Особливості фінансової діяльності суб’єктів підприємництва різних організаційно - правових форм

 

4. Особливості фінансової діяльності комунального підприємства.

 

 Комунальне унітарне підприємство - це таке унітарне підприємство, яке діє на базі відокремленої  частини комунальної власності, без поділу її на частини, створюється за рішенням органу місцевого самоврядування в розпорядчому порядку і входить до сфери управління органу, уповноваженого управляти відповідним комунальним майном.

      Комунальні  унітарні підприємства утворюються, подібно  до державних підприємств, компетентними органами місцевого самоврядування на базі відокремленої частини комунальної власності і входять до сфери їх управління. Ці органи є представниками власників – відповідних територіальних громад і виконують його функції в межах, визначених Господарським кодексом та іншими законодавчими актами. Цими органами утворюються статутні фонди комунальних унітарних підприємств до їх реєстрації як суб`єктів господарювання.

      Найменування  комунального унітарного підприємства має містити слова “комунальне  підприємство” та вказівку на орган місцевого самоврядування, до сфери якого воно входить. Орган місцевого самоврядування призначає керівника комунального унітарного підприємства.

      Це  підприємство не несе відповідальності за зобов`язаннями власника та органу місцевого самоврядування, до сфери управління якого воно входить. Збитки, завдані йому внаслідок виконання рішень органів державної влади чи місцевого самоврядування, підлягають відшкодуванню зазначеними органами.

 

5. Особливості фінансової діяльності державного підприємства.

      Державне  підприємництво — це господарська або інша підприємницька діяльність державних підприємств з виробництва  матеріальних благ та надання послуг суб'єктам економіки (приватним підприємствам  і населенню).

      Державні  підприємства поділяються на:

1. Бюджетні підприємства.
2. Державні корпорації.
3. Змішані акціонерні товариства.

      Бюджетні (казенні) підприємства підпорядковані міністерству, входять у систему  адміністративного управління; не отримують прибутку, не платять податків; фінансуються за рахунок держбюджету, не мають зовнішніх джерел фінансування (кредит, випуск акцій, облігацій).

      Державні  корпорації:

• підприємствам надається право господарської самостійності;
• держава є власником, а право управління передане трудовим колективам;
• застосовується контрактна форма роботи з державою, конкурентні засади із застосуванням тендерів.

Змішані акціонерні товариства (поєднують переваги приватного і державного підприємництва):

• можливість вирішення макроекономічних завдань за умов розвитку конкурентних засад;
• господарська діяльність здійснюється на комерційній основі; 
  деяким із них держава може встановлювати плани, які розробляються спільно з адміністрацією підприємства.

      Державні  унітарні підприємства повинні приймати та виконувати доведені до них державні замовлення і державні завдання, а також враховувати їх при формуванні виробничих програм, визначенні перспектив їх економічного і соціального розвитку та виборі контрагентів. Вони не мають права безоплатно передавати належне їм майно іншим підприємствам, організаціям, громадянам, крім випадків, передбачених законом. Відчужувати, віддавати в заставу майнові об`єкти, що належать до основних фондів, здавати в оренду цілісні майнові комплекси структурних одиниць та підрозділів державні комерційні підприємства мають право лише за попередньою згодою органів, до сфери управління яких вони входять, і, як правило, на конкурсних засадах. Кошти, одержані від продажу майна, що належить до основних фондів цих підприємств, спрямовуються на інвестування їх виробничої діяльності.

      Серед підприємств, заснованих на державній власності, вирізняються казенні підприємства. Вони створюються в галузях народного господарства. Казенне підприємство створюється за рішенням Кабінету Міністрів України. У рішенні про його створення визначаються обсяг і характер основної діяльності, а також орган, до сфери управління якого входить підприємство, що створюється. Казенне підприємство наділяється правами юридичної особи, відкриває відповідні рахунки в банках, має печатку за своїм найменуванням, яке повинно містити слова “казенне підприємство”.

      Джерелом  формування майна казенного підприємства, крім державного майна, переданого йому відповідно до рішення про його створення, є: кошти та інше майно, одержані від  реалізації продукції (робіт, послуг); цільові кошти, виділені з Державного бюджету; частина доходів, одержаних ним за результатом господарської діяльності, що передбачена статутом.

      Казенне підприємство відповідає за своїми зобов`язаннями лише коштами, що перебувають у його розпорядженні. У разі недостатності  таких коштів держава, в особі органу, до сфери управління якого входить це підприємство, несе субсидіарну відповідальність за його зобов`язаннями.

 

6.   Особливості фінансової  діяльності іноземного  підприємства.

      Іноземним підприємством є унітарне або  корпоративне підприємство, створене за законодавством України, що діє виключно на основі власності іноземців або іноземних юридичних осіб, або діюче підприємство, придбане повністю у власність цих осіб.

      Іноземні  підприємства не можуть створюватися в галузях, визначених законом, що мають стратегічне значення для безпеки держави.

      Діяльність  філій, представництв та інших відокремлених  підрозділів підприємств утворених  за законодавством інших держав, здійснюється на території України відповідно до законодавства України.

      Іноземному підприємству притаманні такі ознаки:

• створюється і діє за законодавством України;

• діє виключно на власності іноземних суб'єктів (іноземців або іноземних юридичних  осіб);

• у власності  іноземного підприємства може перебувати будь-яке майно, не заборонене законодавством України;

• діюче підприємство може бути власністю іноземного підприємства тільки після повного придбання його у власність іноземцями, або іноземними юридичними особами, або ж ними спільно;

• іноземне  підприємство має своє найменування; окрім повного найменування, може мати й скорочене, свою печатку, поточний рахунок у банку та інші реквізити відповідно до чинного законодавства України.

      Умовами створення іноземних підприємств  є:

      — наявність (надходження) на території  України власності іноземців, іноземних юридичних осіб або наявність діючого підприємства, придбаного у власність цими особами;

      — створення іноземного підприємства на території чи в галузі господарювання, в яких це заборонено;

      — відображення у відповідних документах відомостей про предмет діяльності (не заборонений в Україні), інших відомостей, передбачених чинним законодавством при створенні іноземних підприємств.

      Щоб зареєструвати іноземне підприємство, його засновники повинні підготувати (розробити) установчі документи. Це — комплект документів установленої законом форми, згідно з якими підприємство виникає і діє як суб'єкт господарських відносин.

      Іноземне  підприємство самостійно планує свою діяльність і визначає перспективи  розвитку виходячи з попиту на вироблювану  продукцію, роботи, послуги. Продукція такого підприємства не підлягає ліцензуванню і квотуванню за умови її сертифікації як продукції власного виробництва у порядку, встановленому КМУ.

      Іноземне  підприємство має право вести  зовнішньоекономічну діяльність і  напрями цієї діяльності визначає самостійно.

      Держава забезпечує іноземному підприємству рівні  правові та економічні можливості з  іншими підприємствами, гарантує забезпечення його прав і законних інтересів.

 

Висновок

      Одним із головних завдань для суб’єктів  підприємництва в умовах динамічного, змінного і невизначеного навколишнього середовища є збереження підприємства на досягнутому рівні й уже на цій основі забезпечення безперервності його розвитку. На сьогодні ефективна діяльність господарюючих одиниць практично неможлива при стовідсотковому фінансуванні лише власними фінансовими ресурсами, та у більшості випадків економічно невигідна, відповідно необхідною її складовою стають фінансові операції. Тому суб’єкти підприємництва можуть використовувати як позичені, так і залучені фінансові ресурси. У цьому випадку актуальності набувають питання формування фінансових доходів та проведення фінансових витрат, тобто здійснення фінансової діяльності.

      Суб’єкти  підприємництва показують, що формування у достатньому обсязі фінансових ресурсів, капіталу та їх раціональний розподіл і використання є необхідною умовою прибуткової діяльності будь-якої господарюючої одиниці. Нестача фінансових ресурсів негативно впливає як на виробничу, так і фінансову діяльність підприємств, зумовлюючи зменшення можливостей фінансування подальшого їх розвитку, скорочення надходжень до бюджету, виникнення та зростання заборгованостей перед суб’єктами господарювання, погіршення кінцевих результатів діяльності.

 

Список  використаних джерел

1. Господарський кодекс України
2. Вінник О. М. Господарське право: Навчальний посібник. - 2-ге вид., змін, та доп. - К.: Всеукраїнська асоціація видавців «Правова єдність», 2008. - 766 с.
3. Державне регулювання економіки Дідківська Л.І., Головко Л.С. Державне регулювання економіки: Навч. посіб. — 5-те вид., стер. — К.:.Знання, 2006. — 213 с — (Вища освіта XXI століття). 
4. Кравчук О. М. Фінансова діяльність суб'єктів підприємництва : навч. посібник / О. М. Кравчук, В. П. Лещук. – К. : Центр учбової літератури, 2010. – 504 с.
5. Н.Налукова. Фінансова діяльність суб’єктів підприємництва: сутнісно-аналітичний аспект / Н.Налукова // Галицький економічний вісник. — 2011. — №1(30). — с.166-174.
6. Щербина, B.C. Господарське право: підручник / B.C.Щербина. — 4-те вид., перероб. і допов. — К.: Юрінком Інтер, 2009. — 640 с.