Автор: Пользователь скрыл имя, 23 Октября 2011 в 12:38, реферат
Розвиток світових тенденцій глобалізації та інтернаціоналізації світових фінансових ринків ґрунтується на такому базисному критерії, як прозорість ринку для інвесторів. Цей критерій, за оцінкою ряду провідних експертів, є найголовнішим на світових фінансових ринках. Без умов прозорості ринку і без інформації фінансових аналітиків (про прогнози прибутку для інвесторів, а також ризики) інвестор не стане інвестувати. Наприклад, в Австрії інвестор може отримати інформацію про щоденну доходність будь-якого фінансового інструменту протягом 15 хвилин на дисплеї комп’ютера.
В функцію центральних банків входить управління валютними резервами, проведення валютних інтервенцій, які впливають на рівень обмінного курсу, а також регулювання рівня процентних ставок по вкладеннях в національній валюті.
Найбільший вплив на світові валютні ринки має центральний банк США – Федеральна Резервна Система (US Federal Reserve або FED). Далі за ним йдуть центральні банки Німеччини – Бундесбанк (Deutsche Bundesbank або BUBA) і Великобританії (Bank of England або Old Lady).
Компанії, які беруть участь в міжнародній торгівлі, проявляють стійкий попит на іноземну валюту (імпортери) і пропозицію іноземної валюти (експортери). При цьому самі вони прямого доступу на валютні ринки, як правило, не мають і проводять конверсійні і депозитні операції через комерційні банки.
Інвестиційні фонди, представлені різного роду міжнародними інвестиційними, пенсійними, взаємними фондами, страховими компаніями і трастами, здійснюють політику диверсифікованого управління портфелем активів, розміщуючи кошти в цінних паперах урядів і корпорацій різних країн. Найбільш відомим є фонд “Quantum” Джорджа Сороса, який проводить успішні валютні спекуляції.
До даного виду фірм відносять також великі міжнародні корпорації, які здійснюють іноземні виробничі інвестиції: створення філій, спільних підприємств тощо, такі як Хеrох, Nеstle, General Моtors та інші.
В функцію брокерських компаній входить “зведення” покупця і продавця іноземної валюти та здійснення між ними конверсійної операції. За своє посередництво брокерські фірми отримують брокерську комісію. На ринку FОRЕХ звичайно відсутня комісія у вигляді відсотка від суми угоди чи у вигляді попередньо обумовленої суми. Як правило, ділери брокерських компаній котирують валюту зі спредом, до якого вже закладені їх комісійні.
Брокерська фірма, що володіє інформацією про курси, які запитуються, є місцем, де формується реальний валютний курс по угодах, які вже укладені. Комерційні банки отримують інформацію про поточний рівень курсу від брокерських фірм.
Серед брокерських компаній на міжнародних валютних ринках найбільш відомі такі , як Lasser Marshall, Harlow Butter, Tullett and Tokio, Coutts, Tradition, LFG та інші.
Фізичні особи проводять широкий спектр неторгових операцій в частині закордонного туризму, переказів заробітної плати, пенсій, гонорарів, купівлі і продажу іноземної валюти. Це також найчисленніша група, яка проводить валютні операції зі спекулятивною метою.
Функціонування валютних ринків не призупиняється ані на хвилину. Свою роботу в календарній добі вони починають на Далекому Сході, у Новій Зеландії (Велінгтон), проходячи послідовно часові пояси – в Сіднеї, Токіо, Гонконзі, Сінгапурі, Москві, Франкфурті-на-Майні, Лондоні і закінчуючи день у Нью-Йорку, Чікаго і Лос-Анджелесі.
Багато спекулятивних операцій на міжнародних фінансових ринках проводиться на засадах маржевої торгівлі (margin tradin). Маржева торгівля стала розвиватися в процесі дерегуляції валютного ринку на початку 80-х років після відміни фіксованих обмінних курсів за узгодженням міністрів фінансів провідних індустріальних країн. Офіційно маржева торгівля була дозволена центральними банками у більшості країн у 1986 році. Суть маржевої торгівлі полягає в тому, що для здійснення угоди немає необхідності мати всю суму вартості контракту, достатньо лише внести завдаток (margin), який складає звичайно 1-10% (найчастіше 2-5%) від суми контракту. Тобто, для здійснення угоди з купівлі чи продажу валюти ваш фінансовий партнер кредитує вас сумою, якої не дістає, або, як кажуть трейдери, підставляє “плече” чи “важіль” (leverage).
Ринок ф’ючерcів є частиною ринку FORЕХ, однак він має ряд своїх особливостей:
- торгівля відбувається 24 години на добу;
- торгівля
ф’ючерсними контактами
- використовується єдина спеціалізована система клірінгу і розрахунків, що підвищує безпеку і швидкість розрахунків;
- робота на ринку ф’ючерсів можлива набагато меншими сумами, ніж на ринках готівкових валют (від 5000 доларів);
- система застав дозволяє, використовуючи 5000 доларів як страховий депозит (заставу), проводити операції з контрактами, обсягом 120000-180000 доларів;
- продаж
чи купівля валюти
- торгівля
здійснюється стандартними
- ф’ючерсний
контракт має бути
- при купівлі-продажу контракту (відкриття позиції) на рахунку клієнта блокується певна частина страхового депозиту (звичайно 1000-2500 доларів за кожний відкритий контракт);
- при закритті позицій сума повертається на рахунок;
- існує можливість підтримання відкритих позицій протягом тривалого часу (до 9-12 місяців);
- ринок ф’ючерсів дозволяє торгувати, крім валютних контрактів, контрактами на інші види товарів (індекси, ставки, сільськогосподарська продукція, метали тощо);
- закриття
позиції відбувається шляхом
купівлі контракту
Крім операцій хеджування значний обсяг угод міжнародного ринку FORЕХ носить спекулятивний характер. Такі операції здійснюються банками, взаємними і пенсійними фондами та фінансовими корпораціями всього світу, і доходи від таких операцій складають суттєву частину їх інвестиційного портфеля. Портфельне інвестування такого роду передбачає певні ризики при проведенні операцій купівлі-продажу валют, а при розумному підході і застосуванні відповідних ринкових торгових тактик, може приносити значні доходи на задіяний в обороті капітал.
Суть роботи на ринку FORЕХ – це здійснення операцій з купівлі і продажу валютних лотів (спот) та контрактів (ф’ючерсів) з метою отримання прибутку за рахунок зміни в часі курсів валют. Торгівля здійснюється стандартними контрактами. Для валют використовуються загальноприйняті позначення, наприклад:
- британський фунт стерлінгів – GBР;
- американський долар – USD;
- швейцарський франк – SFR;
- японська ієна – JPY;
- німецька марка – DMK.
Якщо вартість будь-якої валюти виражена через американський долар, таке котирування називається прямим. Пряме котирування застосовується при торгівлі ф’ючерсними контрактами.
Якщо вартість
долара виражена в одиницях будь-якої
іншої валюти, то таке котирування
називають оберненим. Обернене котирування
прийняте при торгівлі “спот”.
Найбільш характерними рисами ринку FORЕХ є:
1. Ліквідність.
Величезні обсяги грошових
2. Доступність. Ринок працює 24 години на добу, 6 днів на тиждень. Приватний інвестор може працювати на ринку з сумами від 2500 доларів.
3. Прозорість.
Більшість учасників ринку
4. Прогнозованість.
Методи фундаментального і
5. Терміновість виконання угоди. З моменту прийняття рішення про купівлю-продаж відповідної валюти до його реалізації 20-60 секунд.
6. Кліринг (розрахунки). Всі розрахунки проводяться протягом 1 хвилини і приватний інвестор не бере участі в процедурі.
7. Система надання кредитів (кредитне плече). Використовуючи 1-1,5 тисяч доларів як страховий депозит, інвестор має змогу проводити операції з контрактами, обсягом 60000-300000 доларів США.
Виходячи з логіки макроекономічних тенденцій в Україні і перспектив її соціально-економічного розвитку, де нині сформувалися законодавчо-ринкові умови “виштовхування” українських інвесторів з орбіти національного фінансового ринку, а також, враховуючи прогнозні характеристики глобальної макроекономіки світових фінансових ринків з відміченою динамікою інтернаціоналізації національних капіталів та динамікою інтеграційних процесів, висока прибутковість та фактично безризиковість ринку FORЕХ дозволяє прогнозувати посилення орієнтованості українських інвесторів на ринок FORЕХ. Крім того, останнім часом в Україні формується розвинена інфраструктура дочірніх структур міжнародних компаній, які мають значний досвід роботи на ринку FORЕХ. Цей ринок нещодавно посилив зону свого впливу завдяки впровадженню нового фінансового інструменту – “євро” (EUR), введеного у січні 1999 року в обіг на території більшості європейських держав.
Проведення торгових операцій і угод з “євро” доступно, як і весь ринок FORЕХ, для українських інвесторів, котрі при цьому можуть “грати” на ринку FORЕХ з території України.
Учасники валютного ринку
|
WIKIPEDIA
Для валютних ринків характерні такі основні види операцій:
Операції «спот» передбачають негайну постановку валюти за курсом, зафіксованим в угоді.
Операції «форвард» — це угоди, в яких сторони домовляються про постановку певної суми валюти через домовлений термін за узгодженим на момент операції курсом.
Операція «аутрайт» означає, що продавець зобов'язаний продати, а покупець — купити валюту в установлений строк за зафіксованим наперед курсом.
Операція «опціон», коли клієнт сплачує банку невелику премію й одержує право купити валюту в будь-який день встановленого угодою періоду за зафіксованим при укладенні угоди курсом або відмовитися від купівлі-продажу, якщо виконання угоди за визначеним курсом у даному інтервалі часу виявиться для нього більше невигідним, ніж втрата коштів на премію.
Які ж валютні ринки існують?
Ринок євровалют — це міжнародний ринок валют країн Західної Європи, де операції здійснюються у євро. Об'єктивною причиною виникнення й розвитку ринку євровалют є поглиблення інтеграційних процесів у Західній Європі, посилення ролі транснаціональних корпорацій, зростання потреб у міжнародних кредитних грошах, а важливою його передумовою було введення взаємної конвертованості валют. Тим самим були створені умови для стійких валютно-фінансових зв'язків цілої групи країн і введення євро.
Відомий також ринок євродепозитів. Він виражає стійкі валютно-фінансові відносини, щодо формування вкладів в іноземній валюті у великих комерційних банках західних країн за рахунок коштів, що обертаються на ринку євровалют.
Розрізняють також ринок єврокредитів, який виражає стійкі кредитні зв'язки з надання міжнародних позик у євровалюті великими комерційними банками країн із розвинутою ринковою економікою. Позичальниками євровалюти виступають переважно великі компанії, які мають потребу в кредитах для фінансування масштабних проектів у даній країні й за кордоном, а також держави з відчутним дефіцитом платіжних балансів. Як правило, міжнародні кредити в євровалюті надаються великими національними банками окремих країн строком від 2 до 10 років з плаваючими відсотковими ставками. Ринок єврокредитів сприяє інтеграційним процесам ЄС, стимулює розвиток експорту, розширення іноземних інвестицій і є важливим фактором формування єдиного ринку.