Податок на додану вартість в податковій системі України

3. Методика розрахунку ПДВ

Відповідно до Закону України "Про податок на додану вартість" від 03.04.97 р. № 168/97-ВР податок на додану вартість справляється за ставкою 20% до бази оподаткування.

База оподаткування операцій з продажу товарів (робіт, послуг) визначається виходячи з їх договірної (контрактної) вартості, визначеної за вільними або регульованими цінами (тарифами) з урахуванням акцизного збору, ввізного мита, інших податків та зборів (обов'язкових платежів) за винятком ПДВ, що додається до ціни товарів (робіт, послуг) згідно із законодавством України з питань оподаткування. До складу договірної (контрактної) вартості включаються будь-які суми коштів, вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платнику податку безпосередньо покупцем або через будь-яку третю особу в зв'язку з компенсацією вартості товарів (робіт, послуг), проданих (виконаних, наданих) таким платником податку.

Основою для визначення оподатковуваного обороту, що не включає суму ПДВ, є відпускні (оптові) ціни, не нижче звичайних, які включають собівартість та прибуток.

Слід звернути увагу, що сума акцизного збору по підакцизних товарах також включається в оподатковуваний оборот ПДВ. Крім того до нього входять суми надбавок до цін, передбачені чинним законодавством.

У вигляді формули ціну реалізації можна виразити слідуючим чином:

¥=(С+П)х1,20

де V- ціна реалізації, що включає ПДВ

С-собівартість; П – прибуток

При формуванні ціни реалізації на підакцизні товари необхідно спочатку сформувати ціну, яка включала б суму акцизного збору, і тільки тоді визначити кінцеву ціну реалізації, що включатиме суму акцизного збору і ПДВ. Ціна з урахуванням акцизного збору визначається за формулою.

Y= C + П / 100 – Сm * 100

Де Y – ціна , що включає суму акцизного збору

Cm – ставку акцизного збору в %

Отже, кінцева ціна реалізації для підакцизних товарів визначається формулою:

Y= C + П / 100 – Сm * 100 * 1,2

Як уже зазначається, обчислення ПДВ проводиться за ставкою 20 % до об'єкту оподаткування, що не включається в суму ПДВ. Тобто навіть маючи кінцеву ціну реалізації ми можемо визначити ПДВ.

4. Стан ПДВ в Україні на 2010-2011рр.

Кабмін має намір ввести авансове стягнення ПДВ з 2011 року

Сьогодні Верховна рада розгляне урядовий законопроект про введення з 1 січня 2011 авансового стягування ПДВ у розмірі 20% акцизної ставки (одночасно зі сплатою акцизного збору).

Про це пишуть Экономические известия.

На думку заступника голови комітету Верховної Ради з митної і податкової політики Миколи Катеринчука (НУНС), авансове стягування ПДВ призведе до вимивання обігових коштів підприємств.

Сплата 20% ПДВ одночасно з акцизним збором, на думку депутата, поліпшить адміністрування податку, але не наблизить владу до рішення проблеми неповернення ПДВ.

Разом з тим, за даними Деловой столицы, цього року на відшкодування ПДВ виділено на 9,5 млрд. грн. менше, ніж у 2009 р. (всього 25 млрд грн.).

Як пояснили урядовці, в останні роки суми заявленого до повернення ПДВ зростали незрівнянно швидше, ніж експорт та обсяги збору цього податку. Наприклад, в минулому році при зменшенні імпорту на 20,5%, а експорту на 11,8% заявлені до відшкодування суми збільшилися на 3,8%. Тому, як уточнюється в супровідних документах до проекту бюджетного закону, щоб припинити незаконне відшкодування, Кабмін має намір запровадити новий підхід до цього процесу, а саме; автоматично повертати з бюджету суми ПДВ лише підприємствам з бездоганною репутацією.

Ймовірно, уряд розраховує на те, що решта відсіються в ході скрупульозних перевірок. Це означає лише одне - справно відшкодовувати ПДВ будуть лише компаніям, наближеним до влади, прогнозує видання.

Зміни до законодавства з питань оподаткування у коментарях фахівців ДПА України. ПДВ. Запровадження електронної форми звітності

Зміни та доповнення, які внесено до Закону України від 03.04.97р. №168/97-ВР «Про податок на додану вартість» фактично стосуються кожної особи, зареєстрованої платником ПДВ, оскільки однією з новацій Закону України від 20.05.2010р. №2275–VI «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» є запровадження електронної форми звітності, яку має подавати кожний платник ПДВ.

До дати набрання чинності цим Законом податкове законодавство України не включало до обов’язку платника податку подання податкової звітності в електронній формі. Відповідно до пп.»з» пп.4.4.2 п.4.4 ст.4 Закону України від 21.12.2000р. №2181-ІІІ «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» податкову звітність в електронній формі міг подавати платник податків податковому органу лише за добровільним рішенням такого платника, за умови реєстрації електронного підпису підзвітної особи у порядку, визначеному законодавством. Із зазначеного не випливає обов’язкове подання звітності в електронному вигляді. При цьому електронна версія подання звітності потягла б за собою додаткові витрати платника податків на отримання необхідного програмного забезпечення та його використання і обслуговування.

В Україні питання щодо обов’язкового подання платниками податків податкової звітності в електронному вигляді неодноразово розглядалося Верховною Радою України, однак не знаходило відповідної підтримки.

З 01.07.2010р. діє норма, згідно з якою платники податку подають органу ДПС на безоплатній основі разом з податковою декларацією за відповідний звітний період копії реєстрів виданих та отриманих податкових накладних за такий період в електронному вигляді. ДПА України розробляє та розміщує на своєму офіційному веб-сайті програмне забезпечення з відкритим кодом для ведення обліку записів у реєстрах виданих та отриманих податкових накладних в електронному вигляді та забезпечує його безоплатне розповсюдження (включаючи зміни і доповнення) шляхом надання можливості для копіювання такого програмного забезпечення як через Інтернет, так і через запис на носії інформації платника за його запитом. Зведені результати обліку, відображені у реєстрах виданих та отриманих податкових накладних, підлягають документальній невиїзній перевірці (камеральній).

Отже, можна стверджувати, що розпочався етап законодавчого унормування впровадження безоплатного забезпечення платників податків необхідним спеціалізованим програмним продуктом на законодавчій основі.

Відшкодування ПДВ

Інша норма стосується платників ПДВ, які декларують суми ПДВ до відшкодування.

Запроваджена норма є тимчасовою та діятиме з дати набрання чинності п.8 Закону України від 20.05.2010р. №2275–VI «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» до 01.01.2011р. Щоб розглянути зазначені зміни, нагадаємо порядок відшкодування, який діяв до внесення змін цим Законом.

Зокрема, ми знаємо, що в основу бюджетного відшкодування ПДВ закладено єдиний принцип проведення грошових розрахунків покупцем за придбані у продавця товари (послуги). Про це йдеться у пп.»а» пп.7.7.2 п.7.7 ст.7 Закону від 03.04.97р. №168/97-ВР «Про податок на додану вартість» згідно з яким відшкодуванню підлягає частина від’ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів (послуг). Такий порядок діяв до внесення змін Законом №2275-VI і залишається дієвим на сьогодні.

Частина від’ємного значення, за якою не було проведено розрахунків з постачальниками товарів (послуг), відповідно до пп.»б» пп.7.7.2 п.7.7 ст.7 Закону №168/97-ВР включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду. У податковій декларації з ПДВ така сума відображається в рядку 26 і переноситься в рядок 23.2 податкової декларації з ПДВ наступного податкового періоду. Така сума у вигляді податкового кредиту зменшувала нарахований до сплати в держбюджет податок у наступному податковому періоді. Тобто навіть та сума податкового кредиту, за якою отримувач (покупець) не провів розрахунки зі своїм постачальником, брала участь у зменшенні нарахованих у наступних звітних (податкових) періодах таким споживачем податкових зобов’язань з ПДВ перед бюджетом.

Прикінцевими положеннями Закону №2275-VI зупиняється дія пп.»б» пп.7.7.2 п.7.7 ст.7 Закону №168/97-ВР і впроваджується тимчасова (з дати набрання чинності п. 8 цього Закону до 01.01.2011р.) норма, відповідно до якої забороняється включати до складу податкового кредиту кожного наступного податкового періоду частину (залишок) від’ємного значення, за якого отримувач не здійснив розрахунки з постачальниками за придбані товари (послуги).

Підпунктом «б» пп.7.7.2 п.7.7 ст.7 Закону №168/97-ВР встановлено, що залишок від’ємного значення після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту кожного наступного податкового періоду лише в частині суми податку, фактично сплаченої отримувачем постачальникам товарів (послуг) і при імпорті, та включається до розрахунку бюджетного відшкодування наступного звітного періоду.

Залишок від’ємного значення, за яким не проведено розрахунків з постачальниками, відображається в податковій декларації з ПДВ окремим рядком для визначення суми податку, яка може підлягати відшкодуванню в частині сплачених сум податку в наступних звітних періодах.

Залишок від’ємного значення після бюджетного відшкодування відображається у декларації з ПДВ окремим рядком і включається до складу податкового кредиту починаючи з першого податкового періоду 2011р.

Отже, для того щоб сформовану та відображену в розділі третьому декларації з ПДВ суму податкового кредиту було відшкодовано або ця сума взяла участь у зменшенні нарахованих податкових зобов’язань, такому платнику податку необхідно провести розрахунки зі своїм контрагентом за отримані товари (послуги). В іншому разі така сума податкового кредиту лише накопичуватиметься та не впливатиме на стан розрахунків платника з бюджетом чи на відшкодування з бюджету. І тільки тоді, коли тимчасова норма перестане діяти, накопичену суму податкового кредиту (за якою не проведено розрахунки з постачальниками) можна буде відобразити в декларації за січень 2011р. і зменшити податковий борг платника перед бюджетом або нараховані до сплати поточні податкові зобов’язання.

Нагадаємо платникам ПДВ, що у розрахунку бюджетного відшкодування на рахунок платника не враховуються суми ПДВ, нараховані на вартість товарів (послуг), придбаних у межах бартерних операцій, боргові зобов’язання, забезпечені у формі простого або переказного векселя, за послугами, отриманими від нерезидента на митній території України, за внесками до статутного фонду з отриманням корпоративного права, при включенні активів підприємства, що реорганізується, до активів іншого підприємства, коли компенсацією визнаються корпоративні та майнові права, чи інших операцій з придбання товарів (послуг), за якими відсутня грошова форма розрахунків. За такими операціями податковий кредит враховується виключно у зменшення нарахованих податкових зобов’язань перед бюджетом.

Додатковим джерелом відшкодування сум ПДВ, сформованим за рахунок податкового кредиту, який виник за операціями 2010p., заявлених до бюджетного відшкодування на поточний рахунок платника податку у банку відповідно до ст.88 Закону Украйни від 27.04.2010р. №2154-VI «Про Державний бюджет України на 2010 рік», можуть бути державні цінні папери та/або об’єкти державного цінового регулювання, запропоновані Аграрним фондом України. Порядок придбання державних цінних паперів та/або об’єктів державного цінового регулювання за рахунок бюджетного відшкодування ПДВ визначається Кабінетом Міністрів України.

Щодо сум ПДВ, задекларованих до відшкодування до 01.05.2010p., підтверджених перевірками та не відшкодованих на дату набрання чинності Законом №2154-VI, то слід зазначити, що відповідно до ст.25 цього Закону платник податку добровільно може прийняти рішення про відшкодування цієї суми облігаціями внутрішньої державної позики. Постановою №368 затверджено Порядок випуску облігацій внутрішньої державної позики для відшкодування сум ПДВ.

Облігації випускаються у бездокументарній формі. Номінальна вартість таких облігацій становить 1000 грн., строк обігу – п’ять років. Погашення облігацій здійснюється шляхом проведення кожного півріччя виплат з погашення основної суми боргу в розмірі 10% номінальної вартості облігації. Різниця між номінальною вартістю облігації та загальною сумою виплат з погашення основної суми боргу становить амортизаційну вартість облігації. Ставка дохідності за облігаціями встановлюється на рівні 5,5% річних.

Нарахування доходів за облігаціями здійснюється кожного півріччя протягом строку обігу цінних паперів, виходячи з їх амортизаційної вартості, одночасно з проведенням виплати доходів.

Погашення основної суми боргу та виплати доходів за облігаціями здійснюються у безготівковій формі на дату, визначену згідно з умовами емісії. У разі якщо дата припадає на вихідний день, погашення і виплата здійснюються наступного робочого дня.

Оформлення відшкодування сум ПДВ облігаціями здійснюється за їх номінальною вартістю, кратною 1000 грн. У разі якщо сума відшкодування сум ПДВ не кратна 1000 грн., платнику податку оформлюється максимально можлива кількість облігацій на суму, кратну їх номінальній вартості, а залишок підлягає відшкодуванню з держбюджету в порядку, визначеному законодавством.

Копії підтвердження щодо придбання платниками податку облігацій, отриманих органами ДПС від органів Держказначейства України, є підставою для відображення в особових рахунках платників податку операцій з відшкодування сум ПДВ.

На суми ПДВ, заявлені до відшкодування на зменшення податкових зобов’язань з ПДВ наступних податкових періодів (рядок 25.2 податкової декларації з ПДВ), не поширюються правила відшкодування, встановлені статтями 25 і 88 Закону №2154-VI.

Анулювання реєстрації платників ПДВ

Пунктом 9.8 ст.9 Закону від 03.04.97р. №168/97-ВР «Про податок на додану вартість» передбачено перелік підстав, існування яких приводить до самостійного або примусового анулювання Свідоцтва платника ПДВ та виключення його з Реєстру. Новоприйнятий Закон доповнює такий перелік двома підставами та встановлює, що анулювання реєстрації платника ПДВ здійснюється також у разі, коли установчі документи особи, зареєстрованої як платник податку, за рішенням суду визнано недійсними, а також коли в Єдиному державному реєстрі юридичних та фізичних осіб – підприємців зроблено запис про відсутність юридичної особи або фізичної особи за її місцезнаходженням.

Такі підстави не можна назвати абсолютно новими, адже п.25 Положення про реєстрацію платників податку на додану вартість, затвердженого наказом ДПА України від 01.03.2000р. №79, передбачено, що анулювання Свідоцтва платника ПДВ може відбутися на підставі рішення органу ДПС, який здійснює постійний моніторинг платників ПДВ, включених до Реєстру, та приймає рішення про анулювання реєстрації відповідних платників ПДВ за наявності судового рішення щодо припинення юридичної особи чи підприємницької діяльності фізичної особи – підприємця, що не пов’язано з банкрутством, або повідомлення державного реєстратора чи відомостей з Єдиного державного реєстру про внесення запису щодо такого рішення.