Місце грошово-кредитної політики в загальноекономічній політиці держави

розроблення Основних засад  грошово-кредитної політики;

здійснення контролю за виконанням Основних засад грошово-кредитної  політики;

надання рекомендацій Правлінню  НБУ стосовно внесення змін у певні  напрями діяльності НБУ з метою  успішного виконання Основних засад  грошово-кредитної політики;

застосовування відкладального вето щодо окремих рішень Правління НБУ, виконання яких може суперечити Основним засадам грошово-кредитної політики;

внесення рекомендацій Кабінету Міністрів України щодо поліпшення впливу на стан грошово-кредитної сфери через його податкову політику і політику державних запозичень.

Якщо враховувати, що цим же Законом (ст. 14) на Правління НБУ покладено функцію забезпечення реалізації грошово-кредитної політики згідно з її Основними засадами, то стає зрозумілим, що визначальна роль щодо формування грошово-кредитної політики належить Раді НБУ. А оскільки Рада НБУ формується окремо від Правління НБУ, на дещо інших засадах, і безпосередньо не підпорядковується ні Голові НБУ, ні його Правлінню, то виникає певний дуалізм у нормативно-організаційному забезпеченні грошово-кредитної політики в Україні, що може негативно впливати на її ефективність.

Єдиним нормативним документом, який регламентує параметри грошово-кредитної  політики в країні, є Основні засади грошово-кредитної політики. Його розробляє і затверджує Рада НБУ на кожний наступний рік до 15 вересня поточного року, після чого вносить в порядку інформування Верховній Раді та надає Правлінню НБУ для визначення і проведення грошово-кредитної політики.

Основні засади грошово-кредитної  політики розробляються на підставі показників прогнозів економічного і соціального розвитку України, проектів зведеного та державного бюджетів України на плановий рік, аналізу очікуваних результатів монетарної політики за рік, що передує прогнозованому. Зазначені показники НБУ одержує від Мінекономіки та Мінфіну своєчасно, в узгодженні з Кабінетом Міністрів строки.

Велике значення для розроблення  Основних засад має також аналіз та оцінювання економічного і соціального розвитку країни за минулий та поточний роки, стану розвитку основних секторів економіки (нефінансових підприємств, домашніх господарств, державних фінансів, фінансового сектору), стану грошового ринку, включно з валютним, динаміки розвитку основних монетарних показників та використання окремих монетарних інструментів.

Усі прогнозні, розрахункові та аналітичні матеріали, необхідні  для складання Основних засад, розробляють  і подають Раді НБУ відповідні структурні підрозділи НБУ. Зокрема, Департамент економічного аналізу, досліджень і прогнозування та Економічний департамент розробляють матеріали з аналізу економічного і соціального розвитку України за попередні роки та перспектив на прогнозний рік. Департамент монетарної політики розробляє аналітичні матеріали та пропозиції щодо основних параметрів грошово-кредитної політики, стану грошового ринку, механізмів та інструментів грошово-кредитного регулювання на прогнозний рік. Департамент валютного регулювання розробляє аналітичні матеріали та пропозиції щодо стану валютного ринку і перспектив валютно-курсової політики. Аналогічні матеріали щодо готівкового обігу розробляє і подає Раді НБУ Департамент готівково-грошового обігу. У разі необхідності можуть залучатися до цієї роботи й інші підрозділи НБУ.

3. Основні засади грошово-кредитної політики на 2011 рік.

Основні засади грошово-кредитної  політики на 2011 рік враховують тенденції розвитку вітчизняної економіки та грошово-кредитної сфери, визначають завдання та показники діяльності Національного банку України для досягнення цілей забезпечення стабільності грошової одиниці.

Пріоритетом грошово-кредитної  політики, що випливає з основної функції  Національного банку, є досягнення та підтримка цінової стабільності в державі, критерієм якої слугуватиме  динаміка індексу споживчих цін, забезпечення щорічного його зниження та доведення у 2014 році до рівня 5% і  подальшого утримання в межах 3-5%. Досягнення стабільності грошової одиниці  є головним підґрунтям реалізації стратегічних цілей економічного розвитку країни – відновлення економічного зростання  на засадах модернізації та інноваційного  розвитку, побудова сучасної стійкої  відкритої й конкурентоспроможної економіки та підвищення добробуту  населення.

Цілям забезпечення цінової  стабільності відповідатиме посилення  ролі процентної політики в регулюванні  грошово-кредитного ринку, що відбуватиметься  в міру відновлення фінансової системи  та більш ефективної роботи трансмісійних  механізмів.

Валютно-курсова політика передбачатиме поетапне пом’якшення  регуляторних обмежень та поступове  підвищення курсової гнучкості гривні в міру відновлення фінансової системи  країни, нівелювання диспропорцій платіжного балансу, сталого розвитку валютного  ринку та стійкого зростання попиту на національну валюту. При цьому  Національний банк України враховуватиме  необхідність упередження різких коливань обмінного курсу гривні, прогнозована динаміка якого в значній мірі забезпечуватиметься завдяки стабілізаційним  можливостям міжнародних резервів.

Особлива увага приділяється підтриманню загальної фінансової стабільності за рахунок укріплення довіри до банківської системи шляхом підтримання достатнього рівня  її ліквідності, стримування зростання  зовнішнього боргу, адекватної пруденційної політики. Головні акценти у посиленні  стійкості фінансової системи будуть перенесені в площину запобігання накопиченню ризиків і передумов, які призвели до фінансової кризи у 2008 - 2009 роках. Зокрема посилюватимуться вимоги до капіталу, фінансового стану банків та оцінки ризиків у їх діяльності. Уживатимуться заходи щодо удосконалення правил проведення банківських операцій та розбудови механізмів роботи з проблемними активами.

Ефект від ужиття передбачених заходів у грошово-кредитній сфері  Національний банк намагатиметься посилювати за рахунок зміцнення довіри суспільства  до його діяльності, у зв’язку з  чим удосконалюватиме систему комунікацій  з громадськістю, маючи на меті через  більш детальне роз’яснення цілей  грошово-кредитної політики та заходів  щодо їх досягнення отримувати суспільну підтримку своїх дій і формувати на ринку позитивні очікування.

Виконання Основних засад  грошово-кредитної політики на 2010 рік  відбувається в умовах посткризового  відновлення економіки та створення  надійної бази для економічного зростання  в середньостроковій перспективі. Спад виробництва, який супроводжував  кризові процеси,  припинився, стабілізувалася  ситуація на валютному ринку, знизилися  темпи інфляції, відновлюється довіра до банківської системи.

Приріст реального ВВП у IІІ кварталі 2010 р. порівняно з відповідним кварталом минулого року становив 3,5%. Виробництво промислової продукції у січні-жовтні збільшилося на 10,7%, що обумовлено, в першу чергу, зростанням виробництва у експортоорієнтованих галузях. Покращилися фінансові результати підприємств, що знайшло відображення у зростанні прибутків підприємств та зменшенні їх збитків. Реальна заробітна плата у січні-жовтні 2010 р. зросла на 9,9%, стабілізувалася ситуація на ринку праці. Обсяги роздрібного товарообороту за цей період зросли на 5,8%.

Скоординовані дії Національного  банку та Уряду щодо підтримання стабільності на валютному ринку, забезпечення необхідного рівня ліквідності банківської системи та відновлення довіри до неї дозволили суттєво знизити споживчу інфляцію (до рівня менше 10%). Завдяки цьому економія доходів населення в реальному вимірі оцінюється у 28 млрд. грн., реальний приріст депозитів збільшився на 12 млрд. грн., а процентні ставки за кредитами в національній валюті знизилися з початку року з 19,6% до 13,4%, та депозитами в національній валюті - з 14,1 до 8,0% відповідно. Позитивним наслідком нижчої інфляції, ніж очікувалося на початку року, також стало поліпшення конкурентоспроможності (відносне укріплення РЕОК було на 3 в.п. менше), що сприяло скороченню негативного сальдо поточного рахунку та заощадженню валютних резервів. За результатами 10 місяців 2010 р. зведений платіжний баланс виконано із профіцитом у розмірі 5,9 млрд. дол. США, порівняно із дефіцитом 12,9 млрд. дол. за аналогічний період попереднього року. Попри збереження тенденцій до утримання балансу торгівлі послугами на позитивному рівні спостерігається погіршення стану рахунку поточних операцій, від’ємне сальдо якого у січні-жовтні 2010 р. становило 1809 млн. дол. США. Це зумовлено більш прискореним зростанням імпорту (переважно енергоносіїв), ніж експорту.

Грошово-кредитна політика у 2010 році спрямовувалася на  стабілізацію функціонування валютного ринку, зниження інфляційного тиску, посилення кредитної  підтримки банками процесів відновлення економічного зростання та забезпечення стійкості фінансової системи країни.

Динаміка монетарних показників свідчить про зростання довіри до банківської системи та національної грошової одиниці. Збільшення обсягів депозитів набуло характеру сталої тенденції, за 11 місяців ц.р. загальний обсяг депозитів зріс на 21,9%, в тому числі у національній валюті – на 32,1%, що значно перевищує показник їх зростання в іноземній валюті (10,4%). Питома вага довгострокових депозитів у загальному їх обсязі збільшилася з 24,4% на початок року до 30,6% на 1 грудня 2010 року. Прискорені темпи зростання депозитів у національній валюті порівняно із депозитами в іноземній валюті, на фоні зменшення впливу девальваційного чинника на очікування економічних агентів, сприяли закріпленню позитивних тенденцій до дедоларизації економіки, розрахунковий показник якої знизився до 29,7% порівняно із 31,7% на початок року. Повернення депозитів у банківську систему відповідним чином відображалося і на динаміці грошової маси, яка за січень – листопад збільшилася на 17,9%. Прискорені темпи зростання обсягів грошової маси порівняно із монетарною базою є свідченням відновлення дії механізму мультиплікації коштів, значення грошового мультиплікатора зросло з 2,50 на початок року до 2,66 на кінець листопада 2010 року.

З метою сприяння закріпленню позитивних тенденцій на грошово-кредитному ринку та створення стимулів для поліпшення ситуації в реальному секторі економіки тричі знижувалася облікова ставка, яка є базовою щодо інших процентних ставок. Відповідним чином коригувалися і ставки за активними та пасивними операціями центрального банку. Вжиті заходи дали змогу поступово відновити процеси кредитування банками реального сектору економіки. За результатами 11 місяців обсяг кредитів, наданих юридичним особам, збільшився на 7,4%, в т.ч. у національній валюті на 13,6%. При цьому попит на кредити з боку юридичних осіб об’єктивно стримувався появою інших джерел формування їх обігових коштів внаслідок суттєвого покращення фінансового стану підприємств та випуску державних облігацій для відшкодування прострочених сум податку на додану вартість, які активно торгуються на ринку і можуть бути реалізовані для отримання ліквідних коштів.

У 2010 році стабілізовано  роботу банківської системи, відображенням  чого є зростання регулятивного  капіталу банків (на 14,9% за січень-листопад), а також зниження рівня збитків та зменшення кількості збиткових банків (від’ємний фінансовий результат по системі банків становив 9,4 млрд. грн. порівняно із 27,6 млрд. грн. в аналогічному періоді 2009 року).

За результатами січня-листопада 2010 р. найбільш суттєвими чинниками  позитивних змін на валютному ринку  були: збільшення надходжень іноземної  валюти від нерезидентів – на 15,5% у порівнянні з відповідним періодом 2009 року; формування нетто-надходження  валюти на користь резидентів (8,4 млрд.  дол.); поновлення співпраці з МВФ; відновлення зацікавленості нерезидентів у придбанні ОВДП; підвищення міжнародних рейтингів України за зобов’язаннями в іноземній валюті. Внаслідок цього укріпився офіційний курс гривні: відносно долара США – на 0,6%, а щодо євро та російського рубля – на 8,9% та 4,0% відповідно. Цьогорічна динаміка обмінного курсу гривні стала важливим фактором стабілізації не лише валютного, але й всього внутрішнього ринку країни. При цьому загальне сальдо валютних інтервенцій Національного банку України було додатнім (1,9 млрд. дол. за січень-листопад), що сприяло збільшенню обсягу міжнародних резервів, який є достатнім для фінансування майбутнього імпорту товарів та послуг протягом 5 місяців.

Прогноз розвитку економіки  країни у 2011 році враховує світові тенденції, які характеризуються ознаками подальшого виходу з кризи із відповідним  зростанням попиту, посиленням дисципліни трансакцій і фінансової діяльності, підвищенням ролі держави в управлінні економікою. Очікується поступове відновлення  попиту на продукцію та послуги українського виробництва на зовнішніх ринках, активізація діяльності зовнішніх  інвесторів. Збільшення притоку іноземного капіталу в країну відбуватиметься  як за рахунок реалізації проектів, спрямованих на підготовку та проведення в Україні фінальної частини  чемпіонату Європи з футболу 2012 року, так і шляхом здійснення приватизаційної  програми. Посилення внутрішньої  фінансової дисципліни на всіх рівнях сприятиме скороченню припливу короткострокового  спекулятивного капіталу, що зменшуватиме ризики кризового рецидиву.

Основними характеристиками відновлювальних процесів в економіці  країни мають стати: збільшення попиту на гроші; зростання обсягів виробництва  товарів та послуг, що формуватимуть  пропозицію на внутрішньому ринку; покращання фінансового стану підприємств; зростання інноваційної складової; підвищення ділової активності населення; активізація кредитування банківською  системою реального сектору економіки; проведення в бюджетній сфері  політики, спрямованої на підтримання  реального сектору економіки  на фоні виважених дій щодо підвищення соціальних стандартів; посилення позитивної ролі держави в управлінні економічними процесами. Очікується, що зростання реального ВВП у 2011 році становитиме 4,5%.  Прогнозується певне збільшення чисельності зайнятого населення в економіці (до 20,6 – 20,4 млн. осіб) та зниження рівня безробіття (до 7,6 – 8,1 %%), а також зростання реальної заробітної плати на 4%.

Зміцнення і розвиток банківської  системи та небанківських фінансових установ, зниження ризикованості кредитування сприятимуть перерозподілу тимчасово  вільних коштів в економіці на користь фінансування заходів, спрямованих  на оновлення основних фондів.

В той же час, економічне зростання на тлі інституційної  незбалансованості, сильної зовнішньої залежності та структурної вразливості  економіки України може відновити  сукупний фінансовий ризик. Особливу небезпеку  становитимуть: високий рівень боргових зобов’язань на всіх сегментах ринку, в тому числі і державних зобов’язань; недостатній обсяг інвестицій; втрата окремих позицій вітчизняного експорту; більш жорсткі умови отримання  зовнішніх кредитів.   

У 2011 році від’ємне сальдо поточного  рахунку компенсуватиметься припливом  капіталу за фінансовим рахунком, що обумовлюватиме майже нульове зведене сальдо платіжного балансу. Від’ємне сальдо поточного рахунку в 2011 р. зросте до 3,9 млрд. дол. США (в 2010 р. – 2,8 млрд. дол.) внаслідок подальшого відновлення  внутрішнього попиту, як споживчого, так і інвестиційного. На фізичні обсяги експорту та імпорту впливатимуть менші, ніж у 2010 році темпи відновлення світової економіки, а також певне укріплення реального обмінного курсу гривні. Експорт у реальному обчисленні має збільшитися на 6,6%, імпорт – на 7,2%, при цьому ціни на товари, що експортуються та імпортуються, зростуть в середньому на 5,5%. Позитивне сальдо фінансового рахунку  (3,8 млрд. дол. США) в 2011 році формуватиметься за рахунок прямих іноземних інвестицій (6,5 млрд. дол.) та чистих запозичень реального сектору (2,0 млрд. дол.), в той час як боргові залучення банківського сектору лише покриватимуть поточні виплати за раніше отриманими ресурсами.