Контрольна робота з «Проектне фінансування»

Коефіцієнт конвертації  показує кількість акцій, на яку  може бути обміняна конвертована облігація. Конвертаційна ціна облігації дорівнює поточній ринковій вартості однієї звичайної акції компанії, помноженій на кількість акцій, в які буде конвертована ця облігація. Для більшості конвертованих облігацій ціна конвертації збільшується через певні інтервали.

Конвертовані облігації  мають, як правило, меншу дохідність, ніж звичайні облігації або привілейовані  акції. В момент випуску вони мають  вищу ціну, ніж їх конвертаційна ціна. Різниця між цими цінами — конвертаційна премія — становить 10—20%. Викуп конвертованих облігацій призводить до зниження вартості звичайних акцій компанії і "розбавлення" прав акціонерів, тому в проспекті емісії конвертованих облігацій для "старих" акціонерів слід передбачити певні пільги щодо придбання таких облігацій або нових акцій. Ринкова вартість конвертованих облігацій, як правило, вища за їх конвертаційну вартість. Термін обігу таких облігацій становить від десяти до двадцяти років.

Обмінювані облігації  схожі на конвертовані, але вони обмінюються на акції іншої компанії, якими володіє компанія — емітент  обмінюваних облігацій [5].

Метою емісії облігацій  є залучення фінансових ресурсів на довгостроковий період. Облігації  усіх видів оплачуються в гривнях, а у випадках, передбачених умовами їх випуску, - в іноземній валюті. Незалежно від виду валюти, якою проведено оплату облігацій, її вартість виражається у гривнях. Кошти від розміщення облігацій підприємств направляються на цілі, визначені при їх випуску, як правило, це реалізація довгострокових інвестиційних проектів.

Вивчення особливостей використання такого інструменту, як корпоративна облігація, дозволило виділити ряд  його переваг:

1.   Переваги для інвестора:

- інвестор може очікувати на отримання прогнозованого доходу;

- інвестор має можливість виконання операцій РЕПО;

-  існує можливість дострокового погашення облігації;

- інвестування в облігації є менш ризиковим порівняно з акціями;

- придбання облігацій дає можливість диверсифікувати інвестиції;

- в разі емісії забезпечених облігацій інвестор може очікувати на покриття заборгованості майном підприємства;

- власник облігацій матиме пріоритет у задоволенні претензій в разі банкрутства емітента (на відміну від акцій);

- виплата доходів за облігаціями забезпечена надходженнями від реалізації проекту, для фінансування якого вони були емітовані.

2.   Переваги для емітента:

- емісія облігацій не впливає на структуру власного капіталу і не призводять до втрати контролю над підприємством (на відміну від акцій)

- дозволяє залучити більш дешеві ресурси, оскільки ставка за облігаціями є середньою між банківськими депозитом і кредитом, а з розвитком ринку наближується до ставки за депозитами;

- заборгованiсть підприємства диверсифiкується за рахунок залучення бiльш широкого кола iнвесторiв (на відміну від кредиту);

- дозволяють отримати ресурси на достатньо довгий строк, прив’язавши його до терміну реалізації інвестиційного проекту;

- відсутня обов’язкова вимога про надання застави (забезпечення);

- підприємство самостійно визначає умови емісії облігацій і адаптує їх до вимог інвестиційного проекту;

- цільове використання коштів менш регламентоване порівняно з банківським кредитом;

- можливiсть хеджування фiнансових ризикiв, а також зниження вартостi обслуговування боргу через можливiсть дострокового викупу;

- розмір обсягу емісії облігацій значно перевищує розмір кредиту, який може видати комерційний банк одному позичальнику;

- створення кредитної iсторiї та рейтингу на публiчному ринку капiталiв та зростання iмiджу компанiї через вдалi розмiщення та погашення облiгацiй.

Попри численні переваги, залучення інвестиційного капіталу шляхом емісії корпоративних облігацій  не позбавлене недоліків:

- необхідна максимальна відкритість і прозорість діяльності емітента;

- дорога і довготривала процедура реєстрації випуску облігацій;

- існує ризик неповного розмiщення на первинному ринку, як наслідок - неможливiсть реалізувати iнвестицiйний проект;

- в разі виникнення проблем із виконанням зобов‘язань за облігаціями домовитись з великим колом кредиторiв важче;

- фiксованi накладнi витрати на пiдготовку та рекламу роблять непривабливими невеликi випуски облiгацiй;

          - потреба у використанні послуг андеррайтер для публічного розміщення облігацій [3].

Вплив цих недоліків  посилюється несприятливими умовами на фінансовому ринку України, що значно знижує потенціал корпоративних облігацій. Підтвердженням того, що вітчизняний ринок корпоративних облігацій зазнає негативного впливу є динаміка обсягів випусків даного виду цінних паперів останніх років [7].

Перешкоди на шляху до повноцінного функціонування ринку  корпоративних облігацій зумовлені  рядом факторів:

1) загальне падіння активності на фондовому ринку, скорочення активності інвесторів внаслідок нестабільного фінансово-економічного становища в країні та відсутності твердої національної грошової одиниці;

2) низький рівень інформативності  та прозорості ринку облігацій  підприємств, що пов‘язано із  обмеженістю та недостовірністю  звітних даних, а також відмовою  від послуг рейтингових агентств;

3) наявність на ринку  облігацій «спекулятивного» рівня,  які важко відрізнити від облігацій  «інвестиційного» рівня;

4) відставання існуючої  нормативно-правової бази функціонування  ринку облігацій підприємств  від розвитку реальних процесів  на ньому;

5) помилки емітентів в ході емісії та обігу корпоративних облігацій, зокрема відсутність зв‘язку між параметрами їх випуску та проекту.

6) слабкість і недостатність  державного регулювання національного  ринку корпоративних облігацій;

7) нерозвиненість первинного  ринку та операцій з деривативами;

8) висока вартість фінансового інжинірингу, недостатній розвиток інфраструктури ринку, нестача досвідчених андерайтерів;

9) відсутність гарантій по операціях з облігаціями підприємств, а також практика встановлення плаваючої купонної ставки;

10) недовіра населення  та його психологічна непідготовленість  до операцій на фондовому ринку [3].

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ВИСНОВКИ

 

Отже, корпоративні облігації  є потенційно привабливим інструментом залучення інвестиційного капіталу завдяки своїм перевагам як для  інвестора, так і для емітента. Однак і він не позбавлений  недоліків, які зумовлюють відмову  від використання даного виду цінних паперів, що особливо часто зустрічається зараз, в умовах погіршення якості фінансових інструментів, недовіри до емітентів та загального падіння фінансової активності.

Ряд заходів, спрямованих  на вдосконалення законодавчого  та державного регулювання ринку корпоративних облігацій, розвиток його інфраструктури, насамперед, збільшення кількості авторитетних та досвідчених андерайтерів і рейтингових агентств, а також підвищення прозорості та інформативності фондового ринку розширить можливості використання облігацій підприємств. Також слід звернути увагу на уніфікацію форми випуску облігацій за категоріями, податкове стимулювання, встановлення жорстких вимог до виконання зобов‘язань за облігаціями, зменшення витрат на їх реєстрацію та випуск.

Здійснення цих та інших кроків на шляху до ефективного використання корпоративних облігацій дозволить не лише отримати додаткове джерело фінансування інвестицій, а й створить умови для довгострокового зростання фінансового сектору України, підвищення доходів інвесторів, створення фондового ринку з високим рівнем довіри.

 

 

 

 

 

 

 

 

ПРАКТИЧНА ЧАСТИНА

Розрахунково-аналітичне завдання

 

В процесі виконання  контрольного завдання необхідно визначити:

- суму чистого приведеного  дисконтованого потоку;

- період окупності  інвестиційних витрат;

- коефіцієнт напрацювання (рентабельності) чистого економічного  ефекту реалізації інвестиційного  проекту.

У відповідності із контрольним  завданням на початку розрахунків  необхідно визначити щорічні  суми чистого звичайного граничного потоку підприємства в постінвестиційній фазі його діяльності:

ЧГП(cash flow)=ЧП+А=8400+3400=11800 (тис. грн.)

Розрахунок динаміки чистого звичайного потоку підприємства протягом тривалості інвестиційного циклу будемо проводити в табличній формі (табл.1).

Таблиця 1

№	Найменування показників	Роки постінвестиційної діяльності
		1	2	3	4	5	6	7	8	9
1	Чистий прибуток	8400,00	9408,00	10536,96	11801,40	13217,56	14803,67	16580,11	18569,72	20798,09
2	Суми нарахованої амортиція	3400,00	3434,00	3468,34	3503,02	3538,05	3573,43	3609,17	3645,26	3681,71
3	Чистий звичайний грошовий потік	11800,00	12842,00	14005,30	15304,42	16755,62	18377,10	20189,28	22214,98	24479,80

 

Приведений дисконтований  чистий грошовий потік підприємства визначається як суми дисконтованого грошового потоку підприємства після відшкодування капітальних витрат і визначення періоду окупності. Розрахунок проводимо в таблиці 2.

Таблиця 2

№	Найменування показників	Роки постінвестиційної фази діяльності підприємства
		1	2	3	4	5	6	7	8	9
1	Інвестиційні витрати	23133,33	11566,67
2	Чистий звичайний грошовий потік	11800,00	12842,00	14005,30	15304,42	16755,62	18377,10	20189,28	22214,98	24479,80
3	Коефіцієнт дисконтування	0,9091	0,8264	0,7513	0,6830	0,6209	0,5645	0,5132	0,4665	0,4241
4	Приведений чистий грошовий потік	10727,38	10612,63	10522,18	10452,92	10403,56	10373,87	10361,14	10363,29	10381,88
5	Приведений чистий дисконтований грошовий потік	-12405,95	-13359,99	-2837,81	7615,11	18018,67	28392,55	38753,69	49116,97	59498,86

 

Інвестиційні витрати були проведені до започаткування постінвестиційної фази діяльності підприємства. Обсяги інвестиційних витрат відшкодовуються щорічними сумами дисконтованого потоку підприємста. Період окупності інвестиційних витрат визначається наступним чином: