє, формування правової основи і вихідних принципів. Звичайно, можливий і варіант, що визначається як метод «спроб і помилок», який, до речі, використовується в Україні в даний час. Але це довгий шлях. Крім того, експериментувати можна тільки тоді, коли економічна ситуація більш-менш стабільна. Якщо ж економіка і суспільство охоплені кризою, то права на це ні уряд, ні законодавча влада не мають [1].

Принцип системності полягає в тому, що всі податки повинні бути взаємопов'язані між собою, органічно доповнювати один одного, не заходити в суперечність із системою в цілому та іншими її елементами. Системний підхід означає, що мають реалізовуватись функції податків. З позицій фіскальної функції, податкова система повинна забезпечити гарантоване і стабільне надходження доходів у бюджет. З позицій регулюючої функції, – забезпечувати державі можливість впливу на всі сторони соціально-економічного розвитку суспільства. [2]

Податкова система  повинна включати досить широке коло податків різної цілеспрямованості. Система  доходів бюджету має включати насамперед такі, які б забезпечували сталу фінансову базу держави. Найкращими для виконання цього завдання є непрямі податки, а також податки на майно, землю, прибутковий податок з населення. Таких податків у системі доходів бюджету рекомендується мати в середньому до п'яти видів на випадок зриву у виконанні плану мобілізації одного з них.

Кількість податків, на які покладається здебільшого  регулююча функція, теж має бути досить значною. Це пояснюється тим, що не можливо за допомогою одного чи двох податків впливати на всі сторони господарської діяльності підприємств, на всі сфери суспільно-економічного життя.

Але платників  цікавить не так кількість податків, котрі вони сплачують, як загальна сума податків і їх частка в одержаному доході.

Визначальною  базою побудови податкової системи є обсяг бюджетних видатків. Податки з позиції організації фінансової діяльності держави вторинні відносно видатків. Збалансування доходів бюджету з обсягом державних видатків є аксіомою фінансової науки. Відхід від неї призводить до тяжких наслідків - високого рівня оподаткування. Йдеться про інфляцію, яка, по суті справи, теж є своєрідною прихованою формою оподаткування населення. Відмінність полягає в тому, що це відкладені на завтра податки, однак завтра доводиться платити набагато більше, ніж сьогодні. Причиною інфляції, тобто знецінення грошей, є випуск в обіг зайвої їх кількості, не забезпеченої товарною масою. Це, у свою чергу, визначається бюджетним дефіцитом, тобто перевищенням видатків бюджету над доходами. Тож при створенні нової податкової системи слід пам'ятати, що бюджет як фінансовий план держави повинен бути обов'язково балансом доходів і видатків, і нехтувати цим вкрай небезпечно.

Правову основу системи доходів бюджету становлять відносини власності.

По-перше, права  держави на доходи залежать від форми  власності - державної чи приватної. При державній власності не тільки майно підприємств, але й створювані на них доходи належать державі, і  вона може вилучати усі «зайві» кошти  у вигляді вільного лишку прибутку [3].

 

Відносно у  приватних підприємств держава  може отримати тільки певну частку їх доходів. Отже, якщо для державних  підприємств податкова політика майже не має відчутного значення, то для приватних - це одне з головних питань.

По-друге, форма власності відбивається на формуванні доходів відповідних юридичних і фізичних осіб, особливості ж формування доходів повинні враховуватися при встановленні об'єкта оподаткування. Тому об'єктом оподаткування визначено кінцевий результат роботи підприємства – прибуток.

Принципи оподаткування, які вперше були сформульовані основоположником теорії оподаткування шотландським економістом і філософом А. Смітом в його класичній роботі «Дослідження про природу і причини багатства народів» ще у XVIII от., не втратили значення і до нашого часу. Вони зводяться до чотирьох понять: справедливість, визначеність, зручність, економія (раціональність) [4].

Ці загальні принципи оподаткування поступово  розширювались, трансформувалися під  впливом соціально-економічних і політичних перетворень, які відбувались у світі. В даний час вони в основному зводяться до наступного:

1. Рівень податкової  ставки повинен встановлюватись  з врахуванням можливостей платника  податків, тобто рівня його доходів.  Доход, який залишиться після сплати податків, повинен забезпечувати йому нормальний розвиток.

2. Необхідно  прикласти всі зусилля, щоб  оподаткування доходів носило  одноразовий характер. Багаторазове  обкладання доходів чи капіталу  неприпустиме.

3. Податки повинні  бути обов'язковими. Податкова система не повинна залишати у платника податків сумнівів в уникненні платежу.

4. Процедури  розрахунку і сплати податків  повинні бути простими, зрозумілими  і зручними для платників податків  і економічними для установ,  які збирають податки. Слід  прагнути до мінімізації витрат на стягнення податків.

5. Податкова  система повинна забезпечувати  раціональний перерозподіл частини  створюваного валового внутрішнього  продукту і бути ефективним  інструментом державної економічної  політики.

6. Податки можуть  використовуватись як фінансові регулятори з метою встановлення оптимального співвідношення між доходами роботодавців і найманих працівників, між коштами, які направляються на споживання і нагромадження.

7. Необхідно  забезпечувати стабільність оподаткування;  ставки податків не повинні змінюватись упродовж досить тривалого періоду. Разом з тим, податкова система повинна бути адекватною конкретним етапам економічного розвитку країни; це досягається здійсненням податкових реформ, які забезпечують еволюцію податкової системи.

8. Не можна  допускати індивідуального підходу  до конкретних платників податків  при встановленні податкових  ставок і застосуванні податкових  пільг. Оподаткування має бути  досить універсальним, забезпечувати  однакові вимоги і однаковий  підхід до платників, з одного боку, і розумну диференціацію ставок та використання податкових пільг - з іншого [5].