Кошторис установ соціально-культурної сфери, його сутність, зміст, порядок складання, розгляду та затвердження

 

              

 

 

 

Индивидуальна завдання

 

  З дисципліни «Місцеві фінанси»

ВАРІАНТ № 7

 

«Кошторис установ соціально-культурної сфери, його сутність, зміст, порядок складання, розгляду та затвердження »

 

 

 

 

 

 

План

Вступ

Виклад  основного матеріалу

Висновок

Список  літератури

 

Вступ   Кошторис соціально-культурних установ є основним плановим документом, який надає повноваження установі щодо отримання доходів і здійснення видатків, визначає обсяг і спрямування коштів для виконання установою своїх функцій та досягнення цілей, визначених на рік відповідно до бюджетних призначень. Кошторисно-бюджетне фінансування — це метод безповоротного, безвідплатного відпуску грошових коштів на утримання установ, що перебувають на повному фінансуванні з бюджету, на основі фінансових планів — кошторисів витрат.Таким чином, за цим методом фінансується майже вся невиробнича сфера суспільства, що базується на державній або комунальній формі власності (бюджетна сфера). Обсяг передбачуваних витрат згідно з кошторисами закріплюється в бюджетах, які приймаються на відповідних рівнях — у Державному бюджеті, бюджеті Автономної Республіки Крим та місцевих бюджетах. Кошторисне-бюджетне фінансування здійснюється на основі загальних принципів бюджетного фінансування.Основним документом, що визначає витрати бюджетних установ, є кошторис. Мета роботи аналіз останніх досліджень і публікацій, в яких започатковано вирішення даної проблеми. Актуальність У даний час нематеріальні блага і послуги соціально-культурних закладів і установ надаються споживачам безоплатно або за плату. Але і у першому, і у другому випадках вони отримають грошову оцінку на рівні витрат соціально-культурних закладів і установ. Джерелом фінансування витрат на створення безоплатних нематеріальних благ і послуг є кошти, виділені для цих установ і закладів з бюджетів різних рівнів, а джерелом фінансування витрат при створенні платних нематеріальних благ і послуг є доходи, отримані від їх реалізації у формі виручки. Виклад основного матеріалу. Основи кошторисного фінансування. Види кошторисів. Кошторисне  фінансування охоплює соціально-культурну сферу, науку, управління, армію. Суть кошторисного фінансування полягає у виділенні бюджетних асигнувань на основі спеціального розрахункового документа-кошторису.Визначення обсягів фінансування грунтується на:

1)        показниках, що характеризують кількісні параметри діяльності бюджетної установи(оперативно-сітьові показники);

2)        нормативах видатків у розрахунку на певний кількісний показник.          

 Оперативно-сітьові  показники поділяються на дві групи:

А) виробничі показники, які  характеризують профільну діяльність даної установи(напр. Кількість учнів  у школі), що в свою чергу, розмежовуєтьсяч  на:

-         вихідні- об’єктивно існуючі на даний період часу;

-         похідні- визначаються за певними нормами(напр.кількість класів у школі залежить від кількості учнів і норми граничної наповнюван.класів);

-         загальні показники,які характеризують будівлю бюджетної установи (площа приміщень).

Згідно  Постанови КМУ від 28.02.2002р № 228.”Про порядок складання, розгляду, затвердження та основні вимоги щодо виконання кошторисів  бюджетних установ ”.

Кошторис – є основним  плановим документом, який підтверджує повноваження щодо отримання доходів та  здійснення видатків, визначає обсяг і спрямування коштів для виконання нею своїх функцій та досягнення цілей, визначених на рік відповідно до бюджетних призначень.

Кошторис має дві складові:

Загальний фонд, який містить  обсяг надходжень із загального фонду  бюджету та розподіл видатків за повною економічною класифікацією на виконання  бюджетною установою, організацією основних функцій.

Спеціальний фонд, який містить  обсяг надходжень із спеціального фонду  бюджету та їх розподіл за повною економічною  класифікацією на здійснення видатків спеціального призначення, а також  на реалізацію пріоритетних заходів, пов’язаних з виконанням установою основних функцій.

Форма кошторису  затверджується Мінфіном України.

План асигнувань із загального фонду бюджету установи – це помісячний розподіл видатків, затверджених у кошторисі для загального фонду, за скороченою формою економічної класифікації, який регламентує взяття установою зобов’язань протягом року.

Асигнування – це повноваження розпоряднику бюджетних коштів на взяття зобов’язань та витрачання бюджетних коштів на конкретну мету в процесі виконання бюджету, яке надано відповідно до бюджетного призначення.

У тижневий термін після  опублікування ЗУ про Держбюджет, місцеві фінансові органи доводять до головних розпорядників  лімітні довідки.         Існують такі види кошторисів:

1.Індивідуальні кошториси  відображають  специфіку і особливості виробничої діяльності бюджетної установи. Дані кошториси розробляються по затвердженим формам і розрізняються  по видам бюджетної установи.

2.Загальні представляють загальний фінансовий документ, який визначає об’єм, цільове призначення і поквартальне розподілення однотипних установ, які обслуговуються однією централізованою бухгалтерією. Конкретний перелік установ, для яких розробляють загальні кошториси, в кожному випадку встановлюють виконкоми.

3.Зведені це об’єднання в один кошторис індивідуальних кошторисів, однотипних установ, кошториси витрат на централізовані міроприємства і загальні кошториси міністерств і управлінь виконкомів.

4. На централізовані заходи, які проводяться відповідним органорм управління.

Порядок складання, розгляду, затвердження та основні  вимоги до виконання кошторису бюджетної  установи

Міністерство фінансів України, Міністерство фінансів Автономної Республіки Крим, місцеві фінансові органи доводять до головних розпорядників дані про  граничні обсяги видатків загального фонду проекту відповідного бюджету на наступний рік, що є підставою для складання проектів кошторисів. Ці дані формуються виходячи з планових доходів

- розробляють і повідомляють  підвідомчим установам відповідні показники, яких вони повинні дотримуватися при складанні проектів кошторисів і які необхідні для правильного визначення видатків;

- забезпечують складання  проектів кошторисів на централізовані заходи, що здійснюються безпосередньо головними розпорядниками;

- встановлюють для підвідомчих установ терміни складання і подання проектів кошторисів.

У дохідній частині спеціального фонду вказуються планові обсяги надходжень з інших джерел, одержання яких передбачене відповідними законодавчо-нормативними документами. До таких надходжень відносяться кошти, одержувані бюджетною організацією від надання послуг, виконання робіт і реалізації продукції чи іншої діяльності.

Порядком № 17 передбачено, що формування дохідної частини спеціального фонду провадиться на підставі розрахунків, які складаються щодо кожного запланованого на наступний рік джерела доходів.

При складанні цих розрахунків  враховуються такі показники:

- обсяг наданих тих  чи інших платних послуг;

- розмір плати в розрахунку на одиницю показника, який має встановлюватися згідно із законодавством;

- інші розрахункові показники  (площа приміщень і вартість  обладнання, іншого майна, що здається  в оренду, кількість місць у  гуртожитках, кількість відвідувань  музеїв, виставок тощо);

- прогнозні надходження  зборів (обов’язкових платежів) до спеціального фонду бюджету.

На підставі зазначених показників визначається сума доходів на наступний рік щодо кожного джерела надходження з урахуванням конкретних умов роботи установи. Загальна сума планових надходжень зі спеціального фонду наводиться у “Зведенні показників спеціального фонду кошторису”, що додається до кошторису. Форму Зведення затверджено наказом Міністерства фінансів України “Про затвердження документів, що використовуються у процесі виконання бюджету” від 21.01.2000 р. № 10.

В основу побудови Зведення та кошторису покладено одні й  ті ж принципи, а саме:

- наявні дохідна та  видаткова частини;

- витрати наведені в  розрізі кодів економічної класифікації.

Однак на відміну від кошторису, де вказується тільки загальна сума надходжень щодо спеціального фонду, у Зведенні наводиться розшифрування цих доходів  за видами надходжень: спеціальні кошти, інші власні надходження та інші доходи, а також виконується постатейний  розподіл надходжень щодо кожного джерела  доходів.

Згідно з Порядком № 17 при формуванні показників, на підставі яких визначаються доходи планового періоду, установи повинні враховувати рівень їх фактичного виконання за останній звітний рік, а також очікуваного виконання за період, що передує плановому. При цьому показники мають наводитися згідно з обсягом, зазначеним у розрахунку, і повною мірою відповідати даним бухгалтерської звітності за відповідні періоди.

Спеціальний фонд проекту  кошторису передбачає зведення показників за всіма джерелами надходження коштів до цього фонду та відповідними напрямами їх використання.

Штатний розпис (розклад) –  це документ, що визначає структуру  установи, кількість штатних одиниць  по кожному структурному підрозділу і у цілому по установі.

Проекти кошторисів і планів асигнувань, направлені до вищої організації, мають розглядатися за необхідності у присутності керівників відповідних установ. При цьому установи, що розглядають проекти кошторисів і планів асигнувань, повинні:

- забезпечити суворе дотримання  вимог чинного законодавства,  а також вказівок щодо складання  кошторисів на наступний рік;

- дотримуватися режиму  економії, не допускаючи включення  до кошторису витрат, не зумовлених  виробничою необхідністю;

- забезпечити у проектах  кошторисів і планах асигнувань  дотримання доведених у лімітних  довідках річних обсягів асигнувань та обсягів їх помісячного розподілу з урахуванням термінів проведення окремих заходів і можливості здійснення відповідних витрат протягом року;

- не допускати затвердження  у кошторисах сум, не підтверджених розрахунками та економічними обгрунтуваннями.

Вищі організації протягом трьох тижнів після отримання лімітних довідок складають і подають уточнені проекти зведених кошторисів і проекти зведених планів асигнувань до Міністерства фінансів України, Міністерства фінансів Автономної Республіки Крим, місцевих фінансових органів для складання і затвердження річного розпису призначень відповідних бюджетів (розпису річних бюджетних призначень, затверджених у відповідному бюджеті для загального і спеціального фондів у розрізі головних розпорядників, за повною економічною класифікацією, що відповідає зведенню усіх проектів кошторисів) і помісячного розпису асигнувань загального фонду відповідних бюджетів (розпису річних бюджетних призначень, затверджених у відповідному бюджеті для загального фонду в розрізі головних розпорядників, за скороченою економічною класифікацією помісячно, що відповідає зведенню усіх планів асигнувань).

Кошториси, плани асигнувань і штатні розписи затверджуються керівником відповідної вищестоящої  організації залежно від того, в підпорядкованості якого органу виконавчої влади перебуває та чи інша бюджетна організація, за винятком:

- міністерств та інших центральних органів виконавчої влади, кошториси яких затверджують керівники відповідних центральних органів виконавчої влади за погодженням з Міністерством фінансів України;

- обласних, Київської та  Севастопольської міських держадміністрацій,  центральних органів управління  державними цільовими фондами,  президій державних академій  наук, Лікувально-оздоровчого об’єднання  при Кабінеті Міністрів України, а також установ і закладів, яким безпосередньо встановлені призначення у державному бюджеті (крім національних закладів освіти), кошториси яких затверджує Міністерство фінансів України, якщо інше не передбачено законодавством.

Кошториси, плани асигнувань і штатні розписи органів виконавчої влади, підпорядкованих міністерствам та іншим центральним органам виконавчої влади, затверджуються керівниками цих міністерств, інших центральних органів виконавчої влади;

- міністерств і відомств  Автономної Республіки Крим, управлінь,  відділів, інших підрозділів Київської та Севастопольської міських, районних держадміністрацій, кошториси яких затверджує Рада Міністрів Автономної Республіки Крим, обласні, Київська та Севастопольська міські держадміністрації після попередньої експертизи в Міністерстві фінансів Автономної Республіки Крим, обласних, Київському та Севастопольському фінансових управліннях;