Особливості формування власного капіталу акціонерними товариствами

1. Капітал, створений за рахунок: 1) інвестицій у власний капітал і 2) нерозподіленого прибутку компанії;
2. Залишкова вартість (чиста вартість) активів компанії, яка залишається після погашення всіх її зобов'язань, тобто це різниця між активами і зобов'язаннями компанії;
3. Претензії (вимоги) з боку інвесторів у власний капітал на частку в чистому прибутку підприємства і в його активах;
4. Сума звичайних і привілейованих акцій компанії [18].

 

 

 

 

 

 

 

2. Порядок формування власного капіталу акціонерного товариства

 

        Поняття “капітал” асоціюється з поняттям “власність”. В момент створення акціонерного товариства його стартовий капітал втілюється в активах, інвестованих засновниками (учасниками), і являє собою вартість майна підприємства.

          Майно підприємства складається з різноманітних матеріальних, нематеріальних та фінансових ресурсів – носив прав власності окремих суб'єктів. Власний капітал є гарантією організації бізнесу. На етапі, коли  акціонерне товариство ще не має зовнішньої заборгованості, розмір активів (майна) дорівнює розміру власного капіталу [5, c.131].

           Здійснюючи підприємницьку діяльність, акціонерне товариство неминуче використовує залучені кошти, тобто утворює борги. Боргові зобов'язання підтверджують права і вимоги кредиторів щодо активів товариства, тому розмір активів визначається як сума власного капіталу і боргових зобов’язань.

           Основним елементом власного капіталу акціонерного товариства є статутний капітал – що є показником, який характеризує розміри і фінансовий стан товариства. Тобто це сума коштів, що внесені в майно акціонерного товариства власниками (учасниками, засновниками). Розмір статутного капіталу визначається за домовленістю між засновниками, фіксується в установчих документах як сукупність акцій за номінальною вартістю  засновників (учасників) акціонерного товариства та реєструється у відповідних органах.

           Власний капітал є підставою для початку, а також продовження господарської діяльності акціонерного товариства і виконує наступні функції (табл. 2.1).

 

 

 

                                                                                 Таблиця 2.1  [10, c.48]

Функції статутного капіталу акціонерного товариства

№ з/п	Функція	Зміст функцій статутного капіталу
1	Довгострокового фінансування	Використовується підприємством  протягом тривалого часу
2	Відповідальності та захисту кредиторів	Сумою власного капіталу визначається відповідальність підприємства перед  зовнішніми користувачами, а також  захист кредиторів від втрати капіталу
3	Компенсації завданих збитків	Гарантує їх погашення
4	Кредитоспро-можності	Вартість власного капіталу є гарантією погашення отриманого кредиту
5	Фінансування ризику	Сума власного капіталу може використовуватися для проведення ризикованих операцій господарської  діяльності підприємства та здійснення ризикових інвестицій
6	Незалежності і влади	Розмір власного капіталу визначає незалежність власників і  його вплив на господарську діяльність підприємства
7	Розподілу доходів і активів	На підставі внеску власників  у капіталі здійснюється розподіл отриманого фінансового результату за звітний  період та майна у разі ліквідації підприємства

 

        Розмір статутного капіталу використовується як основа при розрахунках багатьох економічних коефіцієнтів, що характеризують фінансовий стан акціонерного товариства, і, в першу чергу, – автономність бізнесу. Статутний капітал є невід’ємною складовою частиною практично будь-якого підприємства, разом з тим, він – досить умовна величина, яка означає сукупний розмір внесених засновником або учасником коштів в момент створення товариства, наприклад, надане в натуральній формі у власність підприємствам за рахунок внесків до статутного капіталу чи в оплату акцій, оцінюють за вартістю, визначеною за домовленістю учасників. Через деякий період часу, кошти, внесені до статутного капіталу, можуть бути як примножені, так і втрачені повністю або частково. Тому об’єктивною оцінкою будь-якого підприємства є не розмір його статутного капіталу, а кошти чистих активів. До того ж сам по собі розмір не може ніяким чином гарантувати права кредиторів на майно підприємства.

       Згідно з чинним законодавством мінімальний розмір статутного капіталу регламентований лише для господарських товариств (акціонерні товариства, товариства з обмеженою відповідальністю, товариства з додатковою відповідальністю, повні товариства та ін.) та деяких специфічних видів діяльності, пов’язаних з фінансовими операціями. Для підприємств всіх інших організаційно-правових форм господарювання його розмір визначається засновниками та залежить перш за все від виду та масштабу діяльності.

       Порядок формування капіталу в залежності від організаційно-правової форми суб’єкта підприємництва наведено в таблиці 2.2.

Таблиця 2.2 [10, c.49]

Порядок формування капіталу різних форм суб’єктів господарювання

№ з/п	Організаційно-правова форма  підприємства	Назва капіталу	Порядок формування капіталу
1	2	3	4
1	Публічні та приватні акціонерні товариства , товариства з обмеженою відповідальністю (ТзОВ), товариства з додатковою відповідальністю (ТзДВ)	Статутний капітал	Сума часток засновників (учасників), визначених засновницькими документами
2	Повні товариства (ПТ), товариства на довірі (командитні)	Складовий капітал	Сукупність внесків учасників
3	Державні та комерційні підприємства	Статутний капітал	Сукупність виділених  підприємству державним (муніципальним) органом основних та оборотних засобів
4	Підприємства, засновані на власності об’єднання громадян	Пайовий капітал	Сукупність пайових внесків  членів для спільного ведення  підприємницької діяльності

 

 

       Учасники товариств з обмеженою відповідальністю та командитних товариств відповідають за зобов’язаннями товариства в розмірі своїх внесків. Засновники цих товариств несуть солідарну відповідальність всім своїм майном, учасники товариства з додатковою відповідальністю відповідають за зобов’язаннями товариства розміром своїх внесків, а при необхідності майном, що їм належить, в розмірі, кратному внеску кожного учасника.

        Акціонерне товариство відрізняється від розглянутих товариств тим, що відповідальність кожного з учасників господарства обмежується одним лише його внеском – акцією.

        Для випуску акцій акціонерне товариство подає до реєстраційного органу документи, які наведені в таблиці 3.3.

Таблиця 3.3 [3, c.32]

Список документів, які  подає АТ до реєстраційного органу

№ з/п	Назва документу	Інформація, яка повинна міститись  в документі
1	Заява стандартного зразка	Найменування і вид акціонерного товариства; код ЄДРПОУ; юридична адреса; місцезнаходження; телефон, факс; розмір статутного капіталу; сумарна номінальна вартість випуску акцій; кількість  акцій за типами і категоріями; розрахунковий  рахунок; номінальна вартість акцій
2	Рішення про випуск акцій, оформлене  протоколом згідно з вимогами	Фірмова назва емітента та його місцезнаходження; розмір статутного капіталу або вартість необоротних та оборотних активів; мета і предмет діяльності емітента; посадові особи; найменування контролюючого  органу (аудиторської фірми); дані про  розміщення цінних паперів, випущених  в обіг раніше; мета випуску акцій; визначення категорій акцій (звичайні чи привілейовані); кількість іменних  акцій (тобто загальна кількість  акцій даної емісії; кількість  привілейованих акцій; загальна сума емісії; номінальна вартість акцій; кількість  учасників голосування (при прийнятті  рішення про випуск акцій); порядок  виплати дивідендів; термін і порядок  розподілу акцій між засновниками та їх оплати; черговість випуску акцій (при випуску їх різними серіями); умови розпорядження акціями; права  власників привілейованих акцій; переважне  право на придбання акцій нової  емісії; інша інформація (наявність  збитків, форма випуску акцій (документарна чи електронна)). Оформлене протоколом рішення повинно бути завірене підписами  і печаткою емітента
3	Нотаріально завірена копія статуту  емітента або зміни до статуту, пов’язані  зі збільшенням розміру статутного капіталу (номінальної вартості або  кількості акцій)
4	Зразок бланку сертифіката акцій, оформленого згідно з вимогами чинного  законодавства (при документарній  формі випуску)
5	Баланс (форма № 1), завірений підписами  і печатками емітента та аудитора (аудиторської фірми), довідка про  фінансовий стан емітента, завірена підписами  і печатками аудитора (аудиторської фірми), аудиторський висновок станом на перше число поточного кварталу, в якому подаються документи  для реєстрації випуску акцій
6	Копія свідоцтва про реєстрацію попередніх випусків акцій (у випадку  додаткової емісії)
7	Копія свідоцтва про державну реєстрацію АТ

            Шляхи та джерела збільшення статутного капіталу акціонерного товариства наведено на рис. 1.2. 

 

 

 

Рис. 1.2. Джерела збільшення статутного капіталу акціонерного товариства [3, c.24]

 

       Зменшення статутного капіталу акціонерного товариства здійснюється у виключних випадках за рішенням зборів акціонерів після повідомлення всіх його кредиторів у встановлені законодавством терміни. Зменшення величини статутного капіталу відбувається внаслідок зниження номінальної вартості акцій або скорочення їх кількості шляхом викупу частини акцій у їх власників. 

     Сума статутного капіталу, яка на дату реєстрації акціонерного товариства заявлена, але фактично не внесена засновниками, представляє собою неоплачений капітал акціонерного товариства. Джерела збільшення та зменшення неоплаченого капіталу показано на рисунку 2.2. 

   Наступними елементами  власного капіталу акціонерного  товариства є неоплачений капітал,  додатковий капітал, вилучений  капітал, резервний капітал та забезпечення майбутніх витрат і платежів.Детально кожен з них розглянемо нижче.

 

 

Рис. 2.2. Джерела збільшення та зменшення неоплаченого капіталу [2, c.34] 

 

       Додатковий капітал складається з емісійного доходу, тобто доходу, одержаного від розміщення акцій власної емісії за цінами, які перевищують номінальну вартість; іншого вкладеного капіталу; дооцінки активів; безоплатного одержання необоротних активів; іншого додаткового капіталу (див. рис. 2.3).

         Вилучений капітал – це фактична собівартість акцій власної емісії, вилучених товариством у своїх акціонерів. Суми вилученого капіталу відображають вартість акцій власної емісії, які на певний момент не розміщені серед акціонерів. Вилучений капітал не впливає на суму власного капіталу, а лише показує, що цей капітал належить підприємству, але не закріплений за конкретною фізичною особою (акціонером). Вилучений капітал повинен бути або перепроданий, або анульований.

        Резервний капітал представляє собою суму резервів, створених  відповідно до чинного законодавства або установчих документів за рахунок нерозподіленого прибутку підприємства.  

 

 

 

Рис. 2.3. Структура додаткового капіталу [2, c.35] 

 

      Кошти резервного (страхового) капіталу використовуються відповідно до напрямків, передбачених в установчих документах. Як правило, у випадку недостачі прибутку за рахунок резервного (страхового) капіталу покриваються непередбачені витрати, погашаються борги перед кредиторами при ліквідації товариства, виплачуються дивіденди за привілейованими акціями тощо.

      Формується резервний капітал в акціонерному товаристві у розмірі, встановленому установчими документами, але не менше 25 % статутного капіталу. Щорічні відрахування на поповнення резервного капіталу передбачаються установчими документами та здійснюються за рахунок чистого прибутку, але не можуть бути менше 5 % його загальної вартості.

      Забезпечення зобов’язань створюється при виникненні внаслідок минулих подій зобов’язання, погашення якого ймовірно призведе до зменшення ресурсів, що втілюють в собі економічні вигоди та його оцінка може бути розрахунково визначена. Сума забезпечення зобов’язань визначається за обліковою вартістю ресурсів, необхідних для погашення відповідного зобов’язання на дату балансу.

Класифікацію забезпечень  майбутніх витрат і платежів наведено на рис. 2.4.

 

 

Рис. 2.4. Структура забезпечення майбутніх витрат і платежів [2, c.37] 

 

    Отже, можна підсумувати вище сказане і сказати, що елементами власного капіталу акціонерного товариства є статутний капітал, неоплачений капітал, додатковий капітал, вилучений капітал, резервний капітал та забезпечення майбутніх витрат і платежів, проте основним з них є статутний капітал, який формується із внесків акціонерів (учасників). Він відображає власні джерела формування активів і власність акціонерного товариства як юридичної особи.

         Статутний капітал – це зареєстрована вартість простих і привілейованих акцій для акціонерних товариства та розмір статутного капіталу для інших підприємств, зафіксований в статутних документах.

       Тому, акціонерним вважається товариство, що має статутний капітал, поділений на певну кількість акцій однакової номінальної вартості. Сума статутного капіталу, а також рішення про його збільшення або зменшення приймається лише засновниками (власниками) товариства та обов’язково реєструється в Державному реєстрі господарських одиниць.

3. Загальна методика  аналізу формування власного  капіталу акціонерного товариства

 

        Пропоную  провести аналіз формування власного  капіталу акціонерного товариства  на прикладі ПАТ КБ «Приватбанк». Адже, на мою думку, центральною ланкою механізму функціонування фінансово-кредитної системи в сучасній економіці виступають банки.

      Один із найголовніших складових елементів діяльності банку — вивчення

його ресурсної бази. Ресурси банку — це сукупність коштів, що перебувають у розпорядженні банку і використовуються ним для кредитних та інших активних операцій. Банківські ресурси поділяються на власні й залучені. В умовах ринкової економіки виняткову важливість  здобувають процес формування власних засобів банку, оптимізація їхньої структури, ресурсний потенціал комерційного банку. Кількісні і якісні показники банківських ресурсів тобто власних і позичених засобів банку визначають напрямку активних операцій банку. У зв'язку з цим, особливу важливість здобуває економічний аналіз банківської діяльності, метою якого і є надання інформації про поточний стан банківських ресурсів  (якісна і кількісна оцінка структури власних і позичених засобів), яка б була основою при прийнятті рішень про оптимізацію їхньої структури [12].