Фондовий ринок Казахстану

 

План

 

Вступ

1. Історія становлення фондового ринку Казахстану

2. Функціонування фондової біржі «КАSЕ» як основи      фондового ринку РК

3. РФЦА як центр розвитку фондового ринку Казахстану

Висновки

Список  використаних джерел

 

Вступ

 

Фондовий ринок  займає особливе місце в загальній системі ринкової економіки кожної країни. Фондовий ринок – це загальна назва цілої системи ринків фінансових ресурсів. На сучасному етапі фондовий ринок займає важливе місце в системі економічних відносин як в середині країни так і поза нею. Світові фінансові кризи, і особливо остання глобальна фінансова криза, що зачепила багато країн наглядно демонструють роль фондового ринку в загальній системі економічного розвитку будь якої країни та обумовлюють актуальність даної теми.

Казахстан після виходу зі складу СРСР, як і інші республіки опинився перед проблемою переходу від командно-адміністративної до ринкової економіки. Становлення в Казахстані ринкових відносин привело, як до трансформації існуючих раніше форм і методів управління, так і до зміни технологій функціонування товарних та фінансових ринків, модернізації всіх сфер економіки. Своє друге народження отримали деякі види економічної діяльності, які були потрібні і за умов адміністративної економіки, зокрема фондовий ринок.

За планової економіки рух фінансових потоків визначався лише рішенням економічних відомств, тому для фондового ринку в сучасному розумінні не було місця. На зламі 90-х років у Казахстані почалося зародження ринку з усіма його характеристиками та атрибутами. Нині цей ринок активно розвивається та характеризується найшвидшими темпами проти росту на відміну від інших сегментів ринкової економіки країни.

1. Історія становлення фондового ринку Казахстану

 

Казахстан, як і  інші країни СНД, довго переживав процес становлення і розвитку ринкової економіки, а також одного з найважливіших її елементів – фондового ринку. Формування основ казахстанського ринку цінних паперів відноситься до початку 90-их років, коли на базі законодавства СРСР стали створюватися акціонерні товариства, брокерські фірми, фондові біржі. Період масової приватизації та акціонування державних підприємств у 1991-1994 рр.. дав поштовх для утворення численних акціонерних товариств та незалежних реєстраторів.

До весни 1994р. Законодавство Республіки Казахстан увазі існування тільки чотирьох можливих видів суб'єктів фондового ринку – емітентів, інвесторів, посередників (брокерів і дилерів) і фондових бірж. Органом державного регулювання фондового ринку в цей період виступало Міністерство фінансів РК. Перешкодою створенню необхідної інфраструктури і відповідної роботи національного фондового ринку були високі темпи інфляції, стагнація виробництва, переважання державного сектора, професійна неготовність персоналу більшості господарюючих суб'єктів до здійснення діяльності на ринку цінних паперів [4, с.31].

У 1994р. була створена Національна комісія Республіки Казахстан з цінних паперів (НКЦБ), якій були передані функції з державного регулювання фондового ринку республіки. Професійними учасниками ринку цінних паперів у 1997р. був заснований Центральний депозитарій РК, зі створенням якого було завершено побудову базової інституційної та технічної інфраструктури, відповідної основним світовим вимогам, що забезпечує надійне виконання угод.

Наступною важливою датою є 15 листопада 1993, адже в Казахстані була введена національна валюта – тенге. На другий день після цієї події – 17 листопада 1993 року – Національний Банк Республіки Казахстан і двадцять три провідних казахстанських комерційних банку прийняли рішення створити валютну біржу. До цього центром проведення міжбанківських валютних операцій був структурний підрозділ Національного Банку. Основним завданням, поставленим перед новою біржею, були організація та розвиток національного валютного ринку у зв’язку з введенням тенге. Як юридична особа біржа була зареєстрована 30 грудня 1993 року за найменуванням «Казахстанська Міжбанківська Валютна Біржа» в організаційно-правовій формі акціонерного товариства закритого типу. Так була утворена існуюча в цей             час Казахстанська фондова біржа, а 17 листопада стало її днем народження [10, с.37-38].

Слідуючим кроком у розвитку стало 2 жовтня 1995р., коли біржа отримала ліцензію № 1 на здійснення біржової діяльності на ринку цінних паперів, проте дія цієї ліцензії обмежувалося правом організації торгів тільки державними цінними паперами. Через півроку 12 квітня 1996 біржа була перереєстрована під найменуванням «Казахстанська фондова біржа», а 13 листопада цього ж року отримала необмежену ліцензію Національної комісії Республіки Казахстан з цінних паперів на організацію торгів цінними паперами [9, с.205].

Паралельно  зусиллям, які робилися в напрямку розвитку організованого ринку цінних паперів, біржею проводилася роботи з розвитку термінового ринку. На початку 1996 року була проведена робота зі створення нормативної бази, регулюючої біржовий ринок термінових контрактів, і в травні цього року відбулося відкриття ринку валютних ф’ючерсів.

З 1999 року почався  розвиток біржового ринку корпоративних  облігацій, перші з яких були включені в офіційний список біржі 1 лютого цього року. 1999 відзначений також запуском з 05 липня біржові сектора операцій репо з державними цінними паперами і проведенням 7 липня першого аукціону з розміщення муніципальних облігацій [10, с.41].

З набранням чинності закону Республіки Казахстан «Про внесення змін і доповнень до деяких законодавчих актів Республіки Казахстан з питань акціонерних товариств» від 10 липня 1998 року був усунутий заборона на організацію фондовою біржею торгів іноземними валютами та іншими, крім цінних паперів, фінансовими інструментами, що дало можливість приєднати AFINEX до Казахстанської фондової біржі. Рішення про це було прийнято загальними зборами акціонерів 6 січня 1999, а 16 березня цього року була проведена відповідна державна перереєстрація возз'єднаній біржі [10, с.51].

В даний час  єдиною в республіці фондовою біржею є АТ «Казахстанська фондова біржа». Згодом Казахстанська фондова біржа запустила в експлуатацію нелістингові (котирувальну) торгову площадку, що, по суті, розв’язало проблему створення в Казахстані позабіржовий котирувальної системи. У цьому ж році з’явилися 8 компаній з управління пенсійними активами (Купала), що сприяло перетворенню накопичувальних пенсійних фондів в один з найбільших інституційних інвесторів на казахстанському ринку цінних паперів .

Загальний аналіз становлення та розвитку казахстанського  фондового ринку дозволяє відзначити високі темпи реформування національної фінансово-кредитної системи. У Казахстані створена система гарантування банківських вкладів, здійснено дострокове погашення боргу Всесвітнього банку по лінії Національного банку РК, здійснюється державна компенсація вкладникам банків і пенсійних фондів курсових втрат внаслідок девальвації національної валюти [8, с.35].

Сьогодні фондовий ринок являє собою серце фінансового ринку, який умовно можна розділити на чотири основних сектори: ринок іноземних валют, ринок державних цінних паперів, у тому числі міжнародних цінних паперів Республіки Казахстан, ринок акцій і корпоративних облігацій, ринок деривативів.

 

2. Функціонування фондової біржі «КАSЕ» як основи      фондового ринку РК

 

Основним індикатором  стану фондового ринку у Казахстані є організований ринок цінних паперів, представлений фондовою біржею – KASE. У період із 2011 по 2012 роки кількість казахстанських емітентів, цінні папери допущені до торгів на KASE, є достатньо стабільною. Основну питому вагу цінних паперів, допущених до торгів на Казахстанскій фондовій біржі, становлять випуски категорії «А» – 77,19% та частка випусків цінних паперів за категорією «У» – 22,81%. Слід зазначити, що значна частина цінних паперів в офіційних списках категорії «А» – випуски акцій банками другого рівня [6].

Станом на 1 січня 2012 року у офіційний список KASE за категорією «А» включено 202 випуски корпоративних облігацій і 45 випусків акцій, за категорією «У» – 28 і 45 випусків, відповідно (таблиця 1).

Таблиця 1

Цінні папери, допущені до торгів на KASE

	на 1 січня 2011 року		на 1 січня 2012 року
	кількість випусків	кількість емітентів	кількість випусків	кількість емітентів
Листинг «А»	229	92	247	93
Листинг «У»	66	55	73	67
Разом	295147		320160

 

Джерело: складено автором на основі даних [7]

На 1 січня 2012 року загальна капіталізація ринку з  недержавним цінних паперів, включеною  у офіційний список за категоріями «А» і «У», становила 8005664 млн. тенге і 258732 млн. тенге, відповідно. При цьому капіталізація ринку за облігаціями збільшилася на 9,23%, з акцій зменшилася на 9,93%. Загальна капіталізація KASE становила 8264396 млн. тенге, що становить 62,07% від ВВП Республіки Казахстан. Аналогічний показник за станом 1 січня 2011 року становить 87,06% [6].

За 2011 рік, обсяг  операцій із недержавними цінними паперами становив 87,5%. У 2012 р. обсяг угод, включених  в офіційний список, за категорією «А» збільшився на 89,23%, за категорією «У» – на 27,44%. Що стосується сектору «Нелістингових цінних паперів» то тут відбулося зменшення на 42,1%. Якщо казати про сучасний стан ринку цінних паперів, то першу чергу, необхідно відзначити загалом позитивну динаміку зміни основних показників ринку цінних паперів на початок 2013 рік. Динаміка зміни основних показників ринку цінних паперів в 2010-2013 рр. представлені в таблиці 2.

Таблиця 2

Динаміка  зміни основних показників ринку  цінних паперів у період 2009-2012 рр.

Показники	01.01.10	01.01.11	01.01.12	01.01.13
Кількість акціонерних  товариств, з діючими випусками  акцій	3 071	2 300	2 168	2210
Кількість діючих випусків акці	3 154	2 484	2 308	2 336
Кількість діючих випусків облігацій	109	216	233	282
Обсяг діючих випусків облігацій (млн. тенге)	404 752	875 892	1 094 473	1 413 578
відкритих	-	35	67	144
закритих	23	35	49	67
Кількість акціонерних  інвестиційних фондів	11	13	24	33

 

Джерело: складено автором на основі даних [7]

На 1 грудня 2013 року у сукупний обсяг діючих випусків корпоративних облігацій розподіл виглядало так:

- облігації, придбані  з допомогою пенсійних активів  – 22,40%;

- облігації, придбані  банками другого рівня – 12,48%;

- облігації, придбані  з допомогою активів клієнтів  управляючих інвестиційним портфелем – 1,89%;

- облігації, придбані  страховими (перестрахувальними) організаціями  – 3,28%;

- облігації, придбані  іншими фінансовими організаціями  – 1,83%;

- інші інвестори –  58,12% [6].

Попри постійне збільшення корпоративних облігацій  у обігу, більша їх половина знаходяться саме в непрофесійних інвесторів. При цьому питома вага інституціональних інвесторів-тримачів облігацій від загального обсягу облігацій, випущених території Республіки Казахстан, становить лише – 41,88%. В цю частку входять і комерційні банки, що є активними учасниками ринку корпоративних цінних паперів республіки, для яких фондовий ринок має велике значення. Адже це сфера інвестування і джерело фінансових ресурсів. Він дає банкам можливість диверсифікувати ризики, надає додаткову стійкість у непростій економічній ситуації, а також додаткове джерело доходів.

Підсумовуючи  можна констатувати стабільне зростання фондової біржі Республіки Казахстан, адже крім загального зростання обсягу угод на KASE важливо відзначити, що збільшилася кількість учасників торгів, кількість емітентів й ринок цінних паперів у списках. Але, попри загальні позитивні тенденції розвитку ринку на казахстанському ринку цінних паперів є і певні проблеми [2, с.24-25].

Практично нерозвинений біржовий ринок похідних інструментів, попри численні спроби його запуску. Однією з причин цього є інтерес до участі на біржовому ринку, переважно, із боку спекулянтів, що неспроможні генерувати достатній попит на похідні інструменти, і пропозицію. Проте, валютні похідні цінні папери користуються широким попитом – ними цікавляться банки, пенсійні фонди і компанії для ефективного хеджування валютних ризиків. У 2012 році розвиток валютних похідних цінних паперів одержав значний імпульс на позабіржовому ринкові. За даними експертів і динаміці валютних торгів на «Казахстанській фондовій біржі» можна оцінити обсяги укладених контрактів, на суму більше 3 млрд. дол. США [11, с.18].

З прогнозів  стосовно розвитку ринку, відповідно до оцінки Казахстанської фондової біржі (KASE), очікується еволюційно чисельне зростання ринку корпоративних облігацій у прив'язці до зміни ВВП Казахстану і збільшення пенсійних активів, за підтримки держави з’являться нові видів корпоративних облігацій – інфраструктурні і проектні, випуск і розміщення яких буде проводитися і для іноземних емітентів [11, с.26]. Отже, попри всі недоліки організації та функціонування на казахстанському ринку цінних паперів спостерігається позитивна динаміка збільшення обсягів операцій із недержавними цінними паперами, що є якісним показником посилення позицій фондової біржі KASE.