Планування та організація фінансового забезпечення театру

За основною статтею  доходів і фактором, що впливає  на економічний стан театру, звичайно, є продаж квитків і оренда приміщення. Особливо жваво розвивається зараз  діяльність, пов'язана з гастролями московських театрів. Документально  гастрольна вистава оформлюється як відміна репертуарної вистави в  театрі російської драми, і гастролери погашають аншлагову вартість вистави, що відмінили. Це зумовлено тим, що приміщення театру знаходиться в комунальній власності міста і орендувати його напряму було б надзвичайно дорого і невигідно. Ще один вид прибутку від оренди — суборенда приміщення театру, тобто глядацькі і закулісні буфети, які оплачують землю (площу, яку займають) і комунальні послуги. Але, не дивлячись, на те, що статті доходів присутні в бухгалтерському обліку театру, вони далеко не відповідають його потребам. Наприклад, вартість квитків набагато нижче реальної вартості вистави, на яку вони продаються. Якщо покласти на продаж квитків покриття всіх видатків на постановку, вартість одного квитка в середньому становила б 120-130 гривень, а не 15-20 гривень. Особливо сильно тиснуть вони в зимові, так звані хлібні для театру, місяці — в бюджет забирається понад ЗО % прибутку. До 1997 року театр працював на пільгових умовах оподаткування, але потім ці пільги зняли. Також із прибутку театру віднімається 17 % авторських відрахувань.

Економічні  підрозділи театру

В Національному  академічному театрі російської драми  ім. Лесі Українки на відміну від  інших театрально-видовищних закладів організаційно бухгалтерія та економічний  відділ поєднані в єдину фінансово-економічну службу, яку на сьогодні складають 15 чоловік, які займаються по трьом  напрямкам: економічна служба (планово-економічна діяльність: планування фінансових показників, розробка бюджетів, кошторисів);

виробнича служба (рух  матеріалів, склад, основні засоби, Діяльність з відповідальними особами  по нарядам, автотранспортна служба (талони на бензин, контроль за запчастинами), співробітництво з художньо-постановочною  частиною, цехами, при постановці вистав) та оперативна служба (банк, каса, облік  грошових засобів, рух грошових засобів, розрахунки з організаціями по обслуговуванню будівлі, за довготривалими контрактами, квиткове господарство, облік руху квитків, заробітна плата).

Такий поділ значно полегшує роботу, роблячи її ефективнішою, служба швидше виконує свої завдання. Цього року кількість співробітників служби збільшилася. В фінансово-економічній  службі на сьогоднішній день працює п'ятнадцять  чоловік. Цього цілком достатньо  для ефективної діяльності театру. А якщо буде, нарешті, розроблене програмне  забезпечення, яке пристосоване спеціально до проблем театру, то цієї кількості  співробітників буде, навіть, забагато.

Особливості фінансування театру

Національний академічний  театр російської драми ім. Лесі Українки має змішану форму фінансування. Гроші він отримує від власної  діяльності, спонсорської та державної  допомоги. Театр - госпрозрахункова організація  з частковим бюджетним фінансуванням. Від Міністерства культури і туризму  театр отримує державну планову  дотацію, що покриває видатки. В липні-серпні театр складає виробничо-фінансовий план на наступний рік і подає  його до Міністерство культури і туризму  України, щоб показати скільки грошей йому не вистачає, щоб доходами перекрити  видатки. Міністерство культури і мистецтв в залежності від виділеного державою йому бюджетного фінансування спускає  театру ліміти, розписані помісячно  субсидії-трансферти. Згідно цих лімітів  театр подає Міністерству культури і мистецтв План використання бюджетних  коштів на рік, який затверджується міністерством. Лімітна довідка не завжди відповідає побажанням театру, зазвичай на перші  місяці року фінансування виділяється  менше, ніж на останні, що, при можливості невиконання державного бюджету  ставить надходження цих коштів на рахунок театру під питання, лімітна  довідка не враховує побажань театру, реального стану речей, особливостей театрально-видовищного підприємства. Так, наприклад, на серпень необхідно  більше грошей ніж на інші місяці, тому що доходів від продажу квитків  театр не має, а виплачувати відпускні  в повному об'ємі зобов'язаний. Ліміти міністерства цього не враховують. В такій ситуації, коли лімітна  довідка театр не влаштовує, генеральний  директор пише письмо міністру культури з обґрунтованим проханням перерозподілити  ліміти. Якщо це відбувається, то затверджується новий План використання бюджетних  коштів зі змінами. Плани асигнувань із загального фонду бюджету подаються  до театру Міністерством культури і  мистецтв у першому кварталі. Театр  також може заключати з Міністерством  культури і туризму договір на соціально-творче замовлення, згідно з  яким постановка нової вистави або  проведення гастролей фінансуються Міністерством культури і туризму. Договір заключається на певну суму, для обгрунтування якої подається кошторис витрат, згідно спущених міністерством лімітів розробляється план використання бюджетних коштів, в якому зазначається на що витрачаються гроші (в даному разі на "Програми і заходи").

Власні доходи театр  отримує від основної діяльності (надходження від продажу квитків  на вистави) і відміни вистав. Будівля  театру знаходиться у власності  міста. Театр її. лише безоплатно орендує. На сьогоднішній день податок на землю  в повному обсязі театр не платить, його платять лише суборендарі. Орендують  у театру приміщення для глядацького та сценічного буфету. Вартість оренди глядацького й сценічного буфету обраховується з урахуванням коефіцієнту інфляції та витратами на комунальні послуги. Здача залу в оренду доволі громіздка процедура, до того ж дорога, тому театр зал в оренду не здає, а отримує відшкодування організаціями витрат від відміни вистав на стаціонарі. На сьогодні це аншлаговий збір. Театр користуєтеся і спонсорською допомогою, але, за словами головного бухгалтера, вона не є для його діяльності визначальною. Власне, вона більше адресна (співпраця з авіакомпаніями для перельоту на гастролі і таке інше). Кредитними ресурсами театр не користується. Через високі відсотки використання кредитів є економічно неефективним.

_Ф

інансово-економічна служба розробляє виробничо-фінансовий план театру на рік. Театр планує свою діяльність на наступний рік в  середині поточного року. Фінансова-економічна служба збирає заявки з усіх підрозділів  та служб театру по витратам на рік. Згідно цих заявок складають план витрат на рік. Основними витратами  театру є:

витрати на нові постановки (придбання предметів постачання і матеріалів, оплата послуг, програми і заходи); оплата праці працівників; нарахування на заробітну плату; оплата комунальних послуг та енергоносіїв (оплата

теплопостачання, оплата водопостачання та водовідведення, оплата електроенергії); витрати на утримання  будівлі (охорона, прибирання, поточний ремонт та технічне обслуговування); адміністративні  витрати (оплата телефону, поштових послуг, юридичних послуг, комп'ютерних програм, оплата транспортних послуг та утримання  транспортних засобів, передплата періодичних  видань); амортизаційні відрахування нематеріальних активів; витрати на капітальний ремонт; обов'язкові відрахування в бюджет за землю; авторські відрахування.

Згідно плану витрат театру та за поданням з Міністерства культури і мистецтв лімітної довідки  фінансово-економічна служба театру розробляє  план використання бюджетних коштів, який подається в Міністерство культури і мистецтв України. План використання бюджетних коштів розбивається по статтям  з урахуванням ремонту. Держава  компенсує театру витрати на оплату праці працівників та нарахування  на заробітну плату, а також комунальні послуги. Зрідка держава може виділити гроші на капітальний ремонт, але  для цього треба довести перед  Міністерством культури і мистецтв його нагальну необхідність.

Доходи театру від  продажу квитків на вистави вираховуються  за театральним сезоном (вересень - червень/липень) й календарем. Розглядається  кожен місяць окремо за вирахуванням днів, коли театр не працює. В театрі російської драми ім. Лесі Українки вихідний - середа. Щоб обчислити  кількість вистав, що їх грає театр  за місяць (і за рік), обчислюється кількість  днів, коли театр працює, таким чином  визначається кількість вечірніх вистав. Потім розраховуються кількість  вихідних та святкових днів на місяці, а також днів шкільних канікул - таким  чином обчислюють кількість денних вистав. Потім аншлаговий збір з вистави перемножують на процент приблизного завантаження залу. В результаті коли ми перемножуємо кількість вечірніх вистав на аншлаговий збір та на процент завантаження глядачевого залу то отримуємо доходи від продажу квитків на вечірні вистави за місяць. Таким же чином обчислюємо доходи від денних вистав. Таким же чином обчислюємо і річний дохід від продажу квитків на вистави. Доходи від продажу квитків на вистави є основним джерелом прибутку театру. Але не єдиним. Театр має також інші доходи. А саме: доходи від реалізації програмок, від утримання буфету у приміщенні стаціонару (глядацького й сценічного), від відшкодування організаціями витрат від відміни вистав, а також інші доходи (наприклад від продажу трудових книжок і таке інше). Доходи плануються не нижче рівня минулого року. Для обліку доходів театр користується раніше розробленим саме для театрально-видовищних закладів журналом-ордерів 6 ТЗ. Ведеться бухгалтерська аналітика змішаної форми: як журнально-ордерної, так і меморіальної, коли всі супутні операціям документи підшиваються, щоб показувати обгрунтовану повну картину виробничої діяльності. Кожний бухгалтер веде облік по своїм, закріпленим за ним його діяльністю, рахункам. Коли необхідно визначити результати фінансово-господарської діяльності театру за даними бухгалтерського обліку складається контрольна

відомість: збираються по дебету й кредиту всі доходи і видатки. Після чого рахунки  по класу 7 "Доходи і результати діяльності" і класу 9 "Втрати діяльності" закривають на рахунок 79 "Фінансові результати". І на цьому рахунку видно чи театр отримав прибуток, чи збитки.

ДОХОДИ ТЕАТРУ

Головною метою  Київського театру опери та балету, як і будь-якого іншого театру, є  створення та показ сценічних  вистав, концертних програм, прокат репертуару.

• Основними доходами театру на сьогоднішній день є
• державні планові дотації;
• збори від реалізації квитків на всі заходи на стаціонарі, як своїми силами, так і запрошеними колективами та акторами. Сюди включаються доходи від проведення цільових вистав, проведення творчих вечорів та зустрічей, інших заходів, не залежно від того, продавалися квитки за готівку чи поза готівковими розрахунками;
• збори від реалізації квитків на всі виїзні заходи, що проводяться своїми силами або силами інших колективів та окремих виконавців, незалежно від того, чи продаються вони за готівку чи безготівково;
• збори від реалізації квитків на всі гастрольні заходи;
• відшкодування витрат доходів за відміну раніше запланованих заходів;
• доходи від проведення заходів за умови гарантійної оплати, окремо обліковуються на стаціонарі гастрольних вистав.
• Також до доходів театру слід зараховувати:
• Фінансування основної діяльності;
• Фінансування на цільові і творчі замовлення (створення вистав, гастролі, концерти);
• Фінансування на проведення капітального ремонту та технічного переобладнання;
• Тимчасова фінансова допомога на без зворотній основі.
• Доходи Національного театру опери та балету імені Т.Г.Шевченка від іншої діяльності:
• Надходження орендної плати за оренду приміщення;
• Надходження прокатної плати за прокат сценічно-постановочних засобів, музичних інструментів та іншого майна.
• Надходження від продажу програмок, буклетів, прокат біноклів.
• Спонсорська допомога.