Інвестиційна діяльність промислових підприємств

    NPV<0, інвестиції будуть збитковими;

    NPV=0, інвестиції не дадуть ні прибутку, ні збитку.

    Можна зобразити схематично грошові потоки та початкові вкладення за« допомогою системи координат (рис. 2).

Рис.2. Схема грошових потоків та початкових вкладень у капітал.

          Розрахунок за формулою (1) можна проводити, якщо інвестиції здійснюють упродовж невеликого проміжку часу чи одноразово. Така ситуація має місце, наприклад, коли господарство придбало і встановило лінію з переробки сільгосппродукції. Якщо інвестиції здійснюють не одноразово, а має місце тривалий процес інвестування, розрахунки за формулою (1) будуть не зовсім коректні. Крім того, можливо, що після завершення проекту обладнання, яке відпрацювало запланований період, буде продане за своєю залишковою вартістю. У такому разі необхідно використовувати формулу:

    

            (2)

    де  RC —ліквідаційна вартість обладнання.

    2) Метод розрахунку індексу рентабельності інвестицій

           Метод розрахунку чистого наведеного ефекту допомагає розраховувати його абсолютний розмір. Але абсолютний розмір NPV далеко не завжди дає правильне уявлення про економічну ефективність інвестиції. Об'єктивніше ситуацію можна оцінити, якщо зіставити NPV декількох проектів з сумою початкових інвестицій у них. Саме порівняння чистого наведеного ефекту та початкових інвестицій і лежить в основі розрахунку індексу рентабельності інвестиції. Формула його розрахунку така:

    

                                         (3)

    З цієї формули випливає, якщо:

    РІ>1, інвестиції рентабельні;

    РІ<1, інвестиції збиткові;

    РІ=1, інвестиції не збиткові і не рентабельні.

         Таким чином, інвестиції виправдані  лише тоді, коли їхня рентабельність вища за ціну цих інвестицій (CС). Тобто РІ>СС.

         Формула (3) має базовий характер і залежно від конкретних умов можлива її модернізація, як і у випадку з модернізацією формули розрахунку чистого наведеного ефекту.

      3)Метод розрахунку норми рентабельності інвестицій

          Інвестиції, перед тим як їх  здійснити, потребують визначення джерела їхнього фінансування. Відомо, що існує два можливих джерела цього фінансування: власні та запозичені. Вартість власних джерел визначають рівнем одержуваних акціонерами дивідендів, вартість запозичених — відсотками з кредитів банків, облігацій. Тобто виникає потреба в зіставленні рентабельності інвестиції та ціни їхнього залучення.

         Нормою рентабельності (IRR) чи прибутку інвестиції є таке значення коефіцієнта дисконтування, коли NPV проекту дорівнює 0:

    IRR = r, при NPV=0                            (4)

         Так, якщо підприємство бере в банку довгостроковий кредит під 40% на два роки, то воно має вкласти його в такий проект, який забезпечить позитивне значення чистого наведеного ефекту при коефіцієнті дисконтування 40% впродовж двох років. Розглянемо умовний приклад. Коли грошовий потік не являється постійною величиною, тоді необхідно використовувати таку формулу:

    

 x ( )                   (5)

    r₁ — значення табульованого коефіцієнта дисконтування, за якого NPV>0;

    г₂ — значення табульованого коефіцієнта дисконтування, за якого NPV<0.

         Точність розрахунку за цією формулою буде тим більша, чим менша різниця між r₁та г₂. При цьому необхідною умовою є min NPV₂>0 при r₂, та max NPV₂<0 при r₂.

          Норму рентабельності інвестицій  можна також визначити за допомогою   графічного методу. Для цього  по осі абсцис відкладають  значення NPV, а по осі ординат — значення коефіцієнта дисконтування (рис.3).

Рис. 3. Графічне визначення норми рентабельності

         Оскільки значення NPV-прямопропорційне ставці дисконтування, то залежність між ними матиме вигляд прямої. З курсу елементарної математики відомо, що необхідно мати дві точки на площині XY, щоб побудувати пряму. В цьому конкретному випадку це означає, що необхідно мати дані про два значення NPV при двох значеннях коефіцієнта дисконтування. Як правило, прийнято брати такі значення цього коефіцієнта, щоб одна величина NPV була додатною, а інша — від'ємною. Розглядаючи проблему визначення норми рентабельності, слід також зазначити, що сьогодні дедалі частіше використовують модифіковану норму рентабельності (MIRR).

         Модифікована норма рентабельності (MIRR) — значення табульованого коефіцієнта дисконтування, за якого поточна вартість (PV) проекту дорівнює його кінцевій вартості, деостання перебуває як сума майбутніх вартостей грошових прибутків, компаудированих під вартість капіталу фірми.

    4)Метод  визначення строку  окупності інвестицій

          Аналіз інвестицій з використанням  вищевикладених методів дає можливість  у цілому оцінити їхню ефективність. Але всі вони залишають поза увагою один важливий аспект — час, упродовж якого буде досягнута окупність початкових вкладень. У фінансовому аналізі цей показник має назву строку окупності інвестицій (РР). Формула його розрахунку має такий вигляд:

    

, PP = min n              (6)

         Як видно з наведеної формули, зіставлення інвестицій роблять з грошовим потоком від проекту. Як тільки він перевищить їх, період, у якому це сталося, і буде вважатися кінцевим у визначенні строку окупності інвестицій. Чому важливо знати строки окупності інвестицій? Тому що це пов'язано з можливістю реінвестування доходів та одержання відповідно додаткових прибутків. Капітал завжди віддаватиме перевагу тим проектам, які забезпечать найкоротший термін його окупності за інших рівних умов.

         Пропонована формула має й окремі недоліки. Так, вона залишає поза увагою суми грошових потоків, які будуть одержані поза строком окупності інвестицій. Крім цього, аналіз строків окупності інвестицій роблять, враховуючи недисконтовані грошові потоки. Це теж може значно викривити одержані результати.

      5)Метод розрахунку коефіцієнтів ефективності

         В основу цього методу покладено зіставлення чистого прибутку та початкових інвестицій. Формула його розрахунку має такий вигляд:

    

                                           (7)

    де  АRR—коефіцієнт ефективності інвестицій;

    RV—ліквідаційна  вартість обладнання;

    ІС  —середня величина початкових інвестицій;

    PN—  середньорічний прибуток за час  дії проекту.

          Формула розрахунку коефіцієнта ефективності інвестицій має окремі особливості. Перша із них полягає в тому, що як економічний ефект тут використовують чистий прибуток, а не грошовий потік. Друга особливість — чистий прибуток беруть без урахування його поточної вартості. Це, безумовно, з одного боку, спрощує розрахунки, але, з іншого, може призвести до неправильного тлумачення одержаних результатів.

                    

    2. Зарубіжний досвід інвестиційної діяльності підприємств.

           На сьогодні країни Східної Європи та СНД залишаються досить привабливими для прямих іноземних інвестицій. За даними Конференції ООН з торгівлі та розвитку (ЮНКТАД) спостерігається постійне збільшення залучення прямих інвестицій у ці країни: так, у 2007році обсяги цих інвестицій зросли на 50% порівняно з 2006роком і становили 86 млрд. дол. США, із них до України надійшли близько 10 млрд.дол.

          Проте багато дослідників вважають, що економічна потреба України в іноземних інвестиціях є набагато вищою і залучений їх обсяг не задовільняє її економічного потенціалу. Більшість науковців пропонують використовувати досвід країн Центральної Європи та Південно-Східної Азії, які залучили значні обсяги іноземних інвестицій транснаціональних корпорацій (ТНК). 

          У промислово розвинутих країнах, а також «нових індустріальних країнах», саме ТНК є основою їхньої економіки. В Україні вони також можуть стати ефективною формою організації господарської діяльності, яка забезпечить взаємозв’язок промислового й фінансового капіталу. Загалом ТНК – це досить складний елемент у системі міжгосподарських зв’язків, що потребує постійної уваги, вивчення і контролю.

           Актуальним питанням визначення нової ролі ТНК у сучасній світовій економічній системі й оцінки реального впливу їхніх інвестицій на конкурентноспроможність національних економік присвячено праці вітчизняних науковців О.І. Барановського, І.В. Бураковського, М.А. Дудченка, Д.Г.Лук’яненка, В.Є. Новицького, Ю.М. Пахомова, М.М. Богуславського, О.О. Миронова, Г.Г. Чибрикова. Серед західних авторів, які досліджували питання визначення місця ТНК у світовому господарстві, відзначимо роботи Дж. Даннінга, Р. Вернона, О. Вільямсона, Е. Грехема, С. Хаймера.

           Водночас зазначимо, що потреби міжнародної інвестиційної діяльності ТНК є надзвичайно різноманітними й багатоплановими та потребують додаткового дослідження й пошуку їх розв’язання.  

          

          Вплив ТНК поширюється на всі сфери національноїекономіки як на мікро-, так і на макрорівні. Метою цього дослідження є аналіз критеріїв впливу ТНК на економіку для розробки практичних рекомендацій щодо максимізації позитивних і мінімізації негативних наслідків їхньої дяільності.

          Посилення глобалізаційних процесів, тенденції інтернаціоналізації виробництва, лібералізації зовнішньої торгівлі роблять ТНК головною рушійною силою світового економічного розвитку. Саме вони фактично вирішують питання нового економіко-політичного перерозподілу світу, формують міжнаціональну інвестиційну політику й розподіляють доходи у світовій економіці.

          За даними ЮНКТАД станом на початок 2008року у світі налічується 79 тис. ТНК, які мають понад 790 тис. філіалів у різних країнах світу. За характером і масштабом торгово-інвестиційної експансії ТНК США випереджають фінансово-промислові компанії інших країн. Проте цей розрив поступово скорочується за рахунок посилення позицій Західної Європи та країн Азії .

           Нині сукупні валютні резерви ТНК у декілька разів перевищують загальні резерви всіх центральних банків світу. Корпорації контролюють понад 60% міжнародної торгівлі, понад 50% світового промислового виробництва, володіють більше ніж 80% патентів і ліцензій на інноваційну техніку й технології. Показовим критерієм також є інвестиційна діяльність ТНК, яка охоплює майже 90% прямих іноземних інвестицій у країни світу. За оцінками ЮНКТАД обсяг прямих інвестицій ТНК у 2007році становить понад 15 трлн. Дол. США.

         Іноземні інвестиції ТНК у сучачсних умовах господарювання займають вагоміше місце, ніж торгівля. Формами капіталовкладень є прямі й портфельні інвестиції, міжнародні позики і кредити. Слід зазначити, що інвестований корпораціями капітал в економіку приймаючої країни стає складовою частиною її відтворювального процесу. Так, на частку компаній з іноземною участю у країнах СНД припадає до 40% промислового виробництва.

           Таблиця 1

Найбільші ТНК світу за величиною іноземних  активів (станом на початок 2007року) 

Місце	Корпорація	Країна базування	Галузь	Іноземні активи, млн.дол. США	Індекс транснаціоналізації, %
1	General Electrik	США	Електричне  та електронне обладнання	442278	53
2	British Petroleum Company Plc	Великобританія	Нафтова промисловість	170236	80
3	Toyota Motor Corporation	Японія	Автомобільна  промисловість	164627	45
4	Royal Dutch/shell Group	Великобританія, Нідерланди	Нафтова промисловість	161122	70
5	Exxonmobil Corporation	США	Нафтова промисловість	154993	68
6	FordMotor Company	США	Автомобільна  промисловість	131062	50
7	Vodafone Group Plc	Великобританія	Телекомунікації	126190	85
8	Total	Франція	Нафтова промисловість	120645	74
9	Lectricite De France	Франція	Електро-,газо- та водопостачання	111916	35
10	Wal-Mart Stores	США	Роздрібний  продаж	110199	41
11	Telefonica SA	Іспанія	Телекомунікації	101891	69
12	E.On	Німеччина	Електро-,газо- та водопостачання	94304	51