Проблеми інтеграції українського ринку цінних паперів у європейський та світовий ринки

   - формування умов інтеграції вітчизняного фондового ринку з іноземними ринками капіталів. Стимулювання притоку в країну портфельних інвестицій,а не спекулятивного капіталу.

   - реформування ринку фінансових послуг і створення комунікованості учасників фондового ринку .

   - підвищення рівня корпоративного управління;

   - стимулювання діяльності емітентів цінних паперів за рахунок лістингу з метою формування вторинного ринку цінних паперів, збільшення частки цінних паперів, що вільно обертаються на ринку;

   - сприяння залученню до ринку різних типів потенційних та діючих, приватних та інституціональних інвесторів;

   - розвиток інноваційних технологій та новітніх фінансових інструментів;

   - удосконалення та консолідація системи державного регулювання, що передбачає активну участь держави у підтримці розвитку ринку цінних паперів, який має забезпечити реальний сектор економіки необхідними фінансовими ресурсами.

   Для формування інформаційної відкритості та прозорості ринку цінних паперів, удосконалення системи розкриття інформації на ринку цінних паперів необхідно:

1. Створити систему публічного розкриття інформації організаціями, що надають роздрібні послуги на фінансових ринках;
2. Посилити роботу націлену на використання сучасних інформаційних технологій для підвищення ефективності збору, обробки, аналізу й публічного розкриття інформації емітентами й іншими учасниками фінансового ринку, а також для забезпечення доступу всіх зацікавлених осіб до баз даних, які містять інформацію, що розкривається;
3. Забезпечити правову основу діяльності рейтингових агентств, а також передбачити більш широкі можливості використання рейтингів при здійсненні регулювання діяльності фінансових посередників;
4. Установити вимоги до розкриття інформації про особи, що є реальними власниками (кінцевими бенефіціарами) вітчизняних компаній, з метою забезпечення попиту на емітовані фінансові інструменти й зниження вартості залучення капіталу;
5. Установити вимоги до розкриття інформації про іноземні цінні папери, що враховують специфіку таких цінних паперів.

   Економіки розвинутих країн використовують випуск цінних паперів як неемісійне джерело для фінансування інновацій, залучення додаткових коштів для розвитку та поповнення обігових коштів підприємствами, погашення дефіциту державного бюджету. Кожна країна, що активно проводить діяльність на світових фінансових ринках, характеризується своєю специфікою діяльності та ступенем інтегрованості власного ринку цінних паперів, що зумовлено особливостями історичного й економічного розвитку країни та ринком позикових капіталів.

   В Україні, на відміну від світової практики, неорганізований сегмент фондового ринку за обсягом торгового обороту багаторазово перевищує організований, уособлюючи такі його негативні для інвесторів сторони, як «непрозорість» ціноутворення та інформаційна закритість емітентів. На даному етапі важливо створити ефективно діючий національний ринок цінних паперів  з урахуванням тенденцій світового фондового ринку з метою залучення додаткових інвестицій в економіку країни та виходу учасників фондового ринкуна міжнародні торгівельні майданчики.

   В умовах фінансової глобалізації розвиток світової економіки останніх десятиліть супроводжується впровадженням євроінтеграційних процесів, які, з одного боку, надають можливість доступу до ресурсів, а з іншого – підвищується залежність національної економіки від розвитку світового фінансового ринку.

   Головним  системно утворюючим фактором розвитку світової фінансової системи в глобалізації є розвитку інфраструктури фондового ринку та появи нових видів і модифікацій цінних паперів. Параметри розвитку вітчизняного ринку цінних паперів не відповідають аналогічним світовим. На відміну від більшості розвинутих країн, в Україні лише 4,27 % угод з купівлі-продажу цінних папері проводиться на організованому ринку, що призводить до концентрації негативних для інвесторів тенденцій: непрозорість ціноутворення, інформаційна закритість емітента, що перешкоджає оцінці інвестором реальної вартості й потенціалу вітчизняних підприємств.

   Отже, український ринок цінних паперів має всі об’єктивні передумови для динамічного поступу до цивілізованих європейських та світових ринків, але ті проблеми, які постійно виникають через недосконалість і безсистемність реформ, несумісність економічних методів управління та закономірностей розвитку ринкових структур, значні недоліки в правовому забезпеченні розвитку ринку цінних паперів та інших фінансових інструментів, чинять негативний вплив на економічний стан країни, позначаються на формуванні економічної політики та фінансовій безпеці держави. 

3. Перспективи розвитку українського ринку цінних паперів та пропозиції щодо роз’язання проблем

 

   Проаналізувавши проблеми можна назвати основні причини відставання та незбалансованості національного ринку цінних паперів:

   – відсутність скоординованої державної  політики, спрямованої на перетворення ринку цінних паперів в один із головних механізмів реалізації інвестиційного потенціалу національної економіки;

   – недосконалість законодавства, що регулює  діяльність на ринку цінних паперів;

   – недостатньо сформована інфраструктура ринку цінних паперів;

   – наявність проблем у корпоративному секторі та незахищеність прав інвесторів;

   – низький рівень торговельної активності на вітчизняному ринку акцій внаслідок того, що контрольні пакети акцій належать великим власникам, які не зацікавлені у додаткових їх випусках чи збільшенні частки у вільному продажу;

   – недостатнє висвітлення інформації про емітентів, професійних учасників ринку цінних паперів, ризики стосовно фінансових інструментів, що перешкоджає оцінці інвестором реальної вартості та потенціалу українських підприємств, прийняттю ним інвестиційних рішень;

   – відсутність належної концентрації торгівлі цінними паперами та іншими фінансовими інструментами;

   – відсутність стимулювання інтересу інвесторів при залученні коштів у довготривалі інвестиції;

   – відсутність упровадження на біржі  похідних фінансових інструментів.

   Вирішення наведених вище проблем з одночасною стабілізацією економіки в країні дозволить збільшити обсяг іноземних інвестицій та сприятиме збільшенню притоку іноземного капіталу на ринок цінних паперів, стимулюючи подальшу інтеграцію ринку цінних паперів України в провідні фінансові ринки світу.

   Головною  метою функціонування та розвитку національного ринку цінних паперів повинно стати залучення інвестиційних ресурсів для спрямування їх на оновлення виробничого потенціалу шляхом вирішення наступних завдань:

   1) спрямування динамічно зростаючих  обсягів фінансових інвестицій  у реальний сектор економіки;

   2) формування реальних цін під  впливом попиту та пропозиції цінних паперів, вільних від маніпулювання;

   3) забезпечення ефективної системи  захисту прав та законних інтересів інвесторів шляхом гарантованого виконання угод і фіксації закріплення та обліку прав власності щодо цінних паперів;

   4) створення загальноекономічних  передумов для підвищення конкурентоспроможності регульованих ринків емісійних цінних паперів з подальшою цивілізованою їх інтеграцією у глобальні мережі;

   5) узгодження державної політики  розвитку ринків цінних паперів з грошово-кредитною, валютною і бюджетно-податковою політикою.

   Для зміцнення позицій внутрішніх ринків емісійних цінних паперів України, запобігання та протидії переміщенню обігу цінних паперів українських емітентів та розрахунків за ними в офшорні зони уряд має провадити збалансовану і зважену економічну політику щодо усіх учасників ринку–емітентів, інвесторів, професійних учасників.

   Наслідком досить високого ступеня інтеграції економіки у світові економічні процеси є виникнення ряду взаємозалежностей:

— залежність від світових ринків-лідерів (іпотечна криза CШA 2007 року спричинила кризи в більшості країн із розвинутою економікою);

— падіння  фондових ринків країн із розвинутою економікою спричиняє відплив коштів для ліквідації внутрішніх проблем із ринків, які формуються, що сприяє виникненню кризи й на них;

— взаємозалежність фондових ринків, що формуються, зумовлена  наявністю загальних груп інвесторів, які мають подібні рівень розвитку і внутрішні проблеми. 

ВИСНОВОК 

   Європейську інтеграцію українського ринку цінних паперів слід розглядати як механізм зниження ризиків від світових фінансових криз. При цьому, фондовий ринок України повинен орієнтуватися не тільки на досвід європейських держав, а й на розбудову власного законодавства, оскільки згідно з правилами Європейського Союзу у його країнах діє принцип превалювання національного законодавства.

   Для участі українського ринку цінних паперів у процесах глобалізації та інтернаціоналізації потрібно розробити систему механізмів, спрямованих на зменшення негативного зовнішнього впливу. Фінансова криза на фондовому ринку виявляється насамперед через неконтрольоване падіння курсів цінних паперів, кризу довіри серед національних та іноземних інвесторів, а також масштабний відплив капіталів із країни.

   Світовий досвід підтверджує, що в країнах з економікою, що розвивається, у разі кризи падіння фондового й інших ринків відбувається стрімкіше, ніж у країнах з розвиненою економікою, проте вони швидше виходять з кризи, ніж розвинені. Таким чином, фондовий ринок України, не зважаючи на доволі широкий спектр проблем у функціонуванні та недосконалості інфраструктури, на сьогоднішній день має перспективу подальшої інтеграції у розвинені світові фінансові ринки, що дасть можливість залучення недорогих фінансових інвестицій в економіку.

   Світова кон’юнктура міжнародних фінансових ринків чітко впливає на тенденції розвитку фондового ринку України, що відображує тісний взаємозв’язок між розвиненим світовим фінансовим ринком та регіональними ринками, що активно розвиваються. Ринок цінних паперів України є більш еластичним, більш недорогим і оперативним у залучення коштів підприємствами порівняно з банківським сектором, хоча й має більш ризикову, недостатньо популяризовану основу. Вітчизняний ринок паперів ще не досягнув за обсягами рівня розвинених країн, але показав можливість залучення широкого спектру іноземних інвесторів для участі в розвитку вітчизняної економіки. Разом із тим фондовий ринок України є таким, що динамічно розвивається та постійно пропонує інвесторам нові види фінансових інструментів. Сьогодні це акції й корпоративні облігації, поява яких зумовлена об’єктивними потребами виробництва, оскільки вони слугують важливим інструментом централізації реальних капіталів. Важливою особливістю українського фінансового ринку є недостатня ефективність діяльності професійних учасників фондового ринку щодо залучення вітчизняних інвесторів, створення умов, стимулюючих доступ капіталу до участі в діяльності ринку цінних паперів. 

 

СПИСОК  ВИКОРИСТАННОЇ ЛІТЕРАТУРИ

1. Барановский О. Ринок цінних паперів в Україні: стан, проблеми, перспективи /О. Барановский//Банківська справа. – 2009. – № 6. – С. 42–45.
2. Бардакова А. В. Проблема інтеграції України в світовий фондовий ринок /

А. В. Бардакова // Діловий вісник. – 2010. – №12(139). – С.7

3.Європейська інтеграція фондового ринку України як механізм зниження ризиків / Т. О. Пасечник, О. В. Копилова // Фінансовий ринок. 2009. – № 6. – С. 77–84.

4. Законодаство Європейського Союзу щодо ринків цінних паперів [Текст]

// Фінансовий  ринок України. – 2009. – №  3. – C. 13–18.

5. Карпенко Г. В. Досвід розвитку фондового ринку країн Європи та його використання в Україні / Г. В. Карпенко // Фінанси України. − 2010. − № 6. − С. 90−96

6. Питання функціонування та вдосконалення інфраструктури фондового ринку України: Інформаційно-аналітичні матеріали. Вип.4 / За ред. О.І. Кірєєва, М.М. Шаповалової, Н.І. Гребеник – К.: Центр наукових досліджень НБУ, 2008. – 132с.

7. Романчиков, В. І. Міжнародні економічні відносини [Текст] : навч. посіб. / В. І. Романчиков, І. О. Романенко. – К. : ЦНЛ, 2008. – 256 с.