Грошово-кредитна політика

 Таблиця 1. Облікова ставка Національного банку України у 2006-2011 роках

Початок періоду	Кінець періоду	%, річних
10.08.2010		7.75%
08.07.2010	09.08.2010	8.5%
08.06.2010	07.07.2010	9.5%
12.08.2009	07.06.2010	10.25%
15.06.2009	11.08.2009	11.0%
30.04.2008	14.06.2009	12.0%
01.01.2008	29.04.2008	10.0%
01.06.2007	31.12.2007	8.0%
10.06.2006	31.05.2007	8.5%

 

 Джерело: http://www.bank.gov.ua/Statist/sfs.htm

Бачимо тенденцію до зменшення  ставок. Змінюючи облікову процентну став-ку, центральний банк впливає на пропозицію грошей. Якщо розглядати антикри-зову політику держави,то зазвичай під час буму облікова ставка збільшується, а під час кризи – суттєво знижується. Тож аналіз облікової ставки Нацбанку може бути корисним джерелом інформації про стан економіки на сьогоднішній день.

Рефінансування  комерційних банків

Центральний банк надає кредити  комерційним банкам на емісійній  основі, тобто в процесі рефінансування він емітує платіжні засоби обігу.

Найбільш поширені способи  рефінансування комерційних банків:

• Кредити овернайт
• Тендер з підтримання ліквідності банків
• Стабілізаційний кредит
• Операції своп 
• Операції РЕПО. [6]

У таблиці 2 показані данні  ставок рефінансування станом на березень 2011.

Таблиця 2. Ставки рефінансування комерційних банків березень 2011

Назва ставки рефінансування	Ставка, %
Середньозважена ставка за всіма інструментами	10,0
Кредити овернайт	9,3
Операції РЕПО	9,3
Стабілізаційні кредити	15,0
Операції своп	23,1
Кредити, надані шляхом проведення тендеру	10,0
Кредити, надані для підтримання  довгострокової ліквідності банків	9,5
Кредити, надані для фінансування чемпіонату Європи-2012	11,0
Інші кредити	8,3

Джерело: http://www.bank.gov.ua/Statist/sfs.htm

Операції з цінними паперами на первинному ринку

Національний банк України виконує обов'язки генерального агента Міністер-

ства фінансів України з обслуговування, розміщення державних облігацій та про-ведення платежів за ними, а також депозитарію за державними облігаціями, випу-щеними у вигляді записів на рахунках у системі електронного обігу цінних папе-рів, та дилера на вторинному ринку.

На первинному ринку функції Нацбанку обмежуються розміщенням обліга-цій державної позики шляхом проведення аукціонів та операціями з обслугову-ванням державного боргу за цінними паперами. У цілому операції Нацбанку з державними облігаціями України використовуються як інструмент регулювання грошового ринку та управління державним боргом, а також з метою активізації проведення міжбанківських операцій з державними цінними паперами та сприян-ня встановлення котирувальних цін на цінні папери. [17]

На малюнку 3 зображено графік  купівлі цінних паперів НБУбанком у 2006-2010 роках.

Малюнок 3. Купівля цінних паперів Національним банком у 2006-2010 роках

                

                                                Джерело: http://ssmsc.gov.ua

З малюнку бачимо динаміку до збільшення обсягів купівлі цінних паперів. Це пояснюється кризовими явищами в економіці. Наприклад у 2006 році Націона-льний банк скупив цінні папери на суму 27 млрд. гривен, а у 2010 році ця сума збільшилась до 99 млрд. гривень.

Стримування рівня інфляції

Одним з пріоритетних завдань  НБУ на сьогодні є стримування  рівня інфляції на якомога нижчому рівні. З кожним роком рівень інфляції знижується. У 2010 році вдалося вперше за багато років досягти показника інфляції на рівні менше 10% (таб-лиця 3). Уряд заклав у держбюджет в 2011 році прогноз інфляції на рівні 8,9%.

             Таблиця 3. Зведена таблиця індексів інфляції 2006-2011рр.

 

Місяць	2006	2007	2008	2009	2010	2011
Січень	101,2	100,5	102,9	102,9	101,8	101,0
Лютий	101,8	100,6	102,7	101,5	101,9	100,9
Березень	99,7	100,2	103,8	101,4	100,9	101,4
Квітень	99,6	100,0	103,1	100,9	99,7
Травень	100,5	100,6	101,3	100,5	99,4
Червень	100,1	102,2	100,8	101,1	99,6
Липень	100,9	101,4	99,5	99,9	99,8
Серпень	100,0	100,6	99,9	99,8	101.2
Вересень	102,0	102,2	101,1	100,8	102.9
Жовтень	102,6	102,9	101,7	100,9	100.5
Листопад	101,8	102,2	101,5	101,1	100,3
Грудень	100,9	102,1	102,1	100,9	100,8
Всього  за рік	111,6	116,6	122,3	112,3	109,1

Джерело: http://www.kapitalizator.com/zvedena-tablytsya-indeksiv-inflyatsiy

Регулювання імпорту та експорту капіталу

Національний банк відповідно до законодавства України про  зовнішньоеко-номічну діяльність та систему валютного регулювання і валютного контролю рег-улює імпорт та експорт капіталу. [1]

Основними інструментами  Національного банку України  щодо контролю за

 цими операціями є  видання індивідуальних ліцензій  та реєстрація кредитів.

Документом, в якому відображаються експортно-імпортні операції і весь то-варообмін по зовнішньоекономічних операціях, є платіжний баланс, який являє собою співвідношення між сумою грошових надходжень, отриманих країною з-за кордону, і сумою здійснених нею платежів за кордон протягом певного періоду. Платіжний баланс включає рух капіталів: інвестиції та кредити. [1]

Платіжний баланс складається із двох розділів – балансу поточних операцій (це є операції з товарами, роботами, послугами та поточні трансферти) і балансу операцій з капіталом та фінансових операцій  (здебільшого це інвестиційні операції).

Платіжний баланс України  за 2009-2010 рік представлений у Додатку 1.

Україна, за підсумками 2010 року, вперше за останні роки отримала платіж-ний баланс, максимально близький до рівноважного.

 

 

 

             3. Напрями удосконалення грошово-кредитної політики                               

                                     Національного банку України.

Основним напрямом вдосконалення  грошово-кредитної політики НБУ є змі-на її режиму (сукупності взаємопов'язаних, скоординованих заходів центрального банку, які застосовуються ним для досягнення стратегічної мети).

Поставлене завдання вирішується  шляхом таргетування (утримання динаміки значення номінального показника, який виступає в якості проміжної цілі, на про-голошеному рівні протягом визначеного проміжку часу). НБУ залежно від промі-жної цілі грошово-кредитної політики може застосовувати наступні режими: мо-нетарне, курсове таргетування і таргетування інфляції. [9]

На думку більшості дослідників [13, 14, 18] які вивчали проблематику удос-коналення грошово-кредитної системи, на сучасному етапі економічного розвитку України найбільш адекватним є режим таргетування інфляції.

Розглянувши умови запровадження  таргетування інфляції, що описуються різними авторами, та виділивши з них найбільш важливі та актуальні, виходячи із особливостей України, можна систематизувати їх таким чином:

• незалежність НБУ;
• функціонування режиму вільно плаваючого валютного курсу;
• більш ефективна податково-бюджетна політика, відсутність її впливу на

інфляційні процеси;

• наявність достатньо розвиненого фінансового ринку, здатного забезпечити

ефективне використання інструментів грошово-кредитної політики та їх вплив  на економічний розвиток;

• ефективність монетарного впливу на інфляцію.

З  метою збереження адекватності грошово-кредитної політики, економічним перетворенням пропонується механізм поетапного переходу до інфляційного тар-гетування грошово-кредитної політики.

Темпи та спрямованість лібералізації системи валютного регулювання будуть залежати від впливу різних чинників, які справлятимуть неоднозначний вплив на внутрішню пропозицію грошей та попит на них:

• зміна динаміки обмінного курсу гривні;
• обсяг і структура іноземного капіталу;
• динаміка доларизації;
• попит на вітчизняні експортні товари.

У разі наявності стійкого позитивного сальдо торговельного балансу та сут-тєвого притоку спекулятивного іноземного капіталу може зрости тиск на значення реального ефективного курсу в бік його зміцнення. Це може мати негативні наслі-дки для зростання економіки та сприяти закріпленню сировинної спрямованості українського експорту.

Враховуючи це, в поєднані з лібералізацією валютного регулювання, необхі-дно одночасно вжити заходів, спрямованих на стримування притоку короткостро-кового капіталу, а також регулювання відтоку надлишкового капіталу. Відповідно до міжнародного досвіду найбільш ефективними серед них є:

• введення безпроцентних обов’язкових резервних вимог на окремі групи іно-земного капіталу;
• вдосконалення механізму регулювання позик, інвестицій та капітальних вкладень з-за кордону в частині встановлення мінімального строку протягом яко-го капітальні вкладення повинні залишатися у країні. Термін повинен перегляда-тися і відповідати напрямкам руху капіталу;
• впорядкування і підвищення ефективності регулювання механізму випуску і обігу за кордоном боргових зобов’язань фінансових установ (у першу чергу бан-ків).[11]

Поєднання цих заходів  дозволить урівноважити небезпечний  вплив коротко-строкового капіталу на стабільність фінансової системи за допомогою налагод-ження заходів, спрямованих на регулювання і притоку, і відтоку капіталу з країни.

В умовах відсутності достатньо  розвиненого фондового ринку, НБУ змуше-ний впливати на структурну ліквідність за допомогою механізму обов’язкового резервування.

Важливим елементом покращення прогнозованості й ефективності монетар-ної політики буде відновлення регулярного перегляду значення облікової ставки Правлінням НБУ й інформування суспільства про його значення.

На нашу думку, очікуваними результатами першого етапу буде:

• номінальний обмінний курс стане більш гнучким, використання інтервенцій

як інструмента впливу на коливання валютного курсу поступово зменшиться;

• значення «базової» інфляції, що розраховується НБУ буде знаходиться в ме-жах заздалегідь визначеного «коридору», при цьому суттєво не відхиляючись від значення індексу споживчих цін;
• посилення впливу процентної політики на регулювання монетарних і еконо-мічних процесів у країні;
• збільшаться обсяги, кількість операцій та перелік учасників на ринку держав-них цінних паперів і фондовому ринку в цілому;
• поступово розпочнеться скорочення рівня доларизації, оскільки, з одного бо-ку, зросте рівень валютних ризиків, а з іншого – відбудеться зниження процент-них ставок за кредитами в національній валюті.

Ціллю другого етапу є перехід до режиму повного таргетування інфляції. Для цього необхідним є проведення наступних заходів:

• заява про перехід до повного таргетування інфляції у стратегічному докумен-ті НБУ, в якому проголошувалося про середньострокові цілі монетарної політики з зазначенням технічних параметрів впровадженого режиму: цілі, горизонту;
• здійснення валютних інтервенції лише з метою врегулювання значної мінли-вості обмінного курсу.[17]

У результаті розвитку ринку державних цінних паперів основним інструмен-том регулювання структурної ліквідності стануть операції на відкритому ринку. Поточну ліквідність Національний банк України буде регулювати за допомогою операцій з постійно доступними інструментами – операціями з розміщення депо-зитних сертифікатів, надання кредитів рефінансування шляхом проведення тенде-ру, а також кредитів «овернайт».