Місце грошово-кредитної політики в загальноекономічній політиці держави

Ціни внутрішнього ринку формуватимуться під впливом тенденцій, які були характерними і для процесів посткризового відновлення у період 1999-2000 років. В першу чергу, головним фактором загальної цінової ситуації буде більш стримана, ніж у два попередні роки, динаміка цін на імпортовані енергоносії, яка через ціни виробників впливатиме і на ціни споживчого ринку. Втім, необхідність компенсації втрат доходів на фоні збереження значного рівня монополізації у визначальних для економіки галузях обумовлюватиме достатньо високі темпи зростання цін виробників промислової продукції (11,3%). Мінімізація негативних коливань обмінного курсу уповільнюватиме динаміку внутрішніх цін. Відтак, неабияке значення матиме стабілізаційний потенціал міжнародних резервів та товарне насичення національного ринку.

Пріоритетною метою грошово-кредитної політики у 2011 році є сприяння зниженню темпів зростання споживчих цін до рівня 8,9%. В цьому сенсі стримана монетарна політика унеможливлюватиме різкі сплески прискорення споживчих цін, а позитивні перспективи розвитку сільського господарства та характерне для посткризового відновлення посилення внутрішньої ділової активності суб’єктів господарювання забезпечуватимуть достатню насиченість споживчого ринку і помірні темпи зростання цін у найбільш вагомому його сегменті – продовольчих товарів.

На фоні послаблення дії  факторів зростання цін варто  очікувати певного зростання  адміністративно регульованих тарифів у житлово-комунальному господарстві та на транспорті, що значною мірою стримувалося у період кризи, зважаючи на їх високу соціальну значущість. При цьому, оптимізація тарифної політики передбачатиме посилення ролі інструменту компенсації малозабезпеченим громадянам підвищення вартості комунальних послуг. В цілому, з урахуванням зазначених факторів та загальних тенденцій посткризового відновлення динаміка внутрішніх цін прогнозується більш стриманою у порівнянні з 2010 роком.

Відповідно до прогнозних умов функціонування економіки України  розрахунки грошової програми на 2011 рік здійснені виходячи з показників  попиту на гроші, відповідних цінових орієнтирів, динаміки ВВП, платіжного балансу. Темпи уповільнення швидкості обігу грошей можуть становити 5%. Забезпечення необхідного обсягу грошової пропозиції відбуватиметься в результаті відновлення тенденції до зростання рівня мультиплікації – значення грошового мультиплікатора оцінюється на рівні близько 2,8 на кінець року. Зазначене дає підстави прогнозувати зростання обсягу монетарної бази на рівні 114-118% до початку року. Виважене регулювання обсягу монетарної бази дасть змогу вчасно реагувати на монетарні ризики для забезпечення стабільності національної грошової одиниці. Проміжними орієнтирами проведення грошово-кредитної політики виступатимуть монетарні критерії ефективності й індикативні цілі, передбачені програмою “Стенд-бай” (підтримується Міжнародним валютним фондом), які встановлюватимуться під час здійснення її регулярних переглядів.

Динаміка валютного ринку  безпосередньо залежатиме від балансу  загальних потоків іноземної  валюти на користь українських резидентів, а також за їх власними зовнішніми платежами. При цьому основними факторами та складовими зазначених валютних потоків виступатимуть: загальні темпи відновлення світової економіки; динаміка світових цін на традиційні товарні групи українського експорту; обсяги зовнішніх позик, які безпосередньо впливатимуть на здатність своєчасного виконання зовнішніх боргових зобов’язань; продовження співробітництва з МВФ у рамках фінансової програми «Стенд-бай»; можливі зміни у суверенних рейтингах України.

У 2011 році на міжнародних  фінансових ринках відчуватимуться  наслідки «валютних війн», поточне  загострення яких пов’язане з  невирішеністю структурних проблем  низки провідних індустріальних країн. Ймовірні курсові коливання основних світових валют ускладнюватимуть бізнес-середовище, що негативно впливатиме, насамперед, на умови господарювання сировинних економік. За цих умов для України залишається важливою підтримка міжнародних резервів на рівні, достатньому для нейтралізації небажаних змін у зовнішній кон’юнктурі. Водночас Національний банк продовжуватиме диверсифікацію їх валютної структури, що сприятиме  нарощуванню стабілізаційного потенціалу міжнародних резервів. Спрямовуватимуться зусилля на активізацію впровадження у зовнішніх розрахунках національних валют країн основних торговельних партнерів України, опрацьовуватиметься механізми укладання довгострокових угод щодо обміну національних валют між Україною та її основними торгівельними партнерами.

Загальний розвиток валютного  ринку у 2012-2014 роках визначатиметься  низкою вже існуючих тенденцій, а  також ефективністю зусиль, спрямованих  на поглиблення структурних перетворень  у вітчизняній економіці. Суттєвий вплив на динаміку загального балансу попиту та пропозиції іноземної валюти матимуть заплановані обсяги платежів за зовнішніми борговими зобов’язаннями, а також структура їх фінансування. При цьому розмір надходжень за зовнішніми кредитами значною мірою впливатиме на загальний стан не лише рахунку операцій з капіталом та фінансових операцій, але й всього платіжного балансу. Тому нетто-баланс попиту та пропозиції іноземної валюти на внутрішньому ринку та курсова динаміка гривні знаходитимуться під прямим впливом позичкової активності вітчизняних банків та підприємств.

Поетапне зняття регулятивних обмежень на валютному ринку України  узгоджуватиметься з темпами  економічного зростання, рівнем конкурентоспроможності вітчизняної продукції, зниженням доларизації економічних відносин та посиленням стійкості національної фінансової системи, включаючи її здатність автономно нівелювати шокові валютні коливання з використанням інструментів фондового ринку. Валютна політика враховуватиме можливість підвищення курсової гнучкості гривні, що відображатиме зміни у співвідношенні попиту та пропозиції на валютному ринку. Офіційний курс гривні до долара США встановлюватиметься на підставі її котирувань на міжбанківському ринку, сприяючи формуванню в суспільстві об’єктивної оцінки валютних ризиків. Валютні інтервенції передбачатимуть необхідність досягнення інфляційних цілей, згладжування різких курсових коливань гривні та підвищення міжнародних резервів до рівня, що забезпечує необхідний захист національної економіки від негативних зовнішніх шоків. Крім того, враховуватиметься, що за існуючими критеріями безпеки обсяг міжнародних резервів має становити не менше ніж 100% короткострокового боргу країни за залишковим терміном погашення. Валютне регулювання передбачатиме заходи з удосконалення моніторингу зовнішніх запозичень, своєчасної ідентифікації системних ризиків, їх мінімізацію шляхом сприяння іноземним капіталовкладенням в українську економіку.

Стабілізація ситуації на валютному ринку та відновлення  припливу депозитів до банківської  системи створюватимуть передумови для формування профіциту ліквідності. З огляду на це під час проведення операцій з регулювання ліквідності більш активно здійснюватимуться невідновні операції (продаж державних цінних паперів без зобов’язання зворотного придбання, повернення кредитів рефінансування) та застосовуватимуться інструменти довгострокової дії (обов’язкові резерви). Операції з продажу державних цінних паперів у разі потреби вилучення значних обсягів вільної ліквідності проводитимуться з премією або з дисконтом. Як орієнтир для цього використовуватиметься ціна реальних угод на організованому вторинному ринку або ціна їх розміщення на відповідний термін на первинних аукціонах. У разі потреби структурна ліквідність банківської системи регулюватиметься через зміну вимог до формування банками обов’язкових резервів. Зберігатимуться більш преференційні умови формування обов’язкових резервів за коштами в національній валюті порівняно з коштами в іноземній валюті.

Сукупність факторів засвідчує  про те, що Україна входить у  фазу політичної стабільності та втілення ефективної системи управління. Це дозволяє надійно реалізовувати заявлені Президентом України і Урядом програми соціально-економічного розвитку країни, добиватися серйозного збільшення інвестицій, джерелами яких можуть бути: власні кошти бізнесу, кредити комерційних банків, іноземні інвестиції. Реальність показує, що інвестори стримують чи з неохотою здійснюють інвестиції через недосконалість законодавства, яке не забезпечує економічну і правову впевненість та стабільність в інвестиційній сфері. Інтенсифікації інвестицій сприятимуть впровадження у найкоротший термін ефективної амортизаційної політики, використання довгострокових кредитів, прибутку та інших доходів, що будуть отримані додатково у зв’язку із здійсненням інвестицій на кредитній основі.

В межах повноважень та відповідальності Національного банку  одним з головних акцентів у грошово-кредитній  політиці у 2011  році  буде  сприяння відновленню інвестиційного зростання, яке є неможливим без активної участі банків у кредитуванні капітальних вкладень суб’єктів господарювання, що потребує вжиття заходів в напрямку концентрації банківського капіталу, в тому числі шляхом прийняття відповідних законодавчих рішень. Стимулювання процесів кредитування реального сектору економіки відбуватиметься за рахунок здійснюваної процентної політики, виважених заходів щодо управління поточним рівнем ліквідності, створення інструментів, які дозволятимуть трансформувати кошти в іноземній валюті, залучені банками, в довгострокові ресурси в національній валюті, а також застосування спільних дій з Урядом стосовно підвищення надійності інвестиційних проектів, підвищення гарантій та зниження ризиків кредитування. Відновити стійкий кредитний процес  у реальному секторі неможливо лише монетарними методами, тому діяльність Уряду у зазначеному напрямку має концентруватися на проведенні інституційних та структурних реформ, спрямованих на сприяння детінізації економіки, розвиток внутрішнього ринку, малого та середнього бізнесу.

Підтримуватиметься тісна взаємодія Національного банку з Урядом у питаннях узгодження грошово-кредитної та фіскальної політики, у т.ч. у частині впливу на стан грошово-кредитного ринку випуску внутрішніх зобов’язань, а також активна співпраця в питаннях забезпечення стійкості фінансової системи, визначення пріоритетів спрямування фінансових ресурсів через фіскальні й структурні механізми та інструменти.

Для забезпечення окреслених завдань Національний банк використовуватиме  наявні інституційні механізми та операційні важелі, дотримуючись середньострокових  орієнтирів, забезпечуючи послідовність і прозорість політики, органічно поєднуючи незалежність у виконанні головної конституційної функції з узгодженістю своїх дій з макроекономічними та фінансовими заходами інших органів влади.

Висновки

Грошово-кредитна політика входить до складу кон’юнктурної  політики держави, і через неї  входить до структури загальноекономічної  політики держави. Головним змістом грошової політики є вплив на деякі макроекономічні параметри через зміну грошової пропозиції. До таких параметрів належать: сукупні  витрати,реальний  випуск,рівень цін.

Грошово-кредитна політика здійснюється Національним банком України  і закріплена в Законі про цей  особливий центральний орган  державного управління. Виходячи із змісту ряду положено Конституції України  грошово-кредитна політика має розглядатись як загальнодержавна політика, а право  Національного банку на її проведення – як функція, делегована йому Верховною  Радою України.

Нормативним документом, який регламентує грошово-кредитну політику в Україні є Основні засади грошово-кредитної політики. Розробляє  та затверджує даний документ Рада НБУ. Проте виникають проблеми із згальним визначенням монетарних цілей, так як в Основних засадах ніде не вказується, що затверджені монетарні  завдання є загальнодержавними, виконанню  яких повинні підпорядковувати свої зусилля всі гілки влади, у  тому числі уряд.

Основні засади грошово-кредитнорї політики розробляються на один рік. У даному проекті передбачаються такі напрями:

• огляд макроекономічної та фіскально-бюджетної ситуації в країні за попередній та поточний роки з оцінкою основних економічних та соціальних проблем, що мали вирішальний вплив на грошово-кредитну сферу, у тому числі на перспективу;
• оцінювання можливих змін у зовнішній та внутрішній політиці, в зовнішньоекономічній ситуації, що можуть мати відчутний вплив на економіку та грошово-кредитну сферу в прогнозному році;
• параметри за основними показниками грошово-кредитної політики на плановий рік та прогноз на три наступні роки;
• визначення кінцевої та проміжних цілей грошово-кредитної політики на плановий рік та майбутній період. 
  

Список  використаної літератури

1. Центральний банк і грошово-кредитна політика: Підручник / Кол. авт.: А. М. Мороз, М. Ф. Пуховкіна, М. І. Савлук та ін.; За ред. д-ра екон. наук, проф. А. М. Мороза і канд. екон. наук, доц. М. Ф. Пуховкіної. — К.:  КНЕУ, 2005. — 556 с.
2. http://www.bank.gov.ua/
3. http://www.ukrstat.gov.ua/
4. http://docs.google.com/viewer?a=v&q=cache:EMgFGg2c8LgJ:zn.ua/img/st_img/osnovni-zasadi2011.doc.pdf+%D0%BE%D1%81%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D1%96+%D0%B7%D0%B0%D1%81%D0%B0%D0%B4%D0%B8+%D0%B3%D1%80%D0%BE%D1%88%D0%BE%D0%B2%D0%BE-%D0%BA%D1%80%D0%B5%D0%B4%D0%B8%D1%82%D0%BD%D0%BE%D1%97+%D0%BF%D0%BE%D0%BB%D1%96%D1%82%D0%B8%D0%BA%D0%B8&hl=uk&gl=ua&pid=bl&srcid=ADGEESgRPVXRV776K_zRyJ_0Qui6rW5bQncv0wkHXs8qVrR3yVzgEGLCZl_ctsa7PCEuXBRj6MFzYVY9Es6IyHU7_YmcjGlKO8XJz_Eip3F-q77tD7ZcFaOpw8lrcFK23pxrC96z8c_r&sig=AHIEtbSCB1U9SYvQewoBse5DbiNZkZ5tTQ&pli=1