Становлення та розвиток бюджетної системи України

Принцип повноти. До бюджету підлягає включення всіх надходжень і витрат, що здійснюються відповідно до нормативно – правових актів органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування. Згідно з цим принципом, усі надходження мають акумулюватися на рахунках відповідних бюджетів.

Принцип обґрунтованості. Бюджет має формуватися на реалістичних макропоказників економічного і соціального розвитку держави та розрахунках надходжень до бюджету і витрат бюджету, що здійснюється відповідно до затверджених методик і правил.

Принцип ефективності. У процесі складання та виконання бюджету всі учасники бюджетного процесу мають прагнути досягнення запланованих цілей при залученні мінімального обсягу бюджетних коштів та досягнення максимального результату.

Принцип субсидіарності. Розподіл видатків між державним бюджетом та місцевими бюджетами, а також між місцевими бюджетами повинен ґрунтуватися на максимально можливому наближенні надання суспільних послуг до їх безпосереднього споживача.

Принцип цільового використання бюджетних коштів. Бюджетні кошти використовуються тільки на цілі, визначені бюджетними призначеннями. Цей принцип означає, що кошти з бюджету спрямовуються за відповідним напрямом та витрачаються розпорядниками та одержувачами бюджетних коштів на чітко визначені цілі відповідно до бюджетних призначень.

Принцип справедливості і неупередженості. Бюджетна система України будуються на засадах справедливого і неупередженого розподілу суспільного багатства між громадянами і територіальними громадами. Цей принцип забезпечує рівний доступ громадян країни до основних бюджетних послуг та соціальних гарантій і реалізується через норми, встановлені Бюджетним кодексом у частині визначення фінансових нормативів бюджетної забезпеченості та дотації вирівнювання.

Принцип публічності та прозорості. Державний бюджет України та місцеві бюджети затверджуються і рішення щодо звіту про їх виконання приймаються відповідно Верховною Радою України, Верховною Радою Автономної Республіки Крим і місцевими радами. Доступність інформації про бюджет повинна бути забезпечена на всіх стадіях бюджетного процесу. Бюджетним кодексом передбачено, що інформація про бюджет повинна бути оприлюднена. Проект Закону про Державний бюджет підлягає обов`язковій публікації в газеті «Урядовий кур`єр» не пізніше ніж через сім днів після його подання Верховній Раді Україні.

Принцип відповідальності учасників бюджетного процесу. Кожний учасник бюджетного процесу несе відповідальність за свої дії або бездіяльність на кожній стадії бюджетного процесу. Для реалізації цього принципу у Бюджетному кодексі закріплено повноваження за учасниками бюджетного процесу щодо дотримання бюджетного законодавства, вводиться поняття бюджетного правопорушення та встановлюється відповідальність за бюджетні правопорушення.

Організація функціонування бюджетної системи включає [2, 4]:

–     зведений (консолідований) бюджет;

–     законодавчу і нормативну базу;

–     органи управління;

–     комплекс між бюджетних відносин між платниками податкових і неподаткових платежів, державою і отримувачами бюджетних коштів, державним і місцевими бюджетами.

Складові зведеного (консолідованого) бюджету України подаю на схемі.

Рисунок 2.1 – Складові зведеного бюджету України

Суспільне значення бюджетної системи полягає в тому, що за допомогою бюджету досягається вирішення багатьох питань соціального характеру, хоча стан цієї сфери життя суспільства на сьогоднішній день складний.

2.2 Законодавча і нормативна база функціонування бюджетної системи

Функціонування бюджетних відносин в Україні здійснюється на основі законодавчих та нормативних актів, перелік яких визначений ст.4 Бюджетного кодексу України:

–        Конституція України [5].

–        Бюджетний кодекс України [3].

–        Закон про державний бюджет України [10].

–        Інші закони, що регулюють бюджетні правовідносини [11, 12].

–        Нормативно – правові акти Кабінету Міністрів України.

–        Нормативно – правові акти центральних органів виконавчої влади.

–       Рішення органів АРК, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування.

При здійсненні бюджетних відносин положення нормативно–правових актів застосовується лише в частині, в якій вони не суперечать Конституції України, Бюджетному кодексу та Закону про Державний бюджет України.

Розглянемо, як регулюються бюджетні відносини відповідними законодавчими та нормативними актами.

Конституція України [5]. У Конституції Україні, яка була ухвалена на VI сесії Верховній Раді Україні 28 червня 1996р., урегульовані такі питання, що стосуються функціонування бюджетної системи.

– механізм прийняття Законів України.

– повноваження Верховної Ради, Президента, Кабінету Міністрів,

органів місцевого самоврядування.

– основні бюджетні положення.

Розглянемо окремі положення Конституції. Так статті 95-98 передбачають, що бюджетна система України будуються на засадах справедливого і неупередженого розподілу суспільного багатства між громадянами і територіальними громадами.

Державний бюджет України затверджується щорічно Верховною Радою України на період з 1 січня по 31 грудня, а за особливих обставин - на інший період.

Бюджетний кодекс України [3]. Був опублікований 25 липня 2001р. набрав чинності з дня його опублікування, а окремі статті, які регламентують поточні бюджетні процедури – з 1 січня 2002р. Бюджетний кодекс складається з шести розділів.

Розділ 1. Загальні положення. Визначені відносини, що регламентуються Бюджетним кодексом, основні терміни, окреслено бюджетний період та вказані основні положення бюджетного законодавства.

Розділ 2. Державний бюджет України. Визначено склад доходів і видатків Державного бюджету, детально описаний механізм складання проекту бюджету та інше.

Розділ 3. Місцеві бюджети. Передбачені доходи і видатки, які закріпляються за місцевими бюджетами, складові місцевих бюджетів.

Розділ 4. Міжбюджетні відносини. Визначені критерії розмежування видів видатків між бюджетами, перелічені видатки.

Розділ 5. Контроль за дотриманням бюджетного законодавства та відповідальність за бюджетні правопорушення.

Розділ 6. Прикінцеві положення.

Закон «Про державний бюджет України» [10]. Цей закон приймається на наступний за звітним роком. На жаль, практично жодного року за роки незалежності він не був прийнятий вчасно. В законі передбачається формування в конкретних обсягах джерел доходів та видатків бюджету, необхідні нормативи відрахування, дотації і субсидії областях, джерела покриття дефіциту бюджету, поточні пояснення до здійснення виконання бюджету. Інші закони, що регулюють бюджетні правовідносини. До основних законів, які регламентують функціонування бюджетної системи, можна віднести:

1.                  Закон України «Про прожитковий мінімум» [12]. Прийнятий Верховною Радою України 15 липня 1999р. Цей закон складається з семи статей, де подано визначення прожиткового мінімуму, принципи формування набору продовольчих товарів та послуг, їх перелік, порядок установлення та затвердження прожиткового мінімуму.

2.                  Закон України «Про місцеві самоврядування» [11]. (1997р.) Цей закон визначає систему та гарантії місцевого самоврядування в Україні, засади організації та діяльності, правового статусу і відповідальності органів та посадових осіб місцевого самоврядування.

3.                  Закон України «Про затвердження Конституції автономної Республіки Крим». В законі міститься положення бюджету АРК в складі бюджету України. Уже в ст.1 наголошено, що АРК є невід`ємною складовою України і здійснює повноваження, визначені Конституцією України.

4.                  Закон України «Про місцеві державні адміністрації». (1999р.). Закон передбачає, що голова місцевої державної адміністрації у межах своїх повноважень видає розпорядження, а керівники управлінь, відділів та інших структурних підрозділів – накази, які є обов`язковими для виконання.

Нормативно – правові акти Кабінету Міністрі України. Кабінет Міністрів України в межах повноважень, передбачених Конституцією України та законами України, видає відповідні акти, які не можуть суперечити Конституції України. Ці нормативні акти регулюють поточні питання, які виникають унаслідок здійснення повноважень.

Нормативно – правові акти центральних органів виконавчої влади. Це можуть бути укази Президента, які регулюють поточні актуальні питання, а також постанови, рішення, накази міністерств, відомств.

Усі нормативно – правові акти містять повноваження, обов`язки, укази для нормального функціонування бюджетної системи України.

2.3 Складові бюджетної системи України

На функціонування бюджетної системи в цілому мають вплив окремі її складові, а також інші частини економічної системи. На рисунку представлені складові бюджетної системи та їх взаємозв`язок [14].

Рисунок 2.3 – Складові бюджетної системи та інші частини економічної системи, що мають вплив на її функціонування.

Розглянемо діяльність окремих частин бюджетної системи [14].

Рахункова палата. Діяльність Рахункової палати регулюється Законом України «Про Рахункову плату Верховної Ради України» (1996р.). завданнями Рахункової плати є: організація і здійснення контролю за своєчасним виконанням дохідної та видаткової частин Державного бюджету; здійснення контролю за утворення і погашенням внутрішнього та зовнішнього боргу; контроль за законністю та своєчасністю руху коштів Державного бюджету; контроль за фінансуванням загальнодержавних програм економічного, соціального і національного розвитку та інше.

Державне казначейство. Створено за Указом Президента України в 1995р. Систему Державного казначейства становить Головне управління Державного казначейства України та його територіальні органи. Основі завдання Держаного казначейства:

–     організація виконання Держбюджету і здійснення контролю за цим;

–     управляння наявним коштами Держбюджету;

–     фінансування видатків Держбюджету України, складання звітності про стан виконання Держбюджету України;

–     здійснення контролю за надходженням, використанням коштів держбюджетних позабюджетних фондів.

Контрольно – ревізійне управління. Функціонують згідно з законом «Про контрольно–ревізійну службу в Україні» (1993р.) державна контрольно – ревізійна служба виконує такі функції: організує роботу контрольно – ревізійних підрозділів з проведення ревізій і перевірок; проводить ревізії та перевірки фінансової діяльності; розробляє інструктивні та інші нормативні акти про проведення ревізій та перевірок; стягує у бюджет державні кошти; вилучає до бюджету виявлені ревізіями або перевірками приховані та занижені валютні та інші платежі.

Розпорядники бюджетних коштів. Перелік розпорядників, їх повноваження передбачені у Бюджетному кодексі України. Головними розпорядниками бюджетних коштів могуть бути виключно:

–     за бюджетними призначеннями, передбаченими законом про Держбюджету України – органи, уповноважені відповідно Верховною Радою, Президентом, Кабінетом Міністрів забезпечувати їх діяльність, в особі їх керівників, а також міністерства, інші центральні органи виконавчої влади;

–     за бюджетним призначеннями, передбаченими бюджетом автономної Республіки Крим;

–     за бюджетними призначеннями, передбаченими іншими місцевими бюджетами – керівники місцевих державних адміністрацій, виконавчих органів рад та їх секретарів, керівники головних управлінь та інші.

Державна податкова служба. Діяльність державної податкової служби в Україні регулюється Законом України «Про державну податкову службу України» (1993р зі змінами 1998р.). завдання органів держаної податкової служби: здійснення контролю за додержанням податкового законодавства; внесення в установленому порядку пропозицій щодо вдосконалення податкового законодавства; роз`яснення законодавства з питань оподаткування серед платників податків; запобігання та іншим правопорушенням, їх розкриття, провадження у справах про адміністративні правопорушення.

Усі складові частини бюджетної системи діють лише на нормативно – правовій основі, є постійно діючими органами та мають вплив на функціонування бюджетної системи.

Важливою умовою успішного функціонування бюджетної системи має стати поглиблення реформи бюджетних відносин між центральними та регіональними рівнями влади на основі розмежування відповідальності за вирішення економічних і соціальних проблем країни та окремих адміністративно-територіальних утворень шляхом відповідного розподілу державних видатків та доходів.

3 СТРУКТУРА БЮДЖЕТУ УКРАЇНИ.

ДОХОДИ ТА ВИДАТКИ БЮДЖЕТУ

Бюджет є системою економічних за своїм змістом відносин з приводу утворення, розподілу і використання централізованого фонду грошових коштів держави [2]. Ці економічні відносини виникають в результаті розподілу валового внутрішнього продукту країни.