Облік грошових коштів

         Витрати, пов'язані із забезпеченням  діяльності обмінних валютних  пунктів (заробітна плата, орендна  плата, охорона, транспорт тощо), протягом місяця обліковуються на дебеті рахунка 93 «Витрати на збут» у кореспонденції з кредитом відповідних рахунків (66 «Розрахунки з оплати праці», 65 «Розрахунки за страхуванням», 685 «Розрахунки з іншими 
кредиторами та ін.).

         Наприкінці звітного періоду  одержаний обмінним пунктом від реалізації (обміну) іноземної валюти  доход списується на фінансові результати записом по кредиту рахунка  791 «Результат основної діяльності» в кореспонденції з дебетом рахунків 71 ї «Доход від реалізації іноземної валюти». 
         На  дебет рахунка 791 «Результат основної діяльності» списують  собівартість проданої валюти (з кредита рахунка 942 «Собівартість реалізованої іноземної валюти») і витрати, пов'язані з діяльністю обмінного пункту (з кредита рахунка 93  «Витрати на збут»). За даними рахунка 791 «Результат основної діяльності» визначають  фінансовий результат (прибуток  чи  збиток) операційної діяльності обмінного валютного пункту за звітний період, який списують   відповідними записами  на  рахунок  44 «Нерозподілені прибутки (непокриті збитки)». 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

Висновок.  

В умовах становлення  і розвитку ринкової економіки в  Україні зростає роль бухгалтерського  обліку й економічного аналізу господарської  дальності підприємств усіх форм власності як складової частини системи економічної інформації й управління. Управління підприємством вимагає систематичної інформації про здійснювані господарські процеси, їх характері й обсязі, про наявність матеріальних, трудових і фінансових ресурсів, їхньому використанні, власному капіталі, зобов"язаннях і фінансових результатах діяльності. Основним джерелом такої інформації є дані бухгалтерського обліку, що встановлено Законом України „Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні”.  

Розвиток господарських  зв’язків в умовах ринку значно розширює кількість користувачів обліковою і звітною інформацією. Ними є не тільки працівники управління, безпосередньо пов"язані з підприємництвом, але і зовнішні користувачі інформації, що мають прямої фінансовий інтерес: банки — при ухваленні рішення про надання кредитів; постачальники — при укладанні договорів на постачання товарно-матеріальних цінностей; інвестори, засновники, акціонери, яких цікавить рентабельність вкладеного капіталу і можливість одержання прибутків (дивідендів). Кошти необхідні для забезпечення єдності виробництва й обігу, опосередковують зміну форм руху авансованого капіталу з грошової в товарну, і з товарної в грошову. Готівка в касі фірми (підприємства) утворюється з надходжень готівковими грошовими коштами за надані послуги, продані товари або з інших законних джерел і наявних коштів отриманих у банку на заробітну плату соціального характеру й інші потреби, у встановлених законом випадках.  

В умовах ринкової економіки найбільше ліквідна частина  майна організації — кошти, представляють її робочий капітал. Від його розміру і чіткої постановки бухгалтерського обліку залежить фінансова стійкість фірми, її платоспроможність. Завданнями обліку коштів є:  

1) повна і  своєчасна реєстрація операцій, пов’язаних із рухом робочого капіталу в касі і на рахунках у банках;  

2) контроль за  наявністю коштів, їхньою цілістю  і цільовим використанням;  

3) повне, своєчасне  і правильне відображення в  облікових регістрах поточних  операцій по надходженню і  вибуттю даного капіталу;  

4) контроль за  дотриманням розрахунково-платіжної  і кошторисної дисципліни;  

5) контроль за  своєчасністю повернення в банк  сум, не використаних по призначенню  відповідно до виділених лімітів  і кошторисів;  

6) правильне  і своєчасне проведення інвентаризації касової готівки, операцій по рахунках у банках і відображення її результатів в обліку.  

Вирішення цих  завдань багато в чому залежить від  чіткого дотримання таких основних принципів в обліку коштів:  

1) вільні кошти  повинні зберігатися тільки в  банку, а їх видача і використання здійснюються відповідно до цільовим призначенням;  

2) платежі здійснюють  у безготівковому порядку після  відвантаження товарно-матеріальних  цінностей, виконаних робіт і  наданні послуг або одночасно  з ними. Попередня оплата припускається лише у випадках передбаченим законодавством і обліковою політикою організації;  

3) платежі здійснюються  за згодою (акцептом) платника або  по його дорученню, без згоди  — тільки у випадку передбаченим  чинним законодавством;  

4) платежі здійснюються за рахунок власних коштів платника або за рахунок кредитів банку;  

5) списання з  рахунку коштів в обсязі, достатнім  для задоволення всіх пред’явлених  до організації вимог, здійснюється  в порядку надходження розпоряджень  клієнта й інших документів  на списання;  

6) недостатність  коштів на рахунку організації  для задоволення всіх пред"явлених  вимог обумовлює списання цих  засобів шляхом застосування  встановлення черговості платежів.  

Погашення вимог  у порядку календарної черговості надходження документів передбачає задоволення цих вимог шляхом списання коштів, що відноситься до однієї черговості.  
 
 
 
 

Список  використаних джерел  

1. Положення  про ведення касових операцій  в національній валюті України, затверджене постановою Правління НБУ від 19.02.2001 № 72.  

2. АВЕРС —  Бухгалтерія. Розрахунки по касових операціях. 

3. Газета « Все про бухгалтерський облік » Олік грошових коштів підприємства. 

4.Політична економія. Опорний конспект лекцій:Навчальний посібник –« КИТИС », 2000 Конотоп В.И., Дорошенко В.Ю.

5. Податки та бухгалтерський облік 25 лютого 2002 / №4 (52) Операції з готівкою. В. Матвеева  

6.Податки та бухгалтерський облік. Валютні операції.— Фактор: № 3 (69) березень, 2002.  

7.Грошові кошти. Розрахунки.— К.: Нова бухгалтерія 2001 Р. Казакова.  

8. Савченко О. Касові операції.— Харків: Фактор, 2001.  

9. Інтернет.