Кошторис установ соціально-культурної сфери, його сутність, зміст, порядок складання, розгляду та затвердження

- управлінь, відділів, інших  підрозділів районних держадміністрацій, кошториси яких затверджують районні держадміністрації після попередньої експертизи в районних фінансових відділах;

- регіональних відділень  (служб) державних цільових фондів, кошториси яких затверджують  вищестоящі установи;

- національних закладів  освіти, яким безпосередньо встановлені  призначення у державному бюджеті, кошториси яких затверджують керівники цих закладів у межах доведених Міністерством фінансів України обсягів бюджетних асигнувань і середньорічної кількості ставок.

Кошториси, плани асигнувань і штатні розписи установ, які  не мають вищестоящої галузевої  організації (центральні районні, центральні міські лікарні тощо) затверджуються районними держадміністраціями  або виконавчими органами відповідних  місцевих рад.

Кошториси і плани асигнувань на проведення централізованих заходів  затверджуються окремо за кожним заходом  керівниками міністерств, інших  центральних органів виконавчої влади, держадміністрацій та виконавчих органів місцевих рад, за планами яких виконуватимуться зазначені заходи. Такі кошториси і плани асигнувань можуть бути затверджені на загальний обсяг видатків. При цьому для здійснення кожного конкретного заходу не пізніше ніж за місяць складається окремий кошторис на підставі календарних планів.

Кошторис затверджується за загальним і спеціальним фондами  на рік без розподілу за періодами року в обсязі, який дорівнює сумі цих фондів.

Кошториси і плани асигнувань підписуються керівником та головним (старшим) бухгалтером установи (централізованої бухгалтерії).

Затверджені кошториси, плани  асигнувань і штатні розписи бюджетних  установ скріплюються гербовою печаткою і підписом керівників організацій, уповноважених затверджувати такі документи, із зазначенням дати затвердження.

Затвердження кошторисів і планів асигнувань, а також здійснення видатків у сумах, які перевищують затверджені бюджетом асигнування, тягне за собою відповідальність, передбачену законодавством.

Міністерство фінансів України, Міністерство фінансів Автономної Республіки Крим, місцеві фінансові органи щороку, протягом трьох місяців після затвердження відповідних бюджетів, перевіряють правильність складення і затвердження кошторисів і планів асигнувань.

Скорочення зайвих і завищених  асигнувань, виявлених у результаті перевірки правильності складання  кошторисів, проводиться Міністерством  фінансів України, Міністерством фінансів Автономної Республіки Крим, місцевими  фінансовими органами на підставі матеріалів перевірок.

Порядком № 17 передбачено, що бюджетні установи в процесі виконання  покладених на них функцій можуть вносити зміни до кошторисів у випадках:

- необхідності перерозподілу  видатків за економічною класифікацією;

- прийняття нормативного  акта щодо передачі повноважень  та бюджетних асигнувань від  одного розпорядника іншому;

- прийняття рішення щодо розподілу централізованих нерозподілених бюджетних асигнувань між розпорядниками;

- необхідності збільшення  видатків спеціального фонду  бюджету внаслідок перевищення  надходжень до цього фонду  над передбаченими (запланованими)  у бюджеті на відповідний рік;

- прийняття рішення щодо скорочення (обмеження) видатків загального фонду бюджету в цілому на рік.

Право скорочення асигнувань надається Міністерству фінансів України, Міністерству фінансів Автономної Республіки Крим, місцевим фінансовим органам.

Виконання кошторисів і планів асигнувань здійснюється наростаючим  підсумком з початку року.

Звіти про виконання кошторисів і планів асигнувань подаються у  порядку та за формою, встановленими  Державним казначейством. 

Висновок Запорукою ефективного функціонування установи є досконале знання та чітке застосування нормативних документів, з якими пов'язаний цей процес. Такі нормативно-правові акти постійно напрацьовуються Кабінетом Міністрів України, Міністерством фінансів України, Державним казначейством України. Отож основним документом, який регулює порядок складання, затвердження та виконання кошторисів видатків бюджетної установи є Постанова Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2002 року №228 (з наступними змінами та доповненнями). Щоб удосконалити методику складання та виконання кошторису видатків бюджетної установи, варто підвищити її оперативність і аналітичність. Для цього треба впорядкувати та уніфікувати й стандартизувати процес документування з урахуванням вимог новітнього програмного забезпечення. Необхідно ліквідувати невідповідність системи документації засобом автоматизації обліку, максимально спростити первинні документи та сполучити з електронними носіями, вибрати оптимальну періодичність їхнього заповнення. Необхідно скоротити витрати часу й праці на складання та розробку кошторисів витрат установи, що можливе при обробці та передачі інформації в умовах автоматизації та застосування новітніх технічних засобів безпосередньо в процесі вдосконалювання бюджетних операцій. Створення спеціальних програм по складанню та виконанню, обчисленні кошторису видатків дозволило б здійснювати збір вихідних даних минаючи стадію розробки на паперових документах.

Література

1. ПОСТАНОВА КМ Про затвердження Порядку складання, розгляду, затвердження та основних вимог до виконання кошторисів бюджетних установ від 28 лютого 2002 р. N 228 Київ (Із змінами, внесеними згідно з Постановами КМ № 86 від 08.02.2012 )
2. Бюджетна система України: Навч. посібник для студ. екон. спец. вищ. навч. закл. / С. І. Юрій, Й. М. Бескид та ін. — К.: НІОС, 2009. — 400 с.
3. Бюджетна система: Навч.-метод. посібник для самост. вивч. дисц. / В. М. Опарін, В. І. Малько, С. Я. Кондратюк — К.: КНЕУ, 2009. — 206 с.
4. Яцюта В. П. Удосконалення фінансової політики // Фінанси України. — 2008. — № 8. — С. 60—68.