Облік доходів від операційної діяльності підприємства

 

   Ефект, що генерується капіталом, використовуваним в операційній діяльності підприємства, може виражатися різними показниками - обсягом виробленої продукції; сумою реалізованої продукції; сумою операційного доходу; сумою операційного прибутку. Кожен з наведених показників має свої різновиди. 
  Між усіма видами розглянутих показників існує економічна зв'язок, що забезпечується послідовним формуванням різних видів ефекту використання капіталу в операційній діяльності підприємства.

   У системі показників ефекту використання капіталу в операційній діяльності підприємства основна роль належить операційного прибутку. Це пов'язано з тим, що прибуток є найважливішим кінцевим результативним показником всієї господарської діяльності підприємства і основним показником ефекту використання всього (а не тільки операційного) капіталу. 
  Система основних показників ефекту використання капіталу в операційному процесі підприємства

 

Інтегральна назва  показника ефекту	Конкретний вид  показника ефекту
I. Обсяг виробленої  продукції	1. Обсяг виробленої  валової продукції 2. Обсяг виробленої  товарної продукції
II. Обсяг реалізованої  продукції	1. Загальний обсяг  реалізованої продукції 2. Обсяг  реалізації продукції, виготовленої  у звітному періоді
III. Сума операційного  доходу	1. Сума валового  операційного доходу 2. Сума чистого  операційного доходу
IV. Сума операційного  прибутку	1. Сума маржинальної операційного прибутку 2. Сума валової операційної прибули 3. Сума чистого операційного прибутку

 

  З наведеної схеми видно, що в процесі здійснення операційної діяльності формується три види операційного прибутку: 
  Маржинальний операційний прибуток. Її розрахунок здійснюється за наступними формулами:

  Сума маржинальної операційного прибутку в поточному періоді = Сума валового операційного доходу в поточному періоді - Сума податку на додану вартість та інших податкових платежів, що входять у ціну продукції - Сума постійних операційних витрат.

  Значний обсяг капіталу, авансованого в операційні активи, його пріоритетна роль у забезпеченні ефективного функціонування сукупного капіталу підприємства та ряд інших умов визначають складність завдань з управління його використанням в операційному процесі. Для формування механізму такого управління на підприємстві розробляється спеціальна фінансова політика.

  Загальна потреба в капіталі, необхідному для використання в операційному процесі підприємства, на кінець планового періоду = Загальний обсяг використання капіталу в операційному процесі підприємства на початок планового  періода  + планований приріст обсягу виробництва продукції в аналізованому періоді  питома капіталомісткість виробництва продукції (обсяг використовуваного капіталу на одиницю виробленої продукції)

 

  3. Оптимізація складу використовуваного операційного капіталу в розрізі його видів. Така оптимізація складу операційного капіталу підприємства спрямована, з одного боку, на забезпечення повного корисного використання активів, які формуються за рахунок основного і оборотного капіталу, а з іншого, - на формування умов прискорення обороту операційного капіталу в цілому. 
 

  Оптимізація складу використовуваного операційного капіталу в розрізі його видів вимагає обліку галузевих особливостей здійснення операційної діяльності, середньої тривалості операційного циклу на підприємстві, а також оцінки позитивних і негативних особливостей функціонування активів, сформованих за рахунок основного і оборотного капіталу підприємства. 
  • Необоротні активи, що формуються за рахунок операційного капіталу, характеризуються такими позитивними особливостями: 
а) вони практично не схильні до втрат від інфляції, а отже краще захищені від неї; 
б) їм властивий менший комерційний ризик втрат у процесі операційної діяльності підприємства; вони практично захищені від недобросовісних дій партнерів по операційним комерційних справах; 
в) ці активи здатні генерувати стабільний прибуток, забезпечуючи випуск різноманітних видів продукції відповідно до кон'юнктури товарного ринку; 
г) вони сприяють запобіганню (або істотного зниження) втрат запасів товарно-матеріальних цінностей підприємства в процесі їх зберігання;

д) їм притаманні великі резерви  істотного розширення обсягу операційної  діяльності в період підйому кон'юнктури  товарного ринку. 
   Разом з тим, необоротні активи в процесі операційного використання мають ряд недоліків: 
а) вони схильні до морального зносу (особливо активна частина виробничих основних засобів і нематеріальні операційні активи), у зв'язку з чим, навіть будучи тимчасово виведеними з експлуатації, ці види активів втрачають свою вартість; 
б) ці активи важко піддаються оперативному управлінню, тому що слабко мінливі в структурі в короткому періоді; в результаті цього будь-який тимчасовий спад кон'юнктури товарного ринку призводить до зниження рівня корисного їх використання, якщо підприємство не переходить на випуск інших видів продукції; 
в) в переважній частині вони відносяться до групи слаболіквідних активів і не можуть служити засобом забезпечення потоку платежів, що обслуговує операційну діяльність підприємства. 
  • Оборотні активи, що формуються за рахунок операційного капіталу, характеризуються такими позитивними особливостями: 
а) високим ступенем структурної трансформації, в результаті якої вони легко можуть бути перетворені з одного виду в інший при регулюванні товарного і грошового потоків в операційному процесі; 
б) більшої пристосовуваністю до змін кон'юнктури товарного і фінансового ринків - вони легко піддаються змінам у процесі диверсифікації операційної діяльності підприємства; 
в) високою ліквідністю; при необхідності значна їх частина може бути конверсувати в грошові активи, необхідні для поточного обслуговування операційної діяльності в нових її варіаціях;

г) легкістю управління; основні  управлінські рішення, пов'язані з  їх обігом, реалізуються протягом короткого  періоду часу. 
Разом з тим їм властиві такі недоліки: 
а) частина оборотних активів, що знаходяться в грошовій формі та у формі дебіторської заборгованості, значною мірою схильна до втрати вартості у процесі інфляції; 
б) тимчасово вільні (надміру сформовані) оборотні активи практично не генерують прибуток (крім вільних грошових активів, які можуть бути використані в короткострокових фінансових вкладеннях); більш того, зайві запаси товарно-матеріальних цінностей, не тільки не генерують прибуток, але викликають додаткові операційні витрати з їх зберігання; 
в) запаси оборотних товарно-матеріальних цінностей у всіх їхніх формах схильні до постійних втрат у зв'язку з природним збитком; 
г) значна частина оборотних активів схильна до ризику втрат у зв'язку з недобросовісною партнерів по господарських операціях, а іноді і персоналу. 
  Для оцінки результатів оптимізації співвідношення основного і оборотного операційного капіталу використовується показник - коефіцієнт маневреності операційного капіталу, який розраховується за такою формулою:

 
   Коефіцієнт маневреності операційного капіталу підприємства = Сума використовуваного оборотного операційного капіталу підприємства / Загальний обсяг використання капіталу в операційному процесі підприємства.

 

  4. Вибір найбільш прогресивних видів активів, що формуються за рахунок операційного капіталу. Сучасне ринок капіталу і капітальних товарів пропонує для формування операційних активів підприємства ряд альтернативних об'єктів та інструментів.

У процесі їх конкретного  вибору слід за інших рівних умов враховувати  їх перспективність, багатофункціональність, здатність генерувати прибуток у  різних господарських ситуаціях використання і відповідно підвищувати ринкову вартість підприємства. 

 5. Забезпечення максимального залучення в операційний процес всього потенціалу активів, сформованих за рахунок операційного капіталу. У процесі управління сформованими активами повинні бути визначені рівні корисного їх участі в операційному процесі і вжиті заходи до підвищення ефективності використання виробничих основних фондів.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 Доходи від діяльності підприємства, критерії їх визнання і класифікація

   У бухгалтерському обліку доходи — це збільшення економічних вигод у вигляді надходження активів або зменшення зобов’язань, внаслідок чого збільшується власний капітал підприємства (за винятком зростання капіталу за рахунок внесків засновників).

   Для того, щоб відображати в бухгалтерському обліку і складанні фінансової звітності зокрема, Звіту про фінансові результати, події, пов’язані з отриманням доходів, вони поділяються за видами діяльності.

   Дохід визнається в разі додержання таких умов:при збільшенні активу або погашенні зобов’язань, які приводять до збільшення власного капіталу підприємства (за винятком зростання капіталу за рахунок внесків засновників підприємства); оцінка доходу може бути достовірно визначена.

   Доходи, достовірну оцінку яких здійснити неможливо, у звітності не відображаються.

   Можливість достовірної оцінки — основна умова визнання доходів. У бухгалтерському обліку дохід відображається в сумі грошових коштів або їх еквівалентів, які були отримані або підлягають одержанню.

   Не визнаються доходами, оскільки не є економічними вигодами, які надходять на підприємство і не приводять до збільшення власного капіталу, суми, одержані від імені третіх осіб, такі як:податок на додану вартість,акцизи,інші податки і обов’язкові платежі, що підлягають перерахуванню до бюджету і позабюджетних фондів;надходження за договорами комісії, агентськими та іншими аналогічними договорами на користь комітента, принципала тощо;попередня оплата (аванс у рахунок оплати) продукції (товарів, робіт, послуг); завдаток під заставу або в погашення позики, якщо це передбачено відповідним договором;надходження, що належать іншим особам.

   Разом із тим вищеназвані суми не включаються тільки до суми чистого доходу підприємства.

   У бухгалтерському обліку для обліку доходів Планом рахунків передбачено 7 клас рахунків — «Доходи і результати діяльності».Ці рахунки відображають стан доходів за певний звітний період. Тимчасові рахунки починають новий звітний період із нульового сальдо, на яких накопичується інформація про доходи за даний період, що дає змогу використовувати накопичену інформацію при складанні проміжної звітності (квартальної, за півроку, за дев’ять місяців).У кінці періоду рахунки доходів закриваються через списання їх сальдо на рахунок 79 «Фінансові результати». Інструкція до нового Плану рахунків дозволяє закривати рахунки доходів та витрат щомісяця або по закінчені звітного року.

  Рахунки 7 класу «Доходи і результати діяльності» застосовуються для обліку доходів наступним чином:1)За кредитом рахунків 7 класу — валовий дохід.2)За дебетом рахунків 7 класу (крім рахунка 76 «Страхові платежі»):ПДВ; акцизний збір;інші непрямі платежі, включені до ціни продажу. Після чого на фінансовий результат діяльності підприємства відноситься сума чистого доходу.

   У бухгалтерському обліку і фінансовій звітності доходи відображаються в момент їхнього виникнення — це означає, що облік доходів і складання звітності здійснюється на підставі облікового принципу нарахування.Складена згідно з принципом нарахування фінансова звітність інформує користувача не лише про проведені операції, які супроводжувались виплатою або одержанням грошових коштів, але й про зобов’язання сплатити грошові кошти в майбутньому, та про ресурси, наведені у грошовому вираженні, які будуть отриманні у майбутньому.

  Класифікація доходів підприємства

Планом рахунків для відображення доходів у бухгалтерському обліку передбачені рахунки

 

70

«Дохід від реалізації»

71

«Інший операційний дохід»

72

«Дохід від участі в  капіталі»

73

«Інші фінансові доходи»

74

«Інші доходи»

75

«Надзвичайні доходи»

76

«Страхові платежі»

79

«Фінансові результати»

Закінчується 7 клас рахунків рахунком 79 «Фінансові результати». Цей  рахунок призначений для обліку і узагальнення інформації про фінансові  результати підприємства від звичайної  діяльності та надзвичайних подій.

Фінансовий результат  визначається за кожним видом діяльності шляхом зіставлення доходів і  витрат звітного періоду.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

   Облік доходів від основної та іншої операційної діяльності

 

    Фінансовий результат  від операційної діяльності включає  в себе фінансовий результат  від реалізації, а також інші  операційні доходи і витрати.Для обліку операцій, пов’язаних з реалізацією, використовуються рахунки:70 «Доходи від реалізації»;90 «Собівартість реалізації». Для обліку операцій з реалізації готової продукції використовуються такі субрахунки:701«Дохід від реалізації готової продукції»;901 «Собівартість реалізованої готової продукції».

   Дохід (виручка) від реалізації продукції  визнається в разі наявності всіх наведених нижче умов:покупцеві передані ризики й вигоди, пов’язані з правом власності на продукцію (товар, інший актив);підприємство не здійснює надалі управління та контроль за реалізованою продукцією (товарами, іншими активами);сума доходу може бути достовірно визначена;є впевненість, що в результаті операції відбудеться збільшення економічних вигод підприємства, а витрати, пов’язані з цією операцією, можуть бути достовірно визначені.

   Бухгалтерські записи відображення операцій з реалізації готової продукції:

1.) Відображено виручку  від реалізації готової продукції:Д-т  36 «Розрахунки з покупцями і  замовниками»;К-т 701 «Дохід від  реалізації готової продукції».

2.) Відображено нарахування  ПДВ:Д-т 701 «Дохід від реалізації  готової продукції»;К-т 641 «Розрахунки  за податками».2а. відображення  ПДВ у разі отримання попередньої  оплати:Д-т 643 «Податкові зобов’язання»;К-т  641 «Розрахунки за податками».2б.  Відображення ПДВ у разі відвантаження  попередньо оплаченої продукції:Д-т  701 «Дохід від реалізації»;К-т  643 «Податкові зобов’язання».

3.) Списання виробничої  собівартості готової продукції  (за обліковими цінами):Д-т 901 «Собівартість  реалізованої готової продукції»;К-т  26 «Готова продукція».