Податкові системи

План:

1)     Вступ……………………………………………………………………………..3

2)     Особливості виникнення і розвитку податкових систем……………………..4

3)     Сучасні податкові системи зарубіжних країн………………………………....5

4)     Платники податків та порівняння основних показників податкових систем зарубіжних країн………………………………………………………………...9

5)     Висновок………………………………………………………………………..11

6)     Список використаних джерел…………………………………………………12

Вступ

      Податки — дуже складна й надзвичайно впливова на всі економічні явища та процеси фінансова категорія. Можна без перебільшення сказати, що, з одного боку, податки — це фінансове підґрунтя існування держави. Із другого боку, податки — це знаряддя перерозподілу доходів юридичних і фізичних осіб у державі.

    На сьогодні податки — це найефективніший інструмент впливу держави на суспільне виробництво, його динаміку і структу­ру, на розвиток науки і техніки, масштаби соціальних гаран­тій населенню.

Податки є частиною фінансової системи як на макро-, так і на мікрорівні. Вони виконують фіскальну, розподільчу та соціальну функції. При виконанні розподільчої функції першочергове значення має стимулюючий напрямок, який набуває все більшого значення в економічній політиці різних країн світу.

Кожна країна іде різними економічними шляхами (передусім ринковим або командно-адміністративним), має свої особливості у розвитку економіки, в динаміці розвитку економічних процесів, що впливає і на розвиток окремих складових загальної економічної системи, а також на податкову систему держави, яка належить до фінансової системи і повинна постійно пристосовуватись до змін у суспільстві.

Податки мають досить високу питому вагу в дохідній частині бюджету будь-якої держави, тому що вони є основним джерелом його наповнення. В усіх країнах світу витрати держави плануються виходячи з дохідної частини, тобто з кількості зібраних податків. Якщо при плануванні з’являється дефіцит бюджету, уряд при введенні нових податків, обов’язкових зборів та платежів повинен передбачати можливі негативні наслідки насамперед для населення і підприємців.

У розвинених країнах світу податкові збори становлять від 25 до 50 % загального валового внутрішнього продукту країни.

Отже, метою моєї роботи є розгляд податкових систем зарубіжних країн, їх розвиток і аспекти становлення.

1.      Особливості виникнення і розвитку податкових систем

Значні зміни в податковій політиці країн світу відбулися у 70-80-х роках XX ст. Це сталося під впливом двох економічних концепцій: неокласичної Д.Кейнса та ринкової А. Лаффера.

За концепцією Д. Кейнса, державні органи повинні активніше втручатися в економічний розвиток країни. Економічна концепція А. Лаффера, навпаки, спрямована на зменшення податкового тиску, а поповнення бюджету відбувається за рахунок збільшення платників податків та розширення податкової бази.

У різних країнах світу податкові системи відрізняються за типом побудови, кількістю податків, ставками податкових платежів, методикою їхнього розрахунку, видом стягнення тощо. Але всі вони базуються на загальних принципах. Одним із основних є стабільність законодавчої бази. Вона не може бути незмінною протягом десятиліть, але принципові положення сплати податків не повинні змінюватись тривалий час. Наприклад, процедура введення нових податків та обов’язкових платежів у Великобританії надзвичайно складна і потребує спілкування з громадянами держави. Підвищення ставок податків має бути ретельно обґрунтованим і відбуватися тільки за форс-мажорних обставин, коли необхідно збільшити витрати бюджету.

У більшості країн світу перед платником податків не стоїть питання, платити чи не платити податки. Їх необхідно сплачувати згідно з чинним законодавством. Тому основним у податковому менеджменті є оптимізація податкових платежів певного підприємства відповідно до обставин, що склалися, та умов діяльності.

У деяких країнах світу ставки податкових платежів досить високі (значно вищі за ті, що діють нині в Україні). У цьому разі підприємства, які існують в цих країнах, можуть ставити за мету реєстрацію у вільних економічних (або офшорних) зонах. Наприклад, якщо ставка оподаткування прибутку становить 45 %, то в офшорній зоні вона дорівнює лише 1-2 %. Держава створює такі умови оподаткування, що підприємства не зацікавлені у вивезенні свого капіталу з країни.

Важливе місце в різних країнах світу посідає принцип рівності всіх платників податків, незважаючи на форми власності, відомчу підпорядкованість, підтримку тих чи інших політичних сил, партій та рухів, регіональну належність тощо. Це ж стосується і надання різних пільг.

2. Сучасні податкові системи зарубіжних країн

В умовах розвинутих ринкових відносин податкова систе­ма є важливим елементом регулювання економічних і соціаль­них процесів у державі. Ефективність її функціонування ви­значається найрізноманітнішими факторами і насамперед економічним становищем, розкладом політичних сил, рівнем податкової культури, досягненнями економічної науки тощо.

Проте є узагальнюючі показники, за якими можна визначи­ти ефективність податкових систем. Це — досягнення балансу між стимулюванням економічної активності та соціальною справедливістю податків і рівнем перерозподілу валового внут­рішнього продукту за допомогою податків. Частка податків у ва­ловому внутрішньому продукті свідчить про роль і місце подат­кової системи в державному регулюванні економікою. Водночас треба враховувати, що цей показник має здатність змінюватися під впливом економічних, політичних і соціальних факторів, на­явних у кожній державі. Отже, будь-який досвід потрібно аналізувати, а не запозичувати без достатніх підстав. Крім того, частка податків у валовому внутрішньому продукті будь-якої держави постійно змінюється. Це дає підстави для виснов­ку, що, по-перше, надто велика частка податків у валовому внут­рішньому продукті не менш шкідлива, ніж мала. По-друге, вона не повинна перевищувати розумного оптимуму.

Динамізм частки податків у валовому внутрішньому про­дукті деяких зарубіжних країн характеризують дані, наведені в таблиці 1.

                             Таблиця 1. Динамізм частки податків у ВВП

(%)

Наведені дані свідчать, що частка валового внутрішнього продукту, яку держава мобілізує в своє розпорядження за допомогою податків, має тенденцію до збільшення. Так, упро­довж тридцяти восьми років вона зросла в Швеції на 25.0 пункти, в Японії — на 15,0, у Франції — на 10,1, у Канаді — на 10,9. Звичайно, в багатьох країнах цей процес відбувається під впливом різних факторів. Проте загальним правилом є те, що ринкова економіка потребує втручання держави в процеси перерозподілу створеного валового внутрішнього продукту для прискорення темпів економічного розвитку і соціального за­хисту різних верств населення.

Не менш важливого значення набуває структура податків. Вона постійно змінюється під впливом економічних, соціаль­них та політичних факторів. Загалом, податкові системи ни­нішніх зарубіжних країн грунтуються на трьох найзначніших податках — особистому прибутковому і соціальному страху­ванні та на податку на додану вартість. Інші податки, в тому числі податок на прибуток корпорацій, майновий, на спадщи­ну та дарування, мають другорядне значення.

Структуру податкових надходжень у деяких зарубіжних країнах у 2009 р. характеризують дані, наведені в таблиці 2.

Таблиця 2. Структура податкових надходжень у 2009 році

(%)

У більшості країн світу є досить значною частка особисто­го прибуткового податку в загальній сумі податкових надход­жень — понад 30 відсотків, що майже в 6 разів більше, ніж в Україні. Податки на споживання, тобто непрямі податки, які бувають переважно в формі податку на додану вартість і різ­них видів акцизних зборів, становлять, в середньому, чверть від усіх надходжень. Порівняно з Україною їхня частка нижча більш як удвічі. Для економічно розвинутих країн характер­ною є також невелика частка податків із прибутку корпорацій.

Загалом, розвиток теоретичних засад оптимального опо­даткування на сьогодні та найближчим часом матиме тенден­ції до швидкої інтеграції світової економіки і наближення податкових систем європейських країн одна до одної; радикаль­них змін технології оподаткування, комп'ютеризації податко­вого процесу; соціально-економічних змін складу платників у зв'язку зі зростанням кількості пенсіонерів; багатоканаль­них джерел надходжень доходів. Загалом, відбувається безупин­не створення податкових систем у напрямку прагматичного компромісу між заохоченням приватної господарської ініциативи й достатнім фінансовим забезпеченням державної діяльності.

В біль­шості країн влада реально оцінює свої можливості в галузі опо­даткування, усвідомлюючи, що надмірні податки підривають виробництво, не сприяють приватній ініціативі і в кінцевому підсумку зменшують дохідну частину бюджету. Для суспільства в цілому над­звичайно важливо забезпечити стійкий розвиток національно­го виробництва, аніж підпорядкувати його поточним бюджет­ним інтересам. Саме тому в західних країнах не обмежуються лише періодичними масштабними пониженнями податкових ставок, а використовують багато важелів, що сприяють еконо­мічному розвиткові. Серед них відповідне співвідношення пря­мих та непрямих податків, оскільки кожна з цих груп, окрім розв'язання загальних фіскальних завдань, виконує свої, при­таманні лише їй регуляційні функції. Пріоритет виробництва перед інтересами бюджету — це той принцип, що відображає відмінність та пояснює неефективність національного оподат­кування в порівнянні з оподаткуванням розвинутих зарубіж­них країн.

Наявність загальних підходів щодо формування оподатку­вання підтверджує, що різні країни стикаються із загальними податковими проблемами. Зокрема:

— сучасні податкові системи складні для розуміння плат­ників податків та ефективного управління з боку податкових органів. У свою чергу це спричиняє появу все нових способів ухилення від сплати податків;

— особисте прибуткове обкладання характеризується не­справедливістю розподілу податкового тягаря, яке полягає в тому, що нерідко однаковий рівень доходів супроводжується неоднаковим рівнем оподаткування;