Ринок цінних паперів: його суть і значення

      Забороняється випуск акцій для покриття збитків, пов'язаних з господарською діяльністю акціонерного товариства.

      Акції оплачуються в гривнях, а випадку, передбачених статутом акціонерного товариства, також у іноземній валюті або шляхом передачі майна. Незалежно від форми внеченого вкладу вартість акції виражається у гривнях.

      Підприємства, установи і організації можуть придбати акції за рахунок коштів, що надходять  у їх розпорядження після сплати податків та процентів за банківський кредит.

      Акції можуть юути видані одержувачу (покупцю) тільки після повної оплати їх вартості.

      Акціонерне  товариство може викуповувати в акціонера  акції, що належать йому, для їх наступного перепродажу, розповсюдження серед своїх працівників або анулювання. Ці акції повинні бути реалізовані або анульовані в строк не більше одного року. Протягом цього періоду розподіл прибутку, а також голосування і визначення кворуму на загальних зборах акціонерів провадиться без урахування придбаних акціонерним товариством власних акцій.

      Дивіденди по акціях виплачуються за підсумками року в порядку, передбаченому статутом акціонерного товариства, за рахунок  прибутку, що залишається у його розпорядженні після сплати встановлених законодавством податків, інших платежів у бюджет та процентів за банківський кредит.

      Облігація – це цінний папір, що засвідчує внесення її власником грошових коштів і підтверджує зобов'язання відшкодувати йому номінальну вартість цього цінного папера в передбачений строк із виплатою фіксованого процента. Таким чином, облігації підтверджують наявність кредиторсько-дебіторських взаємовідносин між емітентом і власником облігацій, де емітент отримує в користування кошти, а власник облігації ці кошти йому надає. Випускаючи облігації, емітент тим самим офіційно заявляє про свою потребу в позикових коштах, про строки, протягом яких ці кошти йому знадобляться, про розмір винагороди, яку він згоден платити за можливість користування грошима, у більшості випадків – про цілі, для досягнення яких йому ці кошти потрібні, про свою готовність у майбутньому повністю повернути борг.

      Облігація - цінний папер, що засвідчує внесення її власником грошових коштів і підтверджує  зобов'язання відшкодувати йому номінальнувартість йього цінного папера в передбаченіий у ньому строк з виплатою фіксованого процента (якщо інше не передбачено умовами випуску). Облігації усіх видів розповсюджується серед підприємств і громадян на добровільних засадах.

      Мінімальна  номінальна вартість облігації не може бути меншою 50 карбованців. Номінальна вартість облігації більша 50 карбованців повинна  бути кратною мінімальній вартості облігації.

      Випускаються  облігації таких видів:

      а) облігації внутрішніх республіканських і місцевих позик;

      б) облігації підприємств.

      Облігації підприємств випускаються підприємствами усіх передбачених законом форм власності, об'єднаннями підприємств, акціонерними та іншими товариствами і не дають  їх власникам права на участь в  управлінні.

      Умови випуску і розповсюдження облігацій  підприємств визначаються цим Законом, іншими актами законодавства України і статутом емітента.

      Облігації можуть випускатися іменними і напред'явника, процентними і безпроцентними (цільовими), що вільно обертаються на пред'явника.

      Обоов'язковим  реквізитом цільових облігацій є зазначення товару (послуг), під який вони випускаються.

      Облігації підприємств повинні мати такі реквізити: найменування цінного папера - "облігація", фірмове найменування і місцезнаходження емітента облігацій; фірмове найменування або ім'я покупця (для іменної облігації); номінальну вартість облігації; строки погашення, розмір і строки виплати процентів (для процентних облігацій); місце і дату випуску, а також серію і номер облігації; підпис керівника емітента або іншої уповноваженої на це особи, печатку емітента.

      Крім  основної частини, до облігації може додаватися купонний лист на виплату  процентів.

      Купон на виплату процентів повинен  містити такі основні дані: порядковий номер купона на виплату процентів; номер облігації, по який виплачується проценти; найменування емітента і рік виплати процентів.

      Облігації, запроновані для відкритого продажу  з наступним вільним обігом (крім безпроцентних облігацій), повинні  містити купонний лист.

      Рішення про випуск облігацій внутрішніх республіканських і місцевих позик приймається відповідно Кбінетом Міністрів України і місцевими радами народних депутатів.

      У рішенні повинні визначатися  емітент, умови випуску і порядок  розміщення облігацій.

      Рішення про випуск облігацій підприємств  приймається емітентом і оформляється протоколом.

      Протокол  рішення про випуск облігацій  підприємств повинен обов'язково містити: фірмове найменування емітента облігацій та його місцезнаходження; відомості про статутний фонд, господарську діяльність і службових  осіб емітента; найменування контролюючого органу (аудитирської фірми); дані про розміщення раніше випущених цінних паперів; мету випуску і вид облігацій (іменні чи на пред'явника); загальну суму емісії, кількість і номінальну вартість облігацій; кількість учасників голосування; порядок випуску облігацій та виплати доходів по них; строки повернення коштів при відмові від випуску облігацій; строки продажу відповідних товарів або надання відповідних послуг по цільових облігаціях; порядок повідомлення про випуск та розміщення облігацій; порядок оплати облігацій.

      Протокол, крім того, може містити й інші відомості  щодо випуску облігацій.

      Акціонерні  товариства можуть випускати облігації  на суму не більше 25 процентів від  розміру статутного фонду і лише після повної оплати усіх випущених акцій.

      Випуск  облігацій підприємств для формування і поповнення статутного фонду емітентів, а також для покритття збитків, пов'язаних з їх господарською діяльністю, не допускається.

      Облігації усіх видів придпридбаваютьбся громадянами  лише за рахунок їх особистив коштів.

      Підприємства  придбають облігації усіх видів  за рахунок коштів, що надходять  у їх розпорядження після сплати податків та процентів за банківський  кредит.

      Облігації усіх видів оплачуються в гривнях, а у випадках, передбачених умовами їх випуску, - в іноземній валюті. Незалежно від виду валюти, якою проведено оплату облігацій, їх вартість виражається у гривнях.

      Дохід по облігаціях усіх видів виплачується відповідно до умов їх випуску.

      Дохід по облігаціях цільових позик (безпроцентних облягаціях) не виплачується. Класникові такої облігації надається право на придбання відповідних товарів або послуг, під які випущено позики.

      Якщо  ціна товару до моменту його одержання  перевищуватиме вартість облігації, то власник одержує товар за ціною, вказаною на облігації, а при одержанні більш дешевого товару він одержує різницю між вартістю облігації та ціною товару.

      По  облігаціях підприємств доходи виплачуються за рахунок коштів, що залишаються  після розрахунків з бюджетом і сплати інших обов'язкових платежів.

      У разі невиконання чи несвоєчасного  виконання емітентом зобов'язання з виплати доходів по процентних облігаціях, надання права придбання  відповідних товарів або послуг по безпроцентних (цільових) облігаціях чи погашення зазначеної в облігації суми у визначений строк стягнення відповідних сум провадиться примусово судом або арбітражним судом.

      Порядок викупу облігацій усіх видів, крім цільових, визначається при їх випуску.

      Кошти, одержані від реалізації облігацій  внутрішніх  республіканських і місцевих позик, направляються відповідно до республіканських і місцевих бюджетів, до позабюджетних фондів місцевих рад народних депутатів.

      Кошти, від розміщення облігацій підприємств  направляються на цілі, визначені  при їх випуску.

      Казначейські зобов'язання України - вид цінних паперів на пред'явника, що розміщуються виключно на добровільних засадах серед населення, засвідчують внесення їх власниками грошових коштів до бюджету і дають право на одержання фінансового доходу.

      Випускаються  такі види казначейських зобов'язань:

      а) довгострокові - від 5 до 10 років;

      б) середьострокові - від 1 до 5 років;

      в) короткострокові - до одного року.

      Рішення про випуск довгострокових і серельострокових казначейских зобов'язань приймається  Кабінетом Міністрів України.

      Рішення про випуск короткострокових казначейських  зобов'язань приймається абінетом Міністрів України.

      У рішенні про випуск казначейських  зобов'язань визначаються умови  їх випуску.

      Порядок визначення продажної вартості казначейських  зобов'язань встановлюються Міністерством фінансів України виходячи з часу їх придбання.

      Кошти від реалізації казначейських зобов'язань  спрямовуються на покриття поточних видатків республіканського бюджету.

      Виплата доходу по казначейським зобов'язаннях  та їх погашення здійснюється відповідно до умов їх випуску, затверджених: по довгострокових і середньострокових зобов'язання - Кабінетом Міністрів України, короткострокових - Міністерством фінансів України.

      Ощадний сертифікат - письмове свідоцтво банку про депонування грошових коштів, яке засвідчує право вкладника на одержання після закінчення встановленого строку депозиту і процентів з нього.

      Ощадні  сертифікати видаються строкові (під певний договірний процент на визначений строк) або до запитання, іменні та на пред'явника.

      Іменні  сертифікати обігу не підлягають, а їх продаж (відчуження) іншим особам є недійсним.

      Ощадні  сертифікати повинні мати такі реквізити: найменування цінного папера - "ощадний  сертифікат", найменування банку, що випустив сертифікат, та його місцезнаходження; порядковий номер сертифіката, дату випуску, суму депозиту, строк вилучення вкладу (для строкового сертифіката), найменування або ім'я держателя сертифіката (для іменного сертифіката); підпис керівника банку або іншої уповноваженої на це особи, печатку банку.

      Дохід по ощадних сертифікатах виплачується при пред'явленні їх оплати в банк, що їх випустив.

      У разі коли класник сертифікати вимагає  повернення депонованих коштів по строковому сертифікату раніше обумовленого в ньому строку, йому виплачується понижений процент, рівень якого визначається на договірних умовах при внесенні депозиту.

      Вексель - цінний папір, який засвідчує безумовне грошове зобов'язання векселедавця сплатити після настання строку визначену суму грошей власнику векселя (векселедержателю).

      Випускаються  такі види векселів: простий, переказний.

      Простий вексель свідчить про таке: векселедавець дає чесне слово сплатити обумовлену суму коштів в обумовлений строк тому, хто цей вексель пред'явить. Чесне слово векселедавця може бути підтверджене іншою особою, як правило – це банк або фірма, фінансовий стан якої не викликає сумнівів, у такому випадку вексель вважається авальованим.

      Простий вексель містить такі реквізити:

      а) найменування - "вексель";

      б) просту і нічим не обумовлену обіцянку сплатити визначену суму;

      в) зазначення строку платежу;

      г) зазначення місця, в якому повинен  здійснитися платіж;

      д) найменування того, кому або за наказом  кого платіж повинен бути здійснений;