Генезис експортно-імпортної структури України в торгівлі товарами

 Зростання фізичних обсягів  споживання газу цілком співвідноситься із зростанням фізичних обсягів експорту деяких дуже енергоємних українських товарів - металу, хімічної продукції.

Також "нездоланним" є зростання "сірого" імпорту  після декількох років його руху по шляху легалізації. Ця обставина  нарівні з недавніми заходами по лібералізації імпорту (на зразок скасування мінімальної митної вартості деяких товарів) зробила легальний імпорт дещо більш доступним, але зниження мита навіть до нульової відмітки не в силах компенсувати ефект 40%-вої девальвації.

Диверсифікація зовнішньої торгівлі.

Позитивна динаміка торгівлі з іншими країнами світу певною мірою компенсувала втрати на ринках СНД, що наштовхнуло  наш уряд на думку про переорієнтацію українського експорту в регіони, не порушені кризою. Спробу компенсувати позиції, втрачені Україною в СНД, шляхом проникнення на ринки Південно-Східної Азії, Латинської і Північної Америки, країни ЄС диверсифікацією української зовнішньої торгівлі, що заглиблюється, назвати важко. Ця диверсифікація є вимушеною мірою, пов'язаною з втратою традиційних господарських зв'язків, які надалі буде важко відновлювати. Враховуючи могутню хвилю протекціоністських заходів, що робляться в різних країнах відносно українського експорту на нових ринках, захоплені позиції навряд чи вдасться втримати надовго - лунають все нові і нові антидемпінгові процеси.

Законодавство

Нестабільне законодавство відносно прав власності і прав по оперативному управлінню підприємствами, не дозволяє хімічним і металургійним комбінатам сформувати зарубіжні трейдерські структури, як і маркетингову політику як таку.

Україна і без того має один з  самих жорстких режимів валютного  контролю. У доповненню до цього  вітчизняні власті примушують експортерів  в течії 90 днів (для порівняння в  Росії - 150) повертати в країну експортну виручку або імпортну складову бартерного контракту. А в цей час конкуренти пропонують своїм зарубіжним партнерам відстрочку платежу або інший стимул до купівлі свого товару.

Конкуренція на зовнішніх ринках має  на увазі не тільки змагання між  рівнями технології або кваліфікації робочої сили, але, передусім, між  мірами податкового тягаря. Умови  повернення ПДВ вже давно служать  прихованому -кредитуванню бюджету  за рахунок уповільнення обороту коштів експортерів.

Енергоносії

На вартість української  продукції, безумовно, впливає висока ціна імпортованих енергоносіїв та їхнє нераціональне використання. Занадто  енергомістка структура промисловості  України,

Поліпшення платіжних  розрахунків

 Зауважимо , що період  становлення банківської системи  України затягнувся. У практиці  зовнішньої торгівлі українських  підприємств дуже слабко використовуються  сучасні форми сплати, зокрема,  акредитиви. Навіть польські банки,  які присутні на ринку України,  ще не уклали відповідних угод з українськими банками.

Доступ до ринків індустріальних країн

  Ще однією проблемою зовнішньої торгівлі України є доступ до ринків провідних індустріальних країн - учасниць Організації економічної співпраці та розвитку (ОЕСР). Зараз це питання не є аж надто актуальним,  проте воно постане в майбутньому при розв'язанні проблеми постачання енергоресурсів. Хоча вже сьогодні можна навести приклади, коли українські виробники науковомісткої продукції відчувають чимало труднощів при виході на західні ринки.

      Таблиця 2.1.  Основні показники зовнішньоекономічної діяльності України у        2001 – 2004 рр, %

У 2006 році експорт товарів з України  склав 38,36 млрд дол., імпорт – 45,03 млрд дол. Порівняно з відповідним періодом 2005р. експорт збільшився на 12,1%, імпорт – на 24,6%. При цьому від'ємне сальдо складало 6,66 млрд дол. (у 2005р. – 1,9 млрд дол.). Коефіцієнт покриття експортом імпорту складав 0,85 проти 0,95 у 2005 р. Зовнішньоторговельні операції проводилися з партнерами з 213 країн світу. Об'єми експортних поставок в країни СНД складали 33% від загального об'єму експорту, Європи – 32,9%, Азії – 21,2%, Америки – 6,6%, Африки – 6,2%, Австралії і Океанії – 0,05%. Імпорт з країн СНД складав 44,8% від загального його об'єму, Європи - 37,3%, Азії - 13,5%, Америки – 3,3%, Африки – 0,9% і Австралії і Океанії - 0,2%. Порівняно з 2005р. збільшилися об'єми експорту товарів в Америку (на 38,9%), Австралію і Океанію (на 30,6%), країни СНД (на 18%), Європу (на 16,1%). Найбільші об'єми експортних поставок у 2006 р. здійснювалися в Російську Федерацію – 22,5% від загального об'єму експорту, Італію – 6,5%, Туреччину – 6,2%, Польщу – 3,5%, Німеччину– 3,3%, Білорусь – 3,2% і США – 3,1%. Найбільші імпортні надходження здійснювалися з РФ - 30,6%, Німеччини - 9,5%, Туркменістану - 7,8%, Китаю – 5,1%. У загальному об'ємі імпорту товарів збільшилася частка фармацевтичної продукції – з 2,9% до 3,1%, полімерних матеріалів, пластмас - з 4,1% до 4,4%, котлів, машин, апаратів і механічних пристроїв - з 11,2% до 11,5%, наземних транспортних засобів, крім залізничних - з 8,4% до 10,9%. За даними Держкомстату, у 2006 р. експорт давальницької сировини складав 64 млн дол. і збільшився порівняно з відповідним періодом 2005 р. в 1,7 рази. У структурі експортованої давальницької сировини основною групою товарів є коштовне і напівкоштовне каміння, дорогоцінні метали і вироби з них (98,9%). Натомість, до України імпортовано готової продукції, виготовленої з давальницької сировини, на 70,9 млн дол. (збільшення порівняно з 2005р. на 47,8%). Натомість в Україну надійшло іноземної давальницької сировини на 1,82 млрд дол. (на 6,2% більше, ніж у 2005 р.). У структурі імпорту давальницької сировини переважали енергетичні матеріали, нафта і продукти її перегонки (21,9%), електричні машини і устаткування (15,2%), полімерні матеріали, пластмаси (5,5%), бавовна (тканини) (5,4%), хімічні штапельні волокна (4,6%), шерсть (4,2%). Можна відзначити, що у грудні 2006р. експорт товарів у порівнянні з відповідним періодом 2005 р. збільшився на 16,9% і складав 3,61 млрд дол., імпорт – на 35,1% і складав 4,76 млрд дол. Від'ємне сальдо у грудні 2006 р. складало 1,15 млрд дол., за відповідний період 2005 р. – 438,1 млн дол. Коефіцієнт покриття експортом імпорту за грудень 2006 р. складав 0,76. Експортні постачання у порівнянні з груднем 2005р. збільшилися до всіх основних країн-партнерів: до Німеччини – на 48%, РФ – на 32,3%, Італії – на 28,5%, Білорусі – на 25,8%, США – на 23%, Польщі – на 18,6%, Туреччини – на 13,4%. Також зросли імпортні поставки зі всіх основних країн-партнерів: Білорусі – в 1,5 разу, РФ – на 43,4%, Польщі – на 31,2%, Німеччини – на 30%, Китаю – на 26,9%, Італії – на 20,3%, Туркменістану – на 16,7%.

Для підсумків екпортно-імпортної  структури України з часу 1996 року по 2007 рік наведена узагальнююча таблиця 2.2.

      Таблиця 2.2.

Географічна структура  експорту-імпорту товарів (млн.дол.США)

Роки	Всього	Країни СНД	Iншi країни свiту	Європа	Країни ЄС	Азiя	Африка	Америка	Австралія і Океанія	Невизначені країни
Експорт
1996	14400,8	7405,2	6995,6	3456,9	3313,9	2711,0	209,3	598,3	20,1	–
1997	14231,9	5585,7	8646,2	3675,3	3483,2	3829,2	472,4	652,5	16,8	–
1998	12637,4	4202,3	8435,1	3993,0	3855,5	2997,0	562,0	865,4	17,4	0,3
1999	11581,6	3252,2	8329,4	3790,2	3647,4	3183,8	617,1	692,4	45,1	0,8
2000	14572,5	4497,5	10075,0	4680,2	4561,1	3437,9	731,5	1217,5	7,0	0,9
2001	16264,7	4675,4	11589,3	5720,9	5506,3	3970,2	877,0	1011,9	7,4	1,9
2002	17957,1	4377,4	13579,7	6515,8	6376,2	5067,7	1055,2	936,9	4,1	–
2003	23066,8	6044,4	17022,4	9147,4	8685,4	5400,7	1250,3	1219,2	4,8	–
2004	32666,1	8557,0	24109,1	11764,3	11009,6	8030,7	1758,0	2544,2	11,7	0,2
2005	34228,4	10730,6	23497,8	10881,4	10233,4	8377,4	2393,9	1831,2	13,7	0,2
2006	38368,0	12663,5	25704,5	12625,5	12087,9	8133,8	2373,7	2550,9	17,9	2,7
2007	49296,1	18614,6	30681,5	14773,8	13916,4	10354,0	2792,0	2686,3	15,7	59,6
Імпорт
1996	17603,4	11175,9	6427,5	4655,6	4492,2	668,8	141,5	931,0	24,3	6,3
1997	17128,0	9879,4	7248,6	5451,6	5247,1	837,2	136,8	797,9	22,0	3,1
1998	14675,6	7897,0	6778,6	4998,5	4829,5	879,1	118,7	755,5	20,9	5,9
1999	11846,1	6743,2	5102,9	3547,4	3452,5	756,7	157,8	588,4	27,2	25,4
2000	13956,0	8039,9	5916,1	4311,5	4039,3	832,0	136,4	581,4	54,7	0,1
2001	15775,1	8832,2	6942,9	4981,7	4748,1	970,8	198,5	740,9	51,0	–
2002	16976,8	8968,2	8008,6	5751,1	5505,4	1171,6	177,3	856,7	51,5	0,4
2003	23020,1	11508,5	11511,6	8165,6	7864,5	1971,2	248,8	1072,2	53,4	0,4
2004	28996,8	15208,0	13788,8	9887,2	9547,4	2574,0	279,7	966,1	81,5	0,3
2005	36136,3	17029,3	19107,0	12666,4	12191,9	4644,5	426,2	1265,5	103,9	0,5
2006	45038,6	20184,6	24854,0	16804,2	16194,6	6071,4	413,0	1465,3	99,5	0,6
2007	60618,0	25569,5	35048,5	23048,9	22218,7	8942,0	673,1	2255,4	128,4	0,8

Отже, як видно із таблиці 2.2. за рядом років у порядку зростання відбувається поступове збільшення експорту та імпорту товарів. Так експорт товарів в 2007році становив 49296,1 млн.$ і помітно виріс в порівнянні з 2006 роком на 28,5%, що становив 38368,0 млн.$. Найбільший обсяг експорту вітчизняних товарів в 2007 році був призначений для країн СНД, що в розрахунку склав 18614,6 млн.$, а найменший – для Австралії та Океанії, що складає лише 15,7 млн.$. Аналогічна ситуація відбулась також із імпортом товарів на територію України, який склав в 2007р. 60618,0 млн.$. Дана сума відповідно перевищує обсяг імпорту товарів в 2006р. на 34,6%, що складала 45038,6 млн.$. Найбільший обсяг імпорту іноземних товарів в 2007 році надійшов із країн СНД, що в розрахунку склав 25569,5 млн.$, а найменший – із Австралії та Океанії, що склав лише 128,4 млн.$. Але все ж таки в 2007 році спостерігався негативний платіжний баланс і нажаль імпорт переважав над експортом товарів аж на 11321,9 млн.$.

Для порівняльних результатів  експорту та імпорту за 6 місяців 2008 року і 6 місяців 2009 року наведена відповідна таблиця 2.3.

   Таблиця 2.3.

Структура експорту-імпорту  України у 2008-2009 рр. (січень-червень, %)

 

За січень-вересень 2010 р. експорт  товарів склав 36252,8 млн. дол. США, імпорт – 41680,3 млн. дол. Порівняно з січнем-вереснем 2009 р. експорт збільшився на 32,1%, імпорт – на 32,2%. Від’ємне сальдо становило 5427,5 млн. дол. (за січень-вересень 2009р. також від’ємне – 4071,2 млн. дол.).

Коефіцієнт покриття експортом  імпорту склав 0,87, як і в січні-вересні 2009 року.

Обсяги експорту до країн СНД  становили 36,5% від загального обсягу експорту, Азії – 26,8%, Європи – 26,5% (у  т.ч. до країн Європейського Союзу  – 24,8%), Африки – 5,9%, Америки – 4,2%, Австралії  і Океанії – 0,1%.

Найбільші експортні поставки здійснювались до Російської Федерації – 26,2% від загального обсягу експорту, Туреччини – 6%, Італії – 4,8%,     Білорусі – 3,5%, Польщі – 3,3%, Німеччини – 3%.

Збільшився експорт товарів  до усіх основних країн-партнерів: Італії – у 2,1 рази, Російської Федерації – на 67,5%, Польщі – на 51,3%, Туреччини – на 46,5%, Білорусі – на 46,3%, Німеччини - на 32,3%.

У загальному обсязі експорту товарів  у порівнянні з січнем-вереснем 2009р. збільшилась частка чорних металів  – з 26,1% до 29,6%, енергетичних матеріалів, нафти та продуктів її перегонки – з 4,7% до 7,3%, руд, шлаків та золи - з 3,3% до 5,2%, залізничних або трамвайних локомотивів, шляхового обладнання – з 1,8% до 4,6%, продуктів неорганічної хімії – з 1,7% до 2,2%. Натомість зменшилась частка механічних машин – з 6,9% до 6,2%, електричних машин – з 5,4% до 4,8%, зернових культур – з 9,2% до 4,7%, виробів з чорних металів – з 5,4% до 3,8%, добрив – з 2,1% до 1,8%, насіння і плодів олійних рослин з – 2,2% до 1,7%, паперу та картону – з 1,9% до 1,7%.

Імпорт з країн СНД становив 43,9% від загального обсягу, Європи - 33,1% (у т.ч. з країн Європейського Союзу - 31,6%), Азії - 16%, Америки – 4,9%, Африки – 1,6%, Австралії і Океанії – 0,5%.

У загальному обсязі імпорту найбільші  надходження здійснювались з  Російської Федерації - 36,4%, Китаю - 7,7%, Німеччини - 7,6%, Польщі – 4,7%, Білорусі – 4,2%, США – 2,9%.

Узагальному обсязі імпорту товарів  збільшилась частка електричних  машин – з 4,6% до 5,7%, наземних транспортних засобів, крім залізничних – з 4,6% до 5,3%, чорних металів - з 2,5% до 3,2%, руд, шлаків та золи - з 1,6% до 2,1%. Зменшилась частка механічних машин – з 8,9% до 7,4%, фармацевтичної продукції – з  4,4% до 3,9%.

Певне налагодження у  порівнянні з попередніми двома  роками спостерігається у 2011 році, що видно із обсягів експорту-імпорту послуг за регіонами за 9 місяців у таблиці 2.3.

   Таблиця  2.4.

 Обсяги експорту-імпорту послуг за регіонами за 9 місяців 2011 року

Ключовим моментом експорно-імпортної  стратегії є формування розвитку експортної бази, що пропонує на експорт конкурентоздатні товари, послуги і технології. При цьому експортні пріоритети, як підтверджує практика промислово розвинутих країн, слід визначити, орієнтуючись не на поточне співвідношення попиту-пропозиції, а на стійкі тенденції національного і світового розвитку. Експорт повинний бути стійким джерелом росту національного доходу, ефективним заходом реалізації конкурентних переваг національної економіки на світовому ринку.

Найважливіше значення для розробки і реалізації експортно-імпорної стратегії має також структурна інвестиційна політика держави, яка повинна визначити галузеві пріоритети, життєво важливі для розвитку країни, забезпечення її незалежності і економічної безпеки. При цьому першорядне значення має обгрунтований вибір пріоритетних виробництв, що могли б скласти основу міжнародної спеціалізації країни.

Ефективна експортно-імпортна політика держави повинна спиратися на збільшенні експортної складової та скорочення некритичного імпорту. Оцінка ефективності функціонування української економіки потребує якісного визначення співвідношення основних видів продукції, що експортується, до загального обсягу їх виробництва вУкраїні.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Висновки

Митна служба є складовою зовнішньополітичної і зовнішньоекономічної діяльності України. У митній службі Україна додержується визнаних у міжнародних відносинах систем класифікації та кодування товарів, єдиної форми декларування експорту та імпорту товарів, митної інформації, інших міжнародних норм і стандартів.