Роль ТНК в фінансовій системі Швеції

Обраний у вересні 2006 року, уряд переслідував макроекономічну  політику, сприятливу для ділового сектору. На громадському референдумі 2003 року, з приводу приєднання Швеції до Європейського Валютного Союзу. У 2009 році, громадська думккілька разів  змінювалася, і більшість шведів розглянули Євро позитивно вперше. Однак, навряд Швеція приєнажться до Єврозони в трирічний період.

Умови для ведення бізнесу  в Швеції покращилися при, обраному у вересні 2006 року, уряді. Податок  на прибуток корпорацій зменшився до 28% і тепер є одним з найнижчих  у Європі. Обєднана з добре-освіченими працівникаим, гарною телекомунікаційною мережею і стійким політичним оточенням, Швеція стала більш конкурентоспроможною як вибір лоя американських і  іноземних компаній, які виходять на скадинавський регіон. Швеція –  найбільший ринок в Балтійському регіоні і оцінюється, як одна з  найконкурентоспроможних  та некорупціонованих  економічних систем в світі, третини  з 180 країн, які оцінюються у щорічному  ранжуванні Transparency International. Потоки прямих іноземних інвестицій до Швеції зросли в другій половині 1990х, прискорюючи глобалізацію, скасування держконтролю в Швеції, девальвацію шведської крони в 1992 році і вступу країни до Європейського союзу у 1995 році. Наприклад, з середини 1990х кількість іноземних філій у Швеції різко зросла з 3000 до понад 10000 через 10 років. Незважаючи на численні притоки прямих іноземних інвестицій, запас шведських активів, що знаходяться поза межами країни, все ще перевищує запас іноземних активів в Швеції.

У 2008 році, іноземні компанії в Швеції найняли близько 62000 робітників. Приблизно 1300 американських компаній, з чисельністю персоналу 101700 працівників, заснованих в Швеції спеціалізуються  на програмному забезпеченні або  апаратних засобах, фармацевтичній промисловості, автомобільній промисловості, телекомунікаціях чи фінансах. Все  це робить США найбільною країною  інвестором (серед компаній, що належать іноземному власнику в Швеції, приблизно 20% робочої сили найнятої іноземними компаніями припадає на цю країну).

По даним Американського Держдепартаменту, який нещодавно зробив оцінку інвестиційного клімату країни, Швеція має дуже сприятливий інвестиційний  клімат і рекомендується для всіх, хто бажає займатися комерційною  діяльністю в цій країні.

 

Ось основні моменти з  висновків Держдепартаменту:

• Швеція пропонує надзвичайно конкурентоспроможну, некорупціоновану економіку з доступом до нових продуктів в технологій, навичок та інновацій. Як найбільший ринок в регіоні Балтійського моря, Швеція має привабливе розташування і вихід до Північної Європи/регіону Балтійського моря.
• Шведська структура оподаткування є прямою і рівні податків на прибуток корпорацій є низькими. Податок на прибуток корпорацій складає 26,3% в номінальних термінах. Рівень цього податку може бути ще нижчим, так як компанії мають право вибору виділяти доходи, які підлягають щорічному оподаткуванню (25% до вирахування податків протягом року).
• Трудові ресурси Швеції складають 4,6 млн осіб. Всі вони є добре освіченими, дисциплінованими та досвідчена у всіх сучасних технологіях. Близько 71% робочої сили країни належить її профспілкам. Шведські профспілки допомогли здійснити ділову модернізацію, і схвалили рішення щодо технічного прогресу, а також висловили захоплення від того, що працівники повинні бути освіченими. Управління трудовими кооперативами взагалі є чудовим і не конфронтаційним.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

3. Державна політика Швеції в галузі корпоративного управління та регулювання діяльності ТНК.
1. Податкові умови діяльності ТНК (податок на прибуток; капітал і дивіденди; доходи робітників; соціальні податки; ПДВ)

Податкові умови діяльності ТНК, які визначають стимули та можливості трансграничного трансферту виробництва  та збуту. Ефект оподаткування вирішальним  чином впливає на ключові аспекти  діяльності ТНК: іноземне інвестування, фінансову структуру, структуру  та вартість залучення капіталу, управління валютними ризиками, фінансовий контроль. 
Найчутливішими ці аспекти є до таких основних податків, як податки на прибуток, на додану вартість, на капітал і дивіденди, на доходи працівників, соціальні податки.

 

До початку 90х років у Щвеції було встановлено досить високі ставки податків, внаслідок чого знизились темпи економічного піднесення, зменшилась конкурентоздатність шведських товарів на світовому ринку, скоротились надходження інвестицій. У звязку з цим було вжито серйозних заходів щодо зниження подіткових ставок.

Ставка  податку на прибуток корпорацій встановлена в розмірі 28%. Не існує розходжень при оподаткуванні розподіоеного й нерозподіоеного прибутку компанії. Щоб зменшити ефективну ставку, можна резервувати податкові виплати. Макимально щорічно можна зарезервувати 25% оподаткованого доходу підприємства.

Податок на капітал корпорацій становить у Швеції 30%.

Податок на дивіденди (дохід від інвестицій) стягується за ставкою 30%. Виплата дивідендів іноземним акціонерам оподатковується за ставкою 30%, якщо не існує ніяких  податкових угод з країною одержувача дивідента.

Податок з доходів  фізичних осіб. Усі фізичні особи розподіляються на резидентів та нерезидентів. Резиденти сплачують податки з усіх доходів, які одержані як на території Швеції, так і поза її межами. До цієї категорії громадян належать ті, які перебували на території держави не менш ніж 183 доби на рік. Нерезиденти сплачують цей податок тільки з доходів, які були одержані на території Швеції. Резиденти, які виїжджають з країни не менш ніж на шість місяців, звільняються від цього податку, якщо вони сплачують його в країні призначення.

Податок з доходів фізичних осіб – резидентів стягується за прогресивною шкалою в межах 0-57%:

• Муніципальний податок – стягується за ставкою 29-35% з доходів, які не перевищують 327600 шведських крон;
• Національний податок – стягується за ставкою 20-25% з доходів, які перевищують 327600 шведських крон.

Для нерезидентів існує єдина  ставка оподаткування – 25%, яка утримується  безпосередньо роботодавцем при  розрахунку заробітної плати, за виконану роботу або відпрацьований час.

Відрахування  до пенсійного фонду і соціальних фондів становлять 32,42% від фонду оплати праці і сплачуються роботодавцями за рахунок оподаткування доходу їхніх працівників.

Податок на додану вартість (ПДВ) стягується за такими ставками:

• 25% - стандартна ставка, що застосовується щодо більшості товарів та послуг;
• 12% - застосовується щодо харчових продуктів і готельних послуг;
• 6% - застосовується щодо транспортних послуг, газет, книг, журналів, квитків на спортивні заходи, культурних заходів.

 

2. Вплив оподаткування на форму організації структурних підрозділів іноземних корпорацій

До початку 90х років у Щвеції було встановлено досить високі ставки податків, внаслідок чого знизились темпи економічного піднесення, зменшилась конкурентоздатність шведських товарів на світовому ринку, скоротились надходження інвестицій. У звязку з цим було вжито серйозних заходів щодо зниження податкових ставок – відбулася реформа податкової системи країни.

Особливістю цієї реформи  є те, що ефективна  податкова  система разом з іншими ринковими  механізмами відіграє позитивну  роль у стимулюванні виробництва  та інвестиційної діяльності, сприяє створенню рівних економічних умов для здорової конкуренції підприємств, фірм та корпорацій (як тих, що знаходяться  в межах країни, так і за кордоном), втіленню соціально-економічних программ, спрямованих на забезпечення стабільності держави, підвищення життєвого рівня  населення та економічного розвитку.

Оподаткування впливає на такі основні сфери політики ТНК, як: іноземне інвестування; форма організації  структурного підрозділу за кордоном; форма фінансування й кредитування; стратегія переведення коштів; стратегія  керування валютними ризиками.

 

3. Адміністративне регулювання (квотування, ліцензування).

Адміністративне регулювання  – дії органів виконавчої влади  адміністрації держави, спрямовані на збалансування інтересів суб’єктів  господарювання навколо державних  пріоритетів за допомогою ліцензій, квот, сертифікатів.

Ліцензування - дозвіл на ввіз, вивіз чи транзит товарів, вільне переміщення яких через державний кордон заборонено. У Швеції державним органом, який видає ліцензії є Фінансова інспекція Швеції (підзвітна Міністерству фінансів). Основні види ліцензій можна розділити на два типи: генеральна ліцензія – дозволяє безперешкодний ввіз чи вивіз товарів, які є в списку, протягом певного періоду; разова ліцензія – дозволяє експорт (імпорт) певного товару певному експортеру (імпортеру) з вказанням кількості товару, вартості, країни призначення.

 

Ліцензування зовнішньоторгівельних  операцій тісно співпрацює з кількісними  обмеженнями – квотами на імпорт та експорт окремих товарів. Квоти – обмеження в вартісному чи кількісному вимірі, що вводяться на імпорт або експорт певних товарів на певний період часу. В цю категорію входять кіоти глобальні, сезонні і «добровільні» обмеження експорту.

Ліцензії і квоти обмежують  обмежують самостійність підприємств  з приводу виходу на міжнародний  ринок, звужують кількість країн, з  якими можуть бути заключені контракти  по певних товарах. Разом з тим  система ліцензування та квотування імпорту та експорту, встановлюючи жорсткий контроль над зовнішньою торгівлею  деякими товарами, а багатьох випадках виявляється більш гнучкою і ефективною, ніж економічні важелі зовнішньоторгівельного регулювання.

 

4. Особливості правового регулювання діяльності ТНК на фінансовому ринку Швеції.

 

Як відомо, Шведське право  традиційно відноситься до системи  континентального та романо-германського права. Хоча деякі автори вважають, що доцільніше було би надати йому місце  в виділеній ними відносно самостійній  північноєвропейській правовій сімї. Остання, на їхню думку, характеризується відносною уніфікованістю правових норм і включає Швецію, Данію, Норвегію, Фінляндію, Ісландію, країни Балтики. Крім того, являючись учасницею Європейського  Союзу, Швеція відчуває суттєвий вплив  Європейського права, направленого на гармонізацію та уніфікацію правових інститутів більшості найбільш розвинених держав Європи.

Неможливо назвати всі  особливості правового регулювання  діяльності комерційних організацій  в Швеції. Достатньо сказати, що кількість  статей вищезгаданого «Закону про  компанії» перевищує 240. В зв’язку  з цим нижче наведені тільки деякі  положення шведського закону.

Перш ніж приступити до викладення таких особливостей, необхідно  сказати, що на думку шведських вчених, захист прав акціонерів здійснюється не лише за допомогою суду чи інших юрисдикційних органів, але й через встановлення різного роду процедур, механізмів реалізації права, тобто таких правових норм, які покликані забезпечувати виконання права, створювати для цього умови. Наприклад, закон передбачає декілька загальних принципів, дотримання яких необхідно при прийнятті рішень любим органом керівництва компанією. Органи керівництва кожної компанії повинні мати двох або трьохрівневу структуру – ззагальні збори, рада директорів, один бо декілька офіційних аудиторів. Крім того, компанії також повинні мати генерального директора.

Під страхом можливого  штрафу, компанія (ТНК) повинна зареєструвати  річні звіти, затверджувані на щорічних зборах акціонерів, в спеціальному державному реєстрі протягом семи місяців  після завершення фінансового року. В випадку невиконання цієї вимоги, за певних обставин може бути відкрита процедура по ліквідації компанії.

Члени ради директорів та генеральний  директор повинні щорічно пред’являти  докладний звіт про результати діяльності компанії за минулий період. Ці звіти  пред’являються загальним зборам акціонерів після їх перевірки та затвердження офіційними аудиторами, які мають  право доступу практично до любої  інформації про діяльність. Введення такої процедури дозволяє вирішити проблему відомого обмеження акціонерів в отриманні любої інформації від компанії, оскільки а противному випадку, окремі акціонери можуть зловжити своїм правом та використати отримані дані на шкоду компанії. Безумовно, акціонери повинні володіти достатньо  повними даними про діяльність компанії, для того щоб прийняте відповідне рішення про майбутні інвестиції, перспективу отримання дивідендів, продаж власних акцій. У якості одного з заходів щодо захисту прав акціонерів, передбачених шведським законодавством, є норма про права акціонерів, володіючих не менше як десятою частиною всіх акцій компанії, вимагати розподілу  серед акціонерів в якості дивідендів половину прибутку, отриманого компанією  за останній фінансовий рік, але не більше п’яти відсотків від номінальної  вартості звичайних акцій.

Всі акції компанії повинні  мати однаку номінальну вартість. Випуск акцій без права голосу не допускається. При цьому, можливий випуск акцій  з декількома голосами, однак відмінність в кількості голосів не може перевищувати десяти. Слід відзначити, що ще досі існують декілька компаній, в яких вказана допустима різниця в голосах перевищує десять (це компанії, що були створені до 1944 року).

В статуті допускаються закріпляти правило, згідно з яким акціонер наділяється  одним голосом по кожним п’яти, що знаходяться у його власності. В  той же час буде признано суперечливим закону положення статуту про  те, що  для отримання одного голосу потрібно мати певну кількість акцій. Кожна компанія повинна вести  реєстр акціонерів. При цьому, облік  акцій може здійснюватися в спеціальній  комп’ютеризованій централізованій  системі, створеній відповідно до положень «Закону про реєстр акцій» 1989 року. Вказана система підтримується  Центром реєстрації цінних паперів, компанією, яка в рівних долях  належить державі та різним фінансовим інститутам. Акції компаній, зареєстрованих в даному Центрі, можуть випускатися  лише в без документальній формі.