Міжнародний валютний ринок

Автор: Пользователь скрыл имя, 23 Октября 2011 в 12:38, реферат

Описание работы

Розвиток світових тенденцій глобалізації та інтернаціоналізації світових фінансових ринків ґрунтується на такому базисному критерії, як прозорість ринку для інвесторів. Цей критерій, за оцінкою ряду провідних експертів, є найголовнішим на світових фінансових ринках. Без умов прозорості ринку і без інформації фінансових аналітиків (про прогнози прибутку для інвесторів, а також ризики) інвестор не стане інвестувати. Наприклад, в Австрії інвестор може отримати інформацію про щоденну доходність будь-якого фінансового інструменту протягом 15 хвилин на дисплеї комп’ютера.

Работа содержит 1 файл

Міжнародний валютний ринок - доповідь (сем 5).doc

— 91.00 Кб (Скачать)

В функцію  центральних банків входить управління валютними резервами, проведення валютних інтервенцій, які впливають на рівень обмінного курсу, а також регулювання рівня процентних ставок по вкладеннях в національній валюті.

Найбільший  вплив на світові валютні ринки  має центральний банк США –  Федеральна Резервна Система (US Federal Reserve або FED). Далі за ним йдуть центральні банки Німеччини – Бундесбанк (Deutsche Bundesbank або BUBA) і Великобританії (Bank of England або Old Lady).

Компанії, які  беруть участь в міжнародній торгівлі, проявляють стійкий попит на іноземну валюту (імпортери) і пропозицію іноземної валюти (експортери). При цьому самі вони прямого доступу на валютні ринки, як правило, не мають і проводять конверсійні і депозитні операції через комерційні банки.

Інвестиційні  фонди, представлені різного роду міжнародними інвестиційними, пенсійними, взаємними  фондами, страховими компаніями і трастами, здійснюють політику диверсифікованого управління портфелем активів, розміщуючи кошти в цінних паперах урядів і корпорацій різних країн. Найбільш відомим є фонд “Quantum” Джорджа Сороса, який проводить успішні валютні спекуляції.

До даного виду фірм відносять також великі міжнародні корпорації, які здійснюють іноземні виробничі інвестиції: створення філій, спільних підприємств тощо, такі як Хеrох, Nеstle, General Моtors та інші.

В функцію  брокерських компаній входить “зведення” покупця і продавця іноземної  валюти та здійснення між ними конверсійної операції. За своє посередництво брокерські фірми отримують брокерську комісію. На ринку FОRЕХ звичайно відсутня комісія у вигляді відсотка від суми угоди чи у вигляді попередньо обумовленої суми. Як правило, ділери брокерських компаній котирують валюту зі спредом, до якого вже закладені їх комісійні.

Брокерська  фірма, що володіє інформацією про  курси, які запитуються, є місцем, де формується реальний валютний курс по угодах, які вже укладені. Комерційні банки отримують інформацію про поточний рівень курсу від брокерських фірм.

Серед брокерських  компаній на міжнародних валютних ринках найбільш відомі такі , як Lasser Marshall, Harlow Butter, Tullett and Tokio, Coutts, Tradition, LFG та інші.

Фізичні особи  проводять широкий спектр неторгових операцій в частині закордонного туризму, переказів заробітної плати, пенсій, гонорарів, купівлі і продажу іноземної валюти. Це також найчисленніша група, яка проводить валютні операції зі спекулятивною метою.

Функціонування  валютних ринків не призупиняється ані на хвилину. Свою роботу в календарній добі вони починають на Далекому Сході, у Новій Зеландії (Велінгтон), проходячи послідовно часові пояси – в Сіднеї, Токіо, Гонконзі, Сінгапурі, Москві, Франкфурті-на-Майні, Лондоні і закінчуючи день у Нью-Йорку, Чікаго і Лос-Анджелесі.

Багато спекулятивних  операцій на міжнародних фінансових ринках проводиться на засадах маржевої торгівлі (margin tradin). Маржева торгівля стала розвиватися в процесі  дерегуляції валютного ринку  на початку 80-х років після відміни фіксованих обмінних курсів за узгодженням міністрів фінансів провідних індустріальних країн. Офіційно маржева торгівля була дозволена центральними банками у більшості країн у 1986 році. Суть маржевої торгівлі полягає в тому, що для здійснення угоди немає необхідності мати всю суму вартості контракту, достатньо лише внести завдаток (margin), який складає звичайно 1-10% (найчастіше 2-5%) від суми контракту. Тобто, для здійснення угоди з купівлі чи продажу валюти ваш фінансовий партнер кредитує вас сумою, якої не дістає, або, як кажуть трейдери, підставляє “плече” чи “важіль” (leverage).

Ринок ф’ючерcів є частиною ринку FORЕХ, однак він  має ряд своїх особливостей:

- торгівля  відбувається 24 години на добу;

- торгівля  ф’ючерсними контактами відбувається  на торгових майданчиках (біржах) через брокерські фірми, що знімає можливість зловживань, які присутні при роботі з конкретним маркет-мейкером спотового ринку; також зникає ризик втрати активів клієнта, у випадку банкрутства маркет-мейкера, оскільки облік та зберігання активів здійснюється в незалежній від брокера кліринговій корпорації, яка обслуговує біржу;

- використовується  єдина спеціалізована система  клірінгу і розрахунків, що  підвищує безпеку і швидкість  розрахунків;

- робота  на ринку ф’ючерсів можлива  набагато меншими сумами, ніж на ринках готівкових валют (від 5000 доларів);

- система  застав дозволяє, використовуючи 5000 доларів як страховий депозит  (заставу), проводити операції з контрактами, обсягом 120000-180000 доларів;

- продаж  чи купівля валюти відбувається, як правило, за долари США;

- торгівля  здійснюється стандартними контрактами;

- ф’ючерсний  контракт має бути ліквідований  в певний, попередньо обумовлений  термін;

- при купівлі-продажу  контракту (відкриття позиції)  на рахунку клієнта блокується певна частина страхового депозиту (звичайно 1000-2500 доларів за кожний відкритий контракт);

- при закритті  позицій сума повертається на  рахунок;

- існує можливість  підтримання відкритих позицій  протягом тривалого часу (до 9-12 місяців);

- ринок ф’ючерсів дозволяє торгувати, крім валютних контрактів, контрактами на інші види товарів (індекси, ставки, сільськогосподарська продукція, метали тощо);

- закриття  позиції відбувається шляхом  купівлі контракту протилежного  вашій позиції.

Крім операцій хеджування значний обсяг угод міжнародного ринку FORЕХ носить спекулятивний характер. Такі операції здійснюються банками, взаємними і пенсійними фондами та фінансовими корпораціями всього світу, і доходи від таких операцій складають суттєву частину їх інвестиційного портфеля. Портфельне інвестування такого роду передбачає певні ризики при проведенні операцій купівлі-продажу валют, а при розумному підході і застосуванні відповідних ринкових торгових тактик, може приносити значні доходи на задіяний в обороті капітал.

Суть роботи на ринку FORЕХ – це здійснення операцій з купівлі і продажу валютних лотів (спот) та контрактів (ф’ючерсів) з метою отримання прибутку за рахунок зміни в часі курсів валют. Торгівля здійснюється стандартними контрактами. Для валют використовуються загальноприйняті позначення, наприклад:

- британський  фунт стерлінгів – GBР;

- американський  долар – USD;

- швейцарський  франк – SFR;

- японська  ієна – JPY;

- німецька  марка – DMK.

Якщо вартість будь-якої валюти виражена через американський  долар, таке котирування називається прямим. Пряме котирування застосовується при торгівлі ф’ючерсними контрактами.

Якщо вартість долара виражена в одиницях будь-якої іншої валюти, то таке котирування  називають оберненим. Обернене котирування прийняте при торгівлі “спот”. 

Найбільш  характерними рисами ринку FORЕХ є:

1. Ліквідність.  Величезні обсяги грошових коштів, які обертаються на ринку і  величезна кількість учасників  призводять до того, що можливо  в будь-який момент купити чи  продати фактично будь-яку кількість  валюти, до того ж спред між ціною купівлі і продажу складає 0,001 – 0,05%.

2. Доступність.  Ринок працює 24 години на добу, 6 днів на тиждень. Приватний  інвестор може працювати на  ринку з сумами від 2500 доларів.

3. Прозорість. Більшість учасників ринку дізнається про події одночасно, і це ставить всіх учасників в рівні умови. Фундаментальні економічні дані публікуються регулярно.

4. Прогнозованість.  Методи фундаментального і технічного  аналізу дозволяють оцінити можливий  розвиток подій.

5. Терміновість  виконання угоди. З моменту прийняття рішення про купівлю-продаж відповідної валюти до його реалізації 20-60 секунд.

6. Кліринг  (розрахунки). Всі розрахунки проводяться  протягом 1 хвилини і приватний  інвестор не бере участі в  процедурі.

7. Система  надання кредитів (кредитне плече). Використовуючи 1-1,5 тисяч доларів як страховий депозит, інвестор має змогу проводити операції з контрактами, обсягом 60000-300000 доларів США.

Виходячи  з логіки макроекономічних тенденцій  в Україні і перспектив її соціально-економічного розвитку, де нині сформувалися законодавчо-ринкові умови “виштовхування” українських інвесторів з орбіти національного фінансового ринку, а також, враховуючи прогнозні характеристики глобальної макроекономіки світових фінансових ринків з відміченою динамікою інтернаціоналізації національних капіталів та динамікою інтеграційних процесів, висока прибутковість та фактично безризиковість ринку FORЕХ дозволяє прогнозувати посилення орієнтованості українських інвесторів на ринок FORЕХ. Крім того, останнім часом в Україні формується розвинена інфраструктура дочірніх структур міжнародних компаній, які мають значний досвід роботи на ринку FORЕХ. Цей ринок нещодавно посилив зону свого впливу завдяки впровадженню нового фінансового інструменту – “євро” (EUR), введеного у січні 1999 року в обіг на території більшості європейських держав.

Проведення  торгових операцій і угод з “євро” доступно, як і весь ринок FORЕХ, для  українських інвесторів, котрі при цьому можуть “грати” на ринку FORЕХ з території України.

Учасники  валютного ринку

Суб’єкти Функція
1. Комерційні банки Здійснюють  основний обсяг валютних операцій. Банки акумулюють (через операції з клієнтами) сукупні потреби ринку у валютних конверсіях, а також у залученні (розміщенні) коштів та виходять з ними на інші банки. Крім задоволення заявок клієнтів банки можуть проводити операції і самостійно за рахунок власних коштів.
2. Центральні банки Керування валютними  резервами, проведення валютних інтервенцій, які впливають на рівень обмінного курсу, регулювання рівня відсоткових ставок по вкладеннях на світові валютні ринки. Найбільш впливові: ФРС США, Бундесбанк (Німеччина), Банк Англії.
3. Великі міжнародні банки Є провідними споживачами валютного ринку  і здійснюють найбільший вплив (Deutsche Bank, Barclays Bank, Union Bank, Switzerland, Citi Bank, Manhattan Bank та ін.).
4. Фірми, що здійснюють зовнішньоторговельні операції Мають стабільний попит на іноземну валюту (імпортери) і пропозицію іноземної валюти (експортери), а також розміщують і залучають вільні валютні залишки у короткострокові депозити. Прямого доступу на ринок не мають.
5. Компанії, що здійснюють закордонні вкладення активів Міжнародні  інвестиційні фонди; здійснюють політику диверсифікованого управління портфелем  активів, вкладаючи кошти в цінні  папери держави й корпорацій будь-яких країн.
6. Валютні біржі У деяких країнах  економікою функціонують валютні біржі, у функції яких входить здійснення обміну валют для юридичних і  фізичних осіб та формування ринкового валютного курсу. Держава, як правило, періодисно регулює рівень обмінного курсу, користуючись компактністю біржового ринку.
7. Валютні брокерські фірми Зводять покупців та продавців іноземної валюти і  здійснюють між ними конверсійні або депозитно-кредитні операції. За посередництво стягують брокерську комісію у вигляді відсотка від суми угоди.
 

WIKIPEDIA

Для валютних ринків характерні такі основні види операцій:

Операції «спот» передбачають негайну постановку валюти за курсом, зафіксованим в угоді.

Операції «форвард» — це угоди, в яких сторони домовляються про постановку певної суми валюти через домовлений термін за узгодженим на момент операції курсом.

Операція «аутрайт» означає, що продавець зобов'язаний продати, а покупець — купити валюту в установлений строк за зафіксованим наперед курсом.

Операція «опціон», коли клієнт сплачує банку невелику премію й одержує право купити валюту в будь-який день встановленого угодою періоду за зафіксованим при укладенні угоди курсом або відмовитися від купівлі-продажу, якщо виконання угоди за визначеним курсом у даному інтервалі часу виявиться для нього більше невигідним, ніж втрата коштів на премію.

Які ж валютні  ринки існують?

Ринок євровалют — це міжнародний ринок валют країн Західної Європи, де операції здійснюються у євро. Об'єктивною причиною виникнення й розвитку ринку євровалют є поглиблення інтеграційних процесів у Західній Європі, посилення ролі транснаціональних корпорацій, зростання потреб у міжнародних кредитних грошах, а важливою його передумовою було введення взаємної конвертованості валют. Тим самим були створені умови для стійких валютно-фінансових зв'язків цілої групи країн і введення євро.

Відомий також  ринок євродепозитів. Він виражає стійкі валютно-фінансові відносини, щодо формування вкладів в іноземній валюті у великих комерційних банках західних країн за рахунок коштів, що обертаються на ринку євровалют.

Розрізняють також  ринок єврокредитів, який виражає стійкі кредитні зв'язки з надання міжнародних позик у євровалюті великими комерційними банками країн із розвинутою ринковою економікою. Позичальниками євровалюти виступають переважно великі компанії, які мають потребу в кредитах для фінансування масштабних проектів у даній країні й за кордоном, а також держави з відчутним дефіцитом платіжних балансів. Як правило, міжнародні кредити в євровалюті надаються великими національними банками окремих країн строком від 2 до 10 років з плаваючими відсотковими ставками. Ринок єврокредитів сприяє інтеграційним процесам ЄС, стимулює розвиток експорту, розширення іноземних інвестицій і є важливим фактором формування єдиного ринку.

Информация о работе Міжнародний валютний ринок