Облік наявності та руху МШП

• Метод ідентифікованої собівартості відповідної одиниці запасів;
• Метод середньозваженої собівартості;
• Метод нормативних витрат;
• Метод ціни продажів;
• Метод ФІФО;
• Метод ЛІФО.

   Згідно  з Наказом про облікову політику на базовому пілприємстві для списання вартості запасів застосовується метод ціни продажів.

   Даний метод оцінки вартості вибуття запасів  використовують підприємства торгівлі, який заснований на застосуванні середнього відсотка торгової націнки на товари. Собівартість реалізації в такому випадку визначається як різниця між продажною (роздрібною) вартістю реалізованих товарів і сумою торгової націнки на ці товари. Сума торгової націнки, що приходиться на реалізовані товари, визначається як добуток продажної (роздрібної) вартості реалізованих товарів і середнього відсотка торгової націнки. Середній відсоток торгової націнки визначається розподілом суми залишку торгових націнок на початок звітного місяця і торгових націнок до продажної вартості отриманих у звітному місяці товарів на суму продажної (роздрібної) вартості залишку товарів на початок звітного місяця і продажної (роздрібної) вартості отриманих у звітному місяці товарів [23;с.165].

   У залежності від обраного підприємством  методу оцінки запасів, наприкінці звітного періоду вартість вибулих запасів списується на витрати.

   Це  означає, що в момент передачі МШП  в експлуатацію, вони списуються з  балансу, і 'їхня вартість включається  до складу витрат того звітного періоду, в якому вони були передані в експлуатацію.

   Надалі з метою забезпечення схоронності цих предметів в експлуатації, підприємство повинне організувати контроль за рухом таких цінностей, зокрема, вести оперативний облік у кількісному вираженні по місцях експлуатації і матеріально відповідальним особам протягом терміну їхнього фактичного використання.

   У випадку повернення придатних для  подальшого використання МШП на сі'лад, вони оприбутковуються по дебету рахунка 22 "Малоцінні та швидкозношені  предмети" і кредиту рахунка 71 "Інший операційний доход".

   Реалізація МШП. Для відображення доходу від реалізації МШП і інших оборотних активів Планом рахунків передбачений субрахунок 712 "Дохід від реалізації інших оборотних активів". Сума доходу, отримана від реалізації МШП (без сум ПДВ), списується на фінансовий результат і відбивається проводкою: дебет 712 "Дохід від реалізації інших оборотних активів" і кредит субрахунку 791 "Результат основної діяльності". У дебет субрахунку 791 списується собівартість реалізованих МШП, а також суми адміністративних витрат, витрат на збут, інших операційних витрат.

   Інвентарізація  МШП. Для запеспечення достовірності даних бухгалтерського та фінансового обліку підприємство повинно здійснювати інвентарізацію активов та забов’язань, під час якої перевіряється та документально підтверждується їх наявність, стан та оцінка. Відповідно до П(С)БО 9 суми виявлених нестач списуються на витрати іншої операційнох діяльності звітного періоду.  Для відображення сум нестач МШП Інструкцієй № 291 передбачено судрахунок 947 «Нестачі й втрати від псування цінностей». Суми виявлених нестач і втрат від псування цінностей до ухвалення рішення про конкретних винних осіб відбиваються на забалансовому рахунку 072 «Невідшкодовані нестачі та втрати від псування цінностей». Аналітичний облік по цьому рахунку ведеться по кожному списаному активу [16; с.122].

   Після одержання відшкодування від  винної особи, підприємство списує суму нестачі з забалансового рахунка 072 «Невідшкодовані нестачі та втрати від псування цінностей» підприємство визнає заборгованість винновної особи з єдиночасним визнанням доходу. Сума нестачі у випадку коли винна особа не виявлена повинна враховуватися на субрахунку 072 не менш  терміну позовної давності (3 роки) з моменту встановлення факту нестачі МШП.

   Надлишки  МШП, виявлені у разі інвентарізації, оприходуються як ативи у корреспонденції з субрахунком 719 «Інші доходи від операційної діяльності». 

   Суть  аналітичного бухгалтерського обліку МШП полягає в тому, що на кожний вид матеріальних цінностей (за номенклатурними номерами) відкривається аналітичний рахунок, в якому об'єкти обліку відображаються за їх кількістю (за прийнятими одиницями виміру) і сумою вартості (за прийнятою системою оцінки).

   Аналітичний облік МШП може створюватися:

• за відповідними субрахунками;
• за місцем знаходження і матеріально відповідальними особами;
• з окремих предметів, які належать до складу кожної групи МШП.

   Згідно  з Наказом про облікову політику на базовому підприємстві одиницею обліку запасів потрібно вважати кожне  найменування. Аналітичний облік  МШП ведеться за місцями зберігання і знаходження, а також за особами, відповідальними за їх зберігання.

   При веденні аналітичного обліку надходження, передачі МШП в експлуатацію, обліку в експлуатації тощо слід використовувати  первинні документи, форми яких затверджені  Наказом № 145.

   Аналітичні  рахунки поділяються за групами матеріалів, місцями зберігання, матеріально відповідальними особами, за синтетичними рахунками бухгалтерського обліку і субрахунками. Відповідно до прийнятих на підприємстві групувань матеріальних цінностей дані за аналітичними рахунками узагальнюються в оборотних відомостях.

   Основою побудови бухгалтерського обліку швидкозношуваних предметів є їх економічна класифікація, а головною ознакою, взятою за основу класифікації, — склад і функціональна  роль цих предметів у процесі виробництва.  У плануванні та обліку МШП доцільно поділяти на такі групи згідно з Положением №166 [10]:

• інструменти і пристрої загального користування (різальні, ударні, слюсарно-вимірювальні тощо);
• інструменти та пристрої спеціального призначення (моделі, прес-форми, вимірювальні прилади);
• змінне обладнання, використовуване для заміни зношених частин без ремонту;
• технологічна тара, яка багаторазово використовується у технологічному процесі;
• виробничий інвентар — робочі столи, обладнання, що сприяє охороні праці, шафи, стелажі, тумбочки тощо;
• спеціальний одяг, взуття і запобіжні пристрої (рукавиці, халати, комбінезони, захисні окуляри тощо);
• постільні приналежності (подушки, матраци, простирадла і т. ін.);
• інші МШП.

   Цю  класифікацію використовують у групуваннях, вона важлива для правильного  відображення в обліку затрат діяльності (але не є обов'язковою). На підприємствах у межах груп, згідно з потребою, можна встановлювати підгрупи.

   Використовують  аналітичний бухгалтерський облік на рахунках для контролю зберігання і руху матеріальних цінностей, їх оцінки, звірки з даними складського обліку, а також для підбиття підсумків , інвентаризації.

   У разі організації на підприємстві номенклатурно-кількісного  оперативно-складського й аналітичного бухгалтерського обліків вони (в номенклатурно-кількісному відношенні) дублюватимуть один одного, але за умов використання обчислюючих програм такого дублювання можна уникнути, якщо організувати оцінку матеріальних цінностей, враховану в оперативному складському обліку. При ручній реєстрації даних у складському обліку, використовуючи тверді облікові ціни, можна уникнути паралельного ведення бухгалтерського обліку. За твердими обліковими цінами ведуть вартісний аналітичний облік руху матеріальних цінностей за групами матеріалів, місцями зберігання, матеріально відповідальними особами, рахунками і субрахунками [33].

РОЗДІЛ  VI

ОСОБЛИВОСТІ ПОДАТКОВОГО ОБЛІКУ  МШП 

   Бухгалтерський  облік і податковий облік нерозривно пов’язані між собою, тому виникає необхідність правильного відображення  у податковому обліку операцій з наявності та руху МШП.

   Після внесення змін Законом України від 01.07.2004 р. № 1957-IV в Законі про прибуток словосполучення "малоцінні предмети" зустрічається лише в п. 5.9 і п.п. 8.2.2. При цьому Закон про прибуток не містить поняття "малоцінні предмети" і спеціальні правила податкового обліку МШП.

   Разом з тим зазначені зміни були також внесені до визначення терміна "основні фонди". Під основними  фондами тепер слід розуміти матеріальні цінності, що призначаються платником податку для використання у своїй господарській діяльності протягом періоду, що перевищує 365 календарних днів з дати введення в експлуатацію таких матеріальних цінностей, та вартість яких перевищує 1 000 грн. і поступово зменшується у зв'язку з фізичним або моральним зносом [2].

   Таким чином, у податковому обліку існує  група матеріальних цінностей, термін використання яких більше року, але  вартість менше 1 000 грн. Витрати на придбання  таких цінностей включаються до складу валових витрат платника податку в загальному порядку та враховуються для цілей застосування п. 5.9 ст. 5 Закону про прибуток. Детальніше це питання розглянуто в темі Облік малоцінних необоротних активів.

   Якщо  передбачуваний термін використання матеріальних цінностей менше року, то витрати на їх придбання включаються до складу валових витрат згідно з п.п. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 Закону про прибуток за умови, звичайно, що вони використовуються у господарській діяльності платника податку.

   Розглянемо  особливості податкового обліку  МШП в частині визначення валових доходів (витрат) та ПДВ.

   Витрати на придбання МШП включаються  до складу валових витрат або за першою подією, або за моментом оплати, або з моменту отримання МШП. При цьому обов’язковою умовою є  зв’язок здійснених витрат з виробничими потребами. У частині податкових наслідків за ПДВ підприємство, що купує МШП, має право на податковий кредит згідно з п.п. 7.4.2 п. 7.4. ст. 7 Закона про ПДВ у розмірі 20% вартості МШП у випадку використання МШП у господарській діяльності підприємства в операціях, що оподтковуються.

   При безкоштовному отриманні МШП  від юридичних та фізичних осіб у  підприємства згідно з п.п. 4.1.6 п. 4.1. ст. Закона про податок на прибуток виникають валові доходи. Однак, п. 4.2 Закона про податок на прибуток передбачає деякі винятки. До складу валових доходів не включається вартість безкоштовно отриманих матеріалів (МШП), якщо вони біли отримані у вигляді:

• майнового внеску згідно з договорами про спільну діяльності без створення юридичної особи;
• міжнародної технічної допомоги іншими країнами  згідно міжнародним угодам;
• безповоротна допомога громадським організаціям інвалідів та підприємствам, які створені такими громадськими організаціями інвалідів.

   Підприємство-одержувач  у момент отримання безкоштовних МШП не формує ані податкового кредиту та податкового зобов’язання.  

   Облік приросту (убутку) балансової вартості МШП ведеться відповідно до п. 5.9 Закону "Про оподаткування прибутку підприємств". При цьому з метою податкового  обліку вартості запасів однорідної групи може бути використаний один з методів вибуття запасів. Метод вибуття запасів не може бути змінено протягом податкового року. Згідно з пп. 5.4.1 Закону "Про оподаткування прибутку підприємств", витрати платника податку на забезпечення найманих працівників спецодягом, взуттям, обмундируванням, необхідними для виконання професійних обов'язків (згідно з переліком, встановленим КМУ), відносяться до складу валових витрат.

   При реалізації підприємством МШП виникають  валові доходи на суму продажу без урахування ПДВ, а також податкове зобов’язання, яке дорівнює 20% від вартості реалізованих МШП.

   Вартість  нестач, виявлених при інвентаризації,  у більшості  випадків відноситься  до складу валових витрат.  У податковому  обліку нестачі  МШП у  межах норм природного убутку та понад норм відображаються однаково.

   Якщо  по результатам інвентаризації виявлена нестача МШП в сумі, яка перевищує  норму природного убутку, то потрібно встановити винну особу. При податковому  обліку понаднормативних нестач, коли винна особа не виявлена, такі нестачі розглядаються як використання МШП, не пов’язане з господарською діяльністю. Це обумовлює необхідність коректування валових витрат [30].

   Що  стосується ПДВ на МШП, по яким виявлена нестача, то сума  ПДВ, яка була сплачена в момент оприбуткування таких МШП та віднесена до складу податкового кредиту, підлягає коректуванню. Таке коректування здійснюється шляхом нарахування податкових зобов’язань за звичайною ціною, яка не нижче ціни покупки МШП, по яких виявлена нестача.