Нормування оборотних активів

     Розрахунок нормативу власних оборотних активів на запасні частини для ремонту

     Норматив на запасні частини для ремонту машин, устаткування та транспортних засобів можна обчислювати двома методами: прямого рахунку та укрупненим.

     За методом прямого рахунку вартість і кількість запасних частин, необхідних для капітального та поточного ремонтів у запланованому році, визначаються за кошторисами, що складаються на ремонт відповідних видів машин, транспортних засобів та устаткування.

     Однак оскільки цей метод складний, розрахунок нормативу на запасні частини можна виконати укрупненим методом.

      За укрупненим методом норматив обчислюється виходячи з норми, що визначається в абсолютних величинах, і вартості машин, устаткування та транспортних засобів. При цьому норма оборотних активів визначається в абсолютних величинах діленням вартості середньорічного залишку запасних частин на середню вартість машин, транспортних засобів та устаткування, а норматив — множенням норми (у гривнях, копійках) на балансову (початкову) вартість машин, транспортних засобів та устаткування на кінець запланованого року. Розрахунок розглядуваного нормативу наведено в таблиці 1.2.2

                                                                                                                                   Таблиця 1.2.2 Розрахунок нормативу оборотних активів на запасні частини для ремонту машин, транспортних засобів та устаткування

№ пор.	Показник	Сума, грн.
1	Середньорічний залишок  запасних частин	510000,0
2	Середньорічна вартість машин, устаткування та транспортних засобів	8500000,0
3	Норма оборотних активів (р.1 : р.2)	0,06
4	Вартість машин, устаткування та транспортних засобів на кінець запланованого року	8800000,0
5	Норматив (р.3 х р.4)	528000,0
Розрахунок  нормативу власних оборотних  активів на запаси малоцінних  та швидкозношуваних предметів      Малоцінними та швидкозношуваними вважаються предмети, які використовуються щонайбільше один рік або протягом нормального операційного циклу, якщо він триває понад рік. До них належать: • інструменти та обладнання загального призначення — різальні, слюсарно-монтажні та подібні інструменти, вимірювальні прилади і пристосування, універсального призначення для виготовлення різних видів продукції; • спеціальні інструменти і пристрої — інструменти, штампи, прес-форми і подібні предмети, призначені для виконання лише одного індивідуального замовлення або виробництва певних виробів; • технологічна тара, що багаторазово використовується в технологічному процесі — фляги, діжки, контейнери для транспортування продукції, піддони тощо; • інвентар виробничого призначення — робочі столи, верстатки, шафи, тумбочки, збруя, вулики тощо; • господарський інвентар — конторські та інші меблі (столи, стільці, шафи, портьєри), вішалки, телефонні апарати, протипожежний інвентар тощо; • прилади, засоби автоматизації та лабораторне обладнання; • спеціальний одяг, взуття та запобіжні пристосування — комбінезони, костюми, брюки, куртки, халати, ковдри, простирадла тощо; • інші малоцінні та швидкозношувані предмети — кухонний посуд, спортивний і туристський інвентар, інвентар для соціально-культурних заходів тощо.      Малоцінні та швидкозношувані предмети можуть перебувати на складі та в експлуатації. Норматив розраховується за предметами, що перебувають на складі.      За інструментами та приладами норматив обчислюється методом прямого рахунку виходячи з відповідного набору малоцінних і швидкозношуваних інструментів та приладів і їх вартості. При цьому кількість відповідних наборів визначається виходячи з норм, передбачених на одну людину, та чисельності осіб, яким видаються ці інструменти та прилади.      За господарським інвентарем норматив розраховується окремо за конторським, побутовим та виробничим інвентарем. При цьому за конторським та побутовим інвентарем норматив встановлюється виходячи з кількості місць і вартості набору реманенту на одне місце, за виробничим — обчислюється методом прямого рахунку (встановлена потреба в комплектах цього інвентарю множиться на вартість одного комплекту).      Норматив власних оборотних активів за спецодягом та взуттям визначається множенням вартості однодобової витрати спецодягу та взуття на норму запасу в днях. Остання встановлюється підсумовуванням часу, необхідного на транспортний, поточний та страховий запаси спецодягу та взуття.      За спеціальними інструментами та приладами норматив обчислюється виходячи з відповідної кількості її наборів, строку служби та вартості. У такому ж порядку визначається норматив на виробничу тару.      На підприємствах, де питома вага малоцінних та швидкозношуваних предметів у структурі оборотних активів невелика, норматив на них розраховується виходячи з норми та суми витрат на виробництво. При цьому норма встановлюється у відсотках діленням вартості фактичного мінімального залишку малоцінних та швидкозношуваних предметів за попередній рік на суму витрат на виробництво за цей самий рік. Норматив визначається множенням норми у відсотках на суму витрат на виробництво в запланованому році.

 

 

  Розрахунок нормативу власних оборотних активів на незавершене виробництво

     До витрат у незавершеному виробництві належать усі витрати, вкладені у вартість розпочатих, але не завершених виробів, що перебувають на різних стадіях виробничого процесу з моменту першої операції до здачі готової продукції на склад.

Норматив оборотних активів, що виділяються на заснування незавершеного  виробництва, залежить від обсягу та складу продукції, що виробляється, тривалості виробничого циклу, собівартості продукції  та характеру збільшення витрат у  процесі виробництва.

     Норматив власних оборотних активів у незавершеному виробництві обчислюється за формулою:

                                                      

де В_о— однодобові витрати на виробництво продукції у IV кварталі, грн; Т_в.ц — тривалість виробничого циклу, днів; К — коефіцієнт наростання витрат.

Однодобові витрати визначаються діленням на 90 витрат на обсяг випуску валової продукції в оцінці за виробничою собівартістю IV кварталу запланованого року.

     Тривалість виробничого циклу відображає час перебування продукції в незавершеному виробництві від першої технологічної операції до повного виготовлення продукції та здачі її на склад. Вона визначається на основі технологічних карт та інших планових нормативів виробництва за кожним виробом у календарних днях.

     У тривалість виробничого циклу включається час, витрачений на обробку деталі (технологічний запас), час на транспортування деталей від одного робочого місця до іншого і здачу готової продукції на склад (транспортний запас), час перебування виробів, що обробляються, між окремими операціями (оборотний запас), час перебування виробу у страховому запасі.

     Коефіцієнт наростання витрат відображає характер збільшення витрат у незавершеному виробництві за днями виробничого циклу. При рівномірному наростанні витрат він обчислюється за формулою:

                                                                    

де В_о , В_н — витрати відповідно одночасні та наростаючі, грн.

При нерівномірному зростанні  витрат за днями виробничого циклу, цей коефіцієнт обчислюється за формулою

                                                      

де С— середня вартість виробу в незавершеному виробництві, грн; П — виробнича собівартість виробу, грн.

     Середня вартість виробу в незавершеному виробництві обчислюється як середньозважена величина витрат, що припадає на кожний день виробничого циклу, і кількості днів їх знаходження у процесі виробництва.

При поєднанні рівномірних  і нерівномірних витрат середня  вартість виробу в незавершеному  виробництві розраховується за формулою

                                             

де Т — тривалість виробничого  циклу, днів; Т₁, Т₂ — час від моменту вкладення разових витрат до завершення виробничого циклу, днів; Б₁, В₂, ... — витрати за днями виробничого циклу, грн; В_р— витрати, що здійснюються рівномірно протягом виробничого циклу.

  Приклад. Виробнича собівартість виробу — 250 тис. грн; тривалість виробничого циклу — 6 днів. Витрати на виробництво у перший день становили 55 тис. грн, у другий — 52 тис. грн, решта 143 тис. грн — це витрати, що здійснюються рівномірно щодня. Коефіцієнт наростання витрат

                                  

      Норматив оборотних активів у незавершеному виробництві

                                                               

де В — обсяг випуску  валової продукції за кошторисом на IV квартал наступного року, грн; Д — кількість днів у періоді, Д = 90. Підставивши відповідні показники у формулу дістаємо

                                              

 

 

 

 

     Розрахунок нормативу власних оборотних активів на запаси готової продукції

     До готової продукції належать вироби, завершені у виробництві, прийняті відділом технічного контролю та здані на склад. Норматив оборотних активів на залишки готової продукції, визначається як добуток норми оборотних активів у днях на вартість однодобового випуску товарної продукції в наступному році за виробничою собівартістю:

                                                    

де В — обсяг випуску  товарної продукції у IV кварталі наступного року (при рівномірно наростаючому характері виробництва) за виробничою собівартістю, грн; Т_о.а — норма оборотних активів на готову продукцію, днів.

      Норма оборотних активів на запаси готової продукції складається з таких елементів: часу, необхідного для комплектування виробів для постачання; часу на пакування продукції; часу на оформлення та здачі банку платіжних документів. Час на зазначені операції визначається розрахунково (хронометражем).

     При великій номенклатурі продукції, що випускається, виокремлюються основні види виробів, що становлять 70-80 % загального обсягу випуску. За ними розраховується середньозважена норма оборотних активів, яка потім поширюється на всю готову продукцію, що перебуває на складі.

     Множенням вартості однодобового випуску товарної продукції, оціненої за виробничою собівартістю в запланованому році, на середньозважену норму оборотних активів у днях визначають норматив.

 

 Розрахунок  нормативу власних оборотних  Активів на витрати майбутніх  періодів

     До витрат майбутніх періодів належать витрати, що здійснюються в поточному плановому періоді, але відносяться на собівартість продукції в наступному періоді. Це витрати з освоєння нових видів продукції, удосконалення технології виробництва, на передплату періодичних видань, орендну плату та ін.

     Норматив на витрати майбутніх періодів визначається так: до витрат майбутніх періодів, які має підприємство на початок планованого року, додаються витрати, що здійснюються в запланованому році, і віднімаються витрати, що включаються у собівартість продукції, яка виробляється в запланованому році. Норматив власних оборотних активів на витрати майбутніх періодів обчислюється за формулою

                                                 

де  В_н.з.р , В_з.р. — витрати майбутніх періодів відповідно на початок запланованого року і ті, що будуть здійснені в запланованому році за відповідними кошторисами; В_в.с — витрати наступних періодів, що включаються в собівартість продукції запланованого року.

       Так розраховуються нормативи власних оборотних активів за їх окремими елементами методом прямого рахунку. Додаючи суми нормативів, розрахованих за окремими елементами оборотних активів, отримують сукупний норматив по підприємству.

 

     1.3  Розрахунок нормативу власних оборотних активів економічним           методом

     Економічний (укрупнений) метод розрахунку нормативу застосовується, як правило, на діючих підприємствах. Особливість обчислення нормативу цим методом полягає в тому, що при цьому обчислюються не нормативи за окремими елементами оборотних активів, а одразу сукупний норматив на кінець запланованого року. Він визначається виходячи з діючого сукупного нормативу в поточному році, зміни обсягів виробництва та прискорення обігу оборотних активів у запланованому році.

     При обчисленні сукупного нормативу на запланований рік економічним методом використовуваний сукупний норматив поточного року поділяється на дві частини: 1) нормативи за статтями оборотних активів, розмір яких безпосередньо залежить від зміни обсягів витрат на виробництво (сировина, основні матеріали, незавершене виробництво, готова продукція); 2) нормативи за статтями оборотних активів, розміри яких безпосередньо не залежать від зміни витрат на виробництво (запасні частини для ремонтів обладнання, витрати майбутніх періодів, малоцінні та швидкозношувані предмети).

     Норматив за оборотними активами, розмір яких залежить від зміни обсягів виробництва, обчислюється множенням діючого нормативу за цим елементом оборотних активів на відсоток зміни обсягів виробництва, а за оборотними активами, розмір яких не залежить від зміни обсягів виробництва, — множенням діючого нормативу за цими видами оборотних активів на 50 % приросту обсягів виробництва.

     Обчислена сума сукупного нормативу на запланований рік з урахуванням зміни обсягів виробництва коригується на встановлений розмір прискорення обороту оборотних активів у запланованому році.

 

 

 

1.4. Визначення сукупного нормативу власних оборотних активів та джерел його покриття

     Сукупний норматив власних оборотних активів на кінець запланованого року визначається підсумовуванням часткових нормативів, розрахованих за окремими елементами нормованих запасів цінностей, і витрат виробництва. Він визначає загальну потребу суб'єкта господарювання в оборотних активах, необхідних для забезпечення нормального процесу виробництва, реалізації продукції та розрахунків.

     Оскільки розрахований сукупний норматив на кінець запланованого року на діючих підприємствах містить також норматив на початок запланованого року, після розрахунку нормативу на кінець запланованого року визначається його приріст (зниження), а також джерела покриття як нормативу, що діє на початок запланованого року, так і його приросту в запланованому році.

     Діючий на початок запланованого року норматив покривається нормативною наявністю власних оборотних активів на початок запланованого року. Вона визначається як різниця між нормативом та сумою сталих пасивів, що діють на початок запланованого року. Розрахунок цього показника наведено в таблиці 1.4.1

     Приріст нормативу — це різниця між сукупним нормативом, розрахованим на кінець запланованого року, і нормативом, що діяв на початок цього самого року.

     Розрахований приріст нормативу покривається такими джерелами:

 

                                                                                                                 Таблиця 1.4.1

Розрахунок нормативної  наявності власних оборотних  активів на початок запланованого  року

пор.	Показник на початок запланованого  року	Сума, тис. грн.
1	Норматив власних оборотних  активів	2380,0
2	Сума сталих пасивів	50,0
3	Нормативна наявність  власних оборотних активів (р.1 -р.2)	2330,0