Планування та прогнозування розвитку підприємств

Тобто, як бачимо з таблиці, матеріальні запаси на початок та кінець року покривалися власними оборотними коштами відповідно на 88% та 71%.

Індекс постійного активу – коефіцієнт, що характеризує долю основних засобів та необоротних активів в джерелах власних коштів.

Індекс постійного активу = Нерухомість / Джерела власних  коштів (7.7)

Таблиця 11

Аналіз динаміки і темпів росту індексу постійного активу

В нашому прикладі значення індексу постійного активу досить високе : на протязі звітного періоду воно майже не змінилось та складало на початок та кінець звітного періоду відповідно 86% та 84%.

Дуже важливим показником фінансової стійкості є коефіцієнт реальної вартості основних засобів у майні підприємства. Він визначає, яку долю в вартості майна складають основні засоби виробництва. Коефіцієнт розраховується як відношення сумарної величини основних засобів (по залишковій вартості) до вартості майна підприємства за підсумком балансу (валюти балансу).

Коефіцієнт РВОЗ = Основні засоби / Майно підприємства  (7.8)

Цей коефіцієнт визначає рівень виробничого потенціалу підприємства, забезпеченість виробничого процесу засобами виробництва. Він є дуже важливим, якщо дане підприємство бажає встановити договірні відносини з новими партнерами – постачальниками або покупцями. Коефіцієнт реальної вартості майна у таких постачальників або покупців допоможе підприємству скласти уяву про їх виробничий потенціал та доцільність укладання договорів з ними з цієї точки зору.

Нормальним вважається обмеження, коли реальна вартість майна складає більш 0,5 від загальної вартості активів.

Таблиця 12

Аналіз динаміки і темпів росту коефіцієнту реальної вартості майна

Згідно даних таблиці 12 рівень виробничого потенціалу підприємства дуже високий, хоча на кінець періоду він декілька зменшився.

3.1. Планування технічного та організаційного розвитку      підприємства

      Ефективна система планування ОТР ґрунтується на таких принципах:

¾   єдність фінансово-економічних, маркетингових, науково-технічних і соціальних завдань розвитку підприємства;

¾   взаємозв’язок і узгодженість стратегічних та поточних цілей та напрямів діяльності підприємства;

¾   альтернативність визначення, всебічне обґрунтування способів досягнення поставлених завдань і вибір оптимальних
рішень;

¾   бюджетна й ресурсна забезпеченість розроблених планів;

¾   комплексність, безперервність як взаємозв’язок і послідовність, змінність у плануванні;

¾   гнучкість і еластичність як адаптивність планів щодо можливих відхилень або зміни внутрішнього чи зовнішнього середовища .

Планування ОТР передбачає формування комплексу планів, які мають різне спрямування за цілями, предметом, рівнями, зміс­том і періодом планування:

                              за цільовим призначенням:

       стратегічні;

       оперативні;

    часовим горизонтом планування:

    довгострокові;

    середньострокові;

    поточні (короткострокові);

    ступенем деталізації:

    загальнофірмові;

    плани підрозділів;

                              функціональною сферою:

      маркетингові;

       виробничі;

      НДДКР;

       збутові;

       фінансові;

       з управління персоналом;

       міжфункціональні;

       інші;

                              кінцевим результатом:

       продуктові;

       техніко-технологічні;

       організаційні;

       з інформаційних технологій;

       соціальні;

       економічні;

       інші;

                              змістовим спрямуванням:

      тематичні плани (портфель проектів);

       бізнес-плани (обґрунтування інновацій);

       проектні плани (реалізації проектів) .

Для кожного конкретного підприємства структура та зміст плану ОТР як комплексу зведених проектів з упровадження

інновацій, поліпшення технічного стану підприємства та організації виробництва визначається такими основними чин-

никами:

       обраною інноваційною стратегією компанії;

       масштабністю запланованих стратегічних змін;

       відповідністю поточного рівня ОТР установленим довгостроковим цілям;

       обсягами операційної діяльності підприємства;

       стадією життєвого циклу компанії та її галузевою належ-

    ністю;

       ресурсними, у тому числі фінансовими, можливостями

    фірми.

План ОТР — це перелік проектів чи заходів (із зазначенням назви й керівника проекту, строків початку та закінчення, бюджету, місця впровадження й очікуваних результатів), згрупованих у такі основні пункти:

Пункт 1. Науково-дослідні та проектно—конструкторські роботи

У цьому пункті подають перелік дослідницьких і конструкторських проектів, які виконуються в рамках інноваційної діяльності підприємства власними фахівцями та в межах науково-технічної інтеграції у співпраці із зовнішніми партнерами.

Пункт 2. Підвищення якості продукції, сервісного обслуговування клієнтів

Цей пункт відображає довгострокові та поточні заходи підприємства щодо підвищення ступеня задоволення клієнтів якістю продукції та послуг, що надаються. Ця діяльність спрямовується як на підвищення рівня певних характеристик продукції та послуг (технічні параметри, дизайн, упаковка, час відповіді на запит щодо обслуговування) та їх офіційне підтвердження шляхом сертифікації, так і створення відповідних організаційних умов — упровадження сучасних систем і методів управління якістю продукції та підприємства, залучення партнерів — постачальників і клієнтів — до вирішення цих завдань. Основними напрямами такої діяльності можуть виступати:

·   підвищення рівня якості та сертифікація продукції;

·   підвищення рівня сервісного обслуговування;

·   упровадження статистичних методів контролю якості;

·   побудова, сертифікація та вдосконалення систем якості;

·   аудит систем якості та продукції постачальників.

Пункт 3. Підвищення техніко-технологічного потенціалу

У цьому пункті зводять усі технічні й технологічні новації, що підлягають впровадженню, разом із рутинними заходами з ремонту, модернізації, заміни устаткування й оснащення. Проекти зі збільшення потужностей, які відображаються в цьому пункті, також можуть або мати інноваційний характер (ґрунтуватися на нових технологіях і обладнанні), або ж дублювати вже апробовані процеси виробництва. Групування цих проектів може мати такий вигляд:

·   механізація й автоматизація виробництва;

·   упровадження нових видів устаткування та оснащення;

·   модернізація виробництва й заміна застарілого устатку-

вання;

·   удосконалення діючих і впровадження нових технологічних процесів та технологій;

·   упровадження ресурсозберігаючих заходів і технологій;

·   розширення потужностей.

Пункт 4. Заходи з охорони й оздоровлення навколишнього середовища

Напрями природоохоронної роботи безпосередньо пов’язані з технічною та технологічною базою підприємства й мають охоплювати заходи, що нівелюють шкідливий вплив діяльності підприємства на довкілля. Основні підпункти можуть відображати проекти зі:

·   скорочення шкідливих викидів в атмосферу;

·   зменшення рівня забруднення землі та стічних вод;

·   застосування екологічно безпечних технологій та устаткування;

·   упровадження стандартів серії ISO 14000.

Пункт 5. Упровадження заходів з наукової організації праці

Проекти та заходи цього пункту плану ОТР спрямовано на підвищення ефективності організації праці, робочих місць і процесів, створення безпечних умов роботи і приведення кількості працівників у відповідність до прогресивних обґрунтованих норм, вони можуть формуватися за такими напрямами:

·   упровадження сучасних методів організації робочих місць;

·   удосконалення розподілу та кооперації праці;

·   скорочення рівня ручної праці, шкідливих умов роботи;

·   удосконалення нормування й оплати праці, у тому числі впровадження обґрунтованих норм і нормативів праці;

·   поліпшення умов праці, у тому числі заходи з охорони праці та техніки безпеки;

·   підвищення культури виробництва.

Пункт 6. Удосконалення планування і організації виробництва, функціонування та загально корпоративних систем управління підприємством

Цей пункт відображає розвиток систем управління виробництвом, функціональними сферами діяльності й підприємством у цілому. Він може охоплювати напрями, пов’язані з удосконаленням форм і методів організації виробництва, його спеціалізацією, кооперацією, аутсорсингом; упровадженням сучасних інструментів управління функціональними сферами, наприклад, системи бюджетування, формування ефективної системи звітності в межах управлінського обліку, розвиток тих чи інших форм збутових мереж, упровадження нової системи оплати праці, компенсаційного пакета тощо.