Планирование деятельности предприятия

    Виробнича собівартість валового випуску продукції розраховується так: із загальної суми витрат вираховуються витрати на роботи та послуги, що не входять до складу виробничої собівартості продукції. Ураховується зміна залишків витрат майбутніх періодів; при збільшенні залишків цих витрат сума приросту віднімається від загальної суми витрат на виробництво, а при зменшенні – додається.

    Виробнича собівартість виготовленої продукції обчислюється як сума витрат на випуск валового випуску продукції, зменшена (збільшена) на величину собівартості при зростанні (зменшенні) залишків незавершеного виробництва.

    Собівартість  реалізованої продукції розраховується шляхом збільшення (зменшення) виробничої собівартості продукції на величину зміни витрат у залишках нереалізованої продукції. 
 

Таблиця 1

Кошторис  витрат на виробництво  і реалізацію товарної продукції промислового підприємства на планований рік

 
 
 
 
 
 
 
 

2. Розрахунок  амортизаційних відрахувань  на планований рік

    Амортизація — процес поступового перенесення вартості основних фондів на вартість продукту, що виготовляється з їх допомогою. Для заміщення зношеної частини основних засобів виробництва підприємства роблять амортизаційні відрахування, тобто відрахування певних грошових сум відповідно до розмірів фізичного і морального зносу засобів виробництва. Амортизаційні відрахування проводяться за встановленими нормативами амортизації основних засобів. Річна норма амортизаційних відрахувань визначається у відсотках від початкової вартості об'єктів. Амортизаційні відрахування обчислюються щомісяця у розмірі 1/12 частини річних норм, зараховуються до амортизаційного фонду і включаються у собівартість продукції або витрати обігу. Амортизаційні відрахування використовуються для повного відтворювання зношених основних фондів (на реновацію), а також для їх часткового відшкодування (на капітальний ремонт і модернізацію).

      Під   основними   фондами,   що  підлягають   амортизації, розуміються   матеріальні   цінності,   експлуатаційний   період і вартість   яких  відповідно  перевищують  один календарний рік  та 15 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Під  нематеріальними  активами,  що  підлягають  амортизації, розуміється   вартість   об'єктів   промислової та інтелектуальної власності, а також інших аналогічних прав, визнаних об'єктом права власності  конкретного  підприємця,  і  яка  зменшується у процесі виробничого використання.

    Закон про оподаткування прибутку підприємства передбачає встановлення норм амортизації в % до балансової вартості кожної із груп основних фондів в залежності від групи, до якої віднесені основні фонди.

  Група 1 – будівлі, споруди та їх структурні компоненти – 8%;

  Група 2 – автомобільний транспорт, конторське устаткування і меблі – 40%;

  Група 3 – технологічне, енергетичне, транспортне та інше устаткування, матеріальні активи, не включені в групи 1, 2 і 4– 24%;

  Група 4 – електронно-обчислювальні машини, програмне забезпечення до них, пов’язані з ними засоби зчитування або друку інформації, інші інформаційні системи, телефони, мікрофони, рації і т.п. – 60%. 

Таблиця 2

Розрахунок  амортизаційних відрахувань  на планований рік

 
 
 
 
 
 

3. Розрахунок  нормативу власних  оборотних коштів на кінець планованого  року (по укрупнених елементах)

    Економічний (укрупнений) метод розрахунку нормативу  застосовується, як правило, на діючих підприємствах. Особливість обчислення нормативу цим методом полягає  в тому, що при цьому обчислюються не нормативи за окремими елементами оборотних активів, а одразу сукупний норматив на кінець запланованого року. Він визначається виходячи з діючого  сукупного нормативу в поточному  році, зміни обсягів виробництва  та прискорення обігу оборотних  активів у запланованому році.

    При обчисленні сукупного нормативу  на запланований рік економічним  методом використовуваний сукупний норматив поточного року поділяється  на дві частини: 1) нормативи за статтями оборотних активів, розмір яких безпосередньо  залежить від зміни обсягів витрат на виробництво (сировина, основні матеріали, незавершене виробництво, готова продукція); 2) нормативи за статтями оборотних  активів, розміри яких безпосередньо  не залежать від зміни витрат на виробництво (запасні частини для  ремонтів обладнання, витрати майбутніх  періодів, малоцінні та швидкозношувані  предмети).

    Норматив  за оборотними активами, розмір яких залежить від зміни обсягів виробництва, обчислюється множенням діючого  нормативу за цим елементом оборотних  активів на відсоток зміни обсягів  виробництва, а за оборотними активами, розмір яких не залежить від зміни  обсягів виробництва, — множенням  діючого нормативу за цими видами оборотних активів на 50 % приросту обсягів виробництва.

    Обчислена сума сукупного нормативу на запланований рік з урахуванням зміни обсягів  виробництва коригується на встановлений розмір прискорення обороту оборотних  активів у запланованому році.

    Визначення  сукупного нормативу власних  оборотних активів та джерела  його покриття

    Сукупний  норматив власних оборотних активів  на кінець запланованого року визначається підсумовуванням часткових нормативів, розрахованих за окремими елементами нормованих запасів цінностей, і витрат виробництва. Він визначає загальну потребу суб'єкта господарювання в оборотних активах, необхідних для забезпечення нормального процесу виробництва, реалізації продукції та розрахунків.

    Оскільки  розрахований сукупний норматив на кінець запланованого року на діючих підприємствах  містить також норматив на початок  запланованого року, після розрахунку нормативу на кінець запланованого  року визначається його приріст (зниження), а також джерела покриття як нормативу, що діє на початок запланованого  року, так і його приросту в запланованому  році.

    Діючий  на початок запланованого року норматив покривається нормативною наявністю  власних оборотних активів на початок запланованого року. Вона визначається як різниця між нормативом та сумою сталих пасивів, що діють  на початок запланованого року.

    Приріст нормативу — це різниця між сукупним нормативом, розрахованим на кінець запланованого року, і нормативом, що діяв на початок цього самого року. 

Таблиця 3

Розрахунок  нормативу власних  оборотних коштів на кінець планованого  року (по укрупнених елементах)

 

4. Розрахунок  виторгу від реалізації продукції і балансового  прибутку підприємства на планований рік

    Виторг (дохід) — це сума коштів, отриманих підприємством від продажу продукції, товарів, надання послуг в оцінці за діючими цінами (тарифами).

    Виторг є основним джерелом відшкодування витрат на виробництво і продаж продукції, оплати рахунків постачальників за матеріальні цінності, сплати податків у бюджет, пені й штрафів, погашення довгострокових кредитів банку і відсотків за ними.

    Виторг  від продажу продукції на наступний  період (квартал, рік) планується виходячи з обсягу реалізованої продукції  та діючих цін без урахування акцизів, податку на додану вартість. Запланована  сума виторгу від продажу продукції  господарювання обчислюється, як правило, методом прямого рахунку. Він  полягає в тому, що сума виторгу  від продажу товарної продукції  розраховується перемноженням кількості  виробів, які підлягають продажу  в запланованому періоді за кожною номенклатурною позицією, на прийняті до розрахунку ціни реалізації.

    У розрахунку обсягу продажу продукції  необхідно враховувати, що обсяг  продажу в запланованому році, як правило, не збігається з обсягом  випуску товарної продукції за цей  самий період. Це пов'язано з тим, що частина виробленої товарної продукції  в запланованому періоді залишається  нереалізованою у вигляді залишків на складі та відвантаженою на кінець року, а частина продукції, випущеної  у звітному році, залишається нереалізованою на початок запланованого року і  входить в обсяг реалізації запланованого  року.

    Балансовий прибуток являє собою різницю між всією сумою чистого доходу підприємства і всією сумою його поточних витрат, він включає три основні елементи:

• прибуток (збиток) від реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг;
• прибуток (збиток) від реалізації основних засобів, їхнього вибуття, реалізації іншого майна підприємства;
• фінансові результати від позареалізаційних операцій.

    Кінцевий  фінансовий результат діяльності підприємства, балансовий прибуток або збиток представляє  собою алгебраїчну суму результатів  від реалізації товарної продукції, результату від іншої реалізації, прибутків і витрат від позареалізаційних операцій.