Автор: Пользователь скрыл имя, 14 Сентября 2013 в 23:48, реферат
Фінансовий ринок вважається сукупністю відносин, які взаємодіють з процесом купівлі або ж продажу фінансових ресурсів, які є необхідні для виконання своєї фінансової а також і виробничої діяльності. Відносини пов'язані з обміном ,тобто передання одному суб'єку іншому за відповідну винагороду, або забезпечують право на тимчасове або і постійне використання фінансових ресурсів. Передання таке можливе прямо або навіть і за допомогою фінансових посередників (посередниками можуть бути комерційні банки, інвестиційні фонди та ін.).
Вступ…………………………………………………………………………...…..3
Тенденції розвитку фінансового ринку в Україні………………………...…….4
Проблеми вирішення фінансового ринку України. …………………………..12
Висновок …………………..……………………………………………………..15
Список використаної літератури………………………………………………..17
Міністерство освіти і науки, молоді і спорту України
Львівський національний університет імені Івана Франка
кафедра фінансів,
грошового обігу і кредиту
Реферат
на тему:
“Фінансовий ринок України: проблеми та тенденції розвитку ”
студент Бедрило Володимир
група ЕКМ-32с
Перевірила:
ас. Кудляк Ю. В.
Львів-2012
Вступ…………………………………………………………………
Тенденції розвитку фінансового ринку в Україні………………………...…….4
Проблеми вирішення
Висновок …………………..………………………………
Список використаної
літератури………………………………………………..
Складовою фінансової системи на Україні вважається фінансовий ринок. Він визначається як процес розподілу та перерозподілу капіталу між кредитором і позичальником за допомогою посередників і фінансових інститутів.
Фінансовий ринок вважається цілісною системою, системою яка складається з взаємопов'язаних а також із взаємодоповнюючих між собою елементів, кожний з елементів може окремо впливати на розвиток даної системи.
Фінансовий ринок вважається сукупністю відносин, які взаємодіють з процесом купівлі або ж продажу фінансових ресурсів, які є необхідні для виконання своєї фінансової а також і виробничої діяльності. Відносини пов'язані з обміном ,тобто передання одному суб'єку іншому за відповідну винагороду, або забезпечують право на тимчасове або і постійне використання фінансових ресурсів. Передання таке можливе прямо або навіть і за допомогою фінансових посередників (посередниками можуть бути комерційні банки, інвестиційні фонди та ін.). При взаємовідносинах безпосередні операції ,що пов’язані з купівлею продажем ресурсів можуть відображатись, як відносини обміну (передання права користуватися), так і відносини перерозподілу цих фінансових ресурсів між власником та між користувачем. Отже можна сказати,що участь у торгівлі фінансових посередників відносини з продавцями і покупцями фінансових ресурсів вважають відносинами обміну, а при переході ресурсів від власника до користувача вважаються відносини перерозподілу.
В умовах ринкової економіки цей ринок містить такі ринки:
В Україні ринок фінансів бере початок ,розвивається з 1992 р. У так званій формі акцій, або акціонерних товариств, також це депозитні сертифікати , які знаходяться у комерційних банках. Зрозуміло, що за такий невеликий, короткий термін у процесі формування фінансового капіталу та розвитку цього фінансового ринку сподіватись на помітні результати не можна. На сучасному рівені розвиток у тих країнах , де є класична ринкова економіка став результатом досить тривалої еволюції цих ринкових відносин на протязі декількох десятиліть. В країнах, які розташовані у Східній Європі, що переходили до ринку трохи раніше ніж це зробила Україну, цей рівень, тобто ринкових відносин теж повністю не досягнув рівня ,до якого входять розвинені країни. Проаналізувавши процес, який відбувається на території Україні, слід говорити про виявлення певних тенденції розвитку ринку фінансів.
Основними передумовами формування ринку фінансів є:
Усе це дає змогу платоспроможний попит, який сформувався на ринковій основі, послабити.
Активна диференціація попиту платоспроможності відбувається в умовах або структурної, або технологічної економічної незбалансованості, а також виробничої монополізації та великого знецінення основних фондів.
Торгові та посередницькі операції, що використовують значну різницю світових та внутрішніх, або державних та ринкових цінах, що характеризуються значно швидким оборотом капіталу, є підгрунтям створення значних багатств у секторі приватності. Так як нагромадження значно перевищували споживчі затрати, то знецінення цих нагромаджених коштів потрібно інвестувати. Потік, що є основним у інвестицій ринув у ті сфери , де є найвища прибутковість , тобто де створювались банків, біржі, інвестиційні фонди та торгові доми і т.д. Пришвидшення оборотів цих капіталів досягається за допомогою взаємному обміну капіталами (їхнім переплетення), інтенсифікація засновницької діяльності, об'єднання, як концентрації капіталіву майбутньому : створюються різні форми монополії, такі як асоціацій, холдингові компанії ,концернів та інших форм. Перелічені тенденції у процесі інвестиційного розвитку ринку (платоспроможного попиту) у подальшому визначать досить швидший фінансовий розвиток ринку.
Окрім розглянутих даних економічних передумов слід виокремити і передумови характеру, який називається технічним. Йдеться про значне підвищення інститутів ринку фінансів, а зокрема його рівня комп'ютеризації. Внутрішній попит поки що є не повністю задоволений, оскільки норма доходу операції з імпорту обчислювальної та ділової техніки є низькою. Доречно було б збільшити темпи розвитку уніфікації, а саме програмного забезпечення даних операцій з цінностями, а зокрема фондовими, а особливо на ринку позабіржовому, а також і темпи формування так званих єдиних комунікаційних мереж які є на території України. Найпотужнішим чинником для створення єдиного прискореного фінансового ринку в України є комп'ютеризація так званих фондових операцій, зміцнення взаємозв'язків зі взаємозв’язками ринків інших країн і як у остаточному підсумку є за основу швидкого входження України як партнера повноправного до ринку світових позичкових капіталів.
Ще однією з важливих умов розвитку швидкого фінансового ринку на Україні є освоєння успішного досвіду розвинених країн нашими бізнесменами, а також і економістами , освоєння на основі вивчення друкованих джерел, отримання інформації , контактів а також і консультацій з зарубіжними фахівцями, так і за допомогою проходження стажування чи навіть навчання у світових фінансових центрах. Це дасть змогу сформувати нам кадри кваліфікованих бізнесменів, вчених-економістів, поширити у нашій державі вітчизняний,зарубіжний також науковий чи практичний досвід організації, регулювання чи функціонування фінансових ринків.
Слід вказати, що зв'язок між розвитком технічного і кадрового а також економічного потенціалу фінансового ринку і рівнем організації існує зворотний. Наявність даного потенціалу дає змогу визначити потреби подальшої еволюції ринку і рівень його фінансового розвитку,які є зумовлені саме цільовим встановленням його суб'єктів — максимізацією прибутку та капіталу, забезпеченням цінних паперів надійністю та ліквідністю , він також встановлює досить жорстокі критерії добору ринкових учасників за капіталами, рівнем технології і техніки обробкою інформації, кваліфікацією кадрів. Отже розвиток ринку а також його технічне, кадрове і економічне забезпечення відбуваються у цілому паралельно. Поступові зміни у концентрації капіталу, кодровому, науковому і технічному забезпеченні спонукають у хороший стрибок в розвитку фінансового ринку. Такий зв'язок виявляється на будь-якому етапі еволюції ринку фінансових відносин, а саме, це між рівнем його розвитку передумовами формування . Щодо сфери фінансових інвестиційта то на неї істотно впливають також і негативні чинники характеру загальноекономічного,сюди входять інфляція, яка посилюється, та значне сповільнення виробництва. Є сукупним впливом чинники зростання та стагфляції , яка визначає специфічні риси сьогоднішнього фінансового ринку нашої держави. Найбільш повне уявлення щодоструктури ринку і напрями безпосередніх зміни його секторів дає характеристичне дослідження оборотності цінних паперів.
На протязі 1991-1993 pp. сектор щодо цінних державних паперів в Україні займав мале місце. Переважно перебували в обліку наступні боргові зобов'язання СРСР: У 1990р. випуск державних казначейський зобов'язань СРСР,у 1982 випуск облігацій , що називаються державними внутрішніми позиками та неринкові , тобто ті, що не зацікавлені у вторинному ринку і його не утворюють лише сертифікати Ощадбанку СРСР 1987 р.
Перелічені боргові зобов'язання що належать СРСР мають характер довгостроковий. Їхній термін дії 8-16 років. Облігації, що були випущені у 1982 р. не мають фіксованого терміну позики і можуть погашуватись через вихід у тираж погашення. Дані боргові зобов'язання , що належать СРСР мають призначення як для інституціональних, так і для індивідуальних інвесторів. На протязі реорганізації Ощадбанку через розпад СРСР встановлювалося, що операції, які пов’язані з купівлею-продажем, погашення чи виплатою доходів згідно з борговими зобов'язаннями СРСР слід проводити без різних обмежень скрізь, на територї колишнього Союзу. Цілком зрозуміло, що сегмент цього ринку, тобто цінних державних паперів вже напередодні різко почне скорочуватися, навіть за умов виконаних зобов'язань кожної з країни СНД , зобов’язань щодо проведення операцій з державними цінними паперами СРСР. Інвестори, сумніваються у надійності а також майбутній ліквідності державних цінних паперів, та будуть повертати їх в установи Ощадбанків. Отож, цей ринок , тобто боргових зобов'язань СРСР призначений на зникнення.
На даному ринку боргових зобов'язань
в Україні найбільшим інтересом для інвесторів
повинен становити випуск товарних державних
облігацій України,що складає суму 10 млрд
дол. термін погашення яких становить
5 років. Вони забезпечуються усім рухомим
та нерухомим майном, які перебуває у
загальній державній власності України
(спорудами,будівлями,
Передбачається також, що усі кошти, які були залучені підуть на впровадження нових технологій, модернізацію промисловості, стабілізацію економіки та значного збільшення експортних послуг країни.
Стверджуємо, що зобов'язання на борговій основі держави за допомогою товарних облігацій створять деяке пожвавлення у ринок цінних паперів держави в міру фінансової структурної перебудови та стабілізації економіки. Проте, вже сьогодні є ймовірність виокремити конкурентоспроможні ринкові сегменти державного боргу. Сюди входять зокрема, ринок муніципальних позики та казначейських векселів
Казначейські векселі є необхідністю для розвитку ринку, це визначається їх особливою роллю на фінансовому, а також грошовому ринку. Як уже було зазначено, випуск даних казначейських векселів служать засобом мобілізації на ринку короткострокових ресурсів, щоб покрити внутрішньорічні розриви у надходженнях і витратах державного бюджету, з метою обслуговуванням його. Казначейські векселі також є найбільш гнучким інструментом для кредитної політики центрального банку. Український банк, який володіє портфелем казначейських векселів, має можливість досить активно впливати саме економічними методами натак званий міжбанківський ринок кредитів.
За умов, якщо міські бюджети набули дефіцитних ознак, то для залучення ресурсів, необхідних для розвитку міського господарства разом з приватизацією так званої муніципальної власності можливо широко використовувати муніципальні позики; які є необхідною зі складових приватизаційних заходів. Так, передаванням у власність населенню житлового фонду, приватизація дещо інших об'єктів муніципальної власності з досягненням мети підтримання , а також і розвитком міського господарства, господарства як єдиного комплексу мають потребу у створенні гнучких комерційних структур з послуг ремонту, житла і комунікацій, благоустрою міської території, забудови нових районів. Джерелом фінансування даних проектів є випуск облігацій муніципальних позик. Для підвищення їхньої привабливості даних позик окрім гарантованого прибутку також доцільно є вводити додаткові пільги власникам так званих великих пакетів, до прикладу право на пільгове придбання особливо виділеної квоти житла у житловій позиці,також і право на придбання дещо інших матеріальних ресурсів з фонду міста. Вони,муніципальні позики не лише забезпечують досить швидку мобілізацію ресурсів, а й надають гарантійні відповідальністі місцевої адміністрації щодо цільового використання коштів. На нашу думку розміщувати ці позики, досить доцільно за допомогою муніципальних банків, які будуть виконувати функції гаранта позики. Механізми обігу, погашення і реалізації випуску муніципальних позик сьогодні розробляються у більшості містах країн СНД.
Окрім боргових зобов'язань урядів та органів місцевої влади існують ще і боргові зобов'язання підприємств. У країнах з розвиненою економікою зобов’язання отримали широкого розвитку у зв'язку з їх можливістю акумуляції великих обсягів капіталів і зосередження кредитних ризиків. Зрозуміло, що дані позики замінив довгостроковий кредит банків . В Україні на фінансовому ринку позики облігацій перебувають на етапі первинного розміщення облігацій окремих наукових і виробничих асоціацій і фірм.
Информация о работе Фінансовий ринок України: проблеми та тенденції розвитку