Оцінка ефективості інвестування у виробничі проекти

Автор: Пользователь скрыл имя, 04 Декабря 2011 в 21:40, курсовая работа

Описание работы

Ефективність виробничих інвестицій (капітальних вкладень) характеризує економічні, соціальні або інші результати і господарську доцільність їхнього здійснення. Основою оцінки доцільності капітальних витрат служить порівнювання вигідності того чи того проекту за умови обмеженості капіталу, як ресурсу та забезпечення найбільших прибутків через реалізацію найліпшого з кількох варіантів (проектів) інвестицій.

Содержание

І. Оцінка ефективості інвестування у виробничі проекти
Вступ.
Метод розрахунку чистого наведеного ефекту
Метод розрахунку індексу рентабельності інвестицій
Метод розрахунку норми рентабельності інвестицій..
Метод визначення строку окупності інвестицій
Метод розрахунку коефіцієнтів ефективності
Висновок
ІІ. Ефективність системи бюджетування в управлінні фінансами
Вступ
Поняття системи бюджетування
Структура та вплив системи бюджетування
Висновок
Список використаної літератури

Работа содержит 1 файл

ФДСГ.doc

— 615.50 Кб (Скачать)

     Зміст

І. Оцінка ефективості інвестування у виробничі проекти

    Вступ.

  1. Метод розрахунку чистого наведеного ефекту
  2. Метод розрахунку індексу рентабельності інвестицій
  3. Метод розрахунку норми рентабельності інвестицій..
  4. Метод визначення строку окупності інвестицій
  5. Метод розрахунку коефіцієнтів ефективності

    Висновок

ІІ. Ефективність системи бюджетування в управлінні фінансами

    Вступ

  1. Поняття системи бюджетування
  2. Структура та вплив системи бюджетування

    Висновок 

Список  використаної літератури 
 
 
 
 
 
 
 
 

І. Оцінка ефективості інвестування у виробничі проекти

      Вступ

      Ефективність  виробничих інвестицій (капітальних  вкладень) характеризує економічні, соціальні  або інші результати і господарську доцільність їхнього здійснення. Основою оцінки доцільності капітальних  витрат служить порівнювання вигідності того чи того проекту за умови обмеженості капіталу, як ресурсу та забезпечення найбільших прибутків через реалізацію найліпшого з кількох варіантів (проектів) інвестицій.

      Офіційна  методика оцінювання ефективності (доцільності) капітальних вкладень передовсім визначає загальні положення. Найбільш суттєвими з них є такі.

      • По-перше, розрахунки економічної ефективності капітальних вкладень застосовуються за: розробки різних проектних і  планових (прогнозних) документів; оптимізації  розподілу реальних інвестицій за різними формами відтворення основних фондів; оцінювання ефективності витрачання власних фінансових коштів підприє мства.

      • По-друге, у розрахунках визначають загальну економічну ефективність як відношення ефекту (результату) до суми капітальних витрат, що зумовили цей ефект. Витрати та результати обчислюють з урахуванням чинника часу. На підприємствах економічним ефектом капітальних вкладень служить приріст прибутку (госпрозрахункового доходу).

        • По-третє, з метою всебічного  обґрунтування та аналізу економічної ефективності капітальних вкладень, виявлення резервів її підвищення використовують систему показників — узагальнених і поодиноких. До узагальнених показників належать період окупності капітальних витрат (кількість років або місяців, за які відшкодовуються початкові інвестиції) та питомі капітальні вкладення (у розрахунку на одиницю приросту виробничої потужності або продукції) — капіталомісткість. Окрім узагальнених до системи входять такі поодинокі показники, що підлягають спільному комплексному аналізу: продуктивність праці; фондовіддача; матеріаломісткість (енергоємність), собівартість, якість і технічний рівень продукції; тривалість інвестиційного циклу; величина соціального ефекту (як порівняти із соціальними нормативами); показники, що характеризують поліпшення стану навколишнього середовища.

        • По-четверте, за визначення  ефективності капітальних вкладень  має бути виключений вплив  на сумарний ефект так званих  не інвестиційних чинників, тобто  заходів, здійснення яких не потребує капітальних вкладень. Це означає, що з одержаного підприємством загального ефекту (прибутку) треба вилучати ефект від повнішого використання введених раніше виробничих потужностей, збільшення коефіцієнта змінності роботи устаткування, запровадження прогресивних форм організації виробництва, праці та управління, підвищення професійної підготовки й майстерності персоналу тощо. 

     
  1. Метод розрахунку чистого  наведеного ефекту

     Центральним складником аналізу доцільності  здійснення та ефективності інвестицій є розрахунок поточної вартості. Метод розрахунку чистого наведеного ефекту прямо пов'язаний з ним. Його розраховують за такою формулою:

       
 

     де NPV — чистий наведений ефект;

     Рп— грошовий потік упродовж п років;

     r — ставка дисконтування;

     1C — сума початкових інвестицій.

     Таким чином, чистий наведений ефект дорівнює - різниці між дисконтованою вартістю та сумою інвестиції. Також очевидно, що якщо: NPV >0, інвестиції дадуть прибуток; NPV<0, інвестиції будуть збитковими; NPV=0, інвестиції не дадуть ні прибутку, ні збитку.

     Можна зобразити схематично грошові потоки та початкові вкладення за« допомогою  системи координат (рис. 1). 

     

     Рис. 1. Схема грошових потоків та початкових вкладень у капітал

Як видно  з рисунку 7, для інвестора початкові  інвестиції мають знак "-", грошові потоки – знак "+". Якщо NPV>0, сума довжини відрізків дисконтованих грошових потоків повинна перевищувати довжину відрізка початкового вкладення капіталу. Коли ж NPV<0, ситуація буде зворотною, а; при NPV=0 довжина цих відрізків повинна збігатися.

     Розрахунок  за формулою (1) можна проводити, якщо інвестиції здійснюють упродовж невеликого проміжку часу чи одноразово. Така ситуація має місце, наприклад, коли господарство придбало і встановило лінію з  переробки сільгосппродукції. Якщо інвестиції здійснюють не одноразово, а має місце тривалий процес інвестування, розрахунки за формулою (1) будуть не зовсім коректні. Крім того, можливо, що після завершення проекту обладнання, яке відпрацювало запланований період, буде продане за своєю залишковою вартістю. У такому разі необхідно використовувати формулу: 

       (2)

     де RC —ліквідаційна вартість обладнання. 

     
  1. Метод розрахунку індексу  рентабельності інвестицій

     Метод розрахунку чистого наведеного ефекту допомагає розраховувати його абсолютний розмір. Але абсолютний розмір NPV далеко не завжди дає правильне уявлення про економічну ефективність інвестиції. Об'єктивніше ситуацію можна оцінити, якщо зіставити NPV декількох проектів з сумою початкових інвестицій у них. Саме порівняння чистого наведеного ефекту та початкових інвестицій і лежить в основі розрахунку індексу рентабельності інвестиції. Формула його розрахунку така: 

       3) 

     З цієї формули випливає, якщо:

     РІ>1, інвестиції рентабельні;

     РІ<1, інвестиції збиткові;

     РІ=1, інвестиції не збиткові і не рентабельні.

     Таким чином, інвестиції виправдані лише тоді, коли їхня рентабельність вища за ціну цих інвестицій (CС). Тобто РІ>СС.

     Формула (3) має базовий характер і залежно  від конкретних умов можлива її модернізація, як і у випадку з модернізацією  формули розрахунку чистого наведеного ефекту. 

     
  1. Метод розрахунку норми  рентабельності інвестицій

     Інвестиції, перед тим як їх здійснити, потребують визначення джерела їхнього фінансування. Відомо, що існує два можливих джерела  цього фінансування: власні та запозичені. Вартість власних джерел визначають рівнем одержуваних акціонерами дивідендів, вартість запозичених — відсотками з кредитів банків, облігацій. Тобто виникає потреба в зіставленні рентабельності інвестиції та ціни їхнього залучення.

     Нормою  рентабельності (IRR) чи прибутку інвестиції є таке значення коефіцієнта дисконтування, коли NPV проекту дорівнює 0:

     IRR = r при NPV=0. (4)

     Так, якщо підприємство бере в банку довгостроковий кредит під 40% на два роки, то воно має  вкласти його в такий проект, який забезпечить позитивне значення чистого наведеного ефекту при коефіцієнті дисконтування 40% впродовж двох років. Розглянемо умовний приклад.

     Коли  грошовий потік не являється постійною  величиною, тоді необхідно використовувати  таку формулу: 

       (5)

     r1 — значення табульованого коефіцієнта дисконтування, за якого NPV>0;

     г2 — значення табульованого коефіцієнта дисконтування, за якого NPV<0.

     Точність  розрахунку за цією формулою буде тим  більша, 
чим менша різниця між r1та г2. При цьому необхідною умовою є min NPV2>0 при r2, та max NPV2<0 при r2.

     Норму рентабельності інвестицій можна також  визначити за допомогою графічного методу. Для цього по осі абсцис відкладають значення NPV, а по осі  ординат — значення коефіцієнта  дисконтування (рис. 1). 

     

     Рис. 1. Графічне визначення норми рентабельності

     Оскільки  значення NPV-прямопропорційне ставці дисконтування, то залежність між ними матиме вигляд прямої. З курсу елементарної математики відомо, що необхідно мати дві точки  на площині XY, щоб побудувати пряму. В цьому конкретному випадку  це означає, що необхідно мати дані про два значення NPV при двох значеннях коефіцієнта дисконтування. Як правило, прийнято брати такі значення цього коефіцієнта, щоб одна величина NPV була додатною, а інша — від'ємною. Розглядаючи проблему визначення норми рентабельності, слід також зазначити, що сьогодні дедалі частіше використовують модифіковану норму рентабельності (MIRR).

     Модифікована  норма рентабельності (MIRR) — значення табульованого коефіцієнта дисконтування, за якого поточна вартість (PV) проекту дорівнює його кінцевій вартості, деостання перебуває як сума майбутніх вартостей грошових прибутків, компаудированих під вартість капіталу фірми. 

     
  1. Метод визначення строку окупності  інвестицій

     Аналіз  інвестицій з використанням вищевикладених методів дає можливість у цілому оцінити їхню ефективність. Але всі вони залишають поза увагою один важливий аспект — час, упродовж якого буде досягнута окупність початкових вкладень. У фінансовому аналізі цей показник має назву строку окупності інвестицій (РР). Формула його розрахунку має такий вигляд: 

      (6) 

     Як  видно з наведеної формули, зіставлення  інвестицій роблять з грошовим потоком  від проекту. Як тільки він перевищить їх, період, у якому це сталося, і  буде вважатися кінцевим у визначенні строку окупності інвестицій.

     Чому  важливо знати строки окупності інвестицій? Тому що це пов'язано з можливістю реінвестування доходів та одержання відповідно додаткових прибутків. Капітал завжди віддаватиме перевагу тим проектам, які забезпечать найкоротший термін його окупності за інших рівних умов.

     Пропонована формула має й окремі недоліки. Так, вона залишає поза увагою суми грошових потоків, які будуть одержані поза строком окупності інвестицій. Крім цього, аналіз строків окупності  інвестицій роблять, враховуючи недисконтовані грошові потоки. Це теж може значно викривити одержані результати. 

     5. Метод розрахунку  коефіцієнтів ефективності

     В основу цього методу покладено зіставлення  чистого прибутку та початкових інвестицій. Формула його розрахунку має такий  вигляд:

     

     , (7) 

     де  АRR—коефіцієнт ефективності інвестицій;

     RV—ліквідаційна  вартість обладнання;

     ІС  —середня величина початкових інвестицій;

     PN—  середньорічний прибуток за час  дії проекту.

     Формула розрахунку коефіцієнта ефективності інвестицій має окремі особливості. Перша із них полягає в тому, що як економічний ефект тут використовують чистий прибуток, а не грошовий потік. Друга особливість — чистий прибуток беруть без урахування його поточної вартості. Це, безумовно, з одного боку, спрощує розрахунки, але, з іншого, може призвести до неправильного тлумачення одержаних результатів. 
 

Информация о работе Оцінка ефективості інвестування у виробничі проекти