Податкова політика України

МІНІСТЕРСТВО  ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

Інститут підприємництва та перспективних технологій Національного  університету «Львівська Політехніка»

 

Факультет економіки  та підприємництва

Кафедра

 

 

 

 

 

 

ІНДИВІДУАЛЬНА РОБОТА

з дисципліни

«Фінанси»

На тему «Податкова політика України»

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Виконав:

Студент гр. ФК-34

Перевірив :

 

 

 

 

 

 

Дрогобич-2010

 

 

Податкова політика України

Головною метою формування податкової системи повинно бути поліпшення фінансового стану підприємств  усіх форм власності, особливо пріоритетних напрямів виробництва.

Регулювання нових економічних  відносин потребує гнучкої податкової політики, яка дала б змогу оптимально пов'язати інтереси держави з  інтересами товаровиробників, рядових  платників податків. При переході до ринкової економіки мають змінюватись як податкова система, так і методи розрахунків та сплати податків.

При цьому не варто  кидатися від однієї крайності до іншої. Не можна накладати податкову  систему країн з розвинутою ринковою економікою на нашу дійсність. У цьому  зв'язку необхідно проаналізувати формування доходів бюджету та запровадження нової податкової системи.

Введення нових податків, навіть державних, не стимулює діяльності підприємств жодної форми власності.

Податковий тиск веде до згортання виробництва і призводить зрештою до значного зменшення доходів бюджетів усіх рівнів. Для податкової політики нашої держави поки що характерне те, що:

по-перше, нові податки  ніде на підприємствах, у районах  або містах не апробуються;

по-друге, не відпрацьовуються ставки оподаткування, а тому Верховна Рада України змушена знову й знову змінювати їх;

по-третє, в нашу економічну систему з домінуючою державною  монополією на виробництво і предмети споживання кавалерийськими методами впроваджується податкова система  розвинутих ринкових країн. Це свідчить про спадкоємність принципів і методів управління, про примат політики нової законодавчої влади над економікою, але необхідно бачити корені суспільного розвитку «не в політиці, а в економіці та фінансах, тобто необхідна економічна політика. Тільки у цьому разі економічна політика стає двигуном прогресу, виступає одночасно формою використання об'єктивних економічних законів і формою вирішення суперечностей в економіці.

Об'єктом оподаткування  прибутковим податком для громадян, які проживають в Україні, є доходи у грошовій і натуральній формі, а для громадян, що постійно не проживають в Україні, тільки ті доходи, які одержані з джерел оподаткування України.

До загальнодержавних  доходів належать: податок на додану вартість, податок з прибутку підприємств усіх форм власності, акцизний збір, податковий податок з населення, лісний дохід, державне мито, податок з власників транспортних засобів, плата за землю, податок на доходи громадських організацій та кооперативів й інші податкові та неподаткові доходи. Місцеві податки і збори встановлюються відповідними рішеннями місцевих органів влади.

Реформування податкової політики повинно йти через структурну перебудову економіки і фінансів. Тільки на основі цього можна досягти  стабілізації і збалансованості  як торгово-платіжного балансу, так і бюджету держави.

В цьому напрямі передбачаються два шляхи. По-перше, цілеспрямована підтримка структурної перебудови найбільш важливих для функціонування економіки галузей і виробництв державними коштами, кредитами, державними гарантіями державним інвесторам.

По-друге, перебудова виробництва  відповідно до вимог ринку за рахунок  власних коштів підприємств, кредитів і позичок.

Реформування  податкової політики

Найгострішою проблемою  для економіки України є реформування існуючої податкової системи, надання їй нормальної, цивілізованої якості.

Підходи до реформування податкової системи різні.

Одні пропонують провести корекції нині діючих податків. Інші - зовсім змінити модель податків.

Проблема може вирішуватись тим чи іншим методом, але вона не дасть якісних результатів, якщо оподаткування не буде справедливим. Адже нині одні сплачують непосильні податки, інші так чи інакше ухиляються від їх сплати.

Реформування податкової політики необхідно провадити шляхом послаблення податкового тиску щодо тих, хто платить податки і інвестує кошти у виробництво.

Для цього необхідно  насамперед знизити кількість податків, тому що наше податкове законодавство  цим переобтяжене. З другого боку — необхідно полегшити податковий тиск.

Передбачається впровадити стимулюючу систему податків: при зростанні обсягів та рентабельності виробництва норматив сплати податків зменшується, що стимулює виробника до збільшення виробництва продукції.

Заслуговує на увагу  й питання прибутковості виробництва. Традиційно прибутком вважається різниця між ціною і матеріальними витратами (так званий балансовий прибуток).

Було б краще, якби прибутком вважалася та частина  коштів, яка залишається після  вирахування витрат виробництва  та витрат на впровадження новітніх технологій і обладнання, що неможливе без використання кредитів, а тому в ці витрати необхідно зараховувати відсотки за кредит та поповнення обігових коштів. Не можна забувати, що протягом десятків років не реформувались і амортизаційні відрахування на оновлення обладнання, що конче потрібно. Тому прибуток для оподаткування повинен бути "чистим", без зазначених витрат.

Метою реформування податкової політики є зміна податкової системи  для забезпечення стабілізації економіки  і насамперед матеріального виробництва, підвищення його ефективності й на цій основі забезпечення доходів державного бюджету та забезпечення соціально-культурного розвитку держави. Виходячи з цього, можна сказати, що податкова система повинна забезпечити оптимізацію розподілу і перерозподілу національного доходу.

Граничний рівень перерозподілу  валового внутрішнього продукту через  зведений бюджет України, включаючи  відрахування до пенсійного фонду, не повинен перевищувати 40-45 %, що визначається Постановою Верховної Ради України "Про основні положення податкової політики в Україні" від 04.12.96 p.

Згідно з Постановою, реформуванню підлягають правові норми, які визначають форми, методи, механізми  регулювання і встановлення величини і порядку стягнення податків, зборів, інших обов'язкових платежів у бюджети та державні цільові фонди, необхідні державі для виконання своїх функцій.

Перебудова податкової системи провадиться із врахування потреб, які забезпечили б формування місцевих бюджетів. Причому нормативи  і порядок зарахування податків та інших обов'язкових платежів до бюджетів бюджетної системи регулюються законодавством України.

Децентралізація податків й інших обов'язкових платежів провадиться із врахуванням посилення  ролі бюджетів усіх рівнів щодо реалізації радикальних реформ по стабілізації економіки.

Розроблено концепцію  розширення бази нарахування податків та зменшення розмірів ставок податків за рахунок скорочення пільг при  визначенні об'єктів оподаткування. Проведення цих заходів повинно  забезпечити справедливий підхід держави  до підприємств усіх форм власності та суб'єктів підприємницької діяльності і має спиратися на принципи податкової політики, до яких належать:

— стимулювання підприємницької  виробничої діяльності й інвестиційної  активності;

— обов'язковість;

— рівнозначність і пропорційність;

— рівність усіх суб'єктів  оподаткування та недопущення будь-яких проявів податкової дискримінації;

— соціальна справедливість;

— стабільність;

— економічна обґрунтованість;

— рівномірність виплати;

— компетентність;

— єдиний підхід;

— доступність.

Розглянемо суть кожного із зазначених принципів податкової політики.

Стимулювання підприємницької  виробничої діяльності й інвестиційної  активності передбачає головний напрям податкової політики — стимулювання розвитку виробництва через встановлення пільг по оподаткуванню прибутку.

Обов'язковість сплати податків визначає запровадження норм сплати податків та інших обов'язкових  платежів, визначених на основі достовірних  даних по об'єктах оподаткування  за звітний період, і встановлення відповідальності платників за порушення податкового законодавства.

Рівнозначність і пропорційність оподаткування – це стягнення  податків з юридичних осіб за визначеним нормативом від одержаного прибутку та забезпечення сплати рівних податків і обов'язкових платежів, з рівного  прибутку та пропорційно більших податків й інших обов'язкових платежів з більшого прибутку.

Рівність усіх суб'єктів  оподаткування та недопущення будь-яких проявів податкової дискримінації  забезпечується єдиним підходом до суб'єктів  господарювання (фізичних та юридичних осіб, включаючи нерезидентів) при визначенні зобов'язань по сплаті податків та інших обов'язкових платежів.

Соціальна справедливість — забезпечення соціальної підтримки  малозабезпечених верств населення  шляхом запровадження економічно обґрунтованого оподаткування, тобто встановлення неоподатковуваного мінімуму доходів громадян та застосування диференційованого і прогресивного оподаткування громадян, які одержують великі та дуже великі доходи.

Стабільність — забезпечення незмінності податків та інших обов'язкових платежів і їхніх ставок, а також податкових пільг протягом бюджетного року.

Економічне обґрунтування  передбачає встановлення податків та інших обов'язкових платежів на основі показників розвитку національної економіки  та фінансових можливостей. При цьому враховується необхідність досягнення збалансованості видатків бюджету з його доходами.

Рівномірність сплати визначається встановленням строків сплати податків та інших обов'язкових платежів, виходячи із необхідності забезпечення своєчасного надходження коштів до бюджету для фінансування видатків.

Компетенція — це встановлення і скасування податків та інших обов'язкових  платежів, а також пільг їхнім  платникам, яке провадиться відповідно до чинного законодавства про  оподаткування винятково Верховною Радою України, а у визначених межах — Верховною Радою Автономної Республіки Крим та місцевими органами влади.

Єдиний підхід передбачає забезпечення однакового підходу до розробки податкових законів з обов'язковим  визначенням платника податку або  обов'язкового платежу, об'єкта оподаткування, джерел сплати податків та інших обов'язкових платежів, строків і порядку сплати податків та основ для надання податкових пільг.

Доступність забезпечує відкритість норм податкового законодавства  для платників податків й інших обов'язкових платежів Названі принципи оподаткування підкреслюють значущість податків у формуванні фінансів держави і в першу чергу бюджету.

Податок — обов'язковий  платіж, який справляється до бюджету  з юридичних осіб і громадян.

Сукупність податків, зборів, інших обов'язкових платежів до бюджетів і внесків до державних цільових фондів становить систему оподаткування.

При встановленні податків або інших обов'язкових платежів повинні бути законодавче визначені  платник податку, об'єкт оподаткування, розмір ставки, податковий період та строк сплати податку.

Платник податку —  це юридична або фізична особа, на яку, згідно з чинним законодавством, покладено зобов'язання сплачувати податки та інші обов'язкові платежі.

Об'єктом оподаткування  є те, що обкладається податком. Такими є прибуток, майно, додана вартість товарів (робіт, послуг), спеціальне використання природних ресурсів, заробітна плата, доходи громадян та інші об'єкти, визначені законодавчими актами України.

Ставки податків та інших  обов'язкових платежів встановлюються Верховною Радою України і не можуть змінюватися впродовж бюджетного року.

Види податків, які  справляють в Україні, встановлюються законами і поділяються, як уже зазначалося, на загальнодержавні податки та інші обов'язкові платежі й на місцеві податки, збори й інші обов'язкові платежі.

Нерівномірний розподіл грошових надходжень між бюджетами  різних рівнів зумовлений відсутністю  стабільних нормативів відрахувань.

У більшості країн  світу нагромаджено великий досвід вирівнювання місцевих бюджетів за допомогою дотацій і субсидій, які передаються з державного місцевим бюджетам: у США вони становлять — 20, у Франції — 15, Німеччині — 24 % всіх надходжень місцевих бюджетів, при цьому у них чітко визначена самостійність бюджетів. Особливістю є й те, що в усіх названих країнах запроваджений податок на нерухоме майно (нерухомість).