Фінансовий лізинг як джерело фінансування інвестиційних проектів, його ознаки та організація

                                      Зміст

    Вступ

1. Зміст, об'єкти  та види лізингу. 

2. Фінансовий  лізинг як джерело фінансування  інвестиційних проектів, його ознаки  та організація. 

3. Учасники лізингових  операцій, їх взаємовідносини та  регулювання. 

      Висновки

      Список літератури 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

                                                 Вступ

    Перехід України до ринкової економіки і  активне включення в світові  господарські зв'язки вимагають відповідного розширення методів комерційної  діяльності підприємств і організацій всіх форм власності. Нині гарантований успіх - це не тільки конкурентоздатний товар, а й вдало вибраний спосіб його реалізації. Саме тому в світовій практиці поширилися "нетрадиційні" форми комерційних фінансових взаємовідносин між продавцем і покупцем, де важливу роль відіграють різноманітні посередники: торговельні компанії, інвестиційні і страхові фірми, банки тощо. Однією з таких форм є лізинг. Особливо широке визнання він одержав у зарубіжних країнах за останніх 15-20 років.

      Звичайно лізиногові операції  розглядаються як варіант довгострокової  оренди. Однак, якщо оренда передбачає  у кінцевому підсумку повернення  орендованого майна своєму юридичному  власнику або збереження за  ним права власності на дане  майно, то при деяких формах лізингу по закінченню договора можливий перехід права власності від орендодавця до орендаря. У таких випадках лізингова угода нагадує продаж у розстрочку з тією лише різницею, що власники змінюються не на початку, а наприкіці терміну угоди. Отже, лізинг - це зручна форма фінансування споживача.

      Причинами бурхливого розвитку  лізингових операцій у світовій  комерційній практиці були:

     1. Швидке моральне старіння техніки.  Тут і приходять на допомогу  лізингові операції, коли за орендарем  залшається право дострокового припинення договору. 

     2. Зростаюча конкуренція. Для тих,  хто починає свою справу, пробитися  на ринок дуже складно. Значить  треба шукати такі способи  маркетингу, які дали б можливість  клієнтам на практиці ознайомитись  зі зразками продукції, що виготовляється. Пропонуючи її в лізинг на певний термін, виробник нерідко бере на себе проблеми із встановленням і обслуговуванням обладнання, навчання персоналу свого клієнта

     3. До лізингу почали охоче звертатися  при підписанні угод на здійснення  капіталомістких проектів, у тому числі при будівництві промислових підприємств, постачанні літаків, суден транспортним компаніям.

     4. Фірми-споживачі, особливо спеціалізовані  і невеликі за розмірами, все  частіше віддають перевагу отриманню  обладнання в оренду, ніж купувати його за повну вартість. Ця причина безпосередньо пов'язана з попередніми.

     5. Лізинговий ринок став ідеальним  засобом для збільшення виручки  від угод для обох партнерів  шляхом використання офіційно  наданих податкових пільг. Якщо, наприклад, компанія-виробнк не може скористатися податковими пільгами на інвестиції, то вона отримає їх, коли передасть свою продукцію у лізинг іншій компаії, котра має формальне право на такі пільги. Але, виходячи з важкого фінансового стану, остання не може самостійно освоїти виробничі інвестиції. У результаті такої угоди обидві компанії "ділять" між собою податкові пільги, отримуючи разом виграш. Іншими словами, переваги лізингу слід шукати в особливостях податкового і амортизаційного законодавства тієї чи іншої держави. 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

    1. Зміст, об'єкти та види лізингу. 

    У Законі України “Про лізинг” термін “лізинг” трактується як “підприємницька  діяльність, що спрямована на інвестування власних чи залучених фінансових коштів та полягає у наданні лізингодавцем  у виключне користування на певний термін лізингоотримувачу майна, яке є власністю лізингодавця чи придбане їм у власність за дорученням та узгодженням з лізингоотримувачем у відповідного продавця майна, за умовою сплати лізингоотримувачем періодичних лізингових платежів”. У новому проекті Закону “Про лізинг” передбачається більш чітке визначення лізингу «як строкове та платне відповідно до визначених конкретною угодою умов, користування майном (у тому числі спеціально придбаним на замовлення), що передається лізингоотримувачу особою, яка є власником цього майна (лізингодавцем). Тобто лізинг може виступати формою строкового та платного користування майном.

    Лізингу притаманні особливі риси, що суттєво  відрізняють його від інших форм бізнесу. Серед них:

    1) наявність посередника, який бере на себе обов'язки власника майна;

    2) тип майна, що надається у  лізинг, визначається лізингоотримувачем  за погодженням з лізингодавцем  та переважно представлений об'єктами  основних фондів виробничого  призначення; 

    3) термін лізингу майна, як правило, співвідноситься з періодом амортизації цього майна. У класичному розумінні лізинг – довгострокова операція;

    4) періодичність виплат лізингових  платежів установлена в договорі;

    5) можливість викупу об'єкта лізингу  за залишковою вартістю;

    6) широке коло учасників; 

    7) забезпеченість лізингової угоди  майном – об'єктом лізингу. 

    Головні об'єкти лізингу – елементи активної частини основних фондів. Згідно із Законом України “Про лізинг”  не можуть бути об'єктами лізингу об'єкти оренди державного майна, земельні ділянки та інші природні об'єкти.

    Залежно від характеру об'єкта лізингу  розрізняють лізинг рухомого майна (машинно-технічний) та лізинг нерухомого майна. Об'єктами лізингу рухомого майна  є: транспортні засоби (вантажні та легкові автомобілі, літаки, вертольоти, судна); будівельна техніка; засоби теле- та дистанційного зв'язку; верстати; засоби обчислювальної техніки; інше виробниче обладнання, механізми та прилади.

    До  об'єктів лізингу нерухомості  належать будівлі та споруди виробничого  призначення.

    У закордонній практиці лізинг класифікують за основними ознаками, серед яких: склад учасників угоди, тип майна, ступінь його окупності, умови амортизації, обсяг обслуговування, сектор ринку, характер лізингових платежів, методи фінансування лізингу тощо.

    Залежно від складу учасників угоди розрізняють  прямий лізинг, за якого власник  майна (постачальник) самостійно передає  об'єкт у лізинг (двостороння угода), та опосередкований лізинг, коли передача майна здійснюється через посередника. В останньому випадку має місце класична тристороння операція або при складних лізингових операціях – багатостороння операція з великою кількістю суб'єктів угоди.

    Різновидом  прямого лізингу можна вважати  зворотній лізинг (ліз-бек), за яким власник майна передає право власності на нього майбутньому лізингодавцю на умовах купівлі-продажу та одночасно вступає з ним у відносини як користувач цього майна. Це не виключає можливості наступного викупу майна після закінчення терміну угоди та відтворення права власності на нього постачальника-користувача.

    Залежно від характеру об'єкта лізингу  розрізняють лізинг рухомого майна (машинно-технічний) та лізинг нерухомого майна.

    За  ступенем окупності майна виділяють:

    * лізинг  з повною окупністю, за якого  протягом терміну дії однієї угоди відбувається повна виплата вартості об'єкта лізингу;

    лізинг  з неповною окупністю має місце, коли протягом терміну дії однієї угоди окупається лише частина вартості майна. Залежно від умов амортизації  розрізняють:

    * лізинг  з повною амортизацією та відповідно з повною виплатою вартості об'єкта;

    * лізинг  з неповною амортизацією, отже  з частковою виплатою вартості.

    Відповідно  до двох останніх ознак виділяють  фінансовий та оперативний лізинг, які дуже пов'язані між собою.

    До  фінансового лізингу належать, як правило, контракти, що передбачають сплату протягом чітко встановленого строку лізингових платежів, величина яких є достатньою для повного відшкодування витрат лізингодавця, пов'язаних з придбанням майна та реалізацією прав власника, а також для забезпечення йому певного прибутку.

    Операції  оперативного лізингу характеризуються тільки частковою амортизацією об'єкта лізингу протягом одного строку лізингування; здійсненням більшої частини  обов'язків, пов'язаних з обслуговуванням  майна, за рахунок лізингодавця.

    За  обсягом обслуговування об'єкта, що передається у лізинг, вирізняють:

    * чистий  лізинг, коли лізингоотримувач зобов'язується  здійснювати все обслуговування  лізингуючого об'єкта;

    * лізинг  із повним набором послуг, коли  лізингодавець має надавати повний набір послуг за об'єктом лізингу;

    * лізинг  із частковим набором послуг.

    За  характером лізингових платежів розрізняють:

    * лізинг  із грошовим платежем, коли всі  платежі здійснюються у грошовій  формі; 

    * лізинг  із компенсаційним платежем, коли платежі здійснюються у формі постачання товарів, вироблених на даному обладнанні, або у формі надання зустрічних послуг;

    * лізинг  із змішаним платежем, коли поєднуються  названі вище форми оплати.

    Стосовно  податкових та амортизаційних пільг  окремо виділяють:

    • фіктивний лізинг, коли угода має  спекулятивний характер та укладається  з метою отримання необґрунтованих  податкових та амортизаційних пільг;

    • дійсний лізинг, коли при укладанні  угоди вказана вище мета не є основною та визначною.

    Відповідно  до чинного Закону України «Про лізинг» в Україні можливо реалізувати лише два види лізингу – фінансовий та оперативний і три форми лізингу – зворотний, пайовий та міжнародний.

    До  міжнародного, або зовнішнього, лізингу  належать угоди, в яких хоча б одна сторона чи всі сторони одночасно є представниками різних країн. До цієї форми лізингу можна віднести угоди, які проводить лізингодавець і лізингоотримувач однієї країни, якщо хоча б одна сторона будує свою діяльність та має капітал спільно із іноземною фірмою, наприклад, виступає спільним підприємством. 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

    2. Фінансовий лізинг як джерело  фінансування інвестиційних проектів, його ознаки та організація. 

    У новому законопроекті “Про лізинг”  фінансовий лізинг визначається як «договір, гідно з яким лізингоотримувачу передається у користування на визначений договором термін майно (предмет лізингу), яке спеціально придбане лізингодавцем відповідно до визначених у договорі з лізингоотримувачем специфікації та умов, яке лізингоотримувач може отримати у власність після закінчення терміну користування ним та у випадку оплати повної визначеної договором ціни.

    Особливими  ознаками такого виду лізингу є:

    * довгостроковий  характер такої послуги; 

    * господарське  відношення до об'єкта як до  власності; 

    * виключне  право лізингоотримувача на користування майном протягом усього терміну дії лізингової угоди;

    * можливість  придбання об'єкта за залишковою  вартістю після закінчення строку  лізингової угоди; 

    * страхування  та відповідальність за майно,  як правило, несе лізингоотримувач;

    * можливість  реалізації опціону на купівлю  лізингоотримувачем об'єкта лізингу  за залишковою вартістю після  закінчення основного терміну  лізингу. 

    Згідно  із дослідженнями американських  економістів банк може брати участь у лізинговому бізнесі прямо  та опосередковано (шляхом фінансування лізингової компанії).

    Якщо  з метою фінансування лізингового  проекту банківська установа бере опосередковану участь у лізинговому бізнесі, то, як правило, створюється власна дочірня  лізингова компанія і банк здійснює її кредитне обслуговування