Особливості обліку придбання іноземної валюти

При цьому різниця між  курсом придбання валюти (міжбанком) та курсом НБУ на дату придбання, яка  раніше відображалась на субрахунках 719 «Інші доходи від операційної  діяльності» та 949 «Інші витрати  операційної діяльності», за новими правилами відображається вже на субрахунках 711 «Дохід від купівлі-продажу іноземної валюти» та 942 «Витрати на купівлю-продаж іноземної валюти».

    Операції з купівлі-продажу іноземної валюти на умовних прикладах

Зміст операції	Старі правила			Нові правила
	Сума	Дт	Кт	Сума	Дт	Кт
Купівля іноземної валюти (придбано $1000; курс НБУ – 8,0; міжбанк – 8,7 та комісійна винагорода банку – 300):
Перераховано гривні на купівлю валюти	9000	333	311	9000	333	311
Зараховано іноземну валюту на рахунок	$1000	312	333	$1000	312	333
	8000			8000
Відображено у складі витрат різницю між курсом міжбанку та курсом НБУ на дату придбання	700	949	333	700	942	333
Відображено комісійну винагороду банку	300	92	333	300	92	333
Продаж іноземної валюти (продано $1000; курс НБУ – 8,0; курс продажу – 7,0; валюта надійшла в цей же день):
Перераховано валюту на продаж	$1000	334	312	$1000	334	312
	8000			8000
Зараховано гривні від продажу валюти	7000	311	711	7000	311	334
Списано собівартість реалізованої валюти	8000	942	334	х
Відображено від'ємну різницю між ціною купівлі-продажу іноземної валюти та її балансовою вартістю*	х			1000	942	334
* У разі додатної різниці – Дт 334 Кт 711

 

Підсумовуючи вищевикладене  зазначимо, що наслідком змін в П(С)БО в частині операцій з купівлі-продажу  валюти має стати згорнуте відображення таких операцій в бухгалтерському  обліку та фінансовій звітності та перенесення різниць між офіційним  курсом і комерційним курсом продажу  або купівлі валюти (які в бухгалтерському  обліку раніше відображались на субрахунках 949 «Інші витрати операційної  діяльності» або 719 «Інші доходи від операційної діяльності») на субрахунки 711 «Дохід від купівлі-продажу  іноземної валюти» та 942 «Витрати на купівлю-продаж іноземної валюти».

                                                     ВИСНОВКИ

Отже, всі операції пов’язані  із торгівлею іноземною валютою підприємство здійснює лише через банки та фінансові установи, що мають відповідну ліцензію. З однієї сторони, банки в разі наявності  в їх клієнтів зобов’язань за зовнішньоекономічними договорами в іноземній валюті мають право за дорученням і за кошти підприємства здійснити купівлю такої  валюти; з іншої – в разі отримання виручки від зовнішньоекономічних операцій, банк підприємства зобов’язаний здійснювати продаж іноземної валюти, що належить клієнту, за його дорученням, крім тих надходжень в іноземній  валюті, що згідно з нормативно-правовими актами Національного банку підлягають продажу в  повній сумі протягом строку. Разом з тим, за дорученням підприємства банки можуть здійснювати обмін однієї іноземною валюти на іншу в разі необхідності виконання підприємством своїх зобов'язань за контрактом.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

                                                                                                                     10

 

                         Список використаних джерел

1. Положення (стандарт) бухгалтерського  обліку 21 "Вплив змін валютних курсів", затверджене наказом Міністерства фінансів України від 10.08.2000 р. № 193, зі змінами та доповненнями.

2. Бондарева О. Податковий і бухгалтерський облік операцій за розрахунками у ЗЕД // Валютні операції: правила, податковий табухгалтерський облік: Збірник систематизованого законодавства. – 2005. – Bип. 11. – С. 206–209.

3. Валютні операції: правила, податковий та бухгалтерський облік: Збірник систематизованого законодавства. – 2005. – Bип. 11. – С. 217–220.

4. Фінансовий облік. Навч. посібник. /За ред. В.К. Орлової, М.С. Орлів, С.В. Хоми. –. 2-ге вид., доп. і перероб. – К.: Центр учбової літератури, 2010. 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

                                                                                                                                     11