Ринок цінних паперів

Реферат

з Фінансів

на тему:

Ринок цінних паперів

 

 

ПЛАН

 

ВСТУП

1. Види цінних паперів

2. Фактори  цінних паперів

 

3. Облік операцій пов’язаних з цінними паперами

 

ВИСНОВОК

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ВСТУП

Приватизація приватної власності, розвиток підприємництва та кредитних інститутів приводять до поглиблення розвитку грошових і кредитних відносин. Виникає особливий сектор господарювання – фінансовий ринок.

Фінансовий ринок  умовно можна поділити на дві частини: ринок банківських позичок і  ринок цінних паперів. Ринок цінних паперів доповнює систему банківського кредиту та взаємодіє з нею. Комерційний банк рідко видає позички на тривалий час (більше року). Цінні папери дають змогу отримати кошти на довгий період (на десятиріччя – облігації) чи у безстрокове користування (акції).

Цінний папір  являє собою документ, який виражає  пов'язані з ним майнові і  немайнові права, може самостійно обертатися на ринку і бути об'єктом купівлі-продажу  і інших операцій, служить джерелом отримання регулярного або разового прибутку. Таким чином, цінні папери виступають різновидом грошового капіталу, рух якого опосередковує подальший розподіл матеріальних цінностей.

У минулому цінні  папери існували виключно в паперовій  формі і друкувалися друкарськими способами на спеціальних паперових  бланках. Останнім часом в зв'язку зі значним збільшенням обороту цінних паперів багато хто з них став оформлятися у вигляді записів в книгах обліку, а також на різних носіях інформації, тобто перейшли в фізично невідчутну (непаперову) форму. Тому на ринку цінних паперів випускаються, обертаються і гасяться як власне цінні папери, так і їх замінники. Об'єкти операцій на ринку цінних паперів також називають інструментами ринку цінних паперів, фондами (в значенні грошові фонди) або фондові цінності.

Сучасний етап становлення ринку цінних паперів характеризується значними темпами росту емісії цінних паперів, постійним збільшенням кількості суб’єктів господарської діяльності, які виступають у ролі емітентів. Отже, з усією очевидністю видно, що дана область ринкових відносин є дуже важливою, складною та актуальною.

ВИСНОВОК

У даному рефераті були розглянуті різні види цінних паперів, що обертаються на фондовому ринку. Ринок цінних паперів грає важливу роль в системі перерозподілу фінансових ресурсів держави, а також необхідний для нормального функціонування ринкової економіки. Відновлення і регулювання розвитку фінансового ринку є однією з першочергових задач, що стоять перед урядом, для рішення якої необхідне прийняття довгострокової державної програми розвитку і регулювання фінансового ринку і суворий контроль за її виконанням.

Незважаючи на всі  негативні характеристики, сучасний український фінансовий ринок - це динамічний ринок, що розвивається на основі: масштабної приватизації і пов'язаного з нею масового випуску цінних паперів; випуску, що розширяється підприємствами і регіонами, облігаційних позик; швидкого поліпшення технологічної бази ринку; доступу, що відкрився на міжнародні ринки капіталу; швидкого становлення масштабної мережі інститутів - професійних учасників ринку цінних паперів і інших чинників.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Використана література:

1. Василик О.Д. -  Теорія фінансів
2. Кушнір І.В. - Фінанси
3. Юрій С.І., Федосов В.М. – Фінанси
4. Опарін В.М. - Фінанси

 

1. Види цінних паперів

         

Під терміном "цінні  папери" загалом розуміють грошові документи, що свідчать про наявність певних взаємних прав і обов'язків між особою, що їх випустила, і особою, яка їх придбала. Причому, не всякий грошовий документ може мати статус цінного папера, основним критерієм визначення належності до категорії цінних паперів є законодавчо закріплений перелік цінних паперів.

В Україні такий перелік  визначається ЗУ "Про цінні папери та фондову біржу" та Указом Президента "Про інвестиційні фонди та інвестиційні компанії" і нараховує 8 видів, а саме: акції, облігації внутрішніх державних та місцевих позик, облігації підприємств, казначейські зобов'язання України, ощадні сертифікати, векселі, приватизаційні папери, інвестиційні сертифікати.

Згідно зі статтею 1.4 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" від 22.05.97 р. №283/97-ВР цінний папір - це документ, що засвідчує право володіння або відносини позики та відповідає вимогам, установленим законодавством про цінні папери.

Законом України "Про  цінні папери і фондову біржу" від 18.06.91 р. №1201-XII передбачено, що цінні папери можуть бути іменними або на пред'явника. Iменні цінні папери передаються шляхом повного індосаменту (передавальним записом, який засвідчує перехід прав за цінним папером до іншої особи), а цінні папери на пред'явника обертаються вільно.

У законі визначено, що цінні  папери можуть бути використані для  здійснення розрахунків, а також  як застава для забезпечення платежів і кредитів.

У статтях 4, 10, 15, 18, 21 закону наведена характеристика цінних паперів.

Акція - цінний папір без установленого строку обігу, що засвідчує пайову участь у статутному фонді акціонерного товариства, підтверджує членство в акціонерному товаристві та право на участь в управлінні ним, дає право його власнику на одержання частини прибутку у вигляді дивідендів, а також на участь у розподілі майна при ліквідації акціонерного товариства.

Таким чином, акція підтверджує  членство в організації-емітенті на правах співвласника, свідчить про  те, що статутний фонд емітента розподілений на певну кількість часток. Емітент самостійно приймає рішення про величину статутного фонду і кількість та вартість випущених акцій, враховуючи законодавчо визначену мінімальну величину статутного фонду (наприклад, для звичайного товариства -1250 мінімальних заробітних плат, для закритого акціонерного товариства у вигляді інвестиційного фонду - 2000 мінімальних зарплат).

Iдея створення акціонерного  товариства базується на тому, що та особа, яка знає як  заробляти кошти, тобто знає  ринок і має план захоплення  частини цього ринку, або створення цілком нового ринку товарів, робіт, послуг, уявляє, як буде працювати нове підприємство, не має достатньої кількості коштів для втілення в життя свого плану. У такому випадку необхідно позичити ці кошти в інших осіб, пообіцявши їм частину прибутку за те, що вони погодилися допомогти власнику ідеї збагатитися.

Облігація - це цінний папір, що засвідчує внесення її власником  грошових коштів і підтверджує зобов'язання відшкодувати йому номінальну вартість цього цінного папера в передбачений строк із виплатою фіксованого процента.

Таким чином, облігації  підтверджують наявність кредиторсько-дебіторських взаємовідносин між емітентом і  власником облігацій, де емітент  отримує в користування кошти, а  власник облігації ці кошти йому надає. Випускаючи облігації, емітент тим самим офіційно заявляє про свою потребу в позикових коштах, про строки, протягом яких ці кошти йому знадобляться, про розмір винагороди, яку він згоден платити за можливість користуватися грошима, у більшості випадків - про цілі, для досягнення яких йому ці кошти потрібні, про свою готовність у майбутньому повністю повернути борг.

Дуже близькими за своєю суттю до облігацій є  казначейські зобов'язання України  та ощадні сертифікати, які емітуються банками.

Казначейські зобов'язання України - вид цінних паперів на пред'явника, що розміщуються виключно на добровільних засадах серед населення, засвідчують внесення їх власниками грошових коштів до бюджету і дають право на одержання фінансового доходу.

Ощадний сертифікат - письмове свідоцтво банку про депонування грошових коштів, яке засвідчує право вкладника на одержання після закінчення встановленого строку депозиту і процентів з нього.

Вексель - цінний папір, який засвідчує безумовне грошове  зобов'язання векселедавця сплатити після настання строку визначену суму грошей власнику векселя (векселедержателя).

Векселі бувають двох типів: прості і переказні.

Простий вексель свідчить про таке: векселедавець (емітент, той, хто цей вексель написав) дає  чесне слово сплатити обумовлену суму коштів в обумовлений строк тому, хто цей вексель пред'явить. Чесне слово векселедавця може бути (і бажано, щоб саме так і було) підтверджене іншою особою, як правило - це банк або фірма, фінансовий стан якої не викликає сумнівів, у такому випадку вексель вважається авальованим.

Переказний вексель - це наказ векселедавця іншій особі  заплатити власнику векселя обумовлену суму в обумовлений строк. Для  того, щоб власник векселя міг  ним скористатися, переказний вексель  має бути акцептований, тобто та особа, якій було наказано заплатити, має підтвердити свою згоду це зробити, у цьому випадку саме вона дає чесне слово сплатити по векселю, і було б не зайвим, якби це чесне слово підтверджувалося (авалювалося) банком або іншою фірмою, якій власник векселя довіряє.

Приватизаційні папери - це особливий вид державних цінних паперів, які засвідчують право  власника на безплатне одержання  у процесі приватизації частки майна  державних підприємств, державного житлового фонду, земельного фонду.

Найбільш характерні особливості приватизаційних паперів в Україні є такі: вони є виключно іменними, можуть бути використані лише в період здійснення державної програми приватизації. Використання приватизаційних паперів здійснюється виключно шляхом їх обміну на паї, акції чи інші документи, які свідчать про право власності на частку державного майна, розмір якої дорівнює розміру номінальної вартості приватизаційного папера. Вони не підлягають вільному обігу, і їх відчуження будь-яким іншим шляхом недійсне. По приватизаційних паперах не виплачуються ні дивіденди, ні будь-які інші доходи. Їх не можна використовувати як платіж чи забезпечення зобов'язань.

Iнвестиційний сертифікат - цінний папір, який випускається  виключно інвестиційним фондом  або інвестиційною компанією  і дає право його власникові на отримання доходу у вигляді дивідендів.

Iнвестиційні сертифікати  випускаються інвестиційним фондом  або компанією з метою мобілізації  грошей, які в подальшому будуть  інвестовані в різні цінні  папери. Iншими словами, якщо власник  коштів не має інформації про те, які саме цінні папери йому слід придбати на наявні у нього вільні гроші, то він може покластися на професіоналів, які працюють в інвестиційному фонді.

У нашому законодавстві  недавно з'явився новий термін "дериватив".

Дериватив - стандартний документ, який засвідчує право та/або зобов'язання придбати або продати цінні папери, матеріальні або нематеріальні активи, а також кошти на визначених ним умовах у майбутньому.

Iншими словами, дериватив  - це контракт (договір, угода)  чітко встановленої форми, причому обумовлене в ньому право (обов'язок) придбати (продати) за певних умов може бути продане іншій особі. Правила випуску та обігу деривативів встановлюються законодавством.

Ринок цінних паперів  — це особлива сфера ринкових відносин, де завдяки продажу цінних паперів здійснюється мобілізація фінансових ресурсів для задоволення інвестиційних потреб суб'єктів економічної діяльності. Ринок цінних паперів ще називають фондовим ринком. Це пов'язано з тим, що цінні папери за своєю економічною суттю є відображенням певних фондів — матеріальних або грошових.

За економічною суттю ринок  цінних паперів — це форма розподілу  й перерозподілу фінансових ресурсів у державі з метою повнішого  забезпечення потреб економіки в  ресурсах та їхнього ефективного використання. Ринок цінних паперів — це продукт ринкової моделі економіки. Досвід розвитку світової економіки підтверджує, що ринок цінних паперів — явище, що об'єктивно зумовлене функціонуванням фінансів як підсистеми економіки, важливого механізму управління нею, досягнення збалансованості в розвитку матеріальних, трудових і фінансових ресурсів.

З одного боку, ринок цінних паперів  — це вигідна система розміщення вільних коштів юридичних і фізичних осіб із метою одержання доходу, тобто перетворення власних накопичень у капітал, а з другого — ринок цінних паперів дає можливість задовольнити потребу в фінансових ресурсах підприємницьких структур для розширення своєї господарської діяльності. Крім того, ринок цінних паперів об'єктивно створює механізм ефективного використання фінансових ресурсів, оскільки розміщення паперів здійснюється на основі вільного вибору об'єкта вкладення з певними майновими гарантіями

Цінні папери — грошові документи, що засвідчують право володіння  або відносин позички, визначають взаємовідносини між особою, яка їх випустила, та їхнім власником і передбачають, як правило, виплату доходу у вигляді дивідендів або процентів, а також можливість передавання прав, що зазначені в цих документах, іншим особам

Цінні папери на фондовому ринку називаються його інструментами. Вони поділяються на три основні групи.

1. Пайові пінні папери, за якими  емітент не бере зобов'язань  із повернення грошових засобів,  інвестованих у його діяльність, але які свідчать про участь  у статутному фонді та наділяють їхніх власників правом на участь в управлінні виробнинтвом і отримання частки майна при ліквідації емітента.