Інструменти та методи контролінгу

• традиційне бюджетування
• нуль-базис-бюджетування (ZВВ —Zего-Ваsе-Виdgeting).

Основна відмінність ZВВ від традиційного планування полягає в тому, що останнє значною мірою зорієнтоване на показники діяльності і, зокрема, показники рівня витрат попередніх періодів (які можуть бути невиправдано завищеними). Базою для нуль-базис-бюджетування є так звана "точка-нуль". Планові показники за цим методом обчислюються на підставі нового обрахунку всіх норм та нормативів витрат, їх складу та структури. Головною метою ZВВ є визначення оптимального рівня валових витрат підприємства, а також пріоритетних напрямків використання обмежених фінансових ресурсів. У рамках ZВВ аналізуються всі статті витрат і за кожною з них визначаються можливості економії. 
 Метод ZВВ є складовою контролінгу витрат підприємства і використовується не лише в процесі планування, а й під час проведення санаційного аудиту. Санаційні заходи, спрямовані на зниження витрат виробництва, доцільно здійснювати саме на осинові нуль-базис-бюджетування.

Функції контролінгу

Основна мета контролінгу - орієнтація управлінського процесу на досягнення всіх цілей, які поставлені перед підприємством. Для цього контролінг забезпечує виконання наступних функцій: 
- інформаційна (забезпечення інформацією, необхідною для поточного планування, контролю і прийняття оперативних управлінських рішень керівників в усіх рівнях управління підприємством); 
-    комунікаційна (формування інформації, яка є засобом внутрішнього комунікаційного зв'язку між рівнями управління і різноманітними структурними підрозділами одного рівня); 
-    контрольна (оперативний контроль і оцінка результатів діяльності в межах окремих підрозділів і підприємства в цілому в досягненні поставленої мети підприємства проявляється при співставленні планових та фактичних показників для виміру та оцінки ступеня досягнення мети, встановлення допустимих границь відхилень від заданих параметрів, інтерпретація причин відхилень та розробка пропозицій щодо їх усунень чи зменшення); 
- аналітична (розробка основних підконтрольних показників, визначення ступеня впливу різних факторів на величини кінцевого результату, розроблення заходів по усуненню відхилень, що мали місце, чи які можуть мати місце в майбутньому, розрахунок та доцільність тієї чи іншої комерційної угоди); 
- прогнозна (перспективне планування і координація розвитку підприємства у майбутньому на основі аналізу та оцінки фактичних результатів діяльності). 
 Існує кілька підходів до визначення місця контролінгу в організаційній структурі підприємства. Головна різниця між ними полягає в характері підпорядкованості служби контролінгу: безпосередньо директору підприємства чи фінансовому директору. 
 З огляду на коло функцій та завдань, що їх виконує контролінг, відповідний відділ має, на думку О. Терещенко, ввійти до структури фінансово-економічних служб підприємства, які підпорядковуються заступникові директора з фінансів (чи з економічної роботи

Згідно з функціями фінансів підприємств (формування фінансових ресурсів; розподіл та використання; контроль за формуванням та використанням фінансових ресурсів) можна виокремити три основні функціональні блоки фінансового менеджменту: фінансування; вкладення коштів у інвестиційну та операційну діяльність і контролінг. Зазначені функціональні блоки тісно пов'язані між собою й утворюють цілісну систему функцій фінансового менеджменту. Від ефективності виконання цих функцій залежить санаційна спроможність та життєздатність підприємства. 
 Оптимізація фінансових результатів за гарантованої ліквідності та платоспроможності підприємства може розглядатися як головна мета фінансового менеджменту, для досягнення якої контролінг вирішує такі основні завдання: 
• збір та аналіз внутрішньої і зовнішньої інформації, яка стосується об'єкта контролінга; 
• виявлення та ліквідація "вузьких місць" на підприємстві; 
• своєчасне реагування на появу нових шансів і можливостей (виявлення й розвиток сильних сторін); 
• забезпечення постійного аналізу та контролю ризиків у фінансово-господарській діяльності, а також, розробка заходів щодо їх нейтралізації; 
• виявлення резервів зниження собівартості продукції; 
• оцінювання повноти та надійності ведення бухгалтерського обліку, операційного та адміністративного контролю; 
• розробка стратегії розвитку підприємства та координація роботи з планування фінансово-господарської діяльності; 
• аналіз відхилень фактичних показників діяльності від запланованих та вироблення на цій основі пропозицій щодо корекції планів або усунення перешкод на шляху їх виконання; 
• забезпечення постійного контролю за додержанням співробітниками встановленого документообороту, процедур проведення операцій, функцій та повноважень згідно з покладеними на них обов'язками; 
• надання рекомендацій структурним підрозділам підприємства у процесі планування, розроблення і впровадження нових продуктів, процесів, систем; 
• проведення внутрішнього консалтингу та розробка методичного забезпечення діяльності окремих структурних підрозділів; 
• проведення внутрішнього аудиту. 
 Із наведених завдань контролінгу випливає необхідність його впровадження на підприємствах, які перебувають у фінансовій кризі. На таких підприємствах діяльність служб контролінгу має зосереджуватися на розглянутих далі трьох напрямках. 
 1)    упровадження (або підвищення ефективності функціонування) системи раннього попередження та реагування, що має на меті прискорити виявлення кризових явищ і забезпечити вживання адекватних заходів для їх подолання. 
 2)    розробка ефективної санаційної концепції та плану санації, що має. здійснюватися в тісному співробітництві із зовнішніми експертами. 
 3)    контроль за реалізацією плану санації та своєчасне виявлення  відхилень, додаткових ризиків шансів з відповідним коригуванням плану.

Поняття контролінгу в сучасних умовах господарювання

Поняття "контролінг" походить від англійського дієслова "to control", яке має різноманітні значення. В економічному розумінні це управління і спостереження. Але, оскільки ефективне управління і спостереження неможливе без постановки цілей та планування заходів по реалізації цих цілей, то контролінг включає комплекс завдань по плануванню, регулюванню та спостереженню, тобто являє собою сукупність завдань, цілей, інструментів, суб'єктів та організаційних структур. 
 У роботі відомого науковця Є. А. Уткіна, присвяченій питанням антикризового управління, дається наступне визначення контрлінгу - це сукупність методів оперативного і стратегічного менеджменту, обліку, планування, аналізу і контролю на якісно новому етапі розвитку ринку, єдина система спрямування і досягнення стратегічних цілей підприємства  
Е. А. Ананькина, С. В. Данилочкин та Н. Г. Данилочкина під контролінгом розуміють - функціональний обґрунтований напрямок економічної роботи на підприємстві, пов'язаний з реалізацією фінансово-економічної функції в менеджменті для прийняття оперативних і стратегічних управлінських рішень. 
О. О. Терещенко дає наступне визначення контролінгу - це спеціальна система методів та інструментів, яка спрямована на функціональну підтримку менеджменту підприємства (зокрема фінансового менеджменту), що охоплює інформаційне забезпечення, планування, координацію, контроль і внутрішній консалтинг; система, орієнтована на майбутній розвиток підприємства; основною його метою є орієнтація управлінського процесу на максимізацію прибутку й вартості капіталу при мінімізації ризику та збереженні ліквідності й платоспроможності підприємства . 
 Як показало дослідження, контролінг знаходячись на перетині обліку, аналізу, планування, інформаційного забезпечення, контролю та координації, займає особливе місце в управлінні підприємством: він з'єднує в одне ціле всі ці функції, інтегрує та координує їх, причому не підмінюючи собою управління підприємством, а лише переводить його на якісно новий рівень.  Контролінг (керівництво управлінням) являє собою своєрідний механізм саморегулювання на підприємстві, що забезпечує зворотний зв'язок в контурі управління. 
 Проблеми розробки й удосконалення конролінгу в системі управління підприємством знаходить своє відображення в численних працях зарубіжних дослідників. Серед вітчизняних науковців дослідженням складових частин контролінгу займаються багато дослідників, проте їх публікації більше стосуються стратегічних планів розвитку - диверсифікації, реструктуризації, зміни форми власності, формування конкурентоспроможності і одночасно практично відсутні методичні підходи до створення та використання контролінгу в конкретних умовах діяльності вітчизняних підприємств. 
 Необхідність контролінгу на сучасних підприємствах можна пояснити такими причинами: 
1.    Нестабільність як зовнішніх (інтернаціоналізація економічного життя, загострення конкуренції на внутрішніх та світових ринках), так і внутрішніх (обсяги виробництва, пошук надійних партнерів) факторів висуває додаткові вимоги до системи управління підприємством. 
2.    Необхідність пошуку більш нових та удосконалення вже існуючих систем управління, що забезпечують гнучкість та надійність функціонування підприємства. 
3.    Істотні зміни в організації та методології системи інформаційного забезпечення. 
 Об'єктами контролінгу виступають: 
-    ресурси підприємства (матеріальні, засоби підприємства, персонал, інформаційні); 
-    господарські процеси (інвестиційна діяльність, постачання, виробництво, збут, науково-дослідні і експерементальні роботи); 
-    фінансова діяльність підприємства; 
-    показники ефективності роботи підприємства. 
 Аналіз концептуальних підходів до контролінгу дозволяє виділити три ключові напрямки контролінгу. 
•контролінг, орієнтований на систему бухгалтерського обліку; 
•контролінг з орієнтацією на інформацію; 
•контролінг, орієнтований на систему управління: планування і контроль, координація. 
 Аналізуючи наведені концепції, можна зробити висновок, що контролінг знаходиться на перетині обліку, аналізу, інформаційного забезпечення, контролю і координації. 
 Ці концепції з'явилися в різний час: перша виникла кон-цепція, орієнтована на систему обліку (в 1930-х рр.); концепція, орієнтована на управлінську інформаційну систему, стала по по-пулярною в 1970-1980-х рр. (співпадає по часі з бурхливим розвитком комп'ютерної техніки); концепція орієнтована на систему управління, безпосередньо пов'язана із розвитком проектного менеджменту, появою матричних організаційних структур.

Список використаної літератури

1.  Петренко С.Н. Контроллінг / Навчальний посібник. - К.: Ніка-Центр, 2003.

2.  Тейлор Ф.У. Менеджмент / Пер.з англ. – М.: Журнал “Контроллінг”, 2002

3.  Манн Р., Майер Е. Контроллінг для початківців: Пер. з англ. – М.: Фінанси і  статистика,    1992

4.Стефаник І.Б. Поняття, сутність і причини виникнення контролінгу// Фінанси України. – 2005.  
5.Терещенко О.О. Фінансова діяльність суб’єктів господарювання: Навч. Посібник.-К.: КНЕУ, 2003 
6.Шепітко Г.Ф. Контролінг: посібник (для студентів економічних спеціальностей усіх форм навчання). – К.: Вид-во Європ. Ун-ту, 2004 
7. Яковлєв Ю.П. Контролінг на базі нормативних технологій. – К.: Центр навчальної літератури, 2006.