Проблеми інтеграції українського ринку цінних паперів у європейський та світовий ринки

 

ЗМІСТ

ВСТУП……………………………………………………………………………..3

1. Сучасний стан ринку цінних паперів України……………………………….4

2. Проблеми інтеграції українського ринку цінних паперів у європейський та світовий ринки…………………………………………………………………….8

3. Перспективи розвитку українського ринку цінних паперів та пропозиції щодо роз’язання проблем……………………………………………………….12

ВИСНОВОК ……………………………………………………………………..14

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

 

ВСТУП

     Відновлення економічного зростання, а головне – зміни нарешті існуючої два десятиліття деформованої економіки, стимулювання інноваційної діяльності та освоєння високопродуктивної конкурентної промислової продукції тощо не можливе без функціонування ринку цінних паперів та формування, нарешті, державної цілісної концепції його розвитку. У більшості країн світу рівень розвитку індустрії цінних паперів розглядається як індикатор зрілості ринкових стосунків. Якщо говорити про українську індустрію цінних паперів, то слід визнати, що вона за своїми інституційними і функціональними характеристиках в неповній мірі відповідає світовим тенденціям розвитку.

     Фактично  відсутня стратегія розвитку ринку  цінних паперів, не говорячи вже посткризову  стратегію і про оцінку чинників, що визначають формування повноцінної  структури ринку. Це, у свою чергу, уповільнює інвестиційні процеси і  стримує розвиток реального сектора  вітчизняної економіки, не сприяє його кооперації і інтеграції до світової спільноту.

     Слід  відзначити, що з початку функціонування та до цього часу ринок цінних паперів  в Україні розвивається дискретно  та фрагментарно, але з великим  потенціалом. В умовах глобалізації саме ринок цінних паперів, як інтегруючий, може стати тим елементом економіки  який сприятиме притоку не тільки заощаджень населення, гарантуючи їм високу дохідність, але й притоку іноземних  інвестицій та підвищення конкурентоспроможності наших підприємств (через вихід  на світові ринки капіталу).

     Ринок цінних паперів України, за класифікацією Standard & Poor’s, віднесено до групи граничних (незначних) ринків (Frontier markets), в яку, крім України, входять ще 20 країн. Оскільки ефективне існування закритого фондового ринку є неможливим, то інтеграція національного фондового ринку  до європейської фінансової системи є неминучою.

 

1. Сучасний  стан ринку цінних паперів України

   Для забезпечення розвитку власної економіки  кожна країна вживає заходи щодо розвитку ринку капіталу. Функціонування ринку  капіталів залежить від чіткої організації  не тільки банківської системи в  країні а й ринку цінних паперів. Взаємозв’язок між цими складовими ринку капіталів продемонструвала недавня криза в багатьох країнах  світу. Розвиток ринку цінних паперів  забезпечується формуванням його інфраструктури. Ефективність інфраструктури ринку цінних паперів:

• впливає на акумуляцію та концентрацію коштів населення і підприємств;
• сприяє залученню вітчизняного й іноземного капіталу в економіку країни;
• сприяє приватизації на її завершальному етапі;
• узгоджує майнові інтереси країни, інституціональних і індивідуальних інвесторів в процесі обігу цінних паперів;
• економить суспільні витрати на обіг фінансових інструментів та поліпшує взаємні розрахунки підприємств;
• сприяє підвищенню ефективності керування підприємством;
• створює умови для інтеграції країни у світову економічну систему завдяки впровадженню загальносвітових принципів і стандартів функціонування ринку цінних паперів.

   Світовий  розвиток ринків цінних паперів пред'являє  усе більш жорсткі вимоги до оборотності  цінних паперів. Нові інформаційні технології призвели до створення нових технологій і на ринку цінних паперів. Технічний  прогрес виявився чинником, який стимулював розвиток централізованих комп’ютерних систем.

   Основною  функцією, яку виконує ринок цінних паперів в економіці країни, є  забезпечення грошовим капіталом потреб виробництва. Для виконання цієї функції має діяти розвинена  інфраструктура фондового ринку, широкий  спектр інструментів та ефективні механізми  взаємодії учасників ринк

   За 20 років функціонування фондового  ринку України вдалося досягнути  певних позитивних результатів. Зокрема, зусиллями Державної комісії  з цінних паперів та фондового  ринку і Агентства з розвитку інфраструктури фондового ринку активно розвивається нормативно-правова база, не припиняється розвиток інфраструктури, запроваджено системи моніторингу та розкриття інформації, вдосконалено систему захисту прав інвесторів, підвищується рівень знань населення щодо роботи фондового ринку. Також завдяки широкому світовому використанню новітніх інформаційних і фінансових технологій, на фондовому ринку розроблено систему електронної подачі звітності емітентів цінних паперів та створено єдину інформаційну базу даних емітентів.

   Для вирішення проблемних питань і стимулювання подальшого розвитку ринку Державною  комісією з цінних паперів та фондового  ринку було розроблено проект розвитку фондового ринку на 2011 – 2015 роки, в якому окреслені наступні завдання:

1. Збільшення капіталізації, ліквідності та прозорості фондового ринку.
2. Удосконалення ринкової інфраструктури та забезпечення її надійного і ефективного функціонування.
3. Удосконалення механізмів державного регулювання, нагляду на фондовому ринку та захисту прав інвесторів.
4. Стимулювання подальшого розвитку фондового ринку України.

   У 2008 році капіталізація провідних  вітчизняних компаній скоротилася  у 3,9 рази у гривневому та у 5,9 рази у  доларовому еквіваленті. Саме тому з  точки зору співвідношення "ризик-дохід" український фондовий ринок для  інвесторів виглядає неефективним. Критерієм  оцінки ризику є волатильність. Українському ринку притаманні такі оцінки: низька ліквідність українського ринку, що відбивається, в першу чергу, на його високій волантильності в порівнянні з більшістю країн. Під час  кризи 2008-2009 років вітчизняний організований  ринок акцій знизився майже ушестеро за індексом ПФТС, а з весни 2009 року до весни 2010 року зріс уп'ятеро. Таким  чином, волатильність українського ринку у три-чотири рази вища за волатильність  розвинених ринків. Це призводить до того, що вартість цінних паперів збільшується швидше на стадії підйому, коли на ринок  заходять крупні покупці, і знижується швидше на спаді, коли інвестори масово прагнуть отримати готівку в обмін  на цінні папери

   Слід пам’ятати, що іноземний капітал, який можливо увійде на вітчизняний ринок цінних паперів, не буде сприяти його всебічному розвитку, бо має інші інтереси (або контроль над високотехнологічними підприємствами з їх надприбутками або отримання спекулятивного доходу). Зацікавленими у формуванні дієвої моделі ринку цінних паперів мають бути перш за все підприємці, домогосподарства та обов’язково держава. Участь у ринку цінних паперів населення є окремим показником його зрілості. Саме "внутрішні" гроші компенсують перепади в інвестуванні з боку міжнародних інвесторів і створюють сприятливий психологічний настрій в країні.

   Динаміка  українських біржових торгів у 2010 році істотно відрізняється від світових тенденцій. У той час як міжнародні ринки або падають, або залишаються без змін, українські цінні папери користуються рекордним попитом. Так щоденний обсяг торгів на Українській біржі у цьому році досяг 100 млн. грн. А фондові індекси зросли на 50%. Однак, не зважаючи на стрімке зростання, вітчизняний фондовий ринок ще далекий від докризових значень. Експерти, в свою чергу, не можуть однозначно відповісти на питання, чи триватиме зростання. Однак більшість учасників ринку припускають, що невдовзі ринок очікує певна корекція, але в цілому у поточному році український фондовий ринок продемонструє зростання на рівні близько 30-40%. Динаміка ринку може стати і більш позитивною, при вдалому збігу дії внутрішніх та зовнішніх чинників. На думку аналітиків, зростанню фондового ринку в цьому році сприятиме ріст ВВП – на 3,5%, відновлення у промисловості – на 6%-7%, а в деяких секторах – на 10%-15%, а також поліпшення рейтингів від міжнародних рейтингових агентств.

   Міністерство  фінансів України здійснило виплату  купонного доходу за облігаціями  зовнішньої державної позики 2011 року. Загальна сума платежу склала 59,625 млн. дол. США. У лютому 2011 року Україна  здійснила емісію облігацій зовнішньої державної позики України на суму 1,5 млрд. доларів США з погашенням у 2021 році. Запозичення здійснювались  за ставкою 7,95 % річних.

   Розвиток фондового ринку України має відбуватись через:

   - удосконалення механізмів захисту  прав інвесторів;

   - розвиток інструментів цінних паперів;

   - зосередження укладення договорів  купівлі-продажу цінних паперів на

   фондових  біржах та інших організаторах торгівлі цінними паперами;

   - удосконалення Національної депозитарної  системи України;

   - удосконалення системи розкриття  інформації на ринку цінних паперів;

   Україна має усі об’єктивні передумови для  динамічного поступу до цивілізованого ринку, але ті проблеми, які постійно виникають через недосконалість і безсистемність реформ, несумісність економічних методів управління і закономірностей розвитку ринкових структур, значні недоліки в правовому забезпеченні розвитку ринку цінних паперів та інших фінансових інструментів справляють негативний плив на економічний стан країни, позначаються на формуванні економічної політики і фінансовій безпеці держави.

   Отже, незважаючи на нестабільність на зовнішніх фінансових ринках, український фондовий ринок знову демонструє висхідний тренд. Спостерігаються досить позитивні тенденції, які є продовженням трендів минулого – початку поточного року.

 

2. Проблеми  інтеграції українського ринку цінних паперів  у європейський та світовий ринки

 

   На  сьогоднішній день на вітчизняному ринку  цінних папері накопичились проблеми, які потребують їх негайного розв’язання, а саме:

   - низька ліквідність біржового ринку (до цього часу питома вага біржового ринку в загальному обсязі операцій з цінними паперами не перевищує 5 %);

   - нерозвиненість сектору інституційного інвестування та механізмів ринку (боргові інструменти, венчурні фонди, торгівля деривативами);

   - вузький спектр фінансових інструментів фінансування, в першу чергу за операціями з фізичними особами та новітнє (ринкове) функціонування державних цінних паперів (ОВДП), муніципальних та корпоративних цінних паперів;

   - недостатньо сформована та підпорядкована обліково-розрахункова інфраструктура ринку цінних паперів. Сьогодні існує повна розпорошеність і невизначеність між ВАТ «Національним депозитарієм України», ВАТ «Всеукраїнським депозитарієм цінних паперів», депозитарієм Національного банку України. Між цими установами ведуться справжні «війни» за місце під сонцем в доступі до інсайдерської інформації;

   - нерозвинутість біржової торгівлі, низький рівень сучасних технологій біржової торгівлі;

   - низькі стандарти та ефективність корпоративного управління;

   - відсутність лояльних до інвесторів стандартів корпоративного управління, насамперед стосовно дивідендної політики;

   - інформаційна закритість ринку, недостатність та нерегулярність отримання фінансової інформації про діяльність емітентів;

   - дестабілізаційна ситуація на валютному ринку.

   Питання стимулювання розвитку ринку цінних паперів потребують системного підходу  до їх розв’язання, потрібно одночасно  вживати заходи у сфері бізнес середовища для забезпечення функціонування на ньому промислових корпорацій, фінансового ринку для забезпечення залучення необхідних коштів вітчизняних й іноземних інвесторів та удосконалення державного регулювання для реалізації програм. Щоб зробити потужний ривок у подальшому розвитку ринку цінних паперів потрібно зосередити увагу на наступних напрямах розвитку:

   - поліпшити бізнес середовище та зменшити податковий тиск на підприємства;

   - формування інформаційної відкритості та прозорості ринку цінних паперів, удосконалення системи розкриття інформації про діяльність корпоративних підприємств;

   - запровадити заходи з підвищення ліквідності;

   - переглянути лістингові вимоги у бік збільшення ліквідності та створити умови для спрощення крос-лістингу цінних паперів;

   - вдосконалення системи захисту прав та інтересів акціонерів та забезпечення рівноправності мажоритарних та міноритарних інвесторів, визначення ефективної дивідендної політики;