Формування та використання капіталу підприємства на прикладі ВАТ «Міттал Груп»

Коефіцієнт  рентабельності  інвестицій  характеризує  ефективність використання  підприємством  всіх  ресурсів,  які  є  в  його  розпорядженні, незалежно  від  джерел  їх  залучення.  Це  важливий  індикатор        конкурентоздатності.

Коефіцієнт  рентабельності  власного  капіталу  показує,  скільки  грошових одиниць прибутку заробила кожна одиниця власних коштів. Показники  платоспроможності  та  фінансової  незалежності  характеризують фінансову  стабільність  підприємства  та  наявність  фінансових  джерел, достатніх для покриття необхідних запасів і витрат.

  Забезпечення  фінансової  стійкості  та  платоспроможності  є  однією  з найголовніших  задач  підприємства,  метою  якого  є  успішна  (тобто  з отриманням  прибутку)  діяльність  в  сучасних  економічних  умовах. Відношення  вартості  оборотних  матеріальних  засобів,  а  також  власних  та позичених  джерел  їх  формування  визначає  стійкість  фінансового  стану підприємства.  Забезпеченість  запасів  та  витрат  джерелами  формування  є сутністю фінансової стійкості, в той час як платоспроможність є її зовнішнім проявом. 

Забезпеченість  запасів  та  витрат  є  причиною,  яка  визначає  міру платоспроможності  або  неплатоспроможності,  та  наступає  внаслідок забезпеченості. Найбільш  ліквідними  активами  є  грошові  кошти  (ними  одразу  можна покрити  борги),  а  також  поточна  дебіторська  заборгованість. 

При  цьому поточна дебіторська заборгованість враховується лише у разі вжиття певних заходів  щодо  її  погашення,  тобто  коли  є  впевненість  у  скорому  її перетворенні на грошові кошти. До високоліквідних активів належать також цінні  папери,  котрі  враховуються  у  складі  короткострокових  фінансових вкладень. Менш  ліквідними  активами  вважаються  товари,  готова  продукція,  запаси, незавершене виробництво. Ліквідність  балансу  разом  з  платоспроможністю  є  критерієм  оцінки фінансового  стану  підприємства.  Вона  характеризує  ступінь  покриття зобов’язань  підприємства  його  активами. 

Аналіз  ліквідності  балансу підприємства  дає  можливість  оцінити  здатність  та  ймовірність  повернення ним запозичених коштів. Коефіцієнт  загальної  ліквідності  показує,  наскільки  обсяг  поточних зобов'язань  за  кредитами  і  розрахунками  можна  погасити  за  рахунок  усіх мобілізованих оборотних активів. Показник  чистого  оборотного  капіталу,  якщо  він  є  від’ємною  величиною, свідчить  про  те,  що  підприємство  не  зможе  своєчасно  погасити короткострокові  зобов’язання  і  не  має  власних  резервів  для  розширення діяльності. Коефіцієнти  ділової  активності  дають змогу проаналізувати, наскільки  ефективно підприємство  використовує  свої кошти.

1.2. Фактори впливу на стан об’єкту дослідження

Власний капітал складається із:

• статутного капіталу;
• пайового капіталу;
• додатково вкладеного капіталу;
• іншого додаткового капіталу;
• резервного капіталу;
• нерозподіленого прибутку (непокритого збитку);
• неоплаченого капіталу;
• вилученого капіталу.

В таблиці  1.5. зазначено причини,  що призводять до зміни розміру власного капіталу,   їх вплив на різні  види власного капіталу  (збільшення  (+)  або зменшення  (-))   і  взаємозв’язок показників Ф№4 “ Звіт про власний капітал ” з показниками Ф№1 “ Баланс ”[5].

Таблиця 1.5.

Зміни розміру власного капіталу

Продовження табл. 1.5.

Загальна сума власного капіталу підприємства визначається таким чином:

ВК = ряд.380 Ф№1 ” Баланс ”    або                                                    (1.5)

ВК= (ряд.300+  ряд.310+ряд.320+ряд.330+ряд.340+/-ряд.350 - ряд.360 - ряд.370) Ф№1 ” Баланс ”.                                                                                 (1.6)

1.3. Методика аналізу  власного капіталу підприємства

Результати аналізу власного капіталу підприємства характеризують фінансову стабільність підприємства і є однією з найважливіших характеристик фінансового стану підприємства. Вона пов’язана зі ступенем залежності від кредиторів і інвесторів і характеризується співвідношенням власних і залучених коштів. Цей показник дає загальну оцінку фінансової стабільності. У світовій і вітчизняній обліково-аналітичній практиці розроблена система показників, що характеризують фінансову стабільність підприємства (див. табл. 1.6.)

Таблиця 1.6.

Формули розрахунку аналізу власного капіталу підприємства

1. Коефіцієнт концентрації власного  капіталу. Цей коефіцієнт характеризує  частку власників підприємства  в загальній сумі коштів, авансованих  у його діяльність. Чим вище  значення цього показника, тим більш фінансово стале підприємство, стабільне і незалежне від зовнішніх кредиторів. \

Доповненням до цього показника є коефіцієнти концентрації залученого (позикового) капіталу — їх сума дорівнює 1 (або 100% ). З приводу ступеня залучення позичених коштів у зарубіжній практиці існують різні думки. Найбільш поширена така: частка власного капіталу повинна бути достатньо великою, нижня межа 0,6 (60%). У підприємство з високою часткою власного капіталу кредитори вкладають кошти більш охоче, оскільки воно з більшою ймовірністю може погасити борги за рахунок власних коштів.

Разом із тим багатьом японським компаніям властива висока частка залученого капіталу (до 80%). А значення цього показника в середньому на 58% вище, ніж, наприклад, в американських корпораціях. Це пояснюється тим, що інвестиції там мають різну природу: в США основний потік інвестицій надходить від населення, в Японії — від банків. Високе значення коефіцієнта концентрації залученого капіталу свідчить про ступінь довіри до корпорації з боку банків, а значить, і про фінансову надійність. Низьке значення цього коефіцієнта свідчить про неспроможність отримати кредити у банку, що є певним застереженням інвесторам і кредиторам [6].

2. Коефіцієнт фінансової залежності. Цей коефіцієнт є зворотним  коефіцієнту концентрації власного капіталу. Зростання цього показника в динаміці означає збільшення частки позичених коштів у фінансуванні підприємства. Якщо його значення наближається до одиниці (або100%), то це означає, що власники повністю фінансують своє підприємство.

3. Коефіцієнт маневреності власного  капіталу. Цей коефіцієнт показує, яка частина власного капіталу  використовується для фінансування  поточної діяльності, тобто вкладена  в оборотні кошти, а яка частина  капіталізована. Значення цього  показника може змінюватися залежно від структури капіталу і галузевої приналежності підприємства (норматив 0,4-0,6).

4. Коефіцієнт співвідношення власних  і залучених коштів. Цей коефіцієнт  є найбільш загальною оцінкою  фінансової стійкості підприємства. Зростання цього показника в динаміці свідчить про підсилення залежності підприємства від зовнішніх інвесторів і кредиторів, тобто про деяке зниження фінансової стійкості, і навпаки.

Методика аналізу визначених вище коефіцієнтів:

1. Порівнюються фактичні коефіцієнти  поточного року з коефіцієнтами попереднього року, а також з коефіцієнтами за ряд звітних періодів.