Інвестиційна привабливість золота

Наслідки золотої лихоманки були численними. Усього за кілька років Сан-Франциско виріс з невеликого містечка на велике поселення, в Каліфорнії були побудовані дороги, школи і церкви. Була створена система законів, а в 1850 Каліфорнія офіційно стала штатом США, який тепер часто називають “Золотий штат”. Різко виросла і розвинулася галузь сільського господарства. Однак у золотої лихоманки в Каліфорнії виділяють і ряд негативних наслідків, серед яких витіснення індіанців з їхніх традиційних земель і завдання шкоди довкіллю.

Глобальна золота лихоманка, схоже, досягла свого апогею. На початку 2011 року була зафіксована ціна на золото – $1577,75 за унцію. Потім почалося незначне зниження. Але в цілому на ситуацію воно не вплинуло: за прогнозами фахівців, золото продовжить дорожчати ще як мінімум рік. При цьому воно так і не стало альтернативою банківським вкладам для українців.

За останні 10 років ціна на золото в Росії (і, відповідно, в Україні) збільшилася майже в 17 разів. Рекордним було зростання у 2010 році, ціни тоді підстрибнули аж на третину. У січні 2011 року вартість золота знизилася на 6%, проте вже в березні рекордне зростання відновилося. В березень золото увійшло на рівні $1,4 тис. за унцію, в квітні воно перевищило психологічно важливу позначку в $1,5 тис. за унцію, а в травні жовтий метал став добиратися до позначки $1,6 тис.

Об'єктивні причини для обвалу ціни на золото не є видимими. Проте світова криза 2007–2008 рр. навчила обережно ставитися до передбачуваності, яка у будь-який момент може перетворитися на повну непередбачуваність. Тим більше, коли йдеться про спекулятивний процес, яким є надування золотої “бульбашки”.

Деякі західні експерти стверджують, що вартість золота може досягти чотирьох тисяч доларів за унцію вже найближчими роками. Причому, сприяти зростанню цін буде поведінка центробанків. “В світових центробанків є вагома причина для скупки золота. Долар більше не є надійним активом для зберігання валютних резервів”, – вважає професор University of Maryland Пітер Морічі. За його словами, американські казначейські облігації також втрачають довіру інвесторів, які стурбовані борговими і бюджетними проблемами провідних економік світу [3].

Висновки економіста підтверджуються фактами. Останній стрибок цін на дорогоцінні метали спровокував виступ голови Федеральної резервної системи (ФРС) США Бена Бернанке. 27 квітня Бернанке, який вперше в історії ФРС дав відкриту прес-конференцію, заявив, що Федеральна резервна система підтримуватиме економіку країни, зокрема, намагатиметься зберігати низьку інфляцію. За його словами, ставки кредитування ще довгий час не зростатимуть. А проблеми на ринку праці збережуться на деякий час. Наступного дня після виступу Бернанке курс долара впав до трирічного мінімуму, а ціни на золото зросли до чергового максимуму: 28 квітня на азіатських торгах вони досягли $1533 за унцію.

Зверніть увагу на ключове словосполучення: на азіатських торгах. Основними призвідниками золотої лихоманки нашого часу є такі країни як Китай, Таїланд, Індія і Південна Корея.

Починаючи з 2008 року, Китай методично позбавляється від казначейських облігацій США, в які були вкладені його неосяжні валютні резерви. Значну частину валюти Пекін вкладає в золоті злитки. Як результат, світова економіка отримала сильного покупця жовтого металу.

Але якби золото скуповував лише Центробанк КНР – це було б півбіди. Головним покупцем золота, відзначають аналітики, зараз є не уряд Китаю, а громадяни країни. Китайське населення масово переводить заощадження в золоті злитки, вважаючи це найзручнішим і, головне, малопомітним для влади об'єктом накопичення багатства.

В цих умовах китайського золота на всіх бажаючих не вистачає. Незважаючи на те, що Китай є однією з найбільших золотодобувних країн в світі, він постійно збільшує імпорт жовтого металу, задовольняючи попит в своїй країні. Природно, це впливає на світові ціни.

Аналогічно поводиться і населення ще однієї густонаселеної країни –Індії. Індуси традиційно вважають золоті прикраси символом багатства. Тому золота лихоманка стала для них ще одним поштовхом для масових закупівель виробів з дорогоцінних металів. В результаті на сьогоднішній день Індія забезпечує 36% світового попиту на ювелірні вироби, значно випереджаючи Китай з його 19%.

Піддалася загальній паніці і Росія. Згідно з даними МВФ, Центробанк Росії в березні збільшив свої золоті резерви на 18,8 тонни – до 811,1 тонн, здійснивши найбільшу золоту закупівлю в новітній історії. Його прикладу послідував Центральний банк Таїланду, який в березні розбагатів на 9,3 тонни – до 108,9 тонни. ЦБ Мексики з початку року придбав 6,9 тонни дорогоцінного металу.

Почали затоварюватися золотом навіть транснаціональні фінансові структури: Pacific Investment Management Company, LLC (PIMCO) – інвестиційна компанія, що управляє фондом "PIMCO Total Return Instl", що є найбільшим в світі недержавним Пенсійним фондом, недавно позбавилася від казначейських облігацій США, заявивши про намір замінити їх золотим запасом [5].

На відміну від зарубіжних країн, в Україні практика зберігання заощаджень в золоті, незважаючи на зростання цін, не прижилася. Пояснень цьому декілька.

По-перше, банківське золото легко купити, але важко вигідно продати. Аби продати злиток, потрібно сплатити його експертизу, маржу банку при купівлі-продажу золота і податки (1% від вартості злитка до Пенсійного фонду).

По-друге, злитки треба десь зберігати. А зберігати злитки в банківській скриньці – задоволення платне і далеко не дешеве. До того ж декілька скандалів з крадіжкою цінностей з банківських сейфів змушують задуматися.

В будь-якому разі, говорять банкіри, вкладати гроші в злитки вигідно, якщо йдеться про довгострокову інвестицію. Той, хто купив золото 5-10 років тому, вже виграє однозначно. А для того, хто захоче придбати золото зараз, на піку ціна, існує досить великий ризик.

Висновок

Таким чином, сьогодні вкладати в золото – це набагато вдаліше заощадження, ніж в валюту. Ціна на золото постійно і стабільно зростає , але різниця між ціною придбання та ціною продажу зменшується.

Раніше занадто високі спреди піддавали підвищеному ризику інвесторів, і клієнти могли втратити всю свою річний прибуток при невдалому повороті ціни. А сьогодні залишки банківськівських  металів мають не тільки  великі компанії, але також і приватні осіби.

Перш за все, злитки з дорогоцінним металом купуються як одне із самих надійних і стабільних засобів для довгострокового збереження і нарощування інвестицій. Основними покупцями золота є населення. Тому що цей цінний метал – практично єдиний інвестиційний інструмент, якому не страшна девальвація, інфляція і він не горить.

Тому, інвестиції в золото в умовах високої інфляції можуть бути досить цікавими для приватних інвесторів. Щоправда, в Україні для них пропонують не такий вже і великий вибір інвестиційних інструментів. В основному це купівля-продаж злитків, відкриття поточних і депозитних рахунків у металах. “Металеві” депозити цікаві тим, що, крім доходу (збитку) в результаті руху котирувань дорогоцінних металів, вони можуть приносити процентний дохід – щоправда, ставки по них набагато менші, ніж по депозитах навіть в іноземних валютах.

Існує багато формальностей при проведенні операцій з банківськими металами, крім того, повільно проходить розвиток відносин із західними партнерами. Для запобігання цього необхідно стимулювати надходження золота до країни запровадження ліберальної податкової, митної та ліцензійної політики уряду і Національного банку. Банківське золото може суттєво потіснити іноземну валюту на внутрішньому ринку, що відповідає інтересам держави, особливо держави з перехідною економікою.

Список використаної літератури:

1. Диба М. Еволюція золота: історія і сучасність//М. Диба/ Вісник НБУ. – 2011. – №10. – С. 20 – 28;

2. Курс золота за різні періоди [Електронний ресурс] – Режим доступу: http://dollaromania.com/gold.htm;

3.Статистичний бюлетень НБУ (електронне видання). Квітень 2010 року [Електронний ресурс] / Офіційний сайт НБУ. Статистика. — Режим доступу: http://www.bank.gov.ua;

4. Святненко А. Золоті інвестиції. Коштовні метали торік стали третім за дохідністю фінансовим інструментом українців//А. Святненко / «Дзеркало тижня», № 7 (636) – 2010;

5. Інтернет-журнал по страхуванню „Фориншурер” [Електронний ресурс] / Е. Дудникова. Обзор мирового рынка золота. Анализ цен и прогнозы развития до 2012 года. – 2010 — Режим доступу до журналу:http://forinsurer.com/public/10/02/19/4042.

16