Розвиток акціонерних товариств України

   Також гарантовано дотримання справедливої пропорції представництва акціонерів в органах управління товариства. Це забезпечує таке прогресивне нововведення, як кумулятивне голосування під час обрання членів наглядової ради (кількість акцій, що належать акціонеру, множать на кількість місць у раді, й акціонер може віддати обчислені в такий спосіб голоси за одного кандидата або розподілити між кількома). За новим законом ігнорувати голоси акціонерів, що беруть участь у загальних зборах, буде неможливо: тепер у тих, хто не володіє контрольним пакетом акцій, буде свій представник в органах управління товариством. Узагалі, згідно з новим Законом, роль наглядової ради посилено. Закон «Про господарські товариства» залишав визначення повноважень наглядової ради на розсуд статуту, що дозволяло не наділяти раду, яка має представляти інтереси акціонерів у період між проведенням загальних зборів, реальними повноваженнями. На відміну від цього Закон «Про акціонерні товариства» містить досить широкий перелік питань, які належать до виключної компетенції ради й не можуть бути передані виконавчому органу.

   Розширено коло питань, які віднесено до виключної компетенції загальних зборів (наприклад, прийняття рішень про викупівлю товариством власних акцій; про вчинення правочинів на суму, що перевищує 25 % вартості активів товариства). Це надасть акціонерам можливість більше впливати на прийняття важливих рішень щодо діяльності підприємства, зокрема щодо майна підприємства.

   Важливою для захисту міноритаріїв є вже згадана норма, яка забороняє консолідацію контрольного пакета акцій без відома інших акціонерів. Про такий намір необхідно за тридцять днів до придбання письмово сповістити АТ та ДКЦПФР та опублікувати інформацію в офіційних друкованих органах. При цьому закон дає право міноритарним акціонерам вимагати в контрольного акціонера викупівлі їхніх акцій за ринковою вартістю, якщо участь у такому АТ вони більше не вважають доцільною. Щоправда, тлумачення, яку ціну акцій вважати ринковою, є недостатньо визначеним. До того ж, вимога про викупівлю не ринкова.

   Відомо чимало випадків блокування міноритаріями роботи акціонерного товариства, зокрема через суди. Новий закон не створює жодних додаткових сприятливих умов для цього, навпаки - звужує можливості необґрунтованого блокування. Однак у акціонерів, які хочуть сумлінно брати участь в управлінні товариством, з'являються додаткові права. Наприклад, ті, хто володіє більш як 5 % (раніше - 10 %) акцій, мають право на обов'язкове включення своїх пропозицій до порядку денного загальних зборів (ст. 38 документа).

   Новий закон також дасть змогу ефективно запобігати рейдерським атакам і захопленням компаній, і, відповідно, захищає права інвесторів, права власності. На попередження рейдерства спрямовані такі норми:

- по-перше,  згадані вже норми щодо прозорого  придбання суттєвого та контрольного  пакета акцій;

- по-друге,  закон докладно визначає процедури  скликання і проведення загальних зборів акціонерів, фіксації ухвалених рішень тощо. Щоб унеможливити фальсифікації, голосування на загальних зборах проводитимуть винятково бюлетенями, які підписує кожний акціонер. Стане важче змінити керівництво АТ на підставі рішень альтернативних зборів акціонерів. Додатковим захистом від цього має стати вимога проводити збори обов'язково за місцезнаходженням товариства. Таким чином, буде неможливо проводити альтернативні збори в інших містах, та ще в один і той же день. Крім того, статті 59, 61, 62 Закону виключають призначення голови і членів правління на підставі судових рішень. Рейдери часто намагаються придбати акції, ігноруючи переважне право решти акціонерів. Новий закон захищає це право акціонерів приватного товариства. Якщо акціонер вирішив продати свої акції третій особі, він зобов'язаний у письмовій формі повідомити умови продажу іншим акціонерам. Ті протягом двох місяців мають право викупити акції на таких умовах. Якщо вони відмовляються, саме товариство може скористатися переважним правом. І тільки якщо відмовилися всі, можна продавати третій особі. Наступний прийом, який використовують рейдери, - постійне оскарження рішень загальних зборів. Захистом від постійних позовів до АТ із боку несумлінних акціонерів повинна стати норма закону, що обмежує термін оскарження трьома місяцями. Це має прискорити процес розв'язання незначних суперечок, припинити штучне затягування конфліктів, що заважають нормальній роботі товариства. Адже АТ це суб'єкт економіки, партнер для інших учасників ринку, платник податків і роботодавець. І зберегти його життєздатність і рентабельність так само важливо, як захистити права акціонера.

   Крім позитивних нововведень новий закон не позбавлений низки недоліків. Зокрема, чинною залишається одна з найбільш суперечливих норм стосовно діяльності АТ - кворум загальних зборів. Загальні збори товариства мають кворум за умови реєстрації акціонерів, які разом володіють не менш як 60 % голосуючих акцій. Тож зберігається можливість зриву зборів, коли власники 40 % + 1 акція не з'являться на засідання. Існують й інші сумнівні норми в новому законі. Так, зберігся механізм створення ревізійних комісій з акціонерів або їхніх представників. Така комісія не може бути об'єктивною. Тільки співпраця з незалежними аудиторськими компаніями дозволить акціонерам одержати достовірну інформацію. Певні ризики несе встановлення дворічного перехідного періоду. Протягом цього часу багато підприємств іще можуть зазнати недружніх захоплень. Для окремих товариств, у яких велика кількість акціонерів похилого віку, буде важко перейти на бездокументарну форму акцій. Отже, для того, щоб узгодити діяльність товариства з новими нормами, двох років може бути недостатньо. Не виключено, що деякі великі підприємства не встигнуть провести реорганізацію й лобіюватимуть продовження існування ВАТ і ЗАТ. Також слід звернути увагу на такі недоліки документа: недостатньо визначено правила трансформації АТ (чи обов'язково ВАТ стане публічним, а ЗАТ приватним) і відповідальність за порушення закону.

  Крім перелічених позитивів і недоліків, слід також зважати на необхідність узгодження досить великої кількості норм нового закону з нормами Господарського та Цивільного кодексів. Адже названі законодавчі акти містять норми, що або суперечать, або дублюють одна одну. То -му прикінцеві та перехідні положення закону передбачають внесення змін і доповнень до окремих статей Цивільного і Господарського кодексів, що стосуються правового статусу акціонерного товариства. Однак ці зміни недостатні. Узгодження ще потребуватимуть питання стосовно: правової природи та порядку реалізації корпоративних прав; вимог щодо найменування акціонерного товариства; особливостей правового статусу тих товариств, у статутних капіталах яких є корпоративні права держави або територіальної громади, та товариств, що провадять діяльність на ринках фінансових послуг; порядку укладення договору між засновниками; вимог до статуту; наслідків недотримання вимог щодо співвідношення вартості чистих активів та розміру статутного капіталу; умов для збільшення розміру статутного капіталу; прав кредиторів у разі зменшення розміру статутного капіталу; порядку прийняття рішень загальними зборами.

                                                   Висновки

На основі проведеного аналізу змісту Закону України «Про акціонерні товариства» було визначено ряд нововведень, які матимуть значний позитивний ефект для стабільності, прозорості та ефективності роботи акціонерних товариств. Зокрема, суттєво посилено захист прав акціонерів як великих, так і дрібних; водночас обмежено можливості для зловживань із боку несумлінних акціонерів чи менеджменту, рейдерських структур. Тому, навіть незважаючи на деякі недоліки, появу закону «Про акціонерні товариства» слід оцінити позитивно. Його прийняття було прогресивним кроком, зумовленим нагальною економічною необхідністю, оскільки успішне функціонування і розвиток ринкової економіки в нашій державі, і зокрема такого важливого її елемента як акціонерні товариства, вимагає ретельного врегулювання великого комплексу питань, пов'язаних із їх створенням і діяльністю. Раніше законодавство України не містило адекватних законодавчих актів, які б регулювали перелічені питання належним чином. У цілому Закон «Про акціонерні товариства» відповідає потребам нашої держави, і після усунення недоліків матиме значний позитивний вплив на розвиток економіки України.

                  Список використаної літератури

1. Закон України Про акціонерні товариства.
2. Господарський кодекс України.
3. Корпоративне управління - Мальська М.П. Розділ 3.2. Типи акціонерних товариств.
4. Практичний довідник по Закону України "Про акціонерні товариства", друге видання. (Внесені зміни від 3 лютого 2011 року) Видання ACKERMANN PUBLISHING.
5. http://uk.wikipedia.org/wiki/Акціонерне_товариство