Автор: Пользователь скрыл имя, 22 Января 2013 в 18:46, контрольная работа
Розмір власних оборотних активів, необхідних підприємству для забезпечення нормальної діяльності, встановлюється нормуванням.
Нормування — це процес обчислення частини оборотних активів (запасів та витрат), потрібної підприємству для забезпечення нормального, неперервного процесу виробництва, реалізації продукції та розрахунків.
1. Нормування оборотних активів……………………………………3
1.1. Загальний порядок нормування власних оборотних
активів……………………………………………………….…3
1.2. Нормування оборотних активів за їх
окремими елементами………………………………………...4
1.3. Розрахунок оборотних активів економічним методом……………………………………………………….12
1.4. Визначення сукупного нормативу власних оборотних
коштів……………………………………………………...…13
1.5. Показники використання оборотних активів
та їх розрахунок……………………………………………..15
1.6. Контроль за використанням оборотних активів…………17
• сталими пасивами;
• прибутком;
• надлишком власних джерел формування оборотних активів на початок запланованого року;
• іншими джерелами;
• позиковими коштами.
Сталі пасиви — це грошові кошти, що не належать підприємству, але внаслідок діючої системи розрахунків постійно перебувають в його обороті. До них належать:
• мінімальна заборгованість із заробітної плати (оплаті праці) з нарахуваннями;
• мінімальна заборгованість за резервом наступних платежів (оплата відпусток, резерв за ремонтним фондом);
• мінімальні залишки фондів економічного стимулювання та спеціального призначення, що постійно перебувають в обороті підприємства;
• мінімальна перехідна заборгованість за податками та платежами бюджету та позабюджетним фондам;
• аванси (передплата) покупців (замовників) та ін.
Мінімальна заборгованість із заробітної плати (оплати праці) з нарахуваннями визначається як добуток однодобового фонду заробітної плати (оплати праці) робітників у період з найменшим обсягом робіт (квартал) і кількості днів від початку місяця до дня планової виплати заробітної плати (оплати праці), що встановлена в колективному договорі.
Мінімальна заборгованість заробітної плати з нарахуваннями визначається за формулою
де Фmin — фонд заробітної плати кварталу, взятого до розрахунку, грн; 90 — кількість днів у кварталі; Д — кількість днів від початку місяця до дня виплати заробітної плати, що встановлена в колективному договорі.
Мінімальна заборгованість за резервом наступних платежів визначеного у звітних балансах за минулий рік (оплата відпусток), що є джерелом покриття нормативу, береться в розмірі фактичного мінімального залишку, скоригованого на зміну фонду заробітної плати в запланованому році.
Мінімальна заборгованість за резервом наступних платежів (оплата відпусток) розраховується за формулою
де Зmin — мінімальний залишок резерву наступних платежів, грн; Фз і Фп — фонд заробітної плати з нарахуваннями на неї відповідно в запланованому році і за попередній звітний рік, грн.
Мінімальні залишки фондів спеціального призначення враховуються у складі сталих пасивів у розмірі середньорозрахованої величини їх залишків за попередній звітний рік (два роки).
Мінімальна перехідна заборгованість бюджету за сплатою податків виникає в результаті незбігу (розриву) в часі між виконаними розрахунками (нарахуваннями) та встановленими строками сплати цих податків. Тому на кінець кожного місяця у підприємств завжди (постійно) є заборгованість бюджету, яка переходить на наступний місяць. Ця заборгованість як стала враховується у складі сталих пасивів.
Мінімальна перехідна заборгованість позабюджетним фондам за сплатою відповідних платежів створюється в результаті незбігу (розриву) в часі між виконаними розрахунками (нарахуваннями) та встановленими строками сплати цих платежів. Тому на кінець кожного місяця на підприємстві завжди (постійно) є заборгованість позабюджетним фондам, яка переходить на наступний місяць. Така заборгованість, як і заборгованість бюджету, має постійний характер і враховується у складі сталих пасивів.
У разі наявності у підприємств розрахунків із застосуванням попередньої оплати або видачі авансів їх суми в мінімальних розмірах враховуються у складі сталих пасивів.
Прибуток, що спрямовується на покриття приросту нормативу власних оборотних активів, визначається виходячи з можливостей підприємства та враховується в розмірі, передбаченому підприємством при його розподілі.
Надлишок власних джерел формування оборотних активів виявляється на основі аналізу їх стану за балансом на початок запланованого року. Його розмір визначається як різниця між фактичною наявністю власних джерел формування оборотних активів на кінець року, що передував запланованому, і діючим нормативом у цьому самому році. У складі інших джерел враховується кредиторська заборгованість постачальникам за отримані, але не сплачені товарно-матеріальні цінності, послуги. Розмір цієї заборгованості, що враховується у складі джерел покриття приросту нормативу, береться в обсязі мінімальних залишків за попередній звітний рік, скоригованих на зміну обсягів продажу продукції та послуг у запланованому році.
У складі позикових коштів, як джерела покриття приросту нормативу, враховується кредит банку. Його розмір визначається як різниця між розрахованою сумою сукупного нормативу власних оборотних активів та сумою джерел його покриття (крім кредиту) на кінець запланованого року.
Розрахована сума всіх джерел покриття нормативу має відповідати сумі сукупного нормативу на кінець запланованого року.
Розраховані суми нормативів за окремими елементами власних оборотних активів та їх загальна сума, а також джерела покриття сукупного нормативу як за їх видами, так і загальна сума відображаються у спеціальному плані підприємства.
1.5. Показники використання оборотних активів та їх розрахунок Економічними показниками використання оборотних активів є фондовіддача, фондомісткість, прибутковість, оборотність, коефіцієнт оборотності, розмір вивільнення (замороження). Фондовіддача — показник, що характеризує рівень виробництва валової (товарної) продукції на одиницю оборотних активів. Визначається він діленням обсягу виробництва валової або товарної продукції у вартісному вираженні на 1000 грн оборотних активів. Фондомісткість — показник, що характеризує
розмір оборотних активів, які використовуються
у виробництві одиниці валової (реалізованої)
продукції. Визначається він діленням
величини оборотних активів на 1000 грн
виробленої або реалізованої продукції. Прибутковість — показник, що характеризує рівень окупності сукупних витрат виробництва або його складових, у тому числі оборотних активів. Визначається діленням обсягу балансового прибутку на 1000 грн середньорічної вартості оборотних активів. Найважливішими показниками, що характеризують використання оборотних активів, є їх оборотність та коефіцієнт оборотності. Оборотні активи підприємств весь час перебувають у русі, проходячи послідовно три стадії кругообігу: заготівельну, виробничу та реалізації. Послідовне проходження оборотними активами стадії кругообігу із зміною форм вартості називається оборотністю. Оборотність характеризується тривалістю одного обороту у днях та кількістю обертів за певний (аналізований) період, тобто коефіцієнтом оборотності. Тривалість одного обороту у днях, тобто оборотність оборотних активів, визначається за формулою: де Д — кількість днів, за яку обчислюється оборотність (вважається, що місяць дорівнює 30 дням, квартал— 90, півріччя— 180, рік — 360 дням); Со — середній залишок оборотних активів за аналізований період*, грн; Р — сума обороту. Коефіцієнт оборотності, або кількість оборотів за рік, обчислюється діленням кількості днів у році на тривалість одного обороту у днях або діленням суми обертів на середній залишок оборотних активів. В останньому випадку коефіцієнт оборотності виражатиметься в абсолютних величинах (гривнях, копійках). Для обчислення показників оборотності оборотних активів важливо правильно розрахувати величини, що їх визначають: середній залишок оборотних активів та сума обороту. Середньорічний залишок оборотних активів обчислюється як середньохронологічна величина, тобто шляхом додавання половини залишку оборотних активів на початок та кінець року до повної суми їх залишків за інші місяці (квартали) року і ділення отриманої суми на 12 (або на 4). До суми оборотів включають виручку від реалізації продукції, виконання робіт та надання послуг на сторону. Оборотність оборотних активів є фінансовим якісним показником та має велике значення для підприємств. Що швидше обертаються оборотні активи, то менше їх потрібно для виконання плану виробництва та реалізації продукції і за інших рівних умовах більший прибуток отримає підприємство й вищою буде його рентабельність. Якщо ж оборотність оборотних активів уповільнюється, то це спричинюється до додаткової потреби в них, неефективного їх використання та заморожування. Сума вивільнення або заморожування оборотних активів у зв'язку з прискоренням або уповільненням їх оборотності визначається множенням суми одноденного обороту (виручки) за звітний період на кількість днів прискорення або уповільнення оборотності у звітному році порівняно з базисним. Цей показник обчислюється за формулою: де Ро — сума обороту (виручки) за звітний рік, грн; Д — кількість днів у звітному періоді; Об ,Оо — оборотність відповідно у базисному та звітному періодах, днів. Прискорення оборотності оборотних активів має велике народногосподарське значення. При цьому із запасів підприємств вивільняються величезні суми коштів, які можна додатково спрямовувати на фінансування і розширення виробництва. Боротися за прискорення оборотності оборотних активів потрібно одночасно на всіх трьох стадіях їх кругообігу шляхом скорочення часу на виробництво та обіг. Основними шляхами скорочення часу обороту виробничих запасів є рівномірне завезення товарно-матеріальних цінностей; формування запасів потрібних цінностей у межах можливого мінімуму, що постійно забезпечують неперервність процесу виробництва; недопущення купівлі непотрібних та реалізації надлишкових матеріалів. Прискорення оборотності оборотних активів на стадії виробництва досягається в основному за рахунок скорочення виробничого циклу. У сфері обігу оборот оборотних активів можна прискорити шляхом прискорення реалізації продукції, розрахунків за реалізовану продукцію та надані послуги, недопущення створення дебіторської заборгованості та ін. |
1.6. Контроль за використанням оборотних активів
Оборотні активи є однією із складових, що становлять матеріальну основу процесу виробництва. Від ступеня їх використання залежать кінцеві результати виробництва, фінансовий стан усіх підприємств. Покращання використання оборотних активів сприяє підвищенню рентабельності підприємств і, навпаки, погіршення використання таких активів і відволікання на позапланові цілі (капітальні вкладення, капітальний ремонт й інші витрати, що покриваються за рахунок спеціальних джерел), знижує їх ефективність, створює тяжкий фінансовий стан. Тому на підприємствах необхідно організовувати систематичний контроль за використанням наявних оборотних активів. Цей контроль має включати перевірку:
• зберігання наявних у підприємства власних оборотних активів;
• правильності витрачання власних та позикових коштів, виявлення та ліквідацію надлишкових та непотрібних підприємству активів;
• ефективності здійснюваних на підприємстві заходів з економного витрачання на виробництво матеріальних цінностей та коштів.
Важливим етапом у контролі за використанням власних оборотних активів є систематичне порівняння фактичної їх наявності зі встановленою потребою (нормативом), оскільки як їх надлишок, так і нестача негативно позначаються на діяльності підприємства.
Надлишок власних оборотних активів — це різниця між фактичною їх наявністю та встановленим нормативом. Якщо ж норматив перевищує фактичну наявність оборотних активів, то у підприємства виникає їх нестача, яка є наслідком невиконання плану прибутку, використання оборотних активів не за призначенням.
Нестача власних оборотних активів на підприємствах покривається за рахунок прибутку, коштів резервного фонду.
При контролі за станом оборотних активів слід визначати наповненість нормативу (потребу) як за їх окремими елементами та групами, так і по підприємству загалом, виявляти причини відхилень.
Ефективність використання оборотних активів, врешті-решт, можна встановити, аналізуючи їх оборотність. Порівняння оборотності оборотних активів за поточний звітний період з оборотністю базисного періоду дає змогу встановити уповільнення або прискорення оборотності активів, визначити, як це вплинуло на їх вивільнення або заморожування, знайти причини уповільнення їх оборотності та намітити шляхи її прискорення. Ефективність використання оборотних активів підвищується при скороченні часу перебування їх у виробничих запасах, тривалості виробничого процесу, прискоренні реалізації продукції та оборотів коштів у розрахунках, збільшенні обсягів виробництва продукції та прибутку (чистого доходу) у розрахунку на кожну гривню оборотних активів.
Практична частина
Норматив оборотних коштів підприємства на початок планового року становив (Нпл)- 9640 тис.грн., у тому числі виробничий (Нвир)- 8300 тис.грн. Зростання виробничої програми на плановий рік передбачене в розмірі (Тпр.вир) - 12 % проти минулого року. У плановому році в результаті реалізації заходів щодо поліпшення використання оборотних коштів передбачається прискорення їх обертання на (П) -5 %. Визначити норматив оборотних коштів на плановий рік з урахуванням прискорення обороту коштів та величину приросту нормативу.
На основі наведених даних робимо такі розрахунки:
10716,40 – 9640 = 1076,40 тис. грн.
Собівартість придбаного верстата становить (С/в) - 7320 грн., а строк його корисної експлуатації дорівнює(Т) - 5 років. Очікується, що цей верстат матиме ліквідаційну вартість (Лв) - 530 грн. Визначити щорічну суму амортизаційних відрахувань і балансову вартість верстата на кінець кожного року, використовуючи метод прямолінійного списання.
При розрахунку амортизаційних
відрахувань прямолінійним
де Ав – сума амортизаційних відрахувань;
Пв – первісна вартість засобів;
Лв – ліквідаційна вартість засобів;
Т – термін корисного використання засобів.
Таблиця 2.1
Нарахування амортизації
Рік |
Розрахунок річної норми амортизаційних відрахувань,% |
Річна сума амортизації, грн. |
Знос на кінець року, грн |
Залишкова вартість, грн |
1 |
(7320-530)/5=1358,00 |
1358,00 |
1358,00 |
7320-1358=5962 |
2 |
1358,00 |
2716,00 |
5962-1358=4604 | |
3 |
1358,00 |
4074,00 |
4604-1358=3246 | |
4 |
1358,00 |
5432,00 |
3246-1358=1888 | |
5 |
1358,00 |
6790,00 |
1888-1358=530 |
На підставі наведених вихідних даних скласти баланс підприємства.
Вихідні дані:
Показники | |
Будинки і споруди |
40675 |
Готова продукція |
8412 |
Довгостроковий кредит банку у національній валюті |
18750 |
Заборгованість до бюджету |
1050 |
Заборгованість зі страхування |
712 |
Заборгованість із заробітної плати |
3075 |
Заборгованість перед постачальниками за товари, роботи, послуги |
14000 |
Знос основних засобів |
13950 |
Кошти на поточному рахунку в національній валюті |
3812 |
Машини та обладнання |
15137 |
Нематеріальні активи |
7163 |
Нерозподілений прибуток |
5250 |
Одержані аванси |
428 |
Паливо |
3441 |
Сировина і матеріали |
9825 |
Статутний капітал |
31250 |