Резерви зниження витрат в галузі торгівлі

Інші види обслуговуючих  операцій підприємства мають зовсім іншу середню трудомісткість рутинних операцій, які можна зробити значно швидше з використанням інформаційних  технологій .

          Прогнозований відсоток економії по всіх операцій (крім оформлення відвантажувальних документів) розраховувався як добуток прогнозованого відсотка економії, розрахованого для відвантажувальних документів, на коефіцієнт трудомісткості рутинних операцій для кожного виду операцій по відношенню до оформлення відвантажувальних документів,

Витрати на оплату службових  відряджень можуть бути скорочені до рівні 70% по відношенню до попереднього періоду в зв'язку з тим, що з  впровадженням інтегрованої системи  документообігу скоротиться необхідність фізичних переміщень працівників підприємства, 3 тієї ж причини можуть бути скорочені наполовину і витрати на транспортне обслуговування.

Витрати на зв'язок (телефонний, факсимільний, Internet) можна скоротити на 40%) за рахунок введення жорсткого контролю за користуванням засобами зв'язку персоналом всіх рівнів.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Висновки

В умовах зростаючої конкуренції кожне підприємство повинно приділяти значну увагу управлінню витратами з метою економії матеріальних, фінансових та трудових ресурсів. На ринку виживають ті суб'єкти господарювання, які зуміли за відносно менших витрат створити якісний кінцевий продукт.

Ефективне управління витратами  спирається на такі основні правила;

1.У довгостроковій  перспективі кожен виробник повинен  знижувати витрати до рівня, нижчого від середнього по галузі. Слід порівнювати не тільки виробничі (операційні) витрати, а й загальні витрати і при гримуватися диференційованого підходу до продуктів і клієнтів. Зниження витрат за будь-яку ціну не завжди виправданий, оскільки витрати не розподіляються рівномірно по всіх продуктах, клієнтах чи регіонах.

2. Насамперед слід знижувати звільнені від інфляції виробничі і збутові 
витрати. Зростання цін діє як амортизатор і неминуче приводить до зниження 
дисципліни використання ресурсів,

3. Керівники всіх рівнів управління повинні мати достовірну 
інформацію про витрати і доходи по кожному продукту чи споживачу. При 
цьому важливо знати: який обсяг витрат по кожній групі продукції; який 
поріг рентабельності; який рівень додаткових витрат і прибутку для кожної 
одиниці продукції, яка виробляється і продається понад критичний рівень; як 
розвивається структура витрат; як справи у конкурентів.

4. Постійні витрати слід розглядати не як щось незмінне, а як 
сукупність стійких постійних витрат, якими треба управляти.

5. Інтереси керівництва підприємства повинні концентруватися як на 
прибутку, так і на потоках готівки. Ліквідність має вищий пріоритет у 
періоди більшого ризику.

 

 

 

 

Список використаної літератури

1. Грещак М.Г., Коцюба  О.С. Управління витратами: Навч.-мето.посібник для сам ост.вивч.дисцип. _ К.: КНЕУ, 2002,-131с.

2.. Давидович І.Є. Управління  витратами: Навчальний посібник.- К,: Центр учбової літератури, 2008.-320с.

3.. Економіка підприємства: Підручник / За заг. ред. С.Ф.Покропивного. -Вид. 2-ге, перероб. та доп. - К.: КНЕУ, 2001. - 528 с.

4. Лебедев В .Г., Дроздова  Т.Г., Кустарев В.П., Асаул А.Н., Осорьева  Й.Б. "Управление затратами на  предприятии". - СПб.: "Издательский  дом "Бизнес-пресса", 2000. - 277 с.

5.Турило А.М., Кравчук Ю.Б., Турило А.А. Управління витратами підприємства: Навч.посібник.- К.: Центр навчальної літератури, 2006.-120 с.

6. Цал-Цалко Ю.С. Витрати  підприємства: Навч. посібник. - К.: ПУЛ, 2002. -656с.