Инноваційна діяльность в Україні

     З боку держави необхідна розробка та прийняття Закону «Про пріоритетне  використання вітчизняної промислової  продукції інвестиційного попиту». Найважливішою складовою цього  нормативного акту має стати введення мораторію на використання імпортних матеріалів, аналоги яких виробляються в Україні [8]. Розробка конкретних заходів державної промислової політики має бути спрямована на забезпечення реальної участі держави в процесах реконструкції і технічного переозброєння ГМК, створення нових організаційних міжгалузевих структур, які сприятимуть вирішенню проблем інвестування в процеси технологічної модернізації галузі. У рамках пріоритетних державних програм необхідно розробити заходи державної підтримки кредитування галузей промисловості споживачів металопродукції, зокрема машинобудування. 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

3. Ефективність інноваційної діяльності в Україні 

     Серед важливих показників економічної діяльності підприємств — їх інноваційна  активність. Загальний спад виробництва негативно вплинув на інноваційну діяльність. Зокрема, в 1991–2000 рр. простежується щорічне зниження кількості та питомої ваги підприємств, які впроваджували інновації в усіх видах економічної діяльності. Якщо 2000 р. інновації здійснювали 1705 підприємств, або 18% від кількості обстежених, то 2004 р. ця кількість становила 1359 одиниць, або 13,7%.

     За  останні роки склалися такі основні  напрями інноваційної діяльності в  країні:

     •    дослідження і розробки;

     •    придбання нових технологій, прав на патенти, зокрема права власності на винаходи, корисні моделі, промислові зразки, ліцензії на використання зазначених об'єктів;

     •    виробниче проектування, інші види підготовки виробництва для випуску  нових продуктів, упровадження нових  методів їх виробництва;

     •    придбання машин, обладнання, установок, інших основних фондів;

     •  маркетинг та реклама.

     Найбільша кількість підприємств та їх питома вага характеризується таким видом  інноваційної діяльності як придбання  засобів виробництва: машин, обладнання, установок, інших основних засобів та капітальні витрати, пов'язані з запровадженням інновацій

     Великий інтерес становить аналіз інноваційної діяльності підприємств по видах  економічної діяльності. Так, наприклад 2008 р. із загальної кількості 1496 підприємств, що займалися інноваційною діяльністю, 1215 підприємств (або 81,2%) становили підприємства п'яти видів економічної діяльності. Зокрема: 449 підприємств машинобудування, або 30,0%; 432 підприємства харчової промисловості та перероблення сільськогосподарських продуктів, або 28,9%; 119 підприємств хімічної та нафтохімічної промисловості, або 8%; 116 підприємств легкої промисловості, або 7,8%; 99 підприємств металургії та обробки металів, або 6,6%. 2009 р. із 1359 підприємств, що займалися інноваційною діяльністю, 1078 підприємств (або 79,4%) становили підприємства п'яти видів економічної діяльності, зокрема: 449 підприємств машинобудування, або 33,0%; 334 підприємства харчової промисловості та перероблення сільськогосподарських продуктів, або 14,6%; 126 підприємств хімічної та нафтохімічної промисловості, або 9,3%; 77 підприємств легкої промисловості, або 5,7%; 92 підприємства металургії та обробки металів, або 6,8%. Аналізуючи дані за 2008 та 2009 рр. по видах економічної діяльності, виявили, що питома вага підприємств, що займаються інноваційною діяльністю має незначні коливання.

     Як  кажуть у народі — інноваційна  діяльність не самоціль, а засіб  досягнення високих економічних  цілей. Ідеться зокрема про відвантаження (реалізацію) інноваційної продукції. І активність підприємств у цьому виді діяльності є визначальною. Загальний обсяг відвантаженої інноваційної продукції у 2005 р. досяг 10365,4 млн грн, що становить 6,8% до загального обсягу відвантаженої продукції. Слід вказати на те, що із загального обсягу відвантаженої інноваційної продукції 54,7% — це продукція, що зазнала суттєвих змін, 31,9% — удосконалена продукція, 13,4% — інша інноваційна продукція. Із загального обсягу такої інноваційної продукції 33,4% (3466,7 млн грн) становила продукція харчової промисловості та перероблення сільськогосподарської продукції, 26,6% (2759,9 млн грн) — металургії та обробки металу і 18,9% (1962,3 млн грн) — машинобудування. Звернемо увагу на те, що в машинобудуванні 68,9% (1351,8 млн грн) продукції, яка зазнала суттєвих змін, в харчовій промисловості — 61,0% (2113,8 млн грн), металургії та обробці металів — 58,1% (1602,3 млн грн), легка промисловість — 32,1% (102,8 млн грн) і хімічній та нафтохімічній промисловості — 23,1% (237 млн грн).              2009 р. загальний обсяг відвантаженої інноваційної продукції становив 12605,7 млн грн, або 7,0% загального обсягу відвантаженої промислової продукції. Причому обсяг відвантаженої інноваційної продукції перевищив обсяги попереднього року на 2240,3 млн грн (21,6%). Із загальної кількості відвантаженої в 2002 р. інноваційної продукції 45,6% зазнала суттєвих змін і 38,4% — удосконалена продукція. Кількість продукції, що мала суттєві зміни, порівняно з 2005 р. зменшилась на 9,1 процентних пункта. Із загального обсягу відвантаженої інноваційної продукції — продукція харчової промисловості та перероблення сільськогосподарської продукції в загальному обсязі відвантаженої інноваційної продукції становила 31,7%, машинобудування — 27,0%, металургії та обробки металу — 16,1%. Слід вказати на те, що продукція, яка зазнала суттєвих змін у 2008 р. дорівнювала в машинобудуванні 71,2%, харчовій промисловості та переробленні сільськогосподарської продукції 43,4%, металургії та обробці металів 40,4%. Загальний обсяг відвантаженої (реалізованої) інноваційної продукції в 2009 р. становив 12882,1 млн грн, або 5,6% загального обсягу реалізованої промислової продукції. 2010 р. загальний обсяг реалізованої (відвантаженої) інноваційної продукції досяг 18784 млн грн, що дорівнювало 5,8% загального обсягу реалізованої продукції. Причому реалізована продукція становила 50,8%, удосконалена — 33,7%, інша інноваційна продукція — 15,5%. 2009 р. обсяг реалізованої інноваційної продукції зріс, порівняно з даними 2006 р. — 145,8%. Наведені дані свідчать про постійне збільшення випуску та реалізації інноваційної продукції.

     Проведений  аналіз обсягів фінансування та витрат на інноваційну діяльність в економіці  України свідчить, що останнім часом  вони зростають із року в рік. Попри  значні темпи збільшення фінансування на інноваційну діяльність, вітчизняній економіці для переходу на інноваційну модель розвитку нині потрібні не сотні мільйонів гривень, а десятки мільярдів доларів. Тільки достатнє фінансове забезпечення дасть змогу здійснити цей стратегічний напрям розвитку економіки нашої держави.

Висновки

     1.   Аналіз масштабів та результативності  інноваційної діяльності в економіці  України свідчить про відносно  низьку активність використання  на виробництві науково-технічних  досягнень, їх слабке залучення  до вирішення основних завдань  відновлення вітчизняної економіки.

     2.   Інновації ще не мають вирішального  значення для розвитку видів  економічної діяльності і забезпечення  його економічної стабільності.

     3.  Інноваційна діяльність є сьогодні  чи не найважливішою умовою  створення конкурентоспроможних  товарів та послуг як фактора зростання економіки нашої країни.

     Держава повинна здійснювати пряме фінансування інноваційних проектів, стимулювати  інвестиції в інноваційні проекти  з боку приватних і державних  підприємств через створення  пільгових умов для тих підприємств, які впроваджують прогресивну техніку і технології, а також займаються науково-дослідною діяльністю.

     4.  Проведення інноваційних заходів  у складних умовах сучасної  економічної ситуації об'єктивно  пов'язане зі значними труднощами  та фінансовими ризиками. Органи Держкомстату України проводили оцінювання факторів, що стримують інноваційну діяльність на промислових підприємствах. Аналіз статистичних даних свідчить, що фінансові труднощі найбільше впливають на процес науково-технічного розвитку виробництва. На групу факторів, пов'язаних із низькою фінансовою спроможністю, вказують майже всі підприємства. Крім загальних причин недостачі власних коштів та неможливості залучення державних джерел фінансування, значне місце посідає високий рівень кредитних ставок, що також впливає на відсутність коштів у замовника.

     5.  Значна кількість підприємств,  що здійснювали інноваційну діяльність, указали на високі кредитні  ставки як фактор, що її стримує.

     6.  Негативний вплив на інноваційну  діяльність зовнішніх факторів посилюється дією внутрішніх недоліків господарювання. Це недосконалість системи управління, відставання організації виробництва від розвитку умов та потреб ринкового середовища.

     7.  В Україні відсутні достовірні  схеми оцінювання інноваційного  потенціалу. Через це багато наших підприємств у процесі приватизації можуть втратити вдвічі, а то і втричі від своєї реальної вартості. Ту т потрібно закласти гарантії для підприємств, які б, з одного боку, унеможливлювали недооцінку нематеріальних активів, а з другого — стимулювали надходження інвестиційних проектів, спрямованих на модернізацію та розвиток інноваційного потенціалу підприємств.

     Для утвердження ефективної національної інноваційної моделі необхідно зробити  таке:

     а) передбачити державні гарантії послідовної і відповідальної інноваційної політики; розвивати вже існуючі

     інноваційні структури і сприяти виникненню нових, особливо в регіонах;

     б) створити ефективну систему інноваційного  кредитування та інвестування, прийняти необхідні законодавчі документи  щодо її правового і фінансового функціонування.

     8. Важливо зрозуміти, що інноваційний  розвиток — це довготривалий  національний проект. Його реалізація  не повинна залежати ні від  політичних, ні від будь-яких інших  коливань. 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

Список  використаної літератури

1. Волкова  О.І. Економіка й організація  інноваційної діяльності: підручник  / О.І. Волкова, М.П. Денисенко.  – К.: Професіонал, 2004. – 960 с.

2. Колик  А. Инновации для сектора B2B в Украине / А. Колик //

http://www.b2blogger.com

3. Посталюк  М.П. Влияние экономической системы на инновационную деятельность в условиях рынка / М.П. Посталюк // http://www.tisbi.ru

4. Степанова  Е.А. Инновационная стратегия:  потенциал, ограничения, предпосылки  успешности / Е.А. Степанова // http://www.tisbi.ru

5. Сайт  Державного комітету статистики //http://www.ukrstat.gov.ua

6. Стратегія  інноваційного розвитку України  на 2010–2020 роки в умовах глобалізаційних викликів, проект. Державне агентство України з інвестицій та розвитку // http://www.in.gov.ua

7. Украине  необходимо приступить к реализации своего инновационного потенциала // http://www.debaty.org

8. Харахулах  В. Кризи приходять й уходять  / В. Харахулах // Металургійний  компас. – 2009. – № 6. – С. 39.