Характеристика фінансового ринку Росії

     Активна купівля нерезидентами російських ліквідних акцій сприяла збільшенню попиту на них з боку вітчизняних  інвесторів і прискоренню темпів зростання котирувань. У результаті до початку червня ціни більшості акцій досягли максимальних значень першого півріччя 2009 року. Незважаючи на те, що спостерігався в квітні-травні 2009 р. приплив іноземного капіталу носив в основному короткостроковий характер, його вплив на російський фінансовий ринок у цілому було позитивним. Зростання інтересу інвесторів до російських інструментам послужив сигналом про зниження інвестиційних ризиків на внутрішньому фінансовому ринку і відкрив нові можливості для російських компаній з реструктуризації та рефінансування їх боргу, що підлягає погашенню в 2009-2010 роках.

     Індекс  ММВБ за підсумками першого півріччя 2009 р. підвищився на 56,8% в порівнянні з кінцем 2008 р. і на закриття торгів 30 червня 2009 р. досяг 971,55 пункту. Діапазон його коливань в аналізований період становив 553,62-1206,20 пункту. Індекс РТС підвищився на 56,2% і на закриття торгів 30 червня 2009 р. досяг 987,02 пункту, змінюючись протягом аналізованого періоду в діапазоні 498,20-1180,56 пункту.

     Таким чином, незважаючи на намітилися у першому  півріччі 2009 р. позитивні зрушення, ситуація на російському ринку акцій  залишається нестабільною. Він як і раніше украй уразливий до зміни напрямку та величини потоку капіталу, коливань кон'юнктури світових фондового і нафтового ринків, змін зовнішнього новинного фону. Це пов'язано з обмеженим присутністю на вітчизняному ринку акцій консервативних інвесторів і непривабливою для акціонерів дивідендною політикою російських емітентів. Подальший розвиток російського ринку акцій буде залежати від швидкості відновлення вітчизняної та світової економік, створення ефективної системи корпоративного управління, що дозволить залучити на російський ринок акцій значні грошові кошти консервативних інвесторів, у тому числі роздрібних.

     Ринок похідних фінансових інструментів за обсягом біржових торгів посідає  третє місце після валютного  ринку і ринку акцій. Ринок деривативів тісно пов'язаний з ринками базових активів - ринком акцій, валютним, грошовим і товарним ринками, тому зміна кон'юнктури на ринках базових активів оперативно позначається на ринку деривативів. У зв'язку з цим темпи відновлення окремих сегментів термінового біржового ринку значно різнилися, перебуваючи в залежності від темпів відновлення ринків відповідних базових активів.

     У першому півріччі 2009 р. на російському  ринку похідних фінансових інструментів намітилися ознаки стабілізації. З лютого поступово відновлювалася активність учасників біржових торгів, значно понизити в другий половині 2008 р. Сумарний оборот торгів строковими контрактами на російських біржах в 2009 році склав 5,4 трлн. руб. (8,3 і 6,2 трлн. Руб. У першому та другому півріччях 2008 р. відповідно).

     Таким чином, у другому півріччі 2009 р. ситуація на російському ринку похідних фінансових інструментів частково стабілізувалася, що проявилося в позитивній динаміці оборотів торгів на окремих сегментах  ринку і поновлення введення в  обіг нових інструментів. Однак сумарні відкриті позиції за строковими біржовими контрактами, що відображають ємність і розвиненість ринку, не відновилися в колишніх обсягах. Подальший розвиток російського термінового ринку буде залежати від кон'юнктури ринків основних базових активів, а також від вдосконалення системи управління ризиками на строкових біржах.  
 
 
 
 
 
 
 
 

    Глава 3. Роль посередників на фінансовому ринку Росії .

     Найважливішу  роль у переміщенні коштів у рамках фінансової системи грають фінансові  посередники, які взаємодіють з  господарюючими суб'єктами, населенням і між собою. Їх діяльність, по суті, зводиться до акумулювання невеликих заощаджень багатьох дрібних інвесторів і подальшого довгострокового інвестування акумульованих коштів. Останнім часом все більше інвестицій здійснюється через фінансових посередників. Основна роль фінансових посередників у розвитку економіки будь-якої держави полягає в забезпеченні ефективного функціонування механізму залучення інвестицій. Рівень інвестицій істотно впливає на обсяг національного доходу суспільства. Інвестиції (капіталовкладення) у масштабах країни визначають процес розширеного відтворення. Крім того, залучення коштів населення в господарське життя країни забезпечує не тільки вливання істотних грошових коштів в економіку, а й підвищує трудову мотивацію населення, активізує економічну активність приватних осіб, а також знижує рівень соціальної напруженості в країні. Тому проблема залучення і акумулювання коштів населення традиційно вважається однією з найважливіших для зростаючої економіки.

     Всіх  фінансових посередників можна підрозділити на чотири групи: фінансові установи депозитного типу; інвестиційні фонди; інші фінансові організації.

     Найбільшого поширення на фінансовому ринку  РФ в якості фінансових посередників отримали комерційні банки. Вони залучають тимчасово вільні грошові кошти і розміщують їх від себе особисто шляхом укладання договорів банківського рахунку, банківського вкладу, продаючи випущені ними цінні папери або приймаючи кошти в довірче управління.

     В основному комерційні банки розміщують кошти від себе особисто, гарантуючи своєму клієнтові тільки певний дохід. Довірче управління через створення фондів довірчого управління (ОФБУ) отримали значно менше поширення, ніж у інвестиційних фондів. Сукупні активи ОФБУ збільшилися з 980 млн. у 2003 році до 7,76 млрд. на початку 2006 року (на початку 2008 сукупні активи ОФБУ склали 15,7 млрд. доларів.

     Інвестиційні  фонди в РФ з'явилися набагато пізніше комерційних банків. На відміну від комерційних банків вони функціонують не на ринку кредитів, а на фондовому ринку, акумулюючи кошти юридичних і фізичних осіб і вкладаючи їх у цінні папери.

     У РФ два різновиди інвестиційних  фондів. Акціонерний інвестиційний фонд (АиФ) - відкрите акціонерне товариство, винятковим предметом діяльності якого є інвестування майна в цінні папери та інші об'єкти, передбачені законом. Пайовий інвестиційний фонд (ПІФ) - відособлений майновий комплекс, що складається з майна, переданого в довірче управління компанії, засновником довірчого управління з умовою об'єднання цього майна з майном інших засновників, частка у праві власності на яке засвідчується цінним папером, що видається компанією, що управляє.

     ПІФ як колективна форма інвестування коштів має такі переваги: ​​активами ПІФ  управляють професійні менеджери; навіть невелике вкладення буде диверсифіковано; ПІФ доступний для «дрібного» інвестора; інформація про роботу фонду  максимально відкрита і доступна; контроль за роботою фонду здійснює держава; на відміну від депозиту в комерційному банку власник  паю може продати або подарувати пай іншій особі.

     По  об'єктах вкладень розрізняють фонди  акцій, фонди облігацій, фонди грошового  ринку, індексні фонди, фонди нерухомості  і ін

     До  останньої групи фінансових посередників відносяться різні типи фінансових компаній, таких, як фінансові компанії, що спеціалізуються на кредитних  і лізингових операціях у сфері  бізнесу та фінансові компанії споживчого кредиту, надають позики домашнім господарствам  з правом погашення в розстрочку. Однак вони ще не набули широкого розвитку в Росії і знаходяться в стадії становлення.

     Основні плюси посередницької діяльності:

     По-перше, посередники здійснюють диверсифікацію ризику шляхом розподілу вкладень за видами фінансових інструментів між  кредиторами при видачі синдикованих (спільних) кредитів у часі й іншим  чином, що веде до зниження рівня кредитного ризику. При відсутності фінансового посередника великий кредитний ризик, тобто ризик неповернення основної суми боргу і відсотків. Чистий дохід посередника визначається різницею між ставкою за наданий їм кредит і ставкою, під яку сам посередник позичає гроші, за вирахуванням витрат, пов'язаних з веденням рахунків, виплатою заробітної плати співробітникам, податковими платежами і т. д.

     По-друге, посередник розробляє систему перевірки  платоспроможності позичальників  і організовує систему розповсюдження своїх послуг, що також знижує кредитний  ризик і витрати по кредитуванню.

     По-третє, фінансові інститути дозволяють забезпечити постійний рівень ліквідності  для своїх клієнтів, тобто можливість отримання готівкових грошей.

     Таким чином, позитивна роль фінансових посередників очевидна. Їх найважливішим завданням на сьогоднішній день є акумулювання невеликих заощаджень багатьох дрібних інвесторів і подальше довгострокове інвестування акумульованих коштів.

     Висновок.

     Таким чином, фінансовий ринок - це ринок, на якому в якості товару виступають фінансові ресурси. Метою фінансового ринку є забезпечення ефективної акумуляції грошових коштів та їх реалізації структурам, які потребують фінансових ресурсах.

     Для досягнення мети, поставленої на початку  курсової роботи, було проведено теоретичний  аналіз спеціальної літератури з  теми дослідження, який дозволяє зробити  наступні висновки:

1. Російський фінансовий ринок у цей час відрізняє невисока ступінь розвиненості інфраструктури, відсутність розвиненої системи страхування ризику, низька ліквідність більшості фінансових інструментів, відсутня налагоджена інформаційна система, не до кінця розвинута законодавча база (наприклад, до цих пір не прийнятий Закон про інсайдерської інформації);
2. Фінансовий ринок Росії під час найгострішої фази кризи поніс одні з найбільших втрат у порівнянні з іншими фінансовими ринками, стався великомасштабний відтік коштів нерезидентів;
3. Фінансовий ринок країни недостатньо чітко виконує функції мобілізації тимчасово вільних грошових коштів фізичних і юридичних осіб та їх розподіл і перерозподіл на комерційній основі між різними секторами економіки;
4. В даний час фінансовий ринок Росії почав своє відновлення, причому за його темпами Росія займає 4-е місце у світі

     В даний час залишається відкритим  питання: чи побачимо ми новий, якісно модернізований фінансовий ринок, Росію  як один зі світових фінансових центрів, або, ж ми знову отримаємо «старий» фінансовий ринок? Якщо ми хочемо бути великою країною, забезпечити суверенність і динамізм соціально-економічного розвитку, ми повинні ставити питання про формування в Росії міжнародного фінансового центру. Ось як з цього приводу висловився президент країни Дмитро Анатолійович Медведєв у своєму виступі на Діловому саміті АТЕС в Сінгапурі: «У нас є і власні плани щодо вдосконалення російської фінансової системи. Ми покладаємо на нашу фінансову систему досить серйозні плани, розраховуємо на те, що в посткризовий період Росія буде створювати сильну фінансову систему і, в кінцевому рахунку, повинна стати одним із сильних фінансових центрів світу. У найближчі роки така робота обов'язково буде активізована, та ми її, власне кажучи, і зараз не переривали ». З цих слів можна зробити висновок, що розвиток фінансового ринку Росії як частини фінансової системи, є пріоритетним завданням реформування сучасної Росії.