Особливості обліку придбання іноземної валюти

                                                      ЗМІСТ

ВСТУП……………………………………………………………………………3

Особливості обліку придбання іноземної валюти………………………….4

Підстава для  перерахування коштів постачальнику-нерезиденту……....5

Бухгалтерський  облік придбання  іноземної валюти……………………...7

Операції з  купівлі-продажу іноземної валюти на умовних прикладах....9

ВИСНОВКИ…………………………………………………………………….10

Список використаних джерел………………………………………………..11

 

 

   

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

                                                    ВСТУП

З огляду на активізацію  міжнародних економічних відносин нашої держави із іншими країнами світового економічного простору, для українських підприємств відкрилися нові можливості виходу на зовнішній ринок та перспективи співпраці з іноземними контрагентами, що передбачає виникнення операцій з використанням іноземних валют. 

У процесі інтеграції у  світовий економічний простір суб’єкти господарювання України відчувають великі труднощі,  які спричинені не лише внутрішніми, але і зовнішніми чинниками. Часто виникають запитання, як визначити ефективність операції, як відобразити її  в бухгалтерському обліку, дотримати чинне законодавство щодо податків та валютного регулювання.

Необхідність вивчення та вдосконалення  регулювання валютних операцій, а також підвищення ролі бухгалтерського обліку та аналізу в процесі управління валютними  операціями  суб’єктів господарювання України зумовлюється насамперед тим, що це є одним із найскладніших і найризикованіших видів підприємницької діяльності. 

Імпортуючи товар, підприємство зобов'язане розрахуватися в іноземній  валюті. В той же час, згідно із ст.5 Закону України «Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні» всі підприємства і організації ведуть бухгалтерський облік і складають фінансову звітність у грошовій одиниці України (гривні), яку називають валютою звітності. Тобто іноземною валютою вважається будь-яка інша валюта, відмінна від валюти звітності.

 

 

 

 

 

 

 

 

                                                                                                                          3

Особливості обліку придбання іноземної увалюти

Імпортуючи товар, підприємство зобов'язане розрахуватися в іноземній  валюті.Оскільки на території України розрахунки провадяться у грошовій одиниці України, виникає потреба у купівлі іноземної валюти.

Порядок придбання іноземної  валюти регламентують Правила здійснення операцій на міжбанківському валютному  ринку України, затверджені постановою Правління НБУ від 18.03.99 р. №127.

Здійснення зовнішньоекономічної діяльності підприємствами передбачає виникнення розрахунків між суб’єктом господарювання – резидентом та його закордонним партнером. 

Типи таких розрахунків  можуть бути найрізноманітнішими, проте в бухгалтерському обліку їх можна групувати таким чином:

1) залежно від виду  контрагента: 

- облік розрахунків з  іноземними постачальниками; 

- облік розрахунків з  іноземними покупцями; 

- облік розрахунків з  посередниками при здійсненні розрахунків в іноземній валюті (транспортні, страхові організації, декларанти, митниця).

2) залежно від форми  розрахунків: 

- облік готівкових розрахунків  в іноземній валюті;

- облік безготівковий  розрахунків (бартер, вексельна форма, акредитив, інкасо тощо).

3) залежно від строків  оплати:

- передоплата; 

- наступна оплата;

- часткова оплата.

Підприємство вільне у  виборі форм розрахунків, враховуючи різноманітні економічні фактори та складність здійснення таких розрахунків. Проте, в кожному із перелічених випадків підприємству не обійтися без іноземної валюти.

                                                                                                                         4 

На території України  торгівля іноземною валютою юридичними особами і приватними підприємцями повинна відбуватися виключно на міжбанківському валютному ринку через уповноважені банки та інші фінансові установи, що мають ліцензію НБУ на заняття такою діяльністю.

 Проте, в будь-якому випадку, для купівлі, продажу чи обміну валюти підприємству необхідно відкрити валютний рахунок. Поточний рахунок в іноземній валюті відкривається суб’єкту господарювання для:

- зберігання грошей і  проведення розрахунків у межах  законодавства України в безготівковій та готівковій іноземній валюті;

- для здійснення поточних  операцій, визначених законодавством  України; 

- для здійснення інвестицій  за кордон, розрахунків за купівлю-продаж облігацій зовнішньої державної позики України;

- для зарахування, використання  і погашення кредитів (позик, фінансової допомоги) в іноземній валюті;

- для надходження іноземних  інвестицій в Україну відповідно до законодавства України;

- для проведення операцій, передбачених генеральною ліцензією Національного банку  на здійснення валютних операцій.

Підстава для  перерахування коштів постачальнику-нерезиденту

 Підставою для купівлі іноземної валюти на міжбанківському валютному ринку України при розрахунках з нерезидентами за торговельними операціями є такі документи:

- договір з нерезидентом, оформлений відповідно до законодавства  України;

- вантажна митна декларація, якщо товар ввезено на територію  України (вантажні митні декларації, за якими здійснюється митне  оформлення тимчасово ввезених  вантажів із зобов'язанням про  їх зворотне вивезення, не є  підставою для купівлі іноземної  валюти);

- документи, передбачені  при документарній формі розрахунків  (акредитив, інкасо);

- довідка державної податкової  адміністрації (інспекції), в якій  резидент зареєстрований як платник  податків, із зазначенням інформації  про основний поточний рахунок  резидента в гривнях і поточний  рахунок в іноземній валюті, який визначений резидентом як рахунок, з якого здійснюються всі перерахування з метою виконання зобов'язань резидента перед нерезидентом.

Придбання іноземної валюти здійснюється через уповноважені банки. З цією метою підприємство подає  заявку у вказаний банк, що містить  такі дані:

- повна назва підприємства;

- адреса, телефон (факс);

- ПІБ працівника, уповноваженого  приймати рішення про здійснення  операції;

- назва, МФО банку;

- номер валютного рахунка;

- мета використання валюти;

- сума купованої іноземної  валюти;

- курс на дату купівлі  і сума в гривнях;

- сума комісійної винагороди  банку за придбання іноземної  валюти.

Резиденти, які купують  іноземну валюту через уповноважені банки для забезпечення виконання  зобов'язань перед нерезидентами, зобов'язані перерахувати такі суми протягом 5 робочих днів з моменту  зарахування таких сум на валютні  рахунки резидентів (ст. 3 Закону №185). У разі порушення резидентами  вищезгаданих термінів Законом №185 (ст. 5) передбачено штрафні санкції, а саме: придбану валюту уповноважений  банк продає протягом 5 робочих днів на міжбанківському валютному ринку  України. При цьому додатна курсова  різниця, яка може виникнути при  здійсненні такої операції, щокварталу спрямовується до Державного бюджету  України, а від'ємна - відноситься  на результати господарської діяльності резидента.

Відповідно до п. 5 ст. 1 Закону "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" від 26.06.97 р. №400/97-ВР, особи, які здійснюють операції з  купівлі-продажу валюти, є платниками збору на обов'язкове державне пенсійне страхування. Таким чином, особи, які  купують валюту за гривні, зобов'язані  здійснити відрахування в розмірі 1 відсотка від суми операції купівлі-продажу  валюти.

                                                                                                                          6

Бухгалтерський облік придбання іноземної валюти

З метою відображення в  обліку валютних операцій іноземна валюта підлягає перерахуванню у грошову  одиницю України. Таким чином, на рахунках бухгалтерського обліку всі  суми відображаються у двох оцінках: у гривнях та іноземній валюті (в якій здійснюються розрахунки і  платежі).

Крім того, відповідно до п. 20 ПБО 16 "Витрати", у разі реалізації валюти з метою бухгалтерського  обліку визначається її собівартість, що складається з:

- вартості валюти, перерахованої  за курсом НБУ на дату продажу;

- витрат, пов'язаних з  її продажем (комісійна винагорода).

Для бухгалтерського обліку придбання (продажу) іноземної валюти використовуються такі рахунки:

312 "Поточні рахунки  в іноземній валюті";

314 "Інші рахунки в  банку в іноземній валюті".

Ці рахунки призначені для узагальнення інформації про  наявність і рух коштів у іноземній  валюті.

334 "Грошові кошти в  дорозі в іноземній валюті";

332 "Грошові документи  в іноземній валюті".

За дебетом цих рахунків відображається надходження грошових документів до каси підприємства і  коштів у дорозі, за кредитом - вибуття  грошових документів і списання коштів у дорозі після їх зарахування  на відповідні рахунки.

 

Приклад. Підприємство подало заявку до уповноваженого банку на купівлю 2000 доларів для виконання контракту на поставку товару на умовах передоплати. За попереднім розрахунком з поточного рахунка було перераховано 16500,00 грн на купівлю валюти. Комісія банку становить 160 грн, які були включені до попереднього розрахунку. 
Курси НБУ: 
на дату зарахування на валютний рахунок — 7,85 грн/$; 
на дату перерахування коштів нерезиденту — 7,90 грн/$. 
Валюту придбано на МВБУ за курсом — 8,15 грн/$.                                               7

Операція купівлі валюти у бухгалтерському обліку

№ з/п	Зміст господарської операції	Бухгалтерський облік		Сума, $/грн
		Д-т	К-т
1.	Перераховано гривні згідно з попереднім розрахунком	333	311	16500,00
2.	Зараховано валюту на рахунок  (курс НБУ — 7,85)	312	333	2000,0$  15700,00
3.	Погашено комісійні витрати банку	92	333	160,00
4.	Зараховано на поточний рахунок зайво перераховані кошти	311	333	40,00
5.	Визнано втрати між курсами  (8,15 - 7,85) х 2000 = 600,00	945	333	600,00
6.	Перераховано кошти постачальнику (курс НБУ — 7,90)	632	312	2000,0$  15800,00
7.	Визнано дохід від курсової різниці на дату перерахування коштів постачальнику-нерезиденту (7,90 - 7,85) х 2000 = 100,00	312	714	0,0$  100,00

 

Відповідно до П(С)БО 15 «Дохід»  балансова вартість валюти – це вартість іноземної валюти, визначена  за валютним курсом грошової одиниці  України до іноземної валюти на дату здійснення господарської операції або на дату складання балансу. При  цьому під валютним курсом, згідно з П(С)БО 21 «Вплив змін валютних курсів», слід розуміти курс НБУ. 

Наказом Мінфіну від 09.12.2011 р. № 1591 внесено ряд змін до П(С)БО. Згідно з новим порядком на сьогодні операції з купівлі-продажу іноземної  валюти відображаються в бухгалтерському  обліку виключно в частині додатних чи від’ємних різниць між ціною  купівлі-продажу іноземної валюти та її балансовою вартістю (тобто, за визначенням  П(С)БО 15, її вартістю за курсом НБУ на дату здійснення господарської операції або на дату складання балансу).