Автор: Пользователь скрыл имя, 07 Апреля 2012 в 13:48, реферат
На даний період часу існує достатньо проблем на фінансовому ринку, вчасності і у сфері саморегулювання. Зростання і вдосконалення фінансового ринку зумовлюють потребу в постійному оновленні механізмів регулювання й нагляду, шляхом розвитку принципів саморегулювання та підвищення ефективності взаємодії саморегулівних організацій і державних органів регулювання.
Вступ
1. Сутність саморегулівних організацій
2. Види та функції саморегулівних організацій
3.Проблеми і перспективи розвитку саморегулівних організацій в Україні
Висновок
Список використаної літератури
Як свідчить практика, саморегулівні організації максимально наближені до своїх ринків. Вони можуть оперативно реагувати на їх зміни та швидко застосовувати свої правила й методи моніторингу до них. Тоді як реакція державного регулятора на фактичні зміни ринків може істотно запізнюватися, особливо в умовах кризи.
ВИСНОВОК
В останні роки роль саморегулівних організацій на ринку цінних паперів стає більш значущою. У зв'язку з цим найважливішим завданням є подальша розробка правил і стандартів, відповідно до яких повинна буде здійснюватися додаткове до державного регулювання саморегулювання ринку.
Саморегулівна організація встановлює обов'язкові для своїх членів правила здійснення професійної діяльності на ринку цінних паперів, стандарти проведення операцій з цінними паперами та здійснює контроль за їх дотриманням.
Саморегулівна організація створюється професійними учасниками ринку цінних паперів для забезпечення умов їх діяльності, дотримання стандартів професійної етики на ринку цінних паперів, захисту інтересів власників цінних паперів та інших клієнтів професійних учасників ринку цінних паперів, які є членами саморегулівної організації, встановлення правил і стандартів проведення операцій з цінними паперами, які забезпечують ефективну діяльність на ринку цінних паперів.
Діяльність саморегулівних організацій пов'язана з саморегулюванням діяльності учасників на ринку цінних паперів; підтриманням високих професійних стандартів і підготовка кадрів для ринку цінних паперів; відстоюванням своїх інтересів на ринку перед державою.
Отже, можна зробити висновок, що розвиток принципів саморегулювання сприяє формуванню ефективної структури фінансового ринку, розширює можливості вибору оптимальної моделі регулювання, дає змогу розглядати саморегулювання як реальну інституційну альтернативу державному управлінню. Також з огляду на зарубіжний досвід бачимо, що наявність у системі національного регулювання діяльності фінансових установ саморегулівних організацій і розширення основ саморегулювання є обов'язковими умовами для стабільного розвитку фінансових ринків.
СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ
1. Закон України "Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні"
2.Наукова публікація к.е.н., доцент Новикова М.В. «Проблеми вдосконалення системи саморегулювання на фінансовому ринку»
3.Наукова стаття І.І. Рекуненко, канд. екон. наук, доц., Є.П. Бондаренко, здобувач «Особливості діяльності саморегулівних організацій на ринку фінансових послуг»
4. Наукова публікація «Саморегулювання на фінансовому ринку: реалії та перспективи» О. Кий Президент ПАРД
5. Экономические науки/Финансовые отношения Лактіонов Ю.Г. «Перспективи розвитку системи саморегулювання на фінансовому ринку України»