Контрольна робота з «Проектне фінансування»

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ 
ПОЛТАВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ТЕХНІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ІМЕНІ ЮРІЯ КОНДРАТЮКА

 

 

 

Кафедра фінансів та банківської справи

 

 

КОНТРОЛЬНА РОБОТА

з дисципліни «Проектне фінансування»

з. к. № 12348

 

 

 

                                                                                  Виконала:

                                                                                  студентка групи 6-мЕФ

                                                                                  Ткач Маріанна Іванівна

                                                                                  Перевірив викладач:

                                                                                 Штепенко К. П.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Полтава, 2012

 

Завдання № 17

ПЛАН

 

          Вступ………………………………………………………………………...3

ТЕОРЕТИЧЕА ЧАСТИНА. Фінансування інвестиційних проектів за рахунок емісії і реалізації довгострокових корпоративних облігацій………...5

Висновки…………………………………………………………………..14

ПРАКТИЧНА ЧАСТИНА. Розрахунково-аналітичне завдання...……..15

Джерела використаної літератури…………………………..…………...18

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ВСТУП

 

Зростання зацікавленості інвесторів до фінансових інструментів фондового ринку та необхідність використання суб’єктами господарювання надійних джерел залучення коштів для фінансування інвестиційних проектів зумовили активізацію випуску облігацій підприємств. Для розміщення таких цінних паперів в Україні є сприятливі умови, що спонукають емітентів здійснювати їх випуски: інвестиційний попит на цінні папери, динамічний розвиток фондового ринку з його інфраструктурою. Водночас на цьому ринку стало можливим для підприємств залучення значних фінансових ресурсів при порівняно допустимих витратах і ризиках, а також задоволення попиту різних груп інвесторів у надійному та ліквідному фінансовому інструменті.

Фінансування за рахунок  випуску облігацій дозволяє підприємству одержати переваги в порівнянні з іншими джерелами позикового капіталу. Це пов'язано з можливістю підприємства організовано залучати вільні кошти широкого кола інвесторів – власників облігацій. В умовах стабілізації фінансової системи України облігації підприємств стають інвестиційно-привабливими фінансовими інструментами для професійних та інших учасників ринку цінних паперів. Це позитивно впливає на покращення інвестиційних процесів в Україні та сприяє економічному зростанню.

Питанням використання корпоративних облігацій як фінансових інструментів на фондовому ринку  приділяли увагу зарубіжні науковці, зокрема Р. Уілсон та Ф. Фабоцці, Р. Брейлі та С. Майєрс, У. Шарп, Г. Александер, Д. Бейлі. Теоретичні та інституціональні основи їх випуску розглядаються в працях В. Корнєєва, Ю. Кравченка, О. Мендрула,                 О. Мозгового, І. Павленко, В. Суторміної, В. Федосова. Проблеми стану та розвитку ринку корпоративних облігацій України досліджені в роботах        Д. Леонова, І. Лютого, О. Охріменка, Ю. Прозорова та ін. Разом з тим теоретико-методичні та практичні  питання фінансування підприємств за рахунок випуску облігацій у сучасних економічних умовах ще не повною мірою досліджені та розроблені. Це свідчить про актуальність теми контрольної роботи та потребує розробки обґрунтованих рекомендацій щодо залучення підприємствами грошових коштів за рахунок емісії облігацій.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ТЕОРЕТИЧЕА  ЧАСТИНА

Фінансування  інвестиційних проектів за рахунок  емісії і реалізації довгострокових корпоративних облігацій

 

Світова практика розробила  чимало інструментів залучення інвестиційного капіталу. Серед них уже тривалий час утримують лідерство емісія акцій та кредитування. Однак зараз, коли традиційні джерела фінансування є недосяжними або непривабливими для учасників інвестиційного процесу, з’являються нові механізми залучення коштів, серед яких особливе місце посідають корпоративні облігації [3].

Облігації підприємства розглядаються як класичний інструмент залучення суб’єктами господарювання позичкового капіталу на довгостроковий період. Випуск облігацій, як правило, розрахований не на якихось конкретних капіталодавців, а на ринок капіталів у цілому.

Облігація — цінний папір, що засвідчує внесення її власником грошових коштів і підтверджує зобов'язання відшкодувати йому номінальну вартість цього цінного папера в передбачений у ньому термін з виплатою фіксованого процента (якщо інше не передбачено умовами випуску).

Облігація є одним з найпоширеніших інструментів боргу. Емітентами облігацій можуть виступати держава та підприємства всіх передбачених законом форм власності. Причому облігації можуть емітувати не тільки підприємства різних форм власності, а й об'єднання підприємств, акціонерні та інші товариства. Облігації підприємств, або корпоративні облігації, є одним із способів формування позикового капіталу, основою якого є коротко-, довгострокові кредити та боргові цінні папери.

Облігації підприємств  повинні мати такі реквізити:

• найменування цінного паперу - "облігація",
• фірмове найменування і місцезнаходження емітента облігацій;
• фірмове найменування або ім'я покупця (для іменної облігації);
• номінальну вартість облігації;
• строки погашення, розмір і строки виплати процентів (для процентних облігацій);
• місце і дату випуску, а також серію і номер облігації;
• підпис керівника емітента або іншої уповноваженої на це особи, печатку емітента [6].

Вважають, що корпоративні облігації більш ризикові, ніж державні. У держави, навіть у найскрутнішій економічній ситуації, існує можливість розрахуватись за борговими зобов'язаннями за рахунок випуску нових боргових зобов'язань або додаткової емісії грошей. Але як наслідок, рівень доходу за корпоративними облігаціями більший від рівня доходу за державними облігаціями.

Для створення ринку  довгострокового позикового капіталу необхідно утримувати темпи інфляції на стабільному та невисокому рівні (менш як 10%). У країнах, де темпи інфляції перевищують 20% на рік, дуже важко створити ринок довгострокового позикового капіталу, в тому числі ринок облігацій.

Корпоративні облігації  є фінансовим інструментом, як правило, з фіксованим доходом. Для власника корпоративних облігацій останні  є інвестиціями під фіксований процент. При падінні процентних ставок на ринку ціна на такі облігації зростає, а при зростанні таких ставок — спадає.

Облігації забезпечують залучення коштів на певний термін під фіксований процент і є  досить привабливим фінансовим інструментом. Проте скористатись цим інструментом можуть лише порівняно великі та фінансове стійкі корпорації, які мають досить високий кредитний рейтинг і відомі на ринках, де вони мають намір розмістити свої облігації.

Для того щоб корпорація могла успішно розмістити свої облігації  серед інвесторів, процентні ставки на ринку мають бути достатньою мірою передбачувані та не мати високих темпів зростання.

Корпоративні облігації  є інструментом довгострокового  фінансування для підприємств-емітентів. Терміни погашення перебувають  у межах від трьох—п'яти до десятків років. Підприємство не може випускати облігації для покриття збитків, пов'язаних з його господарською діяльністю.

Облігації українських  підприємств становлять незначну частку від загального обсягу цінних паперів, що перебувають в обігу на фондовому  ринку України. Серед основних причин такого становища — низька кредитоспроможність багатьох українських підприємств і, як наслідок, відсутність попиту на корпоративні облігації [5]. Відсутність зацікавленості інвесторів-фізичних осіб до облігацій як інструментів вкладання вільних грошових коштів обумовлена ще й існуючим порядком оподаткування процентів. У порівнянні з доходами за державними облігаціями або відсотками за банківськими депозитами, що звільнені від оподаткування, купонний доход за облігаціями оподатковується на загальних підставах. З метою подальшого розвитку ринку корпоративних облігацій, залучення на ринок різних груп інвесторів та забезпечення створення рівних можливостей доступу на ринок цінних паперів необхідно вдосконалити оподаткування операцій за облігаціями підприємств [4].

Акціонерні товариства в Україні є найбільш надійними  емітентами корпоративних облігацій, оскільки лише для них встановлено  обмеження на розмір емісії облігацій, а отже, і на розмір боргового  капіталу. Для підприємства, що формує свій борговий капітал за рахунок кредитів, структуру капіталу (співвідношення боргового капіталу до власного) контролює банк. У разі, коли борговий капітал становить значну величину, підприємству не буде надано кредит. Якщо борговий капітал формується за рахунок облігацій, рівень боргового капіталу контролюється лише в акціонерних товариствах. Останні можуть випускати облігації на суму, що не перевищує 25% розміру статутного фонду.

За облігаціями підприємств  доходи виплачуються за рахунок коштів, що залишаються після розрахунків з бюджетом і сплати інших обов'язкових платежів. Забезпечуються корпоративні облігації в більшості випадків майном та доходами корпорації-емітента. Тобто гарантією повернення коштів для інвестора, що придбав корпоративні облігації, є рухоме, нерухоме майно або цінні папери, якими володіє компанія-емітент.

У разі невиконання або несвоєчасного  виконання емітентом зобов'язань  щодо виплати доходу по облігаціях чи їх погашення стягнення відповідних  сум з емітента провадиться в  примусовому порядку судом або арбітражним судом.

Розглянемо основні види облігацій, які емітуються корпораціями на розвинених фінансових ринках.

1. Залежно від рівня і характеру  забезпечення облігації поділяють  на забезпечені та незабезпечені. 

Забезпечені облігації характеризуються тим, що зобов'язання корпорації-емітента щодо виплати процентів та основної суми боргу за ними підкріплюється відповідним обсягом матеріальних активів або цінними паперами.

При емісії заставних облігацій  корпорація-емітент оформляє заставну на активи, визначені корпорацією як забезпечення. Іпотечні облігації забезпечуються нерухомістю і є одним із видів заставних облігацій. Емітентом таких облігацій є банки, що надають довгострокові кредити під заставу нерухомості. Банки випускають їх для рефінансування довгострокових кредитів, виданих під заставу нерухомості. Загальний обсяг емісії іпотечних облігацій разом з процентними виплатами відповідає вартості заставленої нерухомості. В облігаціях під обладнання забезпеченням є не нерухоме майно, а більш ліквідні активи, частіше за все обладнання.

Облігації з додатковим забезпеченням  дають додаткові гарантії інвесторам, але не за рахунок активів компанії-емітента, а за рахунок активів іншої  фірми. Емісія таких облігацій може здійснюватись компанією, яка використовує лізингове обладнання. Додатковим гарантом випуску в цьому випадку стає фірма, що надає лізинг. Гарантовані облігації — це облігації, виконання зобов'язань за якими гарантується не компанією-емітентом, а іншими компаніями.

Так звані спільні облігації гарантуються двома і більше компаніями. Спільне забезпечення позики і випуск спільних облігацій мають місце, коли кілька підприємств здійснюють спільний проект і через випуск облігацій фінансують його.

Незабезпеченими називають облігації, не підкріплені відповідною заставою, їх випускають корпорації, кредитоспроможність яких не викликає сумніву, або фірми, активи яких настільки малі, що не можуть слугувати заставою позики.

Незабезпечені короткострокові боргові  зобов'язання корпорацій та фінансово-кредитних установ називають комерційними цінними паперами, їх емітентами є промислові корпорації, іпотечні банки, ощадно-кредитні асоціації тощо. Термін обігу таких боргових зобов'язань найчастіше становить 30-45 днів, а максимальний строк не перевищує 9 міс. Комерційні цінні папери є одним із ефективних способів залучення грошових коштів на короткий строк.

2. Облігації можуть розрізнятися  не тільки рівнем забезпеченості, а й умовами погашення. Існують,  наприклад, облігації з правом  дострокового викупу або серійні облігації, що випускаються серіями з різними термінами погашення.

3. Існують також конвертовані  та обмінювані облігації. 

Конвертовані — це облігації, які  можуть за бажанням власника бути обміняні на певну кількість акцій того самого емітента. В інформації про емісію конвертованих облігацій в обов'язковому порядку обумовлюються пропорції обміну (коефіцієнт конвертації), терміни конвертації, порядок та розмір виплат.