ЗМІСТ

 
 
 

Вступ 

Розділ 1. Поняття оцінки фінансового стану  підприємства та його основні показники

Розділ 2. Абсолютні та відносні показники фінансової стійкості підприємства

 

Розділ 3. Загальна економіко-організаційна характеристика підприємства 

Висновки  

Список  використаної літератури 

Додатки 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

     ВСТУП 

     Економічне  та господарське зближення держав все  відчутніше впливають на темпи й  характер економічного й соціального  розвитку, на загальну політичну обстановку в сучасному світі, відкриває  зростаючі можливості для їхнього співробітництва. Розвиток господарських зв’язків вимагає від суб’єктів господарювання ефективного управління на підставі управлінських рішень із використанням своєчасної інформації. Аналіз та обробка інформації займає одне з провідних місць в економічній роботі сучасних підприємств.  За цих умов аналіз фінансової діяльності підприємств набуває важливого значення.

     Тому  тема курсової роботи “Фінансовий  стан підприємства, методи його оцінки”  – актуальна та має важливе  практичне значення.

     Метою написання курсової роботи є теоретичне обґрунтування та практична реалізація оцінки фінансового стану підприємств України.

     Відповідно  до мети ставляться наступні завдання:

• Теоретично узагальнити оцінку фінансового стану підприємств;
• Практично дослідити оцінку фінансового стану підприємства;
• Узагальнити показники та механізм їх розрахунку, що використовуються для оцінки фінансового стану підприємства.

Курсова робота складається із вступу, трьох  розділів, висновків та пропозиції, а також списку використаних джерел літератури. 
 
 
 
 
 
 
 

     РОЗДІЛ 1

     ПОНЯТТЯ ОЦІНКИ ФІНАНСОВОГО  СТАНУ ПІДПРИЄМСТВА ТА ЙОГО ОСНОВНІ ПОКАЗНИКИ

     Під фінансовим станом підприємства розуміють  ступінь забезпеченості підприємства необхідними фінансовими ресурсами  для здійснення ефективної господарської діяльності та своєчасного проведення грошових розрахунків за своїми зобов'язаннями.

     Фінансовий  стан підприємства в цілому визначається такими елементами його економічної  діяльності:

• прибутковістю (рентабельністю),
• оптимальністю (з точки зору економічною становища підприємства) розподілу прибутку, що залишається у його розпорядженні після сплати податків та обов'язкових платежів;
• наявністю власних фінансових ресурсів (основних та оборотних коштів) не нижче мінімально необхідного рівня для організації безперервного процесу виробництва і реалізації продукції;
• раціональним розміщенням основних і оборотних засобів, насамперед недопущенням
• відволікання грошових коштів у запаси непотрібного підприємству обладнання, надмірні запаси
• товарно-матеріальних цінностей, дебіторську заборгованість та інші непродуктивні витрати;
• ліквідністю (платоспроможністю).Отже, фінансовий стан підприємства характеризується сукупністю показників, що відображають процес формування та використання його фінансових ресурсів, тобто відображають кінцеві результати його діяльності.

     Фінансовий  стан підприємства залежить від результатів  його виробничої, комерційної та фінансово-господарської  діяльності. Тому на нього впливають усі ці види  діяльності  підприємства. Передовсім на фінансовому стані підприємства позитивно позначаються безперебійний випуск і реалізація високоякісної продукції .Як правило, що вищі показники обсягу виробництва і реалізації продукції, робіт. послуг і нижча їх собівартість, то вища прибутковість підприємства, що позитивно впливає на його  фінансовий  стан. Неритмічність виробничих процесів, погіршення якості продукції, труднощі з її реалізацією призводять  до зменшення надходження коштів на рахунки підприємства, в результаті чого погіршується його  платоспроможність.

     Існує і зворотний зв’язок, оскільки брак коштів може  призвести до перебоїв у забезпеченні матеріальними ресурсами, а отже у виробничому  процесі. Фінансова діяльність підприємства має бути спрямована на забезпечення систематичного надходження й ефективного використання  фінансових ресурсів, дотримання розрахункової і кредитної дисципліни, досягнення раціонального співвідношення власних і залучених коштів, фінансової стійкості з метою  ефективного функціонування  підприємства.

     Саме  цим зумовлюється необхідність і практична значущість систематичної оцінки  фінансового стану  підприємства, якій належить суттєва роль у забезпеченні його  стабільного  фінансового стану.

     Отже, фінансовий стан – це одна з найважливіших  характеристик діяльності кожного  підприємства. Метою оцінки фінансового стану підприємства є пошук резервів підвищення рентабельності виробництва і зміцнення  комерційного  розрахунку як основи стабільної роботи  підприємства і виконання ним зобов’язань перед  бюджетом, банком та іншими  установами .Фінансовий  стан підприємства потрібно систематично й усебічно оцінювати з використанням різних методів, прийомів та  методик . Це уможливить критичну оцінку фінансових результатів діяльності підприємства як у статиці за певний період, так і в динаміці - за ряд періодів, дасть змогу визначити “больові точки” у фінансовій діяльності та способи ефективного використання фінансових  ресурсів, їх раціонального  розміщення.

     Неефективність  використання фінансових ресурсів призводить до низької платоспроможності підприємства і, як наслідок, до можливих перебоїв у постачанні, виробництві та реалізації  продукції ; до невиконання плану прибутку, зниження рентабельності підприємства, до загрози економічних  санкцій.

     Основними завданнями аналізу фінансового стану є:  

     - дослідження рентабельності та  фінансової стійкості підприємства;

     - дослідження ефективності використання  майна (капіталу) підприємства, забезпечення  підприємства власними оборотними  коштами;

     - об’єктивна оцінка  динаміки та стану ліквідності; платоспроможності та фінансової  стійкості  підприємства;

     - оцінка становища суб’єкта  господарювання на фінансовому ринку та 

     кількісна оцінка його  конкурентоспроможності;

     - аналіз ділової активності підприємства  та його становища на ринку  цінних паперів;

• визначення ефективності використання фінансових ресурсів.

     Загальна  оцінка фінансового стану підприємства здійснюється на основі балансу. На практиці використовуються такі методи оцінки фінансового стану як просторовий (горизонтальний) та структурний (вертикальний) аналіз статей балансу.

РОЗДІЛ 2

АБСОЛЮТНІ ТА ВІДНОСНІ ПОКАЗНИКИ  ФІНАНСОВОЇ СТІЙКОСТІ  ПІДПРИЄМСТВА

     Однією  з ключових задач оцінки фінансового  стану підприємства є вивчення показників що, відображають його фінансову стійкість. Фінансова стійкість відображає такий стан фінансових ресурсів, при якому підприємство, вільно маневруючи грошовими коштами, здатне шляхом ефективного їх використання забезпечити безперервний процес виробництва та реалізації продукції, а також витрати по його розширенню та оновленню.

     Фінансова  стійкість - це такий  стан  фінансових  ресурсів, при якому  підприємство, вільно  маневруючи грошовими  коштами, здатне шляхом  ефективного  їх  використання  забезпечити  безперервний  процес виробничо-торгівельної  діяльності, а також  затрати  на його розширення  і оновлення.

     Фінансова  стійкість  повинна  характеризуватись  таким  станом  фінансових  ресурсів, який би  відповідав  вимогам  ринку і водночас  задовольняв  потреби  розвитку  підприємства. В умовах нестабільного фінансового стану багатьох  підприємств, можливості їхнього банкрутства особливого значення набуває систематична (не рідше одного разу на квартал) оцінка фінансової стійкості й  стабільності  підприємства. Тому таку оцінку доцільно здійснювати  при деталізованому аналізі  за  абсолютними та відносними  показниками.

     Однією  з головних  задач аналізу фінансового  стану  підприємства є вивчення показників, що висвітлюють його фінансову стійкість .Вона характеризується стабільним перевищенням доходів над витратами, вільним маневруванням грошових коштів і ефективним їх використанням в процесі поточної(операційної діяльності)Аналіз фінансової  стійкості на певну дату (кінець кварталу, року) допомагає встановити  наскільки раціонально підприємство управляє власними і запозиченими засобами на протязі часу, що минув. Важливо, щоб стан джерел власних і запозичених засобів відповідав стратегічним цілям розвитку підприємства, так як  недостатня фінансова стійкість може привести до  відсутності  грошових коштів, необхідних для розрахунків. В той же час наявність значних залишків вільних грошових  коштів ускладнює  діяльність підприємства за рахунок їх  іммобілізації в зайві матеріально-виробничі  запасі і затрати. До власних фінансових ресурсів, якими володіє  підприємство відноситься нерозподілений прибуток і амортизаційні  відрахування. Зовнішньою  ознакою фінансової стійкості  виступає  платоспроможність  суб’єкта.

     Платоспроможність – це можливість підприємства виконувати свої фінансові   зобов’язання, що витікають із його комерційних, кредитних і інших  операцій  платіжного  характеру.

     Задовільна  платоспроможність  підприємства  підтверджується  такими  формальними параметрами :

     - наявність вільних грошових коштів  на розрахункових, валютних і  інших рахунках в банках;

     - відсутність довгострокової простроченої  заборгованості постачальникам, банкам, персоналу, бюджету;

     - наявність вільних оборотних  коштів (чистого оборотного капіталу) на початок і кінець звітного  періоду.

     Низька  платоспроможність  може бути як випадковою, тимчасовою, так і довгостроковою(хронічною). Останній етап  може привести підприємство до  банкрутства.

     Найвищим  типом  фінансової стійкості є здатність підприємства розвиватися переважно за рахунок  власних джерел фінансування. Для цього  воно повинно мати гнучку структуру фінансових  ресурсів і можливість  при необхідності  залучати запозичені  кошти , тобто бути  кредитоспроможним. Кредитоспроможним рахується підприємство при наявності в нього можливості для отримання кредиту і здатності своєчасно повернути кредитору отриманий кредит зі сплатою відповідних  процентів за рахунок власних  фінансових  ресурсів. До абсолютних  показників  фінансової  стійкості відносять такі  групи показників:  

     1.Наявність  власних оборотних  коштів (НВОК). Розраховується як різниця  між  джерелами  власних і прирівняних до них коштів(1 розділ  пасиву  балансу) і необоротними  активами (розділ  1 активу балансу). Він характеризує  чистий  оборотний  капітал :

     НВОК = власний капітал  – необоротні  активи

     2.Наявність  власних  і довгострокових  позикових  джерел формування  запасів  і затрат (ВДПД).

     Отримується  шляхом  додавання  до власних  оборотних  коштів  величини  довгострокових   пасивів (3 розділ  пасиву  балансу): 
ВДПД = НВОК + довгострокові зобов’язання  

     3.Загальна  величина  основних  джерел  формування  запасів і  затрат(ЗВОД).

     Розраховується  додаванням до  власних і довгострокових  позикових  джерел  формування  запасів і затрат суми  короткострокових  кредитів і позикових  коштів(за виключенням  позик, не  погашених  у термін) :