Контрольна робота “управління фінансовою санацією підприємсв”

Система показників У. Бівера та їх значення для діагностики банкрутства  представлені в таблиці.

Таблиця.

Система показників У. Бівера для діагностики  банкрутства

Показник	Розрахунок	Значення показників
		Для благополучних компаній	За 5 років до банкрутства	За 1 рік до банкрутства
1. Коефіцієнт Бівера	Чистий прибуток – Амортизація Довгострокові + Короткостро-Зобов’язання       кові зобов’яз.	0,4 – 0,45	0,17	- 0,15
2. Рентабельність акивів	Чистий прибуток                                  * 100 %       Активи	6-8	4	- 22
3. Фінансовий ліверидж	Довгострокові + Короткостро-Зобов’язання       кові зобов’яз.                         Активи	≤ 0,37	≤ 0,50	≤ 0,80
4. Коефіцієнт покриття активів чистим оборотним капіталом	Власний        -       Позаоборотні Капітал                       активи                       Активи	0,4	≤ 0,3	≈ 0,06
5. Коефіцієнт покриття	Оборотні активи Короткострокові зобов’язання	≤ 3,2	≤ 2	≤ 1

 

4) Р.С. Сайфулін та  Г.Г. Кадиков запропонували використовувати для експрес=оцінки фінансового стану підприємства рейтингове число:

R = 2 Ко + 0,1 Ктл + 0,08 Ки + 0,45 Км + Кпр;

Де Ко – коефіцієнт забезпеченості власними засобами (Ко більше або дорівнює 1);

Ктл – коефіцієнт поточної  ліквідності (Ктл більше або дорівнює 2);

Ки – інтенсивність  обороту авансуємого капіталу, яка  характеризує обсяг реалізованої продукції, що припадає на 1 грн. засобів, вкладених у діяльність підприємства (Ки більше або дорівнює 2,5);

Км – коефіцієнт менеджменту, що характеризує відношення прибутку до величини виручки від реалізації (Км більше або дорівнює (n - 1) / r, де r – облікова ставка центрального банку (НБУ));

Кпр – рентабельність власного капіталу – відношення балансового  прибутку до власного капіталу (Кпр  більше або дорівнює 0,2).

При повній відповідності  значень фінансових коефіцієнтів мінімальним нормативним рівням рейтингове число буде дорівнювати 1. Фінансовий стан підприємства з рейтинговим числом меншим 1 характеризується як незадовільний.

Рейтингова оцінка фінансового  стану може застосовуватись з  метою класифікації підприємств за рівнем ризику взаємовідносин з ними банків, інвестиційних компаній, партнерів.

Діагностика неспроможності на базі рейтингового числа, однак, не дозволяє оцінити причини потрапляння підприємства “в зону неплатоспроможності”. Окрім того, нормативне значення коефіцієнтів, що використовуються для рейтингової оцінки, також не враховує галузевих особливостей підприємства.

Методи фінансового  оздоровлення, що застосовуються до конкретного  підприємства, залежать від глибини  фінансової кризи. Комплексна оцінка фінансово-економічного стану дозволяє визначити, на якій стадії неспроможності знаходиться підприємство:

• прихованій стадії банкрутства, що проявляється в зростанні зобов’язань та погіршенні структури балансу;
• стадії фінансової нестійкості, що появляється у неузгодженості фінансових потоків та виникненні хронічної неплатоспроможності, яка супроводжується зниженням виробничого та ринкового потенціалу підприємства, наявністю ознак соціального банкрутства.

При цьому антикризове  управління підприємством заключається у виборі та застосуванні методів фінансового оздоровлення.

5) Формула Лиса для  Великобританії (1972 р.)

Z = 0,063 Х1 + 0,092 Х2 + 0,057 Х3 + 0,001 Х4

Де Х1 – оборотний  капітал / сума активів;

Х2 – прибуток від реалізації / сума активів;

Х3 – нерозподілений прибуток / сума активів;

Х4 – власний капітал / позиковий капітал.

Граничне значення тут 0,037

6) Формула Таффлера (1997 р.)

Z = 0,53 Х1 + 0,13 Х2 + 0,18 Х3 + 0,16Х4

Де Х1 – прибуток від  реалізації / короткострокові зобов’язання;

Х2 – оборотні активи / сума зобов’язань;

Х3 – короткострокові  зобов’язання / сума активів;

Х4 – виручка / сума активів.

Якщо величина рахунку  більша 0,3, це говорить про те, що у  фірми непогані довгострокові перспективи, якщо менше 0,2 то банкрутство більш ніж ймовірно.

1. Z-рахунок Альтмана

В практиці фінансово-господарської діяльності західних фірм широко застосовується для оцінки банкрутства Z – рахунок Альтмана.

Z – рахунок Альтмана являє  собою п’ятифакторну модель, побудовану  за даними 33 збанкрутілих підприємств  США (1968 р.). Z – рахунок розраховується як:

Z рахунок = 1,2 * К1 + 1,4 * К2 + 3,3 * К3 + 0,6 * К4 + 1 * К5

Де К1 – оборотний капітал / всі  активи (частка оборотного капіталу в  активах підприємства)

К2 – нерозподілений прибуток / всі  активи (частка нерозподіленого прибутку в активах підприємства (рентабельність активів))

К3 – доход від основної діяльності / всі активи  (відношення прибутку від реалізації  до активів підприємства)

К4 – ринкова вартість акцій / всі  активи ( відношення ринкової вартості звичайних та превільованих акцій  до пасивів підприємства)

К5 – обсяги продажу / всі активи (відношення обсягу продажу до активів).

В залежності від значення Z – рахунку  надається оцінка ймовірності банкрутства підприємства за визначеною шкалою, яка подана в таблиці.

Таблиця.

Визначення  ймовірності настання банкрутства підприємства

за Z – рахунком Альтмана (за один рік)

Значення Z	Ймовірність настання банкрутства
Z < 1,8	Дуже висока
1,8 < Z < 2,7	Висока
2,7 < Z < 2,9	Ймовірна
Z > 2,9	Дуже низька

 

У 1977 р. Альтман розробив більш точну модель, що дозволяє прогнозувати банкрутство на горизонті в 5 років з точністю до 70 %. В моделі використовуються наступні показники: рентабельність активів, динамічність прибутку, коефіцієнт покриття відсотків, коефіцієнт поточної ліквідності, коефіцієнт автономії, вартість майна підприємства.

У 1983 р. Альтман зробив модифікований варіант своєї  моделі для компаній, акції яких не котуються на біржі:

Z = 0,717Хі + 0,847Х2 + 3,107Х3 + 0,42Х4 + 0,995Х5

Де Х4 – балансова  вартість власного капіталу / позиковий капітал.

Граничне значення рахунку  тут дорівнює 1,23.

В російській та українській  практиці було багато спроб використати Z – рахунок Альтмана для оцінки платоспроможності та діагностики  банкрутства, використовується комп’ютерна модель прогнозування діагностики банкрутства. Проте різниці у зовнішніх факторах, що впливають на функціонування підприємства (ступінь розвитку фондового ринку – головним чином відсутність вторинного ринку цінних паперів, податкове законодавство, нормативне забезпечення бухгалтерського обліку), а відповідно, на економічні показники, що використовуються в моделі Альтмана, спотворюють ймовірність оцінки.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Список літератури

1. Терещенко О.О. Фінансова санація і банкрутство підприємств: Навч. посібник. – К.: КНЕУ, 2000. – 412с.
2. Управління фінансовою санацією підприємства: Навч. посібник/ С.Я.Салига, О.І.Дацій, Н.В. Нестеренко, О.В.Сеоебряков. – К.: ЦНЛ, 2005. – 240с.